Розвиток соціологічної теорії в роботах М.І.Кареєва.
М.Кареєв (1850-1931 рр.) був представником другого періоду розвитку соціології в Росії, який формувався переважно в рамках психологічного напрямку. У вивченні суспільства значна увага почала приділятись психологічним основам формування самосвідомості індивіда і групи.
Основне ідейне джерело М.Кареєва – позитивізм, особливо контизм. Основна робота – „Вступ до вивчення соціології”.Разом з тим, Кареєв виступає з критикою контівської класифікаційної піраміди наук, вважаючи, що через недостатній розвиток на той час психологічних знань Конт перейшов від біології до соціології, пропустивши психологію. Тому слід між біологією і соціологією вставити психологію, причому колективну. На його думку, колективна психологія здатна стати справжньою основою соціології, оскільки суспільні (колективні) явища є духовною взаємодією між окремими людьми.
М.Кареєв розглядав соціологію як чисто теоретичну дисципліну , і визначав її як науку яка вивчає закони суспільства. „Соціологія – це загальна абстрактна наука по природу та генезис суспільства, про основні його елементи, фактори і сили, про їх взаємовідносини, про характер процесів, що там відбуваються”.
Вважав соціологію своєрідним методом пізнання, виділяв їх 2:
· порівняльно-історичний (дозволяє уявити та представити статичну картину суспільства);
· еволюційний (дозволяє прослідкувати суспільство в процесі розвитку).
|
|
|
Саме суспільство розглядав як складний продукт взаємодії біологічних, фізичних факторів і факторів зовнішнього середовища. Розглядає суспільство в абстрактній формі без історичних, економічних та інших особливостей. Суспільство поділяє на 2 складові частини:
1. Культурні групи(предмет індивідуальної психології). Рисами культурних груп є звичаї, традиції, звички, котрі виникають в результаті виховання.
2. Соціальна організація(результат колективної психології і вивчається соціологією). Соціальна організація – це сукупність економічного, юридичного і політичного середовищ.
Одним із перших Кренєв став застосовувати соціологічний метод в історичних дослідженнях.
Теорія культурно-історичних типів М.Я.Данилевського
М.Я.Данилевський – російський історик, культуролог, генерал. Отримав широке визнання лише після смерті, коли було перекладено його книгу „Росія та Європа” на французьку та німецьку мови. В Росії вперше було видано її у 1871 р.
Розробив теорію культурно-історичних типів (КІТ). Це одна з циклічних теорій культурного розвитку суспільства. Виділив 11 КІТ чи цивілізацій:
1. Єгипетська
2. Китайська
3. Давньосемітська
4. Індійська
|
|
|
5. Іранська
6. Єврейська
7. Грецька
8. Римська
9. Аравійська
10. перуанська
11. Романо-германська чи європейька
Кожна з цих цивілізацій або КІТ має свою власну історію, і не можна говорити про загальну або універсальну історію людства. Ні одна з цивілізацій не є кращою чи більш досконалою, кожна має свою власну внутрішню логіку розвитку. Кожна цивілізація виникає, розвиває власну морфологічну форму, власні цінності, збагачуючи тим самим спільну скарбницю людських культурних досягнень, а потім відходить, не отримуючи продовження в своїй специфічній сутнісній формі.
КОЖНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ проходить типовий цикл розвитку,який включає 3 періоди:
1. Підготовчий. Триває біля 1000 років. Це період виникнення, коли цивілізація зароджується, приймає різні форми і образ, утверджує свою власну культурну і політичну автономність і мову.
2. Власне культурний. Триває 400-600 років. Період розквіту. Цивілізація повністю розвивається і розкривається її творчий потенціал.
3. Упадок і виродження. Цей період наступає тоді, коли запас творчих сил цивілізації вичерпується.
Історію творять люди, але їх історичні ролі різні. Данилевський виділяє 3 типи історичних агентів:
· позитивні діячі історії. Це люди, які створили великі цивілізації.
|
|
|
· Негативні діячі історії. Це люди, які сприяли кінцевому падінню цивілізацій (татари, гунни, монголи).
· „етнографічний матеріал”. Люди чи групи народів, у яких відсутнє творче начало. Вони являють собою матеріал, який використовується для побудови власних цивілізацій.
М.Я.Данилевський став родоначальником циклічних теорій в сучасній історіографій і науці про культуру.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 462; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!