МЕТОДИЧНІ ПРОЦЕДУРИ, ЩО ПЕРЕДУЮТЬ КОНТЕНТ-АНАЛІЗУ
1. Вибір категорій аналізу. В якості категорій аналізу газет найчастіше вибирають такі характеристики:
· тематика газетних текстів (політика, мода, економіка, право, історія, мораль, бізнес і підприємницька діяльність, наука і техніка, криміналістика тощо);
· направленість змісту публікації (позитивна, негативна, збалансована, нейтральна, не виражена);
· жанр публікації (стаття, репортаж, огляд, нарис, нормативний акт, консультація тощо);
· об’єкт інформації (окрема особистість, соціальна група, державне підприємство, приватне підприємство, наука тощо).
2. Вибір одиниці аналізу: слово, сюжет, газетна стаття, персонаж тощо.
3. Вибір одиниць підрахунку: це частота і об’єм появи вибраних категорій. Вони виміряються шляхом підрахунку кількості публікацій в % до загального об’єму публікацій, та площі, яку вони займають в абсолютних значеннях (см ) до загальної площі газети.
В результаті дослідник формулює алгоритм, за допомогою якого аналізується зміст певного масиву інформації. Заключним етапом контент-аналізу є якісна інтерпретація отриманих даних – це науковий опис і пояснення результатів підрахунку. Метою даної процедури є перетворення статистичного факту в соціологічний. Ефективність контент-аналізу зростає завдяки використанню інформаційних систем і технологій, зокрема, спеціальних програм для аналізу текстової інформації (OCA STATISTICA).
|
|
|
Метод спостереження
СПОСТЕРЕЖЕННЯ –МЕТОД ЗБОРУ ПЕРВИННОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ, в основі якого безпосереднє сприйняття досліджуваного об’єкта.
Цей метод використовується лише тоді, коли інформація, необхідна досліднику, не може бути отримана іншим способом. Найчастіше спостереження застосовують разом з іншими методами в якості допоміжного.
ВИДИ СПОСТЕРЕЖЕНЬ
1. НЕВКЛЮЧЕНЕ – спостерігач знаходиться поза об’єктом спостереження.
2. ВКЛЮЧЕНЕ:
· повне включене – соціолог є спостерігачем і колектив знає, що він спостерігає;
· неповне включене – соціолог є спостерігачем, але колектив не знає, що є спостерігач, або знає, але не знає хто саме.
ОСОБЛИВОСТІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ
1. ЗАСНОВАНЕ на особистій участі, тому це найсуб’єктивніший метод;
2. Його важко повторити, оскільки змінюються часові, просторові та інші фактори;
3. Проведення включеного спостереження вимагає навичок.
ЕТАПИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ
1. Підготовка спостереження, складання програми (визначається об’єкт, предмет, мета і завдання тощо).
2. Розробка технічної документації (інструментарію):
· картка спостерігача;
· протокол спостереження, розширений варіант картки;
· щоденник спостереження, де щоденно фіксуються висловлювання і особливості поведінки окремих осіб, власні міркування, складнощі проведення тощо)
|
|
|
· фото-, звуко-, відеозаписи.
3. Збирання первинної емпіричної інформації.
4. Написання звіту про результати дослідження. Тут вказується місце, час, обставини проведення спостереження, вид, робляться висновки.
5. Соціальний експеримент –це метод збору первинної інформації, де в якості „експериментального об’єкта” виступає певна група людей, поставлена в умови експерименту.
ВИДИ ЕКСПЕРИМЕНТІВ
1. За характером досліджуваного об’єкта: соціально-економічні, соціально-психологічні, соціально-правові тощо.
2. За характером експериментальної ситуації: полевий (об’єкт знаходиться в природніх умовах), та лабораторний (об’єкт включений в спеціально підготовлені умови).
3. За логічною структурою доказу гіпотези: паралельний (одночасно беруть участь 2 групи, одна з них контрольна, а інша експериментальна. В контрольній групі експеримент не проводиться, а потім співставляються результати); послідовний (аналізу піддається одна й та сама група, що спочатку є контрольною, а потім експериментальною. Отримані результати порівнюють).
|
|
|
ТЕМА 7. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СУПІЛЬСТВА ТА СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ
ПЛАН
1. Поняття соціальної структури суспільства.
2. Підходи до аналізу соціальної структури суспільства.
3. Соціальна мобільність та її особливості. Канали соціальної циркуляції.
1. Поняття соціальної структури суспільства.
Поняття „соціальна структура” використовують в 2х розуміннях:
· в широкому значенні це побудова суспільства в цілому та система зв’язків між його елементами;
· у вузькому розумінні - це сукупність взаємопов’язаних соціальних груп та спільнот, що взаємодіють між собою.
Сюди включені такі спільноти:
- соціальні(класи, страти, групи);
- соціально-демографічні(в залежності від віку (молодь, пенсіонери, діти) та статі (жінки, чоловіки));
- професійно-кваліфікаційні(за родом занять – лікарі, вчителі);
- національно-етнічні(болгари, українці, гагаузи);
- соціально-територіальні(за типом поселень – сільські, міські, селищні);
Вихідним в розумінні соціальної структури суспільства є поняття „соціальна група” –це відносно стійкі спільноти людей, що склалися історично і відрізняються за місцем та роллю в системі соціальних зв’язків.
Слід відрізняти соціальні групи від випадкових випадкових нестійких об’єднань, наприклад, пасажирів автобусу, любителів книг, тощо.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 368; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!