Ушкодження Біль (ПС) - периферичний опір; (УОС) - ударний обсяг серця; (АТ) артеріальний тиск; (ОЦК) - обсяг циркулюючої крові



Зовнішні прояви першої стадії травматичного шоку. Стадія порушення (еректильна):

· порушення,

· бліда холодна шкіра (гусяча шкіра),

· артеріальний тиск часто підвищений,

· дихання прискорене (до 40 у хвилину),

· прискорений пульс (100-120 ударів у хвилину).

Схему розвитку другий (торпідної) стадії шоку можна зобразити так: Некроз > (ПС v) > (Оцкv) > (Уосv) > (Адv) > смерть отруєння Кровоточивість ран

Результат шоку: розвиток тромбо-геморагічного синдрому, гостра ниркова, печінкова недостатність, набряк головного мозку, порушення серцевої діяльності.

Зовнішні прояви другої стадії травматичного шоку. Стадія гальмування (торпідна)

· байдужість, апатія, загальмованість,

· шкіра із землистим відтінком і мармуровим малюнком,

· холодний липкий піт,

· артеріальний тиск знижений,

· грубі порушення серцевого ритму,

· зниження температури,

· припинення виділення сечі.

Схема надання першої медичної допомоги при травматичному шоку

1. При кровотечі - негайно накласти кровоспинні джгути й тугі пов'язки, що давлять;

2. При шокогенних ушкодженнях (переломах костей кінцівок, таза, ребер, хребта, проникаючих пораненнях грудної й черевної порожнини) навіть при відсутності скарг на болі якнайшвидше провести знеболювання (3-4 таблетки анальгіну або 50 мл алкоголю);

3. Обробити рани й накласти стерильні пов'язки;

4. Зробити транспортну іммобілізацію підручними засобами;

5.Якнайшвидше викликати "Швидку допомогу" для надання медикаментозної допомоги вже на місці події (введення плазмозамінюючих рідин, корекція ацидозу й поліпшення мікроциркуляції);

6. При неможливості викликати "Швидку допомогу" вирішити питання про спосіб перевезення для госпіталізації потерпілого в лікарню, а при масивній артеріальній кровотечі спробувати здійснити її самостійно.

РАНИ Й КРОВОТЕЧІ

Раною називається всяке ушкодження цілісності шкірних покривів або слизових оболонок тіла людини й глибших тканин.

Артеріальна кровотеча.

Ознаки: кров з рани випливає фонтануючим струменем або поштовхами; велика кривава пляма на одязі або калюжа крові біля потерпілого.

Схема надання невідкладної допомоги при артеріальній кровотечі:

1. Негайно зупиніть кровотечу кулаком або пальцем. Не треба витрачати час, щоб зняти одяг.

2. Накладіть кровоспинний джгут (хустка, ремінь) або пов'язку, що давить.

3. Після зупинки кровотечі обробіть прилягаючу до рани поверхню шкіри йодом і накладіть стерильну пов'язку.

4. На холоді (на морозі) укутайте ушкоджену кінцівку, щоб запобігти переохолодженню (відмороження).

5. Укрийте потерпілого, щоб він не замерз. Напоїть його теплим солодким чаєм (якщо немає ушкодження черевної порожнини).

6. Терміново доставте потерпілого в лікувальну установу.

Притиснення артерій з метою зупинки кровотечі застосовується лише протягом короткого часу, необхідного для підготовки накладення джгута або закручення. Притиснення артерії до кістки вимагає значних зусиль.

Внутрішня кровотеча

Ознаки: раптово наступає блідість, похолодіння рук, стоп, частішає пульс, запаморочення, шум у вухах, холодний піт, непритомний стан. При перших ознаках внутрішньої кровотечі хворого потрібно негайно направити в лікувальну установу! Внутрішню кровотечу в голові, грудях, животі можна зупинити тільки на операційному столі. Необхідно покласти холод і терміново доставити в лікувальну установу.

Венозна кровотеча

Ознаки. Кров більше темна, ніж при артеріальній кровотечі; випливає з рани повільніше - не пульсує, а витікає безперервним струменем.

Допомога: підняти кінцівку й накласти пов'язку, що давить.

Носова кровотеча

Причини: удар, колупання в носі, коливання атмосферного тиску й вологості, фізична перенапруга, переїдання, духота, перегрів, гіпертонічний криз.

Дії:

1. Сядьте, злегка нахиливши голову вперед, і дайте стекти крові - це недовго. Не закидайте голову, інакше кров потрапить у шлунок, що може викликати блювоту;

2. Стисніть на 5 хвилин ніс ледве вище ніздрів і дихаєте ротом;

3. Прикладіть холод до перенісся й на потилицю (мокра хустка, сніг, лід);

4. Для зупинки кровотечі змочіть ватяний тампон розчином трипроцентного перекису водню й вставте в ніс.

5. Недовго полежіть. Після зупинки кровотечі обережно витягніть тампон. Уникайте різких рухів. Не сякайтеся. Не їжте гарячої їжі в найближчі години.

При великій втраті крові: укладіть потерпілого на спину (голова нижче тулуба); якщо немає поранень черевної порожнини, можна дати рясне питво із сіллю або цукром; терміново доставте в лікувальну установу, де варто організувати уливання крові або кровозамінників.

ПОРАНЕННЯ ГРУДНОЇ КЛІТКИ

Ознаки: з рани випливає кров з пухирцями повітря (піниста кров); часте, іноді хрипке дихання; сині губи.

Надання невідкладної допомоги при пораненні грудної клітки:

1. Притисніть долоню до рани, щоб закрити в неї доступ повітря й посадіть пораненого;

2. Обробіть прилягаючі до рани ділянки шкіри дезінфікуючою рідиною (йодом, спиртом);

3. Накрийте рану будь-якою чистою серветкою, повністю прикривши краї рани;

4. При засмоктуванні повітря в рану покладіть під серветку прогумовані оболонки ІПП чистою внутрішньою стороною або інші повітронепроникні матеріали (клейонку, пластиковий пакет, лейкопластир), попередньо обробивши їхнім йодом або спиртом;

5. Прибинтуйте або прикріпіть пов'язку лейкопластирем. Стежте, щоб бруд не потрапив у рану й на перев'язний матеріал;

6. Проведіть знеболювання. При відсутності знеболюючих засобів використайте горілку;

7. Транспортування в лікувальну установу здійснюється тільки в положенні "сидячи" або "напівсидячи".

ПОРАНЕННЯ ЖИВОТА

Схема надання невідкладної допомоги при пораненнях живота:

1. Повністю прикрийте рану й внутрішності, що випали, будь-якою чистою серветкою, тканиною;

2. Обережно, не торкаючись рани, змажте йодом або спиртом шкіру навколо рани;

3. Прикріпіть серветку пластирем або пов'язкою. Не можна вправляти внутрішності, що випали, щоб у черевну порожнину не потрапили хвороботворні мікроби;

4. Зігніть потерпілому ноги в колінах, підкладіть під коліна валик, розстебніть одяг і поясний ремінь;

5. Покладіть холод на живіт (пластикову пляшку або пакет з льодом, снігом, водою). Змочуйте губи водою;

6. Укрийте потерпілого;

7. Очікування допомоги й транспортування в лікувальну установу тільки в положенні "на спині" з піднятими й зігнутими в колінах ногами.

ПЕРЕЛОМИ кісток

Переломом називається повне або часткове порушення цілісності кістки під впливом зовнішньої сили. Розрізняють переломи травматичні (при ударі, поштовху, падінні або по паданні в кістку якого-небудь кинутого предмета) і патологічні (при туберкульозі, остеомієліті й ін.)

Характерні загальні симптоми перелому будь-якої кістки:

· деформація й укорочення кінцівки;

· рухливість кістки в місці ушкодження;

· відчуття кісткового хрускоту при обмацуванні місця перелому;

· біль у травмованому місці;

· порушення функції кінцівки;

· припухлість тканин в області перелому

Надання невідкладної допомоги:

1. Вкладіть потерпілого на живіт і поверніть голову в ту сторону, з якої виділяється більше рідини;

2. Накладіть на голову (вільно) стерильну пов'язку. Покладіть холод;

3. Забезпечте спокій, тепло до ніг;

4. Стежте за пульсом і диханням до прибуття лікаря або доставки в лікувальну установу;

5. Транспортування здійснюється тільки лежачи.

Надання невідкладної допомоги при переломах костей кінцівок:

1. Звільніть кінцівки від впливу факторів, що травмують;

2. Зупиніть кровотечу;

3. Дайте якнайшвидше знеболююче (2 таблетки потовченого анальгетика покласти під язик або 50-100 грамів горілки, промедол внутрішньо м’язово);

4. Накладіть пов'язки на рани;

5. Зафіксуйте кінцівку за допомогою шин або підручних засобів (гілка, дошка) поверх одягу. При відкритих переломах спочатку накладіть пов'язку на рану й тільки потім - шину;

6. Укрийте потерпілого, особливо при холодній погоді;

7. Доставте в лікувальну установу.

Іммобілізація при переломах

Під іммобілізацією розуміють створення нерухомості ушкодженої частини тіла. Основні принципи транспортної іммобілізації:

1. Шина повинна захоплювати два суглоби - вище й нижче перелому;

2. При іммобілізації необхідно придати кінцівці фізіологічне положення, якщо це неможливо, те таке положення, яке найменш травматичне;

3. При відкритих переломах вправляння відломків не роблять, а накладають стерильну пов'язку;

4. Не можна накладати шину на тіло, необхідно підкласти одяг, вату, рушник;

5. Під час перекладання потерпілого на носилки (або з носилок) ушкоджену кінцівку необхідно тримати додатково.

ЗАБИТІ МІСЦЯ

Забиті місця виникають при падінні, ударах тупим предметом. При цьому ушкоджуються м'які тканини, розриваються дрібні кровоносні судини - утвориться синець (синець).

Ознаки: біль, набряк, синець через кілька годин або днів (при глибокій травмі).

Надання невідкладної допомоги:

· накладіть пов'язку, що давить,

· підніміть забиту кінцівку,

· прикладіть холод на місце забитого місця,

· забезпечте нерухомість забитого місця,

· забезпечте спокій і тепле питво,

· через 3-4 дні можна застосувати теплі ванни, компрес і масаж.

Ознаки струсу, забитого місця головного мозку: оглушення, нудота, блювота, шум у вухах, втрата свідомості й пам'яті.

Надання невідкладної допомоги:

· забезпечте спокій у положенні "лежачи" (при відсутності свідомості - на животі),

· прикладіть холод до голови,

· обмежте в питві,

· викличте лікаря,

· спостерігайте за станом потерпілого й надавайте допомогу по ситуації.

ВИВИХИ

Вивих - це роз'єднання (зсув) кінців, що зчленовуються, костей пальців, руки, ноги, нижньої щелепи (після удару, падіння, різкого руху).

Ознаки: сильний біль, набряк, зсув осі й зміна довжини кінцівки, її змушене положення. Вивихи повинен вправляти лікар. Тільки при його відсутності або в польових умовах дрібні вивихи можна вправити самому, але без застосування сили.

Надання невідкладної допомоги:

· зафіксуйте ушкоджену кінцівку (за допомогою шини),

· доставте в лікувальну установу.

Вивих щелепи:

1. Посадіть потерпілого;

2. Оберніть великі пальці своїх рук хусткою й поставте їх на нижні кутні зуби потерпілого;

3. М'яко зміщайте щелепу вниз і назад, одночасно іншими пальцями піднімайте підборіддя;

4. При травмі накладіть пов'язку, відкритий рот прикрийте хусткою. Їжу можна давати тільки рідку.

Ураження ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ

Надання невідкладної допомоги при поразці електричним струмом.

Перш ніж доторкнутися до постраждалого, його необхідно знеструмити, забезпечивши власну безпеку:

1. Скиньте з постраждалого провід або небезпечний електричний прилад за допомогою будь-якого, предмета, що не провідний струм (звичайна дерев'яна або пластмасова лінійка, книга або згорнута в трубку газета). Предмет повинен бути сухим;

2. Якщо електричні проводи затиснуті в руці, перерізувати ножем або ножицями з ізольованими ручками. Для запобігання короткого замикання кожен провід потрібно обрізати окремо й обов'язково на різних рівнях;

3. У випадку запалення проводів або виникнення пожежі не можна збивати полум'я з електричних проводів струменем води: вогонь гасять піском або накривають щільною тканиною;

4. Іноді простіше відключити рубильник, висмикнути вилку з розетки або відтягнути потерпілого від небезпечного агрегату. Потрібно братися тільки однією рукою за одяг потерпілого, не торкаючись його тіла. При цьому одяг повинен бути зовсім сухий. Другу руку краще засунути в кишеню або забрати за спину, щоб випадково не торкнутися потерпілого або проводів.

Якщо відсутня свідомість, немає пульсу на сонній артерії й реакції зіниць на світло:

1. Нанесіть прекардіальний удар, перевірте, чи не з'явився пульс;

2. При відсутності пульсу приступіть до реанімації;

3. Підніміть ноги, забезпечте приплив свіжого повітря, прикладіть холод до голови;

4. Викличте "Швидку медичну допомогу";

5. Продовжуйте реанімацію до відновлення дихання й серцебиття.

Якщо немає свідомості, але є пульс на сонній артерії:

1. Переконаєтеся в наявності пульсу;

2. Дайте понюхати нашатирний спирт;

3. Послабте одяг, що стискає, поверніть на живіт, очистіть рот від слизу й блювотних мас;

4. Прикладіть холод до голови;

5. Накладіть на рани й місця опіків стерильні пов'язки, серветки або чисту тканину, змочену горілкою;

6. При переломах - накладіть шини;

7. Розітріть тіло;

8. Викличте "Швидку медичну допомогу".

ОПІКИ

За тяжкістю опіки поділяють на кілька ступенів

І ст - почервоніння шкіри.

ІІ ст - поява міхурів, заповнених прозорою рідиною.

ІІІ-ІV ст- повне руйнування шкіри й м'язового шару.

Надання невідкладної допомоги при термічних опіках

1. При опіках І ступеня без утворення міхурів і збереженої цілісності шкірних покривів - прикладіть холод на місце опіку або підставте його під струмінь холодної води на 5-10 хвилин. Обробіть обпалену поверхню спиртом, одеколоном або горілкою.

2. При опіках ІІ-ІV ступеня з ушкодженням шкірних покривів обробіть опікову поверхню піноутворюючими аерозолями або накрийте стерильними (чистими) простирадлом або серветкою.

3. Поверх чистої тканини покладіть міхур з льодом, пакети зі снігом або холодною водою.

4. Дайте постраждалому 2-3 таблетки анальгіну.

5. До прибуття й при тривалому очікуванні "Швидкої допомоги" дайте рясне тепле питво.

Надання невідкладної допомоги при хімічних опіках.

При поразках будь-якою агресивною рідиною (кислотою, лугом, розчинником, спецтопливом, маслами й т.п.):

1. Негайно зніміть одяг, просочений хімічною речовиною;

2. Рясно промийте під струменем холодної води або молоком, мильною водою, слабким розчином питної соди.

Фосфор, потрапляючи на шкіру, спалахує й викликає подвійний опік - хімічний і термічний. Негайно опустіть обпалене місце в холодну проточну воду на 10-15 хвилин, паличкою видаліть шматочки фосфору, накладіть пов'язку.

Якщо на шкіру потрапило негашене вапно, у жодному разі не можна допускати її зіткнення з вологою - відбудеться бурхлива хімічна реакція, що підсилить травму. Видаліть вапно сухою ганчіркою й обробіть опік рослинним або тваринним маслом.

УТОПЛЕННЯ

Ознаки істинного ("синього") утоплення. Цей тип утоплення легко визначається по зовнішньому вигляду втопленого: його обличчя й шия синьо-сірого кольору, а з рота й носа виділяється рожева піна, набряклі судини шиї.

Схема надання першої медичної допомоги при істинному ("синьому") утопленні.

1. Відразу ж після витягання втопленого з води переверніть його лицем вниз й опустіть його голову нижче таза.

2. Очистіть рот від стороннього вмісту й слизу. Різко надавіть на корінь язика.

3. З появою блювотного й кашльового рефлексів доможіться повного видалення води з дихальних шляхів і шлунка.

4. При відсутності блювотного рефлексу й самостійного дихання покладіть на спину й приступіть до серцево-легеневої реанімації, періодично видаляючи вміст ротової порожнини й носа.

5. З появою ознак життя переверніть обличчям вниз і видаліть воду з легенів і шлунка.

6. Якщо потерпілий прийшов у свідомість, укрийте, зігрійте й стежте за його станом до прибуття лікаря.

7. Не можна залишати потерпілого без уваги навіть на хвилину, і потрібно бути готовим у будь-який момент приступити до серцево-легеневої реанімації.

8. У випадках розвитку набряку легенів: а) посадіть; б) накладіть джгути на стегна; в) дайте вдихати кисень через пари спирту.

9. Перенесіть потерпілого від місця події до лікувальної установи тільки на носилках.

10. Самостійно транспортувати потерпілого в лікарню можна тільки при повній відсутності можливості викликати бригаду "Швидкої допомоги".

Причини смерті в перші хвилини після порятунку

Набряк легенів. Найбільш достовірною ознакою цього грізного стану є дихання, що клекоче. Це клекотання, що добре чути за кілька кроків, нагадує "пробулькування" міхурів у киплячій воді. Створюється враження, начебто усередині хворого щось "кипить". Інший симптом набряку легенів часте підкашлювання з рожевуватим пінистим мокротинням. У вкрай важких випадках піни утворюється так багато, що вона починає виділятися з рота й носа.

Набряк головного мозку. Глибока гіпоксія мозку й різке збільшення обсягу циркулюючої крові викличуть набряк головного мозку. Це вкрай небезпечний стан, як правило, важко розпізнати на перших етапах надання допомоги, але коматозний стан, часті блювотні рухи й поява судом погіршують прогноз.

Раптова зупинка серця. Надходження в кров великої кількості води значно знизить її в'язкість і змінить електролітний баланс, що спровокує грубі порушення серцевого ритму й раптову зупинку серця. До повного відновлення електролітного складу крові і її нормальної в'язкості над потерпілим постійно висить погроза повторної зупинки серця.

Гостра ниркова недостатність. У найближчу добу після порятунку постраждалі найчастіше гинуть від гострої ниркової недостатності, що розвивається через масивний гемоліз (руйнування) еритроцитів. Через надмірне розрідження крові й грубого порушення рівноваги між тиском усередині "тарілки" еритроцита й навколишньою плазмою він буквально вибухає. Наявність вільного гемоглобіну в крові приводить до грубих порушень функції нирок: їх найважливіші фільтраційні мембрани канальців легко ушкоджуються гігантськими молекулами гемоглобіну. Розвивається ниркова недостатність.

"Бліде" утоплення.

Надання невідкладної допомоги при "блідому" утопленні (після витягання з ополонки)

1. Відразу ж після витягання з води перенесіть тіло на безпечну відстань від ополонки, оцініть стан зіниць і пульсацію на сонній артерії;

2. При відсутності зіничного й рогівкового рефлексів, пульсації на сонній артерії приступайте до серцево-легеневої реанімації;

3. З появою ознак життя перенесіть потерпілого в тепле приміщення, переодягніть у сухий одяг, дайте рясне тепле питво;

5. Викличте "Швидку допомогу".


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 206; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!