Парасимпатична нервова система
Парасимпатична частина автономної нервової системи, pars parasympathyca, також ділиться на центральну і периферичну частини.
Центральна частина парасимпатичної системи розміщується в стовбурі головного мозку в парасимпатичних ядрах III, VII, IX, X пap черепних нервів і в бічних стовпах крижового відділу спинного мозку в парасимпатичних ядрах 2, 3, 4 крижових сегментів. Периферична частина представлена парасимпатичними волокнами в складі черепних і тазових нервів і нутрощевих сплетень, а також екстрамуральними (позаорганними) вузлами.
Ядра стовбура головного мозку такі:
- додаткове ядро окорухового нерва розташовується на вентральній поверхні водопроводу мозку в середньому мозку. Прегангліонарні волокна з мозку виходять у складі окорухового нерва й в очній ямці залишають його, спрямовуючись у війковий вузол. Війковий вузол перебуває в задній частині очної ямки на зовнішній поверхні зорового нерва. Через вузол проходять симпатичні чутливі нерви. Після перемикання парасимпатичних волокон у цьому вузлі (II нейрон) постгангліонарні волокна залишають вузол разом із симпатичними, утворюючи короткі війкові нерви. Ці нерви входять у задній полюс очного яблука для іннервації м’яза-звужувача зіниці, війкового м’яза, який викликає акомодацію ока (парасимпатичний нерв) і м’яза-розширювача зіниці (симпатичний нерв);
- верхнє слиновидільне ядро, його волокна залишають ядро мосту разом з руховою частиною лицевого нерва однією порцією, відділившись у лицевому каналі скроневої кістки біля отвору каналу великого кам’янистого нерва, після чого нерв одержує таку ж назву. Потім проходить через сполучну тканину рваного отвору черепа й з’єднується із глибоким кам’янистим нервом (симпатичним), утворюючи крилоподібний нерв, якийпроходить через однойменний канал у крилопіднебінну ямку. Його прегангліонарні парасимпатичні волокна перемикаються в крилопіднебінному вузлі. Постгангліонарні волокна в складі гілок верхньощелепного нерва досягають слизових оболонок носової порожнини, комірок решітчастої кістки, повітроносних пазух, щік, губ, ротової порожнини й носової частини глотки, а також сльозової залози, до якої проходять по виличному нерві, потім через анастомоз ідуть у сльозовий нерв. Друга порція парасимпатичних волокон у складі язикового нерва доходить до підщелепної слинної залози, попередньо перемикаючись у піднижньощелепному і під’язиковому вузлах. Постгангліонарні волокна (аксони II нейрона) забезпечують секреторною іннервацією під’язикову, підщелепну слинні залози й слизові залози язика;
|
|
|
- нижнє слиновидільне ядро є ядром IX пари черепних нервів, що перебуває в довгастому мозку. Його парасимпатичні прегангліонарні волокна залишають нерв у ділянці нижнього вузла язикоглоткового нерва, який лежить у кам’янистій ямці на нижній поверхні піраміди скроневої кістки, і проникають у барабанний канал під тією ж назвою. Барабанний нерв виходить на передню поверхню піраміди скроневої кістки через отвір каналу, проходить на зовнішню основу черепа, де біля овального отвору перемикається в привушному вузлі. У вузлі прегангліонарні волокна перемикаються на постгангліонарні волокна, які досягають привушної слинної залози, забезпечуючи її секреторною іннервацією;
|
|
|
- дорсальне ядро блукаючого нерва розміщується в дорсальній частині довгастого мозку. Є найважливішим джерелом парасимпатичної іннервації внутрішніх органів. Перемикання прегангліонарних волокон відбувається в численних, але досить дрібних інтрамуральних парасимпатичних вузлах, у верхньому й нижньому вузлах блукаючого нерва, протягом усього стовбура цього нерва, в автономних сплетеннях внутрішніх органів (крім органів таза). Важлива роль належить чутливій гілці блукаючого нерва – депресорному нерву (нерву, який знижує кровяний тиск). Він сигналізує про функціональний стан серця. Нейрони аферентних шляхів блукаючого нерва містяться в яремному вузлі;
|
|
|
- спинне проміжне ядро лежить у бічних стовпах спинного мозку. Його прегангліонарні волокна через передні корінці виходять у черевні гілки спинномозкових нервів і утворюють тазові нутрощеві нерви, які вступають у нижнє підчеревне сплетення. Їх перемикання на постгангліонарні волокна відбувається в інтрамуральних вузлах інтраорганних сплетень тазових органів.
Периферична частина представлена парасимпатичними волокнами в складі черепних і тазових нервів та інтраорганних сплетень, а також екстрамуральними вузлами.
Прегангліонарні волокна беруть початок від крижових парасимпатичних ядер, розташованих на рівні II-IV крижових сегментів спинного мозку, виходять із них у складі передніх корінців крижових спинномозкових нервів, потім відгалужуються від них у вигляді тазових нутрощевих нервів. Ці нерви утворюють статеві сплетення й сплетення тазових органів. Прегангліонарні парасимпатичні волокна перемикаються в парасимпатичних гангліях цих сплетень, після чого вже постгангліонарні парасимпатичні волокна іннервують внутрішні статеві органи, сечовий міхур, сечівник, а також мускулатуру й залози кінцевої частини товстої кишки після її лівого вигину, включаючи пряму кишку.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 597; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!