Поставлені батальйону бойові задачі
Механізований (танковий) батальйон організаційно входить до складу механізованого (танкового) полку.
Механізований батальйон у складі головних сил механізованого полку може наступати в першому ешелоні, складати другий ешелон (загальновійськовий резерв), а на марші в передбаченні зустрічного бою – успішно діяти в авангарді, передовому резерві бригади, діяти в якості тактичного повітряного десанту (тактПД) чи у наступі розвідувального загону на марші бригади, в передбаченні зустрічного бою й ін.
Батальйон першого ешелону може атакувати супротивника з ходу при висуванні або з глибини та з безпосереднього зіткнення з ним.
Батальйон, що знаходиться в другому ешелоні (загальновійськовому резерві) призначається насамперед, для розвитку успіху, досягнутого батальйонами першого ешелону, розгрому контратак супротивника, а також для заміни підрозділів першого ешелону, що втратили боєздатність.
Танковий батальйон, що входить до складу мбр, у наступі використовується, як правило, для посилення мб і діє разом з ним і тільки в окремих випадках він може діяти цілеспрямовано в повному складі (наприклад, при розвитку наступу в глибині).
Мб (тб) виконує поставлені бойові задачі в бойовому порядку.
Бойовий порядок батальйону в наступі звичайно будується в один ешелон і складається з бойових порядків рот із засобами посилення, резерву і вогневих засобів, що залишилися в безпосереднім підпорядкуванні командира батальйону.
|
|
|
Механізований (танковий) батальйон у залежності від складу, задачі, характеру оборони супротивника і ступені її придушення, місцевості й інших умов обстановки може наступати на фронті 1-2 км (обороняється на фронті до 5 км і в глибину до 3 км).
При наступі на супротивника, що обороняється, і недостатньо розвинутої в інженерному відношенні оборони глибина найближчої задачі батальйону може бути 3-5 км, наступної 10-15 км і більш. Напрямок подальшого наступу батальйону призначається з таким розрахунком, щоб забезпечити виконання наступної задачі полку.
При прориві завчасно підготовленої і розвитий в інженерному відношенні оборони супротивника найближча задача батальйону може бути глибиною до 1,5 км, наступна –3-5 км.
При надійному придушенні оборони супротивника ядерним і іншим засобами мб (тб) може атакувати супротивника на бойових машинах піхоти. Темп наступу при цьому може досягати 8-12 км/ч. на всю глибину бойової задачі батальйону.
При атаці супротивника в пішому порядку завчасно підготовленої і розвитий в інженерному відношенні оборони й ін. умовах темп наступу може бути 2-3 км/ч.
Бойовий порядок і глибина бойових задач, розмах бойових дій визначають топологію радіозасобів у смузі наступу, тобто розміщення радіостанцій на місцевості, взаємне видалення між ними і, отже, стійкість роботи засобів радіозв'язку в бої. Ніж далі відстоять пункти управління підрозділів друг від друга, чим вище темпи наступу, тим складніше забезпечити зв'язок у бої.
|
|
|
44.Пояснювальна записка розробляється текстуально в довільній формі. Звичайно в ній погоджуються ті елементи рішення, що не знайшли відображення в графічній частині плану зв'язку. У ній відбиваються питання і довідки які необхідні для ухвалення рішення на організацію зв'язку, а саме:
- розрахунок сил і засобів зв'язку;
- задачі зв'язку в майбутньому бою;
- розподіл засобів зв'язку;
- заходи щодо забезпечення безпеки зв'язку;
- заходи щодо забезпечення безперервності зв'язку при переміщенні ПУ;
- оцінка сил і засобів РЭБ супротивника;
- резерв сил і засобів зв'язку, порядок його використання.
У робочому зошиті в НЗ, крім того, можуть використовуватися різні таблиці і довідки:
- комплект частин і підрозділів зв'язку;
- технічні характеристики своїх засобів зв'язку і супротивника;
- закріплення техніки зв'язку за посадовими особами.
|
|
|
| №1 | Відстань між р/станціями (км) | Відстань між основними лініями на карті (довжина, км/висота, м) | Н (м.) | Зв’язок | ||||||
| 2 | 28,5 | 3,5 | 6,5 | 16,5 | 23,5 | 25,7 | 16,2 | - | ||
| 150 | 150 | 157 | 160 | 160 | ||||||
| 140 | 156 | 154 | 160 | |||||||
10.
Класифікація системи військового зв'язку.
Велика кількість систем зв`язку (СЗ) відрізняються друг від друга структурою, специфікою функціонування, засобами зв'язку, однак виконують одну функцію – обмін повідомленнями між органами управління військами.
СЗ – це частина системи управління військами і зброєю, що представляє собою організаційно-технічне об'єднання сил і засобів зв'язку, призначений для обміну повідомлення між органами управління.
СЗ класифікуються по:
- приналежності до системи управління (СЗ) визначаються ланкою управління: СЗ батальйону, СЗ бригади ...;
- ступеня мобільності (стаціонарні і польові);
- ступеня автоматизації (автоматичні і автоматизовані).
У склад опорної мережі (ОМ) зв`язку входить вісь і рокада.
Вісь зв'язку – це сукупність ліній і опорних (допоміжних) вузлів військового зв'язку, розгорнутих у напрямку переміщення пункту управління об'єднання або з'єднання, призначений для забезпечення зв'язку з декількома з'єднаннями і частинами.
|
|
|
Рокада зв'язку – це сукупність ліній військового зв'язку, що з'єднують опорні (допоміжні) вузли різних осей і окремих напрямків.
Лінія (напрямок) прямого зв'язку – лінія військового зв'язку, розгорнутий безпосередньо між вузлами пунктів управління, допоміжними вузлами і (або) абонентами військового зв'язку.
Лінії прямого зв'язку можуть розгортатися будь-якими засобами зв'язку, але найчастіше – радіозасобами.
Лінія прив'язки вузлів зв'язку пунктів управління до опорних вузлів зв'язку – це лінія військового зв'язку, що з'єднує вузол зв'язку пункту управління (або допоміжний вузол військового зв'язку) з опорним вузлом військового зв'язку (або вузлом прив'язки).
Мережа фельд'єгерсько-поштового зв'язку призначена для прийому, обробки і доставки різних повідомлень у системі управління військами і між військовослужбовцями і населенням країни.
Важливим елементом системи військового зв'язку є резерв сил і засобів зв'язку. Він призначений для виконання раптово виникаючих задач по встановлення зв'язку і відновленню деяких елементів системи зв'язку. Кількість резервних сил і засобів зв'язку визначають начальник зв'язку визначає начальник зв'язку при ухваленні рішення на організацію зв'язку. У якості може бути окрема станція (апаратна) або окремий підрозділ (частина) зв'язку.
Система технічного забезпечення зв'язку й АСКВ – елемент системи військового зв'язку, що представляє собою сукупність ієрархічно взаємозалежних органів управління технічним забезпечення і розгортанням сил і засобів, що організують їхнє функціонування з заданою якістю в різних умовах обстановки.
Таким чином, система технічного забезпечення зв'язку й АСКВ може включати: органи технічного забезпечення зв'язку; сили і засоби технічного забезпечення і мережі зв'язку, що розгортається в інтересах технічного забезпечення зв'язку й АСКВ.
Система управління зв'язком – елемент системи військового зв'язку, якій уявляє собою сукупність ієрархічно взаємозалежних органів управління зв'язком, пунктів управління зв'язком, ПК елементами СЗ, мереж зв'язку і засобів автоматизації, що забезпечують функціонування СЗ із заданою якістю в різних умовах обстановки.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 695; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!