Що визначає начальник звязку у задумі звязку
У результаті з'ясування задачі й оцінки обстановки, начальник зв'язку виробляє задум організації зв'язку в який визначає:
1. Головні елементи бойового порядку з який повинна бути забезпечена найбільш стійкий зв'язок по етапах бойових дій;
2. Структуру системи зв'язку і послідовність її розгортання;
3. Забезпечення зв'язку при виході з ладу ВЗ ПУ частини;
4. Склад резерву зв'язку – порядок його використання;
5. Термін готовності зв'язку.
Задум організації зв'язку складає основу рішення начальника зв'язку.
Виробивши задум організації зв'язку, НЗ віддає попередні розпорядження посадовим особам по зв'язку на підготовку сил і засобів на забезпечення зв'язку, у яких визначається:
1. характер майбутніх дій своїх військ;
2. орієнтовану задачу, до виконання якої треба бути готовим;
3. час готовності.
№1 | р/ст. № | орієнтир | координати х, У | р/ст. № | орієнтир | координати х, у | Відстань між р/станціями (км) | Відстань між основними лініями на карті (довжина, км/висота, м) | Н (м.) | Зв’язок | ||||||
7 | 12 | 136,8 | 26 | 13 | 134,7 | 31 | 18,5 | 4 | 5,6 | 9,6 | 14,4 | 6,8 | - | |||
81 | 98 | 140 | 156,2 | 158 | 138 | |||||||||||
71 | 94 | 140 | 156 | 154 | 160 |
11.
12. Елементи системи військового зв’язку.
Основним характерними рисами системи зв'язки є: наявність ланцюгів функціонування; наявність процесу управління; побудова по визначеній ієрархічній структурі; велика кількість взаємозалежних і спільних функціонуючих елементів; безперервна зміна стану елементів. Таким чином, система зв'язку має визначену структуру, що може бути розбита на частини й елементи.
|
|
Систему зв'язку, як правило, розбивають на двох частин: первинну мережу і вторинну мережу зв'язку.
Первинна мережа – частина системи військового зв'язку, що включає лінії військового зв'язку і пристрою їхнього переключення на вузлах зв'язку, що утворить мережа типових каналів передачі і групових трактів.
У залежності від засобів, застосовуваних для утворення каналів, первинна мережа може включати:
- мережа радіозв'язку;
- мережа провідного зв'язку;
- мережа радіорелейного зв'язку;
- мережа тропосферного зв'язку;
- мережа космічного зв'язку.
Таким чином, головна задачі первинної мережі –це здатність утворювати необхідну кількість каналів зв'язку і групових трактів.
Вторинна мережа – частина системи військового зв'язку, що включає канали зв'язку, створені на базі первинної мережі, призначені для передачі і (або) прийому повідомлень одного виду тимчасового зв'язку.
У залежності від виду переданих повідомлень розрізняють наступні вторинні мережі:
|
|
- телеграфний зв'язок;
- телефонний зв'язок;
- факсимільний зв'язок;
- передача даних.
Кількість первинних і вторинних мереж зв'язку залежить від ланки управління. Однак більш широке застосування знайшло розподіл системи зв'язку на елементи.
Елемент системи зв'язку – частина системи зв'язку, виділений по функціональній ознаці, роду або виду зв'язку і маючий визначені властивості і самостійність.
Стосовно до системи військового зв'язку її елементами є:
- вузли зв'язку пунктів управління;
- опорна мережа (вісь) зв'язку;
- лінії (напрямку) прямого зв'язку між ПК;
- лінії прив'язки ЗВЗ ПК до опорного ЗВЗ;
- мережа ФПЗ, що включає в себе вузли станцій, обмінні пункти, рухливі засоби зв'язку і встановлені для них маршрути;
- резерв сил і засобів зв'язку;
- система технічного забезпечення зв'язку й АСКВ;
- система управління зв'язком.
В окремих СЗ ряд елементів або відсутній або обділені.
ЗВЗ ПУ – вузол військового зв'язку, розміщений на ПК і призначений для обміну повідомленнями з іншими ПК і забезпечення внутрішнього зв'язку на ПК.
Опорна мережа зв'язку – елемент СЗ, що включає опорні і допоміжні вузли і з'єднуючі їхні лінії і канали військового зв'язку, що забезпечує зв'язок в одній або декількох системах управління.
|
|
Опорний вузол – вузол військового зв'язку, призначений для прив'язки до нього вузлів зв'язку ПК або допоміжних вузлів.
Допоміжний вузол – вузол військового зв'язку з частинами, що знаходяться на значному видаленні від опорних ВУС.
Лінія військового зв'язку – забезпечує утворення каналів і групових трактів первинної мережі, що мають загальне середовище поширення, лінійні й антенно-щоглові спорудження і пристрої їхнього обслуговування.
Система технічного забезпечення й АСКВ – являє собою сукупність ієрархічно взаємозалежних органів управління технічним забезпеченням і розгортанням сил і засобів, що організує їхнє функціонування з заданою якістю в різних умовах обстановки.
АСКВ включає: органи технічного забезпечення зв'язку, сили і засоби технічного забезпечення і мережа зв'язку, що розгортається в інтересах технічного забезпечення й АСКВ.
Система управління зв'язком – сукупність ієрархічно взаємозалежних органів управління, пунктів управління (ПК) зв'язком, ПК елементами СС, мереж зв'язку і засобів автоматизації, що забезпечує функціонування СЗ заданою якістю в різних умовах.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 713; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!