Г) гідроліз - розрив азепінового кільця



                                                  оксазепам     2-аміно-5-хлор-бензофенон

 

                                                            α-оксиамінокислота

д) синтез - утворення глюкуронідів

 

 

 

 

                                                   бензофенон                  кон’югат


 

Метаболіти, утворені в результаті процесів окислення і відновлення - активні у фармакологічному відношенні.

Найбільший інтерес з цього приводу представляють метаболіти, отримані в процесі дезалкілювання.

Розрив азепінового кільця й утворення глюкуронідів веде до втрати фармакологічної активності. Поряд з нативними сполуками метаболіти виявляються у всіх тканинах організму.

 

5. Вплив різних факторів на метаболізм лікарських речовин.

На метаболізм лікарських речовин впливають різні фактори:

• хімічна взаємодія між лікарськими речовинами,

• вплив алкоголю, тютюну, пестицидів;

інгібітори й індуктори ферментів;

• харчування, вік;

• наявність патологічних станів.

 

Хімічна взаємодія між лікарськими речовинами

    В результаті сполучення різних лікарських речовин: судинорозширювальних, седативних і інших, лікар намагається домогтися ефективного і швидкого лікування, але можлива хімічна взаємодія речовин з утворенням нових речовин, не активних у лікувальному плані, мало токсичних. Так, гепарин і його антагоніст протамін дають сполуки, які малодиссоційовані і неактивні, нетоксичні.

 

Інгібітори й індуктори ферментів

Індуктори_ферментів - це лікарські речовини, що підсилюють активність ферментів і метаболізм. Так, барбітурати активізують метаболізм левоміцетину; аміназин - метаболізм стероїдних гормонів; бутадіон - метаболізм амідопіріну. Для індукторів загальною властивістю є здатність розчинятися в ліпідах.

Інгібітори ферментів - багато лікарських речовин знижують активність ферментів, тобто вони збільшують тривалість дії лікарських речовин. До них відносяться морфін, фенамін, котрі інгібірують оксидази печінки.

Аміназін підсилює дію антидепресантів, що використовується для

лікування хворих з ураженою психікою.

 

Харчування, вік

Харчування, а саме склад і стабільність їжі, голодування або його відсутність - усе це впливає на діяльність кишкових бактерій, що здійснюють розпад глюкуронидов, що утворилися. Це пов'язано з тим, що вони містять фермент β-глюкуронідазу. Активно діють кишкові бактерії в розпаді складних ефірів, глікозидів, сульфатнокислих ефірів.

Так, завдяки бактеріям, фталазол розпадається до більш активного норсульфазолу в товстому кишечнику.

Дієта істотно впливає на метаболізм ксенобіотиков, викликаючи його зниження. Це обумовлено зменшенням вмісту в їжі білків, що у свою чергу знижує активність ферментів (оксидаз), сповільнюється виведення ліків з організму, збільшується тривалість їхньої дії, а також їх токсичність.

    Вік.У людей похилого віку зменшується відносна маса печінки, змінюється форма клітин печінки, їхній біохімічний склад - все це знижує метаболізм. Із збільшенням віку міняється і характер метаболізму. Так, у молодих людей метаболізм ізоніазиду відбувається шляхом ацетилування, а в літніх - шляхом окислення.

 

Наявність патологічних станів.

Алкоголь - крім наркотичної і токсичної дії може взаємодіяти з ліками в організмі. У мінімальних кількостях етанол синтезується в тканинах організму, є метаболітом. Якщо алкоголь довго і в великих кількостях (дозах) вводиться в організм, то уражається печінка і знижується метаболізм речовин.

    Отож, алкоголь підсилює дію барбітуратів, 1,4-бенздіазепінів, саліцилової кислоти.

Вплив нікотинупозначається в тому, що в курців знижується сила анальгетичної дії речовин: седативної - для аміназину, який заспокоює дії 1,4-бенздіазепіну на нервову систему, тому що підсилюється виведення їх з організму і здійснюється індукція ферментів.

Пестициди.Хлорорганічні пестициди індукують активність ферментів, що знижує дію барбітуратів. У свою чергу в осіб, що лікуються барбітуратами (фенобарбіталом) швидкість метаболізму пестицидів підвищується і знижується їхній вміст в організмі.

Патологічні стани(гепатит, нефрит, опромінення, замерзання) знижують активність кишкових бактерій, оксидаз у печінці, в результаті чого зменшується метаболізм і збільшується тривалість дії лікарської речовини, підвищується токсичність речовин.

 

 


ЛЕКЦІЯ. N3

ТЕМА: Група речовин, що ізолюються з біологічного матеріалу методом дистиляції з водяною парою.

МЕТА: Ознайомити студентів з загальною характеристикою “летких” отрут, методами ізолювання з біологічного матеріалу та загальною схемою ан. Дист. Хімічними методами.

АКТУАЛЬНІСТЬ: Метод перегонки з водяною парою одержав широке застосування в хіміко-токсикологічному аналізі за допомогою цього методу здійснюють ізолювання групи отруйних та сильнодіючих речовин з біологічного матеріалу.

    До цієї групи належать представники різних класів хімічних сполук;синильна кислота, деякі спирти аліфатичного ряду, альдегіди, кетони, карбонові кислоти, галогенопохідні вуглеводнів аліфатичного ряду, бензол, феноли, аміно- і нітропохідні ароматичного ряду та деякі інші речовини. Оволодіння практичними та теоретичними основами перегонки з водяною парою необхідне студентам для ізолювання з біологічного матеріалу великої групи “летких” сполук, які мають в наш час велике токсикологічне значення.

 

План лекції

 

1. Загальна характеристика «летких отрут».

2. Методи ізолювання речовин з біологічного матеріалу.

3. Загальна схема аналізу дистилятів хімічними методами.

 


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 419; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!