Що визначає начальник звязку у задумі звязку



У результаті з'ясування задачі й оцінки обстановки, начальник зв'язку виробляє задум організації зв'язку в який визначає:

1. Головні елементи бойового порядку з який повинна бути забезпечена найбільш стійкий зв'язок по етапах бойових дій;

2. Структуру системи зв'язку і послідовність її розгортання;

3. Забезпечення зв'язку при виході з ладу ВЗ ПУ частини;

4. Склад резерву зв'язку – порядок його використання;

5. Термін готовності зв'язку.

Задум організації зв'язку складає основу рішення начальника зв'язку.

Виробивши задум організації зв'язку, НЗ віддає попередні розпорядження посадовим особам по зв'язку на підготовку сил і засобів на забезпечення зв'язку, у яких визначається:

1. характер майбутніх дій своїх військ;

2. орієнтовану задачу, до виконання якої треба бути готовим;

3. час готовності.

 

№1 р/ст. № орієнтир координати х, У р/ст. № орієнтир координати х, у Відстань між р/станціями (км)

Відстань між основними лініями на карті

(довжина, км/висота, м)

Н (м.) Зв’язок

7

12

136,8

26

13

134,7

31

18,5

4 5,6 9,6 14,4      

6,8

-

81 98 140 156,2 158 138      
71 94 140 156 154 160      

11.

12. Елементи системи військового зв’язку.

       Основним характерними рисами системи зв'язки є: наявність ланцюгів функціонування; наявність процесу управління; побудова по визначеній ієрархічній структурі; велика кількість взаємозалежних і спільних функціонуючих елементів; безперервна зміна стану елементів. Таким чином, система зв'язку має визначену структуру, що може бути розбита на частини й елементи.

       Систему зв'язку, як правило, розбивають на двох частин: первинну мережу і вторинну мережу зв'язку.

       Первинна мережа – частина системи військового зв'язку, що включає лінії військового зв'язку і пристрою їхнього переключення на вузлах зв'язку, що утворить мережа типових каналів передачі і групових трактів.

       У залежності від засобів, застосовуваних для утворення каналів, первинна мережа може включати:

- мережа радіозв'язку;

- мережа провідного зв'язку;

- мережа радіорелейного зв'язку;

- мережа тропосферного зв'язку;

- мережа космічного зв'язку.

       Таким чином, головна задачі первинної мережі –це здатність утворювати необхідну кількість каналів зв'язку і групових трактів.

       Вторинна мережа – частина системи військового зв'язку, що включає канали зв'язку, створені на базі первинної мережі, призначені для передачі і (або) прийому повідомлень одного виду тимчасового зв'язку.

       У залежності від виду переданих повідомлень розрізняють наступні вторинні мережі:

- телеграфний зв'язок;

- телефонний зв'язок;

- факсимільний зв'язок;

- передача даних.

       Кількість первинних і вторинних мереж зв'язку залежить від ланки управління. Однак більш широке застосування знайшло розподіл системи зв'язку на елементи.

       Елемент системи зв'язку – частина системи зв'язку, виділений по функціональній ознаці, роду або виду зв'язку і маючий визначені властивості і самостійність.

       Стосовно до системи військового зв'язку її елементами є:

- вузли зв'язку пунктів управління;

- опорна мережа (вісь) зв'язку;

- лінії (напрямку) прямого зв'язку між ПК;

- лінії прив'язки ЗВЗ ПК до опорного ЗВЗ;

- мережа ФПЗ, що включає в себе вузли станцій, обмінні пункти, рухливі засоби зв'язку і встановлені для них маршрути;

- резерв сил і засобів зв'язку;

- система технічного забезпечення зв'язку й АСКВ;

- система управління зв'язком.

       В окремих СЗ ряд елементів або відсутній або обділені.

       ЗВЗ ПУ – вузол військового зв'язку, розміщений на ПК і призначений для обміну повідомленнями з іншими ПК і забезпечення внутрішнього зв'язку на ПК.

       Опорна мережа зв'язку – елемент СЗ, що включає опорні і допоміжні вузли і з'єднуючі їхні лінії і канали військового зв'язку, що забезпечує зв'язок в одній або декількох системах управління.

       Опорний вузол – вузол військового зв'язку, призначений для прив'язки до нього вузлів зв'язку ПК або допоміжних вузлів.

       Допоміжний вузол – вузол військового зв'язку з частинами, що знаходяться на значному видаленні від опорних ВУС.

       Лінія військового зв'язку – забезпечує утворення каналів і групових трактів первинної мережі, що мають загальне середовище поширення, лінійні й антенно-щоглові спорудження і пристрої їхнього обслуговування.

       Система технічного забезпечення й АСКВ – являє собою сукупність ієрархічно взаємозалежних органів управління технічним забезпеченням і розгортанням сил і засобів, що організує їхнє функціонування з заданою якістю в різних умовах обстановки.

АСКВ включає: органи технічного забезпечення зв'язку, сили і засоби технічного забезпечення і мережа зв'язку, що розгортається в інтересах технічного забезпечення й АСКВ.

Система управління зв'язком – сукупність ієрархічно взаємозалежних органів управління, пунктів управління (ПК) зв'язком, ПК елементами СС, мереж зв'язку і засобів автоматизації, що забезпечує функціонування СЗ заданою якістю в різних умовах.


Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 713; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!