Схема екстракційного очищення отрут основного характеру
Кодеїн - основа Кодеїну гідрохлорид – сіль
(при рН 9-10 – (при рН 2-3 –
екстрагент отрути – хлороформ екстрагент солі – вода
екстрагент домішок - вода) екстрагент домішок - хлороформ)
Для екстракції домішок з витяжок необхідне встановлення відповідного значення рН середовища і застосування відповідного розчинника. При неправильному виборі цих факторів разом з домішками можуть екстрагуватися і аналізовані отрути.
Схема екстракційного очищення отрут кислого характеру
Барбітал – імідна форма Барбітал натрію – імідольна форма
(при рН 2-3 – (при рН 9-10 –
екстрагент отрути – хлороформ екстрагент отрути – вода
екстрагент домішок – вода) екстракт домішок – хлороформ)
В основі ТСХ-методу лежить розподіл отрути між рідкою і твердою фазою, нанесеної на тверду підкладку. Вибирають системи, у яких домішки залишаються на старті або рухаються разом із фронтом розчинника. Метод простий, доступний, дозволяє не тільки зробити очищення отрут від домішок, але й одночасно виконати їх визначення.
Для очищення екстрактів, отриманих з об'єктів, що знаходяться на стадії гнильних змін, ефективне використання сполучення екстракційного методу і методу тонкошарової хроматографії.
|
|
В основіелектрофорезу на папері лежить розподіл речовин на папері, вміщеному в електроліт, під дією електричного поля. Йони досліджуваної суміші рухаються до електроду протилежного знака. По своїй ефективності метод наближається до ТСХ-методу, але вимагає спеціального устаткування.
Очищення екстрактів за допомогою гель-хроматографії основане на різній поведінці молекул стосовно пор гелю: малі молекули отрути проникають у пори і затримуються в них, великі молекули домішок обходять пори або уримаються на поверхні гелю. Метод гель-хроматографії застосовується для очищення водних витяжок. Він трудомісткий, але ефективний.
Дистиляція з водяною парою і метод возгонкизасновані на леткості окремих представників досліджуваної групи отрут (алкалоїди похідні піридину і піперидина, барбитурати). Цейметод простий, але його використання раціональне при аналізі тільки великих кількостей отрут, що буває вкрай рідко при проведенні хіміко-токсикологічних досліджень.
Метод діалізузаснований на застосуванні напівпроникних мембран, через пори яких здатні проходити йони, невеликі молекули органічних речовин у той час, як великі молекули (білки, пептиди й ін.) залишаються по іншу сторону мембран. Метод має обмежене застосування для очищення речовин досліджуваної групи отрут, тому що він тривалий, можливі значні втрати аналізованих сполук.
|
|
Для проведення аналізу екстрактів їх необхідно сконцентрувати (працювати з великими об’ємами незручно).
Існують різні методи концентрування екстрактів:
• екстракційний,
• упарювання під вакуумом,
• адсорбція отрут твердим сорбентом з наступною десорбцією.
Вибір методу очищення залежить від стану об'єкту і методу ізолювання аналізованої отрути з біологічного матеріалу.
До складу методів ізолювання входять окремі етапи очищення, але вони не можуть забезпечити повне видалення домішок.
№ п/п | Група отрут, які ізолюються | Методи ізолювання | Методи очистки від домішок, які входять до складу методу | ||
1 | 2 | 3 | 4 | ||
1 | „Лікарські отрути” | · Водою, підкисленою оксалатною кислотою (метод А.А.Васильєвої) | · Проціджування; · Центрифугування | ||
2 | „Лікарські отрути” | · Спиртом, підкисленим оксалатною кислотою (метод Стаса-Отто) | · Упарювання витяжки до густоти сиропу · Осадження білків спиртом · Фільтрування | ||
1 | 2 | 3 | 4 | ||
3 | „Лікарські отрути” | · Ацетоном (метод Карташова) | · Центрифугування · Фільтрування · Екстракція домішок гексаном (рН 2-3) | ||
4 | Алкалоїди | · Водою, підкисленою сульфатною кислотою (метод В.Ф.Крамаренко) | · Проціджування; · Центрифугування · Висолювання домішок з допомогою (NH4)2SO4 · Екстракція домішок ефіром (рН 2-2,5) | ||
5
| Похідні барбітурової кислоти | · Водою, підлужненою натрій гідроксидом (метод П.Валова) | · Проціджування; · Центрифугування · Осадження білків вольфраматом натрію · Екстракція домішок ефіром (рН 2) | ||
· Водою, підкисленою сульфатною кислотою (метод В.І.Попової) | · Проціджування; · Центрифугування · Гель-хроматографія | ||||
6 | Похідні фенотіазину | · Спиртом, підкисленим оксалатною кислотою (модифікація методу Стаса-Отто по Є.М.Саломатіну) | · Упарювання витяжки до густоти сиропу · Осадження білків спиртом · Фільтрування · Екстракція домішок ефіром (рН 2-3) | ||
· Ацетонітрилом, підкисленим хлористоводневою кислотою (модифікація методу Сшедзинського по Є.М.Саломатіну) | · Фільтрування · Висолювання домішок з допомогою Nа2SO4 · Екстракція домішок ефіром (рН 2-3) | ||||
7 | Похідні 1,4-бенздіазепіну | · Ізолювання метаболітів похідних 1,4-бенздіазепіну (метод Б.Н.Ізотова) | · Деструкція тканин органів для проведення кислотного гідролізу · Центрифугування · Фільтрування |
|
|
Тому після ізолювання отрут полярними розчинниками для очищення витяжок використовуються вищевказані методи, серед яких найбільш часто застосовують методи екстракційного очищення і тонкошарової хроматографії або їх сполучення.
Тема: ПРИНЦИПОВА СХЕМА ІДЕНТИФІКАЦІЇ І
КІЛЬКІСНОГО ВИЗНАЧЕННЯ РЕЧОВИН,
ЯКІ ІЗОЛЮЮТЬСЯ ЕКСТРАКЦІЄЮ ПОЛЯРНИМИ
РОЗЧИННИКАМИ
План лекції
1. Принципова схема аналізу «лікарських» отрут.
2. ТСХ-скринінг «лікарських » отрут.
3. Хімічні методи дослідження «лікарських» отрут.
4. Фізико-хімічні методи ідентифікації препаратів.
5. Фармакологічні дослідження «лікарських» отрут.
6. Кількісне визначення «лікарських» отрут.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 514; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!