Оцінювання поточної навчальної діяльності

Анатомія людини

 

(нормативна дисципліна)

 

Вступ.

Анатомія людини – наука про форму і будову, походження та розвиток організму людини, яка передбачає систематичний опис форми, будови, стану і топографічних взаємовідносин частин і органів тіла з урахуванням їх вікових, статевих і індивідуальних особливостей. Вона широко використовує дані ембріології, порівняльної анатомії, антропології, встановлює вплив навколишнього середовища, екологічних і соціальних факторів, праці і спорту на будову організму людини.

Як навчальна дисципліна анатомія людини ґрунтується на вивченні студентами медичної біології, медичної та біологічної фізики, біологічної та біоорганічної хімії, фізіології, іноземної мови й інтегрується з цими дисциплінами; закладає основи вивчення студентами клінічних дисциплін, що передбачає інтеграцію викладання з цими дисциплінами та формування умінь застосовувати знання з анатомії людини в процесі подальшого навчання й у професійній діяльності.

Програма з анатомії людини для вищих медичних закладів освіти України ІІІ-ІV рівнів акредитації складена для спеціальностей “Лікувальна справа” та “Педіатрія” напряму підготовки “Медицина” у відповідності з навчальним планом, розробленим на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТS). Вивчення анатомії людини здійснюється впродовж І-ІII семестрів 1-го та 2-го років навчання.

Програма структурована на модулі, змістові модулі, теми у відповідності з вимогами “Рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін”.

Кількість навчальних годин: 435(14,5 кредитів ECTS), з них:

лекції - 50 годин;

практичні заняття – 230 годин;

самостійна робота студентів - 155 годин.

Зміст дисципліни структуровано на 3 модулі, які складаються із 18 змістових модулів.

 

Структура дисципліни "Анатомія людини".

Номер модуля /кількість навчальних годин/ кількість кредитів ECTS	Кількість змістових модулів, їх номери	Кількість практичних занять	Конвертація у бали традиційних оцінок					Мінімальна кількість балів
			Традиційні оцінки				Бали за виконання індивідуального завдання як виду СРС
			"5"	"4"	"3"	"2"
Модуль 1 106/3,5	4 (№№ 1-4)	31	4	3	2	0	4	60
Модуль 2 157/5,5	8 (№№ 5-12)	41	3	2	1	0	-	40
Модуль 3 172/5,5	6 (№№ 13-18)	40	3	2	1	0	3	39

Кінцеві цілі вивчення навчальної дисципліни згідно з Освітньо-професійною програмою (ОПП):

• Аналізувати інформацію про будову тіла людини, системи, що його складають, органи і тканини.
• Визначати топографо-анатомічні взаємовідносини органів і систем людини.                    
• Визначати вплив соціальних умов та праці на розвиток і будову організму людини.
• Демонструвати володіння морально-етичними принципами ставлення до живої людини та її тіла як об’єкту анатомічного та клінічного дослідження.
• Інтерпретувати статеві, вікові та індивідуальні особливості будови організму людини.
• Передбачати взаємозалежність і єдність структур і функцій органів людини і їх мінливість під впливом екологічних факторів.
• Трактувати закономірності пренатального та раннього постнатального розвитку органів людини, варіанти мінливості органів, вади розвитку.

Опис модуля 3 - Судини і нерви голови, шиї, тулуба, верхніх і            нижніх кінцівок.

ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ – МОДУЛЮ 3

 

Тема	Лекцій	Практичні заняття	Самостійна робота	Індивідуальна робота
Змістовий модуль 13. Черепні нерви та нерви шиї.
46. Класифікація черепних нервів. Відмінності черепних і спинномозкових нервів. Загальна анатомія вегетативних вузлів голови.	2	2	3
47. Анатомія I-XII пар черепних нервів.	-	8	5
Змістовий модуль 14. Вегетативна нервова система.
48. Вегетативна нервова система. Будова симпатичного та парасимпатичного відділів.	22	44	22
Змістовий модуль 15. Анатомія серця.
49. Анатомія серця. Велике коло і мале коло кровообігу. Крово­обіг плода.	1	-	-	Підготовка огляду наукової літератури або проведення досліджень з будь якої теми
50. Розвиток серця в ембріогенезі. Аномалії і варіанти розвитку серця.	1	6	8
Змістовий модуль 16. Судини голови та шиї.
51. Вступ до серцево-судинної системи.	2	-	-	Підготовка огляду наукової літератури або проведення досліджень з будь якої теми
52. Артеріальні судини голови та шиї.	-	6	2
53. Венозні судини голови та шиї.	-	2	1
54. Анатомія лімфатичних стовбурів і лімфатич­них протоків.	-	2	2
55. Анатомія лімфатичних судин та вузлів голови і шиї.	-	2	1
56. Васкуляризіція та іннервація органів голови та шиї.	-	2	1
Змістовий модуль 17. Судини та нерви тулуба.
57. Загальна анатомія артеріальних судин.	1	-	-	Підготовка огляду наукової літератури або проведення досліджень з будь якої теми
58. Артерії грудної порожнини, черевної порож­нини і порожнини малого тазу.	-	4	5
59. Загальна анатомія венозних судин. Вени тулуба. Внутрішньо­системні і міжсистемні веноз­ні анастомози .	1	2	1
60. Загальна анатомія лімфатичних судин.	-	2	-
61. Анатомія автономної частини периферичної нервової системи.	2	6	7
62. Васкулярізація та іннервація органів та стінок грудної, черев­ної порожнин і тазу.	4	8	2
Змістовий модуль 18. Судини та нерви верхніх і нижніх кінцівок.
63. Судини верхньої кінцівки.	2	4	2
64. Судини нижньої кінцівки.	2	4	2
65. Вступ до периферійної нервової системи. Спинномозкові нерви. Загальний план утворення соматичних сплетень.	2	2	2
66. Соматичні сплетення: шийне, плечове, поперекове, крижове. Грудні спинно-мозкові нерви.	-	6	8
67. Васкулярізація та іннервація верхніх і нижніх кінцівок.	-	4	2
68. Лімфатичні судини і вузли верхніх і нижніх кінцівок.	-	2	3
69. Практичні навички з анатомії судин та нервів тулуба, верхніх і нижніх кінцівок.	-	2	3
Підсумковий тестовий контроль засвоєння модуля 3 Судини і нерви голови, шиї, тулуба, верхніх і нижніх кінцівок.	-	2	4
Усього годин - 172	20	80	73	-
Кредитів ECTS – 5,5
Аудиторна робота – 57%, СРС – 41%

Тематичний план лекцій

 

№	Тема лекції	К-сть год
1.	Черепні нерви, їх становлення. Загальна характерис­тика 12-ти пар черепних нервів, їх розподіл, ділянки іннервації та функціо­нальне значення.	2
2.	Загальна анатомія периферичної нервової системи. По­няття про нервові центри, нервові провідники. Форму­вання спинно­мозкових нервів і утворення нервових спле­тень. Будова нерва.	2
3.	Загальна характеристика будови і функції вегетативної нер­вової системи. Адрен- і холінергічні системи нейронів. Роз­виток симпатичної нервової системи. Симпатичний стовбур, його зв'язки. Взаємовідношення симпатичних центрів з сим­па­тич­ними гангліями, соматичними нерва­ми і органами. За­галь­­ні дані про будову парасимпа­тичної системи. Її головний та крижовий відділи. Основ­ні парасимпатичні нерви та їх роз­по­діл.	2
4.	Функціональна анатомія серця. Серце -  центральний орган кровообігу. Філо- і онтогенез серця. Його провідна система. Кровоносні судини серця та його потенціальні резерви. Досяг­нення кардіологічної служби. Боротьба з факторами ризику ішемічної хвороби серця. Проблема пересадки серця.	2
5.	Анатомія кровоносних судин голови і шиї.	2
6.	Анатомія кровоносних судин і нервів верхньої кінцівки.	2
7.	Анатомія кровоносних судин і нервів грудної порожнини.	2
8.	Анатомія кровоносних судин черевної порожнини.	2
9.	Іннервація стінок та органів черевної порожнини.	2
10.	Анатомія кровоносних судин і нервів нижньої кінцівки.	2
Разом		20

 

Тематичний план практичних занять

 

№	Тема практичного заняття	К-ть год	К-ть балів
1.	І, ІІ, VIIІ пари черепних нервів.	2	3
2.	ІІІ, IV, VI, XI i XII  пари черепних нервів. Війковий вузол.	2	3
3.	V пара черепних нервів.	2	3
4.	VII пара черепних нервів. Крилопіднебінний, підщелепний та під’язиковий вузли.	2	3
5.	IX пара черепних нервів. Вушний вузол. Головна і шийна частини Х пари черепних нервів.	2	3
6.	Спинномозкові нерви: формування, розподіл їх гілок. Шийні спинномозкові нерви, розподіл дорзальних гілок.	2	3
7.	Шийне сплетення: формування, топо­графія, розподіл гілок.	2	3
8.	Вегетативна нервова система, відмінності від соматичної, поділ на симпатичний та парасимпатичний відділи. Центральна частина вегетативної нервової системи, надсегментарні центри.	2	3
9.	Периферичний відділ вегетативної нервової системи: нервові волокна, сплетення, вузли. Класифікація вузлів. Білі та сірі сполучні гілки. Шийний відділ симпатичного стовбура, топографія, вузли, гілки.	2	3
10.	Серце. Зовнішня будова. Камери серця, їх сполучення. Клапани.	2	3
11.	Будова стінок серця. Провідна система. Топографія серця, проекції клапанів на грудну стінку, місця вислуховування клапанів.	2	3
12.	Кровопостачання (артерії та вени) серця. Іннервація серця (екстра- та інтраорганні сплетення). Перикард. Рентгенанатомія серця.	2	3
13.	Висхідна частина аорти, хід, топографія. Дуга аорти, хід, топографія, гілки. Загальна сонна артерія, хід, топографія. Внутрішня сонна артерія, хід, топографія, розподіл гілок. Велізієве коло (схема).	2	3
14.	Зовнішня сонна артерія, хід, топографія, гілки, анастомози.	2	3
15.	Внутрішня яремна вена, формування, топографія. Внут­рішньо­черепні, позачерепні та шийні притоки внутрішньої яремної вени. Лімфатичні судини та вузли голови і шиї.	2	3
16.	Підключична артерія, хід, топографія, розподіл гілок, анастомози.	2	3
17.	Пахвова артерія, хід, топографія, розподіл гілок. Пахвова та підключична вени, формування, хід, топографія, притоки.	2	3
18.	Плечова, ліктьова і променева артерії, хід, топографія, розпо­діл гілок на плечі і передпліччі. Артеріальна сітка лік­тьового суглоба.	2	3
19.	Артерії кисті. Поверхнева та глибока артеріальні долонні дуги. Поверхневі та глибокі вени, лімфатичні вузли та судини верхньої кінцівки. Пахвові лімфатичні вузли.	2	3
20.	Плечове сплетення, формування, склад, топографія, роз­по­діл корот­ких гілок. Судинно-нервовий пучок пахвової ямки. Довгі гілки плечового сплетення, хід, топографія та розподіл на плечі.	2	3
21.	Довгі гілки плечового сплетення, хід, топографія та розподіл на передпліччі та кисті.	2	3
22.	Грудний відділ аорти: топографія, при­стін­кові та нутряні гілки, їх розподіл, анастомози.	2	3
23.	Система верхньої порожнистої вени та її притоки. Хреб­­тові венозні сплетення. Лімфатичні судини і вузли органів і сті­нок грудної порожнини. Грудна і права лімфатичні про­токи.	2	3
24.	Грудні спинномозкові нерви, розподіл дорзальних гілок. Міжребер­ні нерви, хід, топографія, ділянки іннервації. Су­динно-нервовий пучок міжреберного проміжку.	2	3
25.	Грудні частини діафрагмального, блукаючого нервів і симпатичного стовбура. Іннервація органів грудної клітки.
26.	Черевна аорта, топографія, поділ гілок. Пристінкові та парні нутряні гілки, хід, топографія, ділянки крово­постачання, анастомози. Внутрішньоорганне кровоносне русло нирки.	2	3
27.	Непарні нутряні гілки черевної аорти, хід, топографія, ділянки кровопостачання, анастомози.	2	3
28.	Система нижньої порожнистої вени. Система ворітної вени. Селезінка, її будова і функція, особливості становлення у віковому аспекті.	2	3
29.	Загальні, зовнішні та внутрішні клубові артерії і вени. Венозні сплетення тазової порожнини.	2	3
30.	Кава-кавальні і порто-кавальні анастомози. Кровообіг плода і новонародженого. Лімфатичні вузли, судини та притоки таза і черевної порожнини.	2	3
31.	Поперекова частина симпатичного стовбура і черевний від­діл блукаючого нерва. Вегетативні сплетення черевної порожнини.	2	3
32.	Тазова частина симпатичного стовбура. Тазовий відділ па­ра­­­­­симпа­тичної нервової системи. Вегетативні сплетення органів таза.	2	3
33.	Поперекові спинно-мозкові нерви, розподіл дорзальних гілок. Поперекове сплетення: склад, то­по­графія, розподіл коротких гілок.	2	3
34.	Крижові і куприкові спинно-мозкові нерви, розподіл дорзальних гілок. Крижове сплетення, формування, топографія, розподіл коротких гілок. Купри­­кове сплетення, формування, топографія, гілки.	2	3
35.	Стегнова, підколінна, передня і задня великогомілкові артерії, хід, топографія, розподіл гілок на стегні та гомілці. Артеріальні сітки кульшового та колінного сугло­бів.	2	3
36.	Артерії стопи, хід, топографія. Артеріальні дуги стопи. Поверхневі і глибокі вени та лімфатичні вузли і судини нижньої кінцівки.	2	3
37.	Розподіл довгих гілок поперекового сплетення на нижній кін­цівці.	2	3
38.	Розподіл довгих гілок крижового сплетення на нижній кінцівці.	2	3
39.	Практичні навички з анатомії судин і нервів голови, шиї, тулуба, верхніх і нижніх кінцівок.	2	3
40.	Підсумковий тестовий контроль засвоєння модуля 3 Судини і нерви голови, шиї, тулуба, верхніх і нижніх кінцівок.	2
Всього		80	117
Мінімальна кількість балів за модуль 3			39

 

Розподіл балів:«5» – 3 бали, «4» - 2 бали, «3» – 1 бал, «2» – 0 балів.

 

Завдання для самостійної ( індивідуальної) роботи студентів

 

№	Тема	К-сть год	К-сть балів
1.	Оволодіти умінням Ø малювати схему загальної будови черепних нервів, похідних головного мозку.	2
2.	Оволодіти умінням Ø малювати схему будови змішаних черепних нервів.	2
3.	Оволодіти умінням Ø малювати схеми будови I, II, III, IY, Y, YI, YII, YIII. IX, X, XI, XII пар черепних нервів.	8
4.	Оволодіти умінням малювати Ø загальну схему будови вегетативного вузла голови.	2
5.	Оволодіти умінням Ø демонструвати на препаратах черепні нерви.	4
6.	Оволодіти умінням Ø демонструвати на препаратах будову серця.	4
7.	Оволодіти умінням малювати Ø схему будови рефлекторної дуги ВНС.	4
8.	Оволодіти умінням малювати схему Ø будови білих та сірих сполучних гілок.	4
9.	Оволодіти умінням малювати Ø загальну схему взаємовідносин між центральним і периферичними відділами симпатичної частини ВНС.	2
10.	Оволодіти умінням малювати Ø загальну схему взаємовідносин між центральним і периферичними відділами парасимпатичної частини ВНС.	2
11.	Оволодіти умінням малювати Ø схему будови вегетативних сплетень черевної порожнини і порожнини малого тазу.	1
12.	Оволодіти умінням Ø визначати склад волокон вегетативних сплетень черевної порожнини і порожнини малого тазу.	2
13.	Оволодіти умінням демонструвати на препаратах: Ø судини верхніх кінцівок; Ø - судини нижніх кінцівок.	6
14.	Оволодіти умінням демонструвати на препаратах: Ø грудні спинномозкові нерви; Ø шийного сплетення; Ø гілки плечового сплетення; Ø гілки поперекового сплетення; Ø гілки крижового сплетення.	8
15.	Підготовка огляду наукової літератури або проведення наукового дослідження ( за вибором).	4	3
16.	Підготовка до підсумкового тестового контролю засвоєння модуля 3.	8
	Разом	63

 

Оцінювання МОДУЛЯ 3.

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок.

Максимальна кількість балів, яку студент може набрати при вивченні модуля, становить 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за результатами підсумкового модульного контролю – 80 балів. Таким чином, обирається співвідношення між результатами оцінювання поточної навчальної діяльності і підсумкового модульного контролю 60% до 40%.

 

Оцінювання поточної навчальної діяльності

При оцінюванні засвоєння кожної теми модуля студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною (традиційною) шкалою. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені методичною розробкою для вивчення теми.

Виставлені за традиційною шкалою оцінки конвертуються у бали, а саме: “5” – 3 бали, “4” – 2 бали, “3” – 1 бал, “2” – 0 балів.

 

---

Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 325; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!