ДОГЛЯД ЗА ХВОРИМИ, ЩО ЛИХОМАНЯТЬ



Підвищення температури тіла називається лихоманкою. Вона виникає у відповідь на дію патогенних подразників і виражається в перебудові процесів терморегуляції. Пропасні підвищення температури тіла різноманітні по висоті, тривалості й характеру коливань.

По висоті розрізняють: а) субфебрильную температуру (не вище 38ОС); б) помірковано пропасну (фебрильную, 38 39ПРО З); в) високо пропасну (пиретическую, 3941ПРО З); г) надмірно пропасну (гиперпиретическую, > 41ПРО З). По тривалості розрізняють: а) скороминущу (протягом декількох годин); б) гостру (протягом 15 днів); в) подострую (до 45 днів); г) хронічну (понад 45 днів).

По характеру коливань: а) постійна (тривале підвищення температури тіла до 39ПРО С с добовими коливаннями не більше 1ПРО З); б) що попускає або ремиттирующая (добові коливання температури тіла в межах 1 1,5ПРО З без зниження до норми); в) перемежована або интермиттирующая (чергування протягом дня періодів підвищеної температури тіла з періодами нормальної або зниженої температури); г) хвилеподібна ( тривалі періоди постійного підвищення температури тіла переміняються періодами субнормальной або нормальної температури); д) що виснажує або гектическая (більші швидкі добові підйоми температури тіла на 3 5ОБ С и швидкі спади до нормальної, субнормальной або нижче 36 ОС 23 рази в добу, що супроводжуються потоотделением і слабістю; ж) перекручена ( ранкова температура вище вечернею).

Тактика догляду за хворими, що лихоманять, визначається періодом лихоманки.

У період підйому температури тіла, коли теплопродукція переважає над тепловіддачею, у результаті різкого спазму периферичних посудин у хворого виникає відчуття холоду й озноб. Необхідно вкрити хворого, прикласти до ніг грілку, дати солодкий гарячий чай.

У період відносної сталості температури тіла, що може тривати від декількох годин до декількох тижнів, хворий має потребу в постійному спостереженні. Цей період характеризується включенням компенсаторних механізмів терморегуляції, спрямованих на посилення тепловіддачі (розширення посудин шкіри, збільшення потоотделения). Мобілізація захисних сил організму при триваючому впливі пирогенных речовин, що підсилюють теплопродукцію, не завжди виявляється ефективної, особливо при температурі тіла понад 41ОС, коли можлива навіть втрата свідомості.

У цей період необхідно: а) посилене питво невеликими порціями (у вигляді морсів, фруктових й ягідних соків, настоїв лікарських рослин, не гарячого чаю, мінеральної води); б) догляд за порожниною рота (протирати слабким розчином питної соди, губи змазувати будь-яким жиром); в) годувати невеликими порціями, тому що функція травних залоз знижений; г) гігієнічний догляд за шкірою, тому що рясне потоотделение знижує її видільну функцію (обтирання, обмивання, своєчасна зміна постільної й особистої білизни); д) при різкому головному болі, втраті свідомості покласти на чоло міхур з льодом або зробити холодний компрес зі складеної вчетверо й змоченої в розчині оцту серветки (2 ст.л. на 0,5 ст. води).

Період різкого зниження температури тіла, що іноді супроводжується її критичним зниженням з високих цифр до низьких (з 40ОС до 36ОС) протягом 1 години, супроводжується зниженням судинного тонусу, падінням АТ, нитковидним пульсом, слабістю, рясним потоотделением. Такий критичний стан хворими переноситься особливо важко й вимагає проведення термінових заходів.

Необхідно: а) підняти ножний кінець ліжка на 30-40 див, забрати подушку; б) викликати лікаря; в) обкласти грілками, укрити, дати креп кий чай або кава; г) перемінити білизна, протерти насухо. При литическом зниженні температури тіла (протягом декількох днів) необхідний ретельний догляд за шкірою й розширення рухової активності. Вимір температури тіла.

РЕЖИМ ФІЗИЧНОЇ АКТИВНОСТІ

Режим фізичної активності залежить від ваги захворювання. Положення хворого в постелі може бути активним (якщо він здатний самостійно повертатися, вставати, сидіти, ходити) і пасивним (якщо хворий не може сам рухатися й зберігає те положення, що йому додали). Пасивне положення спостерігається при порушеннях мозкового кровообігу. Часто хворі займають змушене положення, намагаючись полегшити свої страждання, наприклад, сидяче або напівсидяче при задишці. При деяких захворюваннях хворі мають потребу в тривалому постільному режимі. Такий режим забезпечує більше ощадливе використання життєвих сил хворого, тому що зберігаються резервні можливості життєво важливих органів (кровообігу, подиху), і рівномірне, постійне тепло, що важливо при запальних захворюваннях..

ПРОФІЛАКТИКА ПРОЛЕЖНІВ

Найважливішим елементом догляду за важкохворими є профілактика пролежнів, які легко утворяться в ослаблених хворих, змушених довгостроково перебувати в горизонтальному положенні.

Пролежень - омертвіння (некроз) шкіри з підшкірною клітковиною й іншими м'якими тканинами (слизуватої оболонки), що розвивається внаслідок їх тривалого сдавления, порушень місцевого кровообігу й нервової трофіки. При положенні на спині пролежні утворяться в області крижа, лопаток, ліктів, пяток, потилиці; у положенні на боці - в області тазостегнового суглоба. Виникненню пролежнів сприяє поганий відхід: неохайний зміст постелі й натільної білизни, нерівний матрац, залишки їжі в постелі, тривале перебування в одному положенні. При розвитку пролежня спочатку на шкірі з'являється ділянка Синюшно-червоного кольору без чітких границь, потім слущивается эпидермис (поверхневий шар шкіри), нерідко з утворенням міхурів. Далі відбувається омертвіння тканин, що поширюється вглиб. При глибоких пролежнях оголюються м'язи, сухожилля й кістки.

Заходу щодо профілактики пролежнів:

1. Кожні 2 години варто міняти положення хворого, оглядаючи місця утворення пролежнів;

2. Необхідно стежити, щоб на простирадлі не було крихт і складок;

3. Негайно міняти мокру й забруднену білизну;

4. Під хрестець і куприк варто підкладати гумове

коло, поміщений у чохол або покритий пелюшкою, а під п'яти й лікті - ватномарлевые кола;

5. Ранком і ввечері обмивати місця, де частіше утворяться пролежні, теплою водою й протирати їхнім ватяним тампоном, змоченим 10% камфорним спиртом або 0,5% розчином нашатирного спирту, або 1% розчином саліцилового спирту. Протираючи шкіру, цим же тампоном необхідно робити легкий масаж;

6. При почервонінні шкіри 12 рази в добу змазувати шкіру 5-10% розчином перманганату калію.


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 283; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!