Режими функціонування Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
Залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла, рішенням Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської, районної державної адміністрації, виконавчого органу місцевих рад у межах конкретної території може встановлюватися один з таких режимів функціонування ЄДС і НС:
режим повсякденної діяльності – при нормальній виробничо-промисловій, радіаційній, хімічній, біологічній (бактеріологічній), сейсмічній, гідрогеологічній та гідрометеорологічній обстановці (за відсутності епідемій, епізоотій, епіфітотій);
режим підвищеної готовності - при істотному погіршенні виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної та гідрометеорологічної обстановки (з одержанням прогнозної інформації щодо можливості виникнення надзвичайної ситуації);
режим діяльності у надзвичайній ситуації – при реальній загрозі виникнення надзвичайних ситуацій і реагування на них;
режим діяльності у надзвичайному стані – запроваджується в Україні або на окремих її територіях в порядку, визначеному Конституцією України та Законом України “Про правовий режим надзвичайного стану”.
режим функціонування єдиної державної системи в умовах воєнного стану, порядок підпорядкування її військовому командуванню визначаються відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану”.
|
|
|
Основні заходи, що реалізуються єдиною державною системою:
1) у режимі повсякденної діяльності:
· ведення спостереження і здійснення контролю за станом довкілля, обстановкою на потенційно небезпечних об’єктах і прилеглій до них території;
· розроблення і виконання цільових науково-технічних програм і заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, забезпечення безпеки і захисту населення, зменшення можливих матеріальних втрат, забезпечення сталого функціонування об’єктів економіки та збереження національної культурної спадщини у разі виникнення надзвичайної ситуації;
· вдосконалення процесу підготовки персоналу уповноважених органів з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, підпорядкованих їм сил;
· організація навчання населення методів і користування засобами захисту, правильних дій у цих ситуаціях;
· створення і поновлення резервів матеріальних і фінансових ресурсів для ліквідації надзвичайних ситуацій;
· здійснення цільових видів страхування;
· оцінка загрози виникнення надзвичайної ситуації та можливих її наслідків;
|
|
|
2) у режимі підвищеної готовності: здійснення заходів, визначених для режиму повсякденної діяльності і додатково:
· формування оперативних груп для виявлення причин погіршення обстановки безпосередньо в районі можливого виникнення надзвичайної ситуації, підготовка пропозицій щодо її нормалізації;
· посилення роботи, пов’язаної з веденням спостереження та здійснення контролю за станом довкілля, обстановкою на потенційно небезпечних об’єктах і прилеглій до них території, прогнозуванням можливості виникнення надзвичайної ситуації та її масштабів;
· розроблення комплексних заходів щодо захисту населення і територій, забезпечення стійкого функціонування об’єктів економіки;
· приведення в стан підвищеної готовності наявних сил і засобів та залучення додаткових сил, уточнення планів їх дії і переміщення у разі необхідності в район можливого виникнення надзвичайної ситуації;
· проведення заходів щодо запобігання виникненню надзвичайної ситуації;
· запровадження цілодобового чергування членів Державної, регіональної, місцевої чи об’єктової комісії (залежно від рівня надзвичайної ситуації);
3) у режимі діяльності у надзвичайній ситуації:
|
|
|
· здійснення відповідною комісією у межах її повноважень безпосереднього керівництва функціонуванням підсистем і структурних підрозділів єдиної державної системи;
· організація захисту населення і територій;
· переміщення оперативних груп у район виникнення надзвичайної ситуації;
· організація роботи, пов’язаної з локалізацією або ліквідацією надзвичайної ситуації, із залученням необхідні сил і засобів;
· визначення межі території, на якій виникла надзвичайна ситуація;
· організація робіт, спрямованих на забезпечення сталого функціонування об’єктів економіки та об’єктів першочергового життєзабезпечення постраждалого населення;
· здійснення постійного контролю за станом довкілля на території, що зазнала впливу наслідків надзвичайної ситуації, обстановкою на аварійних об’єктах і прилеглій до них території;
· інформування вищестоящих органів управління щодо рівня надзвичайної ситуації та вжитих заходів, пов’язаних з реагуванням на цю ситуацію, оповіщення населення та надання йому необхідних рекомендацій щодо поведінки в умовах, які склалися;
5) у режимі діяльності у надзвичайному стані:
· здійснення заходів, передбачених Законом України “Про правовий режим надзвичайного стану”.
|
|
|
Рекомендована література:
1.Закон "Про цивільну оборону України"- 3.02.1993 р.
2. Положення "Про цивільну оборону України"-10.05.1994 р.
3.Закон "Про правові засади цивільного захисту"-24.06.2004 р.
4.Закон "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій тезногенного та природного характеру" - 8.06.2000 р.
5.Постанова Кабінету Міністрів України від 3.08.1998 р. № 1198 "Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру"
ЛЕКЦІЯ 1.2
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 341; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!