Форми страхування: обов'язкова та добровільна



 

Форма страхування– це порядок організації страхування на засадах добровільності або обов'язковості.

Добровільна форма страхування побудована на дотриманні таких принципів:

§ добровільне страхування діє здебільшого на добровільних засадах. Договори укладаються відповідно до правил страхування, які страховик розробляє самостійно для кожного виду страхування, а далі їх затверджує Уповноважений наглядовий орган, видаючи ліцензію.

§ добровільна участь у страхуванні повною мірою характерна тільки для страхувальників. Страховик не має права відмовлятися від страхування об'єкта, якщо волевиявлення страхувальника не суперечить умовам страхування.

§ вибіркове охоплення об’єктів добровільним страхуванням пов'язане із тим, що не всі страхувальники виявляють бажання в ньому брати участь. Крім того, за умовами страхування діють обмеження для укладення договорів.

§ добровільне страхування завжди обмежено терміном страхування. При цьому початок і закінчення терміну оговорюється в договорі.

§ добровільне страхування діє тільки при сплаті разового або періодичних страхових внесків. Несплата чергового внеску за добро­вільним страхуванням спричиняє за собою припинення дії договору.

§ страхове забезпечення з добровільного страхування залежить від бажання страхувальника. З майнового страхування страхувальник може визначити розмір страхової суми в межах страхової оцінки майна. По особистому страхуванню страхова сума за договором встанов­люється за домовленістю.

Перелік добровільних видів страхування наведено у Законі України «Про страхування» (ст. 6).

Обов'язкове страхування встановлюється законодавством
і ґрунтується на принципах обов'язковості як для страхувальника, так
і для страховика. Поширюється на випадки, коли відшкодування збитку зачіпає інтереси не тільки конкретної особи, але і суспільні. При проведенні обов'язкового страхування відповідно до законодавства страховик зобов'язаний застрахувати відповідні об'єкти, а страхувальники – вносити належні страхові платежі.

Для здійснення обов'язкового страхування Кабінет Міністрів України встановлює порядок і правила його проведення, форми типового договору, особливі умови ліцензування, максимальні розміри страхових сум, тарифи та методику актуарних розрахунків.

У Законі України «Про страхування» (ст. 7) наведено перелік видів обов'язкового страхування, які здійснюються (або мають здійснюватися) в нашій країні, і встановлено, що нові види обов'язкового страхування можуть бути введені лише шляхом внесення змін у цей Закон.

Для обов'язкового страхування характерно:

§ страхові відносинивиникають на основі закону. Закон встановлює перелік об'єктів, обсяг страхової відповідальності, рівень або норми страхового забезпечення; порядок визначення тарифних ставок тощо.

§ суцільне охоплення обов'язковим страхуванням об'єктів, визначених у законі.

§ автоматичність поширення обов'язкового страхування на об'єкти, зазначені в законі. Страхувальник має обов'язково застрахувати об'єкт, а страховик не може відмовити йому в цьому.

§ дія обов'язкового страхування відбувається незалежно від внесення страхових платежів. У випадках, коли страховик не сплатив належні страхові внески, вони стягуються в судовому порядку. У випадках загибелі або ушкодження застрахованого майна, не оплаченого страховими внесками, страхове відшкодування підлягає виплаті з утворенням заборгованості за страховими платежами. На невнесені в термін страхові платежі нараховується пеня.

§ безстроковість обов'язкового страхування. Воно діє протягом усього періоду, поки страхувальник користується застрахованим об'єктом або виконує певні обов'язки.

§ нормування страхового забезпечення з обов'язкового страху­вання. З метою спрощення страхової оцінки і порядку виплати страхового відшкодування встановлюються норми страхового забезпечення
у відсотках від страхової суми або в грошових одиницях на один об'єкт.

 


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 250; Мы поможем в написании вашей работы!






Мы поможем в написании ваших работ!