Стратегія аналітичної роботи та її головні принципи.



 

У процесі детальної діагностики поточної ситуації аналітик повинен дотримуватися ряду принципів, а саме:

- керуватися виключно інтересами, що відповідають поставленим завданням (професіоналізм);

- ні в якому разі не пристосовуватися під власні бажання та бажання замовника (об’єктивність);

- не намагатися одержати заздалегідь запрограмовані результати (істинність);

- впливати на клієнта виключно за рахунок своїх особистих якостей – шляхом демонстрації професійних знань, прояву професійної етики та принциповості, через довірче спілкування тощо (принциповість).

3.Етапи інформаційно аналітичних досліджень.

 

Важливим на початковому етапі дослідження є відповідь на наступні завдання та питання, які характеризують ситуацію:

- які реальні ресурси мають і можуть задіяти ключові гравці (це дозволить встановити реальний ступень можливих загроз);

- з’ясуйте наміри політичних акторів, поділив їх на задекларовані в тексті та приховані (вірогідні);

- встановіть лінії можливих конфліктів між політичними гравцями;

- встановіть загрози, що потенційно становлять небезпеку політичній системі (їх масштабність);

- встановіть, які акції, дії, заходи та інші типи політичної активності найбільш вірогідні, в який термін їх планують провести актори;

- мета заходів (на поглиблення конфлікту, спонукання до діалогу сторін конфлікту, звернення увагу на проблему, пошук компромісів, здобуття електоральної підтримки популізм, реклама, самореклама тощо);

- інформаційна активність та інтенсивність (кількісні характеристики, скільки від певної політичної сили було заяв або інших витоків інформації в цілому в інформаційному просторі за день).

 

4.Розробка стратегії інформаційно-аналітичного дослідження.

 

В процесі аналітичної діяльності аналітика може зацікавити інформація про окремі визначні події та ситуації, які за своїм змістом можуть визначати хід розвитку подальших політичних подій в державі, але суть яких не повністю відбивається через послідовний опис подій. У випадках, коли застосовуються узагальнені фактологічні дані про політичну ситуації, дуже багато аспектів політичного процесу можуть залишитись закритими для дослідника, отже, ступінь невизначеності при прийнятті рішень у динамічно мінливих умовах політичного середовища залишається досить високою.

Західні аналітики в ХХ столітті звернули увагу на частоту та рівні інтенсивності подій, що формують взаємодію сторін у рамках конкретної ситуації. У цьому зв'язку джерела інформації стали оброблятися з метою чіткої класифікації акцій і їхньої тривалості у часі. Ця методика отримала назву «івент-аналіз» або «аналіз подій»

Методика івент-аналізу або метод аналізу даних про події.

· Мета аналізу подвійного ряду обробки інформації визначається за такими ознаками:

- хто головний суб’єкт в даній події (хто говорить і діє);

- мета, зміст, наміри, завдання суб’єкта (що саме говорить і як діє),

- об’єкт, стосовного якого суб’єкт діє (по відношенню до кого);

- термін, час, місце (коли говорить і робить).

· Аналіз відповідних даних здійснюється за наступними ознаками:

- суб'єкт-ініціатор (хто);

- сюжет (що);

- об'єкт (стосовно кого);

- дата події (коли).

Цей простий алгоритм опису події дозволяє аналітику систематизувати та обробляти інформацію про події, закладаючи основи для бази даних, яка в перспективі дозволить спрогнозувати ймовірний вплив подій подібного роду на політичну систему в цілому.

· Методика івент-аналізу заснована на спостереженні за ходом і інтенсивністю подій з метою визначення основних тенденцій до змін в політичному процесі. Методику івент-аналізу можна застосовувати і для аналізу політичної активності учасників політичного процесу: кількість акцій проведених сторонами, кількість інформаційних викидів сторонами, частоти проголошення промов сторонами, динаміки проведених акцій.

- Практика івент-аналізу передбачає розчленовування інформаційного масиву на окремі одиниці спостереження, кодування цих одиниць за принципом «що – де – коли», співвідношення у такий спосіб певних фактів з завданням дослідження.

- Наступним кроком застосування івент-аналізу є класифікація тих фактів і явищ, які характеризують досліджувану ситуацію та відповідають цілям дослідження, прикладом попередньої класифікації може служити сортування даних за принципом бінарної композиції – виділяються дві антагоністичні сторони (хороші-погані, ворог-друг і т.д.). До речі, сторін може бути більше.

- Важливим питанням є визначення того, що саме ми виділяємо як одиницю виміру. Залежно від цілей дослідження виділяють два види одиниць: суб'єкти політичних відносин (актори) і їхні дії (акції). Залежно від цілей дослідження можна зосередити увагу на вербальній або фізичній категорії дій, що становлять структуру та динаміку розвитку події. Фіксація та класифікація результатів дослідження відбувається за алгоритмом «хто, що, чому, коли» і проявляється в події в фізичних або вербальних діях.

Види дій (акції)

· Вербальні:

- Інформаційні акції (публічні виступи, заяви, конференції).

- Заяви, спрямованні на загострення протистояння (звинувачення, погрози, критика).

- Позитивні направлення на припинення протистояння (пошук компромісів, переговори, конструктивні пропозиції).

· Фізичні:

- Стратегічні – ескалація конфлікту (організація та проведення масштабних акцій з залученням значних ресурсів, демонстрації, мітинги, страйки).

- Тактичні (дії спрямовані на вербовку союзників, зустрічі, виступи).- Ініціація переговорного процесу між сторонами конфлікту (переговори, поступки).

Останнім етапом, застосування методики івент-аналізу є верифікація отриманих результатів, при підтвердженні результатів аналітичної роботи вони фіксуються в підсумковому документі.Відповіді на зазначені запитання та завдання дозволять аналітику сформувати цілісну інформаційно-політичну модель дня, яка є передумовою будь-якої аналітичної діяльності.


Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 244; Мы поможем в написании вашей работы!






Мы поможем в написании ваших работ!