Характеристика доходної частини бюджету домогосподарства



Тема 12

ФІНАНСИ ДОМОГОСПОДАРСТВ

Лекція 21

ФІНАНСИ ДОМОГОСПОДАРСТВ

Сутність фінансів домогосподарств

2. Характеристика доходної частини бюджету домого­сподарств

Характеристика витратної частини бюджету домогосподарств

       _______________________________

Мета: визначити сутність фінансів домогосподарств; з’ясувати зміст доходної і витратної частини бюджету домогосподарств.

Рекомендована література:

[108];  [26];  [27]; [44]; [102]; [104]; [105].

 

Сутність фінансів домогосподарств

 

У системі фінансових відносин населення виконує дуже важливу роль. З одного боку воно стимулює розвиток виробництва, оскільки здійснюється для задоволення потреб людини. З іншого боку, населення виступає чинником розвитку виробництва, оскільки є активним елементом продуктивних сил. І нарешті, реалізуючи свої потреби, населення виступає інвестором розвитку виробництва і нагромадження фінансових ресурсів.

Між тим, не все населення приймає участь у виробництві. Частина населення з різних причин є непрацездатною. Це неповнолітні діти та люди похилого віку (пенсіонери), а також інваліди. Але незважаючи на цю обставину суб’єктом фінансових відносин виступає не частина, а все населення, яке розглядається в системі угруповань людей, об’єднаних у сім’ї з метою ведення спільного господарства. В межах цих угруповань працездатне населення утримує непрацездатних членів родини. Фінанси населення в зв’язку з цим ще називають фінансами домогосподарств.

Фінанси, як відомо, носять грошовий характер. Населення теж для реалізації своєї життєдіяльності використовує гроші. Між тим, не всі грошові відносини вважаються фінансовими, а лише ті, що пов’язані з формуванням і розподілом фондів грошових коштів.

Це, перед усім, сімейні грошові фонди цільового призначення, наприклад, страхові (для підтримки рівня поточного споживання), резервні (для здійснення капітальних витрат), накопичувальні (для подальшого інвестування) та інші. Конкретний перелік фондів, які утворюють сім’ї залежить від нагальних потреб членів родини, їх уподобань та пріоритетів.

Отже, фінанси домогосподарств – це сукупність грошових відносин, в яких перебувають домогосподарства і окремі його члени, з приводу утворення і використання грошових фондів в процесі здійснення своєї життєдіяльності.

Характерною особливістю відносин в сфері фінансів домогосподарств є те, що вони найменше регламентовані державою. Домашні господарства самостійно приймають рішення про утворення відповідних фондів, джерела їх наповнення, час і напрямки використання. В умовах ринкової економіки держава не має важелів прямого впливу на використання наявних фондів домогосподарств.

Водночас, держава здатна опосередковано впливати на загальну величину доходів населення. Наприклад, через систему оподаткування фізичних осіб. Підвищення ставок податку скорочує реальні доходи громадян, але водночас збільшуються доходи бюджету, з якого можуть збільшуватися обсяги фінансування сфери соціального забезпечення, внаслідок чого може зрости і рівень реальних доходів населення.

Непрямим важелем впливу на рівень доходів домогосподарств є визначені державою мінімальні соціальні гарантії (мінімальна зарплата, розміри соціальних дотацій, субсидій, допомог, неоподаткований мінімум тощо). В Україні зараз ці показники не відповідають необхідним стандартам якості життя і це негативно в цілому позначається на розвитку економіки.

У високорозвинених країнах доля заробітної плати населення у структурі ВВП складає біля 70%. При такому рівні доходів населення має можливість утворювати резерви грошових коштів і спрямувати їх на інвестиційні цілі: (купувати акції, вкладати гроші на депозитні рахунки). Високий рівень купівельної спроможності населення дозволяє також значні суми грошей витрачати на споживання, інвестуючи таким чином розвиток відповідних виробництв та сфери послуг. Саме тому уряди більшості країн світу дбають про розширення потреб людини і збільшення джерел їх задоволення, що зрештою сприяє розвитку економіки і соціальному прогресу.

Фінансові ресурси домогосподарств складаються з сукупності створених ним цільових грошових фондів. До їх складу включаються:

§ грошові кошти для поточних витрат (для придбання продуктів харчування, непродовольчих товарів повсягденного користування: взуття, одяг, тощо, а також для здійснення періодичних платежів за користування послугами регулярного характеру: квартплата, комунальні платежі);

§ грошові кошти для придбання товарів тривалого користування (меблів, житла, транспортних засобів, електро-побутової техніки), а також для оплати послуг разового характеру (відпочинок, лікування,освіта);

§ грошові заощадження;

§ грошові кошти використані для придбання акцій або нерухомого майна виробничого призначення.

Фінансові ресурси окремої сім’ї утворюються не з нуля. Певна частка ресурсів передається у спадщину або на основі дарунків, зроблених з накопичень попередніх поколінь. Первинний капітал домашнього господарства може бути у різних формах: нерухомості, готівки, цінних паперів. Джерелами утворення фінансових ресурсів домогосподарств окрім первинного капіталу можуть бути:

§ доходи працюючих членів родини;

§ споживчий кредит;

§ соціальні трансферти;

§ непередбачувані доходи (виграші в лотерею, доходи від запозичення грошей, тощо).

В окремих випадках джерелом утворення фінансових ресурсів населення виступають тіньові доходи.

Специфіка організації домогосподарств полягає у тому, що не всі роботи, пов’язані із забезпеченням життєдіяльності всіх членів родини, є оплачуваними. Частина робіт по вихованню дітей, впорядкування життя і відпочинку здійснюється безкоштовно. Хоча в деяких випадках за бажанням членів родини для виконання цих робіт можуть залучатися сторонні люди на платній основі.

Співвідношення оплачуваних і неоплачуваних робіт в сім’ї залежить від ряду факторів:

§ історично усталених традицій населення;

§ соціального складу сім’ї;

§ рівня економічного розвитку країни.

Між тим існує загальна тенденція збільшення частки оплачуваних робіт в зв’язку з ростом продуктивності праці, раціоналізацією і механізацією домашньої роботи. Водночас, у багатодітних сім’ях частка неоплачуваних робіт зазвичай вища. Рівень і частка неоплачуваних робіт в домогосподарствах свідчить про рівень економічного розвитку суспільства.

 

 

Характеристика доходної частини бюджету домогосподарства

 

Доходи населення складаються з доходів в грошовій і натуральній формах. До натуральних доходів належать продукти харчування, що вирощені в особистому підсобному господарстві і призначені на продаж, а також натуральна оплата від виробничої діяльності. У високорозвинених країнах переважною формою є грошові доходи. Це обумовлено високим рівнем продуктивності праці сільськогосподарського виробництва. Натуральна форма оплати праці, як правило, застосовується в умовах економічного спаду і дефіциту грошових коштів.

Грошові доходи домогосподарств за джерелами надходження складаються з: зарплати разом з доплатами і нарахуваннями; пенсій, стипендій, допомоги та інших страхових та соціальних виплат; доходів від підприємницької діяльності; доходів від операцій з майном і іншими грошовими активами.

Для характеристики доходів населення використовують поняття сукупних, наявних, номінальних та реальних доходів.

Сукупні доходи оцінюються загальною сумою грошових і натуральних доходів за всіма джерелами їх надходження враховуючи вартість безкоштовних або пільгових послуг. При цьому сума натуральних доходів визначається за ринковими цінами реалізації товарів.

Між тим, населенню важливіше знати яка частина доходів залишається у їх розпорядженні. Для цього використовують показник наявних доходів, що розраховується шляхом виключення із суми сукупних доходів податків та обов’язкових платежів. Тобто наявні доходи характеризують ту частину валового внутрішнього продукту, яка використовується населенням для споживання і нагромадження.

Для характеристики доходів в грошовій формі використовується показник номінальних доходів. При цьому слід виділяти нараховані і виплачені номінальні доходи, які відрізняються на суму заборгованості по заробітній платі та інших платежах. Різниця між нарахованими і виплаченими доходами в окремі періоди може бути достатньо вагомою

Реальні обсяги споживання населенням товарів і послуг визначається двома факторами: наявними доходами і рівнем цін. Для визначення величини можливого обсягу реального споживання використовується показник реальних доходів. Він розраховується на основі ділення темпів росту наявних доходів населення і споживчих цін. Разом з розмірами майна і накопичених заощаджень цей показник включається до числа головних індикаторів, що визначають рівень добробуту населення.

У фінансовому плануванні для оцінки рівня життя використовують також показники мінімальної забезпеченості домогосподарств. Це мінімальний споживчий бюджет, який визначає мінімально можливу межу споживання основних продуктів та послуг, виходячи з фізичних норм, диференційованих по групах населення. Зараз для визначення мінімальних соціальних гарантій використовується показник межі малозабезпеченості, що відповідає оцінці вартості мінімального споживчого кошика, який складається з набору 22 найбільш важливих продуктів і мінімальної кількості послуг.


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 373; Мы поможем в написании вашей работы!






Мы поможем в написании ваших работ!