ТИП ГУБКИ - SPONGIA, АБО PORIFERA

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 6Следующая ⇒

У світовій фауні відомо близько 5 тис. видів прісноводних і морських губок, у Чорному морі - 29. У прісних водоймах України мешкає близько 10 видів губок (бодяг). Переважна більшість губок населяє тропічні й субтропічні моря, зустрічаючись на невеликих глибинах (у межах 500 м). Однак є серед них і глибоководні форми (окремі види знаходили на глибині 11 тис. м). Із прісноводних форм найпоширеніша бодяга (Spongilla lacustris), яку знаходять і у водоймах України, здебільшого на кам'янистих ґрунтах.

Губки - тварини асиметричні або з нечітко вираженою радіальною симетрією. Форма тіла - у вигляді мішка чи келиха, який основою прикріплений до субстрату, а отвір (вустя) має зверху. Стінки тіла пронизані безліччю тоненьких пор, крізь які вода надходить у порожнину тіла (парагастралъну порожнину).

Стінки тіла утворені з двох шарів клітин: зовнішнього - пінакодерми та внутрішнього - хоанодерми, а також безструктурної речовини - мезенхіми (мезохілу, паренхіми) з окремими безладно розміщеними в ній клітинами. У мезенхімі розміщені також скелетні утворення губок, її товща пронизана каналами, які відкриваються на поверхні порами.

Пінакодерма утворена клітинами плоского епітелію (пінакоцитами); є серед них такі, що оточують пори (пороцити), вони здатні скорочуватися і відкривати чи закривати пору. Хоанодерма утворена комірцевими клітинами, або хоаноцитами. Вони мають циліндричну форму і довгий джгутик, основа якого оточена цитоплазматичним комірцем.

У мезенхімі розкидані різні види клітин, що виконують різноманітні функції. Це перш за все рухомі клітини - амебоцити, в середині яких відбувається перетравлення їжі. Завдяки рухливості вони також розносять поживні речовини по тілу губки. Є також нерухомі зірчасті клітини - коленцити - сполучнотканинні опорні елементи. Із клітин склероцитів розвиваються скелетні утворення губок - спікули. В окремих є міоцити - клітини, що з'єднуються між собою за допомогою довгих відростків і забезпечують деяке скорочення тіла губок. Лофоцити - великі рухливі клітини, здатні продукувати велику кількість колагену. Спонгіоцити утворюють скелетний білок - спонгін. У губок не виявлено реакцій на подразнення.

Доведено, що ці тварини мають здатність до перетворення одних клітин в інші, на відміну від інших багатоклітинних організмів. Це засвідчує, що в губок відсутні справжні диференційовані тканини. Такими резервними клітинами є археоцити, які можуть перетворюватись у всі перераховані вище клітини, а також давати початок статевим клітинам. Хоаноцити також можуть проникати в мезенхіму і перетворюватися на амебоцити.

Особливості організації губок зводяться до трьох основних типів: аскон, сикон та лейкон. У губок типу аскон комірцеві клітини вистилають парагастральну порожнину; у сикон мезенхіма розростається, в неї випинаються ділянки парагастральної порожнини, утворюючи тут джгутикові кишеньки, а в лейкон - систему невеликих джгутикових камер.

Живлення в губок пасивне, їжа (детрит, дрібні одноклітинні організми) з потоком води потрапляє через пори всередину тіла губки; тут її захоплюють хоаноцити. Роль хоаноцитів при цьому може бути неоднаковою. У деяких губок вони захоплюють їжу і перетравлюють її; в інших - передають до мезенхіми, де перетравлення відбувається в амебоцитах. І нарешті, є губки, у яких хоаноцити лише спрямовують потік води, а захоплення і перетравлення їжі здійснюється амебоцитами. Рештки неперетравленої їжі та продукти дисиміляції виходять назовні разом із водою через вустя (оскулюм).

Дихають губки всією поверхнею тіла. За допомогою руху джгутиків вони пропускають через своє тіло велику кількість води. Так, губка висотою 7 см фільтрує за добу 22,5 л води.

Розмножуються губки нестатевим і статевим способами. Нестатеве розмноження - брунькування. На поверхні тіла губки з'являється горбик, у який заходять шари тіла, парагастральна порожнина. У поодиноких форм брунька відокремлюється, прикріплюється до субстрату і дає початок новому організму. У колоніальних — зберігає зв'язок із материнським організмом. У бодяги та в інших прісноводних губок, крім зовнішнього, спостерігається і внутрішнє брунькування. У неї в другій половині літа з археоцитів утворюються внутрішні бруньки, або гемули. Гемула кулястої форми; вона оточена оболонкою з двох рогових шарів, між якими є простір, заповнений повітрям і дрібними голками кремнезему. Під оболонкою міститься багатоклітинна маса. На зиму тіло бодяги відмирає, а гемула опускається на дно і, захищена оболонкою, перезимовує. Весною з неї розвивається нова губка.

Статеве розмноження - злиття статевих клітин (гамет), які утворюються з археоцитів або хоаноцитів у мезенхімі. Губки - гермафродити (іноді різностатеві). Із заплідненого яйця розвивається личинка амфібластула (у вапнякових губок) або паренхімула (у невапнякових). Личинки вкриті війками і активно плавають у воді. Це сприяє розселенню губок.

У губок чудово виражена здатність до регенерації. В експерименті навіть із клітин, одержаних при протиранні тіла губки крізь сито, через 6-7 діб утворювався новий організм. Прісноводні губки живуть кілька місяців, морські — від кількох місяців до багатьох років.

Класифікація губок

Губок за будовою та складом їх скелету поділяють на 4 класи: 1. Вапнякові губки (Calcispongia); 2. Скляні губки (Hyalospongia); 3. Звичайні губки (Demospongia); 4. Археоціати (Archaeосуatha).

У представників класу Вапнякові губки скелет складається зі спікул СаС0₃. Це виключно морські, невеликих розмірів мілководні поодинокі чи колоніальні губки.

До класу Скляні губки належать морські, здебільшого глибоководні губки. Скелет побудований із голок Si0₂.

До класу Звичайні губки належить більшість представників, що населяють солоні та прісні водойми. Це колоніальні або поодинокі форми, побудовані за лейкоїдним типом. Скелет утворений спікулами із Si0₂, з'єднаними спонгіном, або лише спонгіном. Належать губки кліони (родина Clionidae), які мають здатність просвердлювати ходи у вапняках, рогові губки (родина Spongiidae), бодяги (родина Spongillidae) та ін. У середній та нижній течії Дніпра помічено 7 видів бодяг.

Клас Археоціати - переважно вимерлі морські тварини, що відрізняються від справжніх губок монолітним скелетом і відсутністю спікул.

Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 689; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 1 234 5 6 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!