Метод звірення за допомогою компаратора (приладу порівняння)
Цей метод застосовують тоді, коли неможливо або складно порівняти свідчення двох приладів або двох мір.
Вимірювання в цьому випадку виконують шляхом введення в схему перевірки компаратора, що дозволяє побічно порівнювати дві однорідні або різнорідні фізичні величини.
Компаратором може бути ЗВТ, що однаково реагує на сигнал еталонного ЗВТ і ЗВТ, що повіряється.
Наприклад, при звіренні мір опору, ємкості і індуктивності як компаратор використовують мости постійного або змінного струму. При порівнянні мір опору і ЕДС – потенціометри.
Звірення мір за допомогою компаратора здійснюється з використанням того або іншого різновиду методу порівняння. Найбільш поширеними є методи зіставлення і заміщення.
Суть цих методів полягає в наступному. При використанні методу зіставлення дві порівнювані величини подаються на різні входи компаратора, а при використанні методу заміщення - в одну і ту ж частину схеми подається одна величина, а потім інша. Загальним для цих методів перевірки є вироблення різницевого (диференціального) сигналу
DХ = Х - Хм. (3)
Якщо DХ зводиться до нуля шляхом зміни значення Xм, тоді цей метод називається нульовим. Якщо ж значення DХ не рівно нулю – диференціальним.
При використанні методу зіставлення дві порівнювані величини подаються на входи компаратора одночасно, що дозволяє зменшити вплив на результати перевірки впливаючих величин, оскільки ці впливаючі величини практично однаково спотворюють сигнал.
|
|
|
Перевагою методу заміщення є те, що дві порівнювані величини включаються в одну і ту ж частину схеми. Це дозволяє виключити похибки, що виникають унаслідок несиметрії схеми компараторів.
Недолік нульового методу заміщення полягає в тому, що ми повинні мати міру, що дозволяє відтворювати будь-яке значення вимірюваної величини без істотного пониження точності.
Особливістю диференціального методу порівняння є можливість отримання достовірних результатів звірення навіть при використанні порівняно грубих засобів для вимірювання різниці.
Метод прямих вимірювань
Суть його полягає в прямому вимірюванні приладом значення фізичної величини відтворною мірою, що повіряється. Практична реалізація методу прямих вимірювань пред'являє до засобів наступні вимоги:
1) можливість відтворення мірою тієї ж фізичної величини, в одиницях якої проградуйовано ЗВТ, що повіряється;
2) достатній для перекриття всього діапазону вимірювання ЗВТ, що повіряється, діапазон фізичних величин відтворних мірою;
3) відповідність точності міри, а у ряді випадків і її типу і плавності зміни розміру вимогам, які пред'являються в НД по перевірці даного ЗВТ.
|
|
|
Визначення основної похибки ЗВТ, що повіряється, проводять двома способами:
1) зміною розміру міри до поєднання покажчика ЗВТ, що повіряється, з відміткою, що повіряється, тобто способом безпосередньої оцінки. Похибка визначають в цьому випадку по формулі (1).
2) попередньою установкою розміру міри, рівного номінальному для даного показу ЗВТ, що повіряється, з подальшим відліком значення Хп і розрахунком похибки по формулі (1).
Реалізація цих двох способів можлива за наявності магазина мір, що дозволяють достатньо плавно змінювати значення фізичної величини.
Метод непрямих вимірювань
Суть методу непрямих вимірювань полягає в наступному: проводять прямі вимірювання декількох фізичних величин за допомогою еталонних ЗВТ і отримують ряд значень X 01, X 02., X 0m. Потім, використовуючи відому функціональну залежність f між цими величинами і величиною, яка вимірюється приладом, що повіряється, визначають дійсне значення величини, тобто знаходять результат непрямого вимірювання по формулі:
Q0 = f ( X 01, X 02., X 0m). (4)
Метод використовується тоді, коли дійсні значення величин, вимірювані засобом вимірювань, що повіряється, неможливо або важко визначити прямим вимірюванням або коли непрямі вимірювання простіші або точніші.
|
|
|
Наприклад, перевірка електричного лічильника активної енергії за допомогою зразкового ватметра і секундоміра. За показами ватметра визначають значення потужності P0 і підтримують її незмінною на протязі часу t0, яке у свою чергу визначається по еталонному секундоміру. Тоді дійсне значення енергії W0 можна розраховувати по формулі:
W0 = P0•t0
а похибка лічильника, що повіряється, визначити з виразу
D = (( WП – W0 ) / W0 ) 100%.
При виконанні перевірки методом непрямих вимірювань слід враховувати той факт, що кінцевий результат і похибка непрямого вимірювання залежить від похибок прямих вимірювань, що становлять:
.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 280; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!