Поставлені батальйону бойові задачі



Механізований (танковий) батальйон організаційно входить до складу механізованого (танкового) полку.

Механізований батальйон у складі головних сил механізованого полку може наступати в першому ешелоні, складати другий ешелон (загальновійськовий резерв), а на марші в передбаченні зустрічного бою – успішно діяти в авангарді, передовому резерві бригади, діяти в якості тактичного повітряного десанту (тактПД) чи у наступі розвідувального загону на марші бригади, в передбаченні зустрічного бою й ін.

Батальйон першого ешелону може атакувати супротивника з ходу при висуванні або з глибини та з безпосереднього зіткнення з ним.

Батальйон, що знаходиться в другому ешелоні (загальновійськовому резерві) призначається насамперед, для розвитку успіху, досягнутого батальйонами першого ешелону, розгрому контратак супротивника, а також для заміни підрозділів першого ешелону, що втратили боєздатність.

Танковий батальйон, що входить до складу мбр, у наступі використовується, як правило, для посилення мб і діє разом з ним і тільки в окремих випадках він може діяти цілеспрямовано в повному складі (наприклад, при розвитку наступу в глибині).

Мб (тб) виконує поставлені бойові задачі в бойовому порядку.

Бойовий порядок батальйону в наступі звичайно будується в один ешелон і складається з бойових порядків рот із засобами посилення, резерву і вогневих засобів, що залишилися в безпосереднім підпорядкуванні командира батальйону.

Механізований (танковий) батальйон у залежності від складу, задачі, характеру оборони супротивника і ступені її придушення, місцевості й інших умов обстановки може наступати на фронті 1-2 км (обороняється на фронті до 5 км і в глибину до 3 км).

При наступі на супротивника, що обороняється, і недостатньо розвинутої в інженерному відношенні оборони глибина найближчої задачі батальйону може бути 3-5 км, наступної 10-15 км і більш. Напрямок подальшого наступу батальйону призначається з таким розрахунком, щоб забезпечити виконання наступної задачі полку.

При прориві завчасно підготовленої і розвитий в інженерному відношенні оборони супротивника найближча задача батальйону може бути глибиною до 1,5 км, наступна –3-5 км.

При надійному придушенні оборони супротивника ядерним і іншим засобами мб (тб) може атакувати супротивника на бойових машинах піхоти. Темп наступу при цьому може досягати 8-12 км/ч. на всю глибину бойової задачі батальйону.

При атаці супротивника в пішому порядку завчасно підготовленої і розвитий в інженерному відношенні оборони й ін. умовах темп наступу може бути 2-3 км/ч.

Бойовий порядок і глибина бойових задач, розмах бойових дій визначають топологію радіозасобів у смузі наступу, тобто розміщення радіостанцій на місцевості, взаємне видалення між ними і, отже, стійкість роботи засобів радіозв'язку в бої. Ніж далі відстоять пункти управління підрозділів друг від друга, чим вище темпи наступу, тим складніше забезпечити зв'язок у бої.

44.Пояснювальна записка розробляється текстуально в довільній формі. Звичайно в ній погоджуються ті елементи рішення, що не знайшли відображення в графічній частині плану зв'язку. У ній відбиваються питання і довідки які необхідні для ухвалення рішення на організацію зв'язку, а саме:

- розрахунок сил і засобів зв'язку;

- задачі зв'язку в майбутньому бою;

- розподіл засобів зв'язку;

- заходи щодо забезпечення безпеки зв'язку;

- заходи щодо забезпечення безперервності зв'язку при переміщенні ПУ;

- оцінка сил і засобів РЭБ супротивника;

- резерв сил і засобів зв'язку, порядок його використання.

У робочому зошиті в НЗ, крім того, можуть використовуватися різні таблиці і довідки:

- комплект частин і підрозділів зв'язку;

- технічні характеристики своїх засобів зв'язку і супротивника;

- закріплення техніки зв'язку за посадовими особами.

 

№1 Відстань між р/станціями (км)

Відстань між основними лініями на карті

(довжина, км/висота, м)

Н (м.) Зв’язок

2

28,5

3,5 6,5 16,5 23,5 25,7    

16,2

-

150 150 157 160 160    
140 156 154 160      

 

10.

 

Класифікація системи військового зв'язку.

Велика кількість систем зв`язку (СЗ) відрізняються друг від друга структурою, специфікою функціонування, засобами зв'язку, однак виконують одну функцію – обмін повідомленнями між органами управління військами.

       СЗ – це частина системи управління військами і зброєю, що представляє собою організаційно-технічне об'єднання сил і засобів зв'язку, призначений для обміну повідомлення між органами управління.

       СЗ класифікуються по:

- приналежності до системи управління (СЗ) визначаються ланкою управління:     СЗ батальйону, СЗ бригади ...;

- ступеня мобільності (стаціонарні і польові);

- ступеня автоматизації (автоматичні і автоматизовані).

       У склад опорної мережі (ОМ) зв`язку входить вісь і рокада.

       Вісь зв'язку – це сукупність ліній і опорних (допоміжних) вузлів військового зв'язку, розгорнутих у напрямку переміщення пункту управління об'єднання або з'єднання, призначений для забезпечення зв'язку з декількома з'єднаннями і частинами.

       Рокада зв'язку – це сукупність ліній військового зв'язку, що з'єднують опорні (допоміжні) вузли різних осей і окремих напрямків.

       Лінія (напрямок) прямого зв'язку – лінія військового зв'язку, розгорнутий безпосередньо між вузлами пунктів управління, допоміжними вузлами і (або) абонентами військового зв'язку.

       Лінії прямого зв'язку можуть розгортатися будь-якими засобами зв'язку, але найчастіше – радіозасобами.

       Лінія прив'язки вузлів зв'язку пунктів управління до опорних вузлів зв'язку – це лінія військового зв'язку, що з'єднує вузол зв'язку пункту управління (або допоміжний вузол військового зв'язку) з опорним вузлом військового зв'язку (або вузлом прив'язки).

       Мережа фельд'єгерсько-поштового зв'язку призначена для прийому, обробки і доставки різних повідомлень у системі управління військами і між військовослужбовцями і населенням країни.

       Важливим елементом системи військового зв'язку є резерв сил і засобів зв'язку. Він призначений для виконання раптово виникаючих задач по встановлення зв'язку і відновленню деяких елементів системи зв'язку. Кількість резервних сил і засобів зв'язку визначають начальник зв'язку визначає начальник зв'язку при ухваленні рішення на організацію зв'язку. У якості може бути окрема станція (апаратна) або окремий підрозділ (частина) зв'язку.

       Система технічного забезпечення зв'язку й АСКВ – елемент системи військового зв'язку, що представляє собою сукупність ієрархічно взаємозалежних органів управління технічним забезпечення і розгортанням сил і засобів, що організують їхнє функціонування з заданою якістю в різних умовах обстановки.

       Таким чином, система технічного забезпечення зв'язку й АСКВ може включати: органи технічного забезпечення зв'язку; сили і засоби технічного забезпечення і мережі зв'язку, що розгортається в інтересах технічного забезпечення зв'язку й АСКВ.

       Система управління зв'язком – елемент системи військового зв'язку, якій уявляє собою сукупність ієрархічно взаємозалежних органів управління зв'язком, пунктів управління зв'язком, ПК елементами СЗ, мереж зв'язку і засобів автоматизації, що забезпечують функціонування СЗ із заданою якістю в різних умовах обстановки.


Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 160;