Вирішити фармакотерапевтичні задачі (10) і виписати у формі рецептів



МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. М.І. ПИРОГОВА

 

 

“Затверджено”

на методичній нараді

кафедри клінічної фармації

і клінічної фармакології

Завідувач кафедри

______проф. Яковлева О.О.

«___»___________20___р.

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для самостійної роботи студентів при підготовці

до практичного (семінарського) заняття

 

Навчальна дисципліна Клінічна фармакологія
Змістовний модуль №2 Клінічна фармакологія лікарських засобів, що впливають на бронхіальну прохідність. Протизапальні лікарські засоби. Антибактеріальні лікарські засоби.
Тема заняття № 4 Клініко-фармакологічна характеристика лікарських засобів, що впливають на бронхіальну прохідність. Протизапальні лікарські засоби.
Курс 5-й
Факультет Медичний

 

Вінниця – 2009

I. Клініко-фармакологічна характеристика лікарських засобів, що впливають на бронхіальну прохідність.

 

1. Актуальність теми:

Бронхорозширюючі засоби (синоніми: бронходилататори, бронхолітичні засоби, бронхолітики) – лікарські засоби різних фармакологічних класів, які об’єднані в одну групу в зв’язку із спільною для них здатністю ліквідувати бронхоспазм, діючи на тонус бронхіальних м’язів і різні ланки його регуляції. В цю групу не включаються засоби, бронхорозширюючий ефект яких обумовлений дією на патологічні процеси, що викликають бронхіальну обструкцію, наприклад, на запалення, алергію (глюкокортикоїди, мембраностабілізатори і ін.).

В структурі захворювань органів дихання хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) і бронхіальна астма (БА) є провідними причинами захворюваності і смертності. Патофізіологічну основу обох нозологічних форм складають бронхіальна обструкція, для купування чи корекції якої є потреба в призначенні бронхолітичної терапії. Це положення закріплено в міжнародних і національних керівництвах по діагностиці і лікуванню БА і ХОЗЛ .

Необхідно відмітити, що БА і ХОЗЛ являють собою два самостійних захворювання, які мають різні етіологію, патогенез, прогноз, а також вимагають різних підходів до лікування. Так, зокрема, вентиляційні порушення при БА характеризуються зворотньою бронхіальною обструкцією і бронхіальною гіперреактивністю, що обумовлює доцільність застосування бронхолітиків, які використовуються при цьому захворюванні. Навпаки, бронхіальна обструкція при ХОЗЛ неухильно прогресує і зворотня лише частково. Остання обставина аргументує доцільність клінічного застосування бронхолітиків і при цьому захворюванні.

Звичайно, що вказані відмінності між БА і ХОЗЛ вимагають диференційованого підходу як у виборі конкретних бронхолітиків, так і до тактики їх призначення. Так, якщо хворим ХОЗЛ бронхолітики призначаються переважно на постійній основі, то пацієнтам із БА — частіше «за вимогою» і/чи в поєднанні із базисною протизапальною терапією (глюкокортикоїдами чи кромонами). Сучасні бронхолітичні препарати можна розділити на три групи – антихолінергічні (холінолітичні), метилксантини, β2-агоністи.

Для швидкого досягення ефекту більшість бронхолітиків вводиться інгаляційним способом, з урахуванням наступних переваг:

- висока концентрація медикаментів в дихальних шляхах при незначній загальній кількості препарату і низькій його концентрації в усьому організмі за рахунок розведення після поглинання;

- клінічний ефект наступає значно швидше при мінімальних побічних ефектах терапії.

Конкретні цілі:

1. Аналізувати причини виникнення бронхіальної астми (БА), хронічної обструктивної хвороби легень (ХОЗЛ) у хворих.

2. Аналізувати механізм дії засобів, що викликають бронходилатацію (холінолітиків, метилксантинів, β2-агоністів).

3. Аналізувати фармакологічні ефекти холінолітиків.

4. Аналізувати фармакологічні ефекти метилксантинів короткої і пролонгованої дії.

5. Аналізувати фармакологічні ефекти β2-агоністів короткої і пролонгованої дії.

6. Трактувати феномен «тахіфілаксії», «повітряної пастки», кардіотоксичної дії.

7. Інтерпретувати покази до застосування лікарських засобів різних груп з урахування їх фармакодинамічних ефектів.

8. Проаналізувати можливість виникнення побічних ефектів лікарських засобів з метою їх запобігання.

9. Скласти алгоритм допомоги пацієнтам при астматичному статусі, для лікування БА та ХОЗЛ.

10. Визначити групу пацієнтів ризику щодо розвитку побічних ефектів при застосуванні бронхолітиків.

11. Виписати та проаналізувати рецепти на препарати, що застосовуються для купування нападу ядухи та для лікування ХОЗЛ і БА.

 

2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).

Назва попередніх дисциплін Отримані навички
1. Латинська мова Розділ "Фармакологічна термінологія та медицина". Володіти вмінням вірного написання назви препаратів латинською мовою, згідно граматики. Володіти знаннями про закінчення в родовому відмінку іменників та прикметників різних відмін при виписуванні препаратів у рецептах.
2. Нормальна фізіологія Розділ «Фізіологія дихальної системи» - застосувати знання цього розділу.
3. Біологічна хімія Визначити роль ацетилхоліну, норадреналіну, аденозину, фосфодіестерази для організму людини. Застосовувати знання цього розділу при розгляді механізмів дії окремих препаратів.
4. Фармакологія Розділ «Фармакологія лікарських засобів, що впливають на бронхіальну прохідність». Застосовувати знання цього розділу при розгляді фармакодинаміки та фармакокінетики окремих препаратів.

 

3. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття

 

Термін Визначення
Бронхорозширюючі засоби Препарати, які об’єднані в одну групу в зв’язку із спільною для них здатністю ліквідовувати бронхоспазм, діючи на тонус бронхіальних м’язів і різні ланки його регуляції. Для лікування БА і ХОЗЛ використовуються препарати різного механізму дії та хімічних груп.
Бронхіальна астма (БА) Це хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, що характеризується оборотною бронхообструкцією і гіперреактивністю бронхів, яка проявляється підвищеною чутливістю до впливів різних подразнюючих стимулів.
Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) Характеризується не повністю оборотним обмеженням повітряного потоку. Це обмеження зазвичай прогресує і пов’язане із патологічною реакцією легень на шкідливі  частинки і гази.
ОФВ1 Об’єм форсованого видиху за першу секунду, дозволяє оцінити можливості потужності легень по доланню повітряного опору верхніх відділів дихальних шляхів (трахея і крупні бронхи). Показник, що використовується для діагностики важкості перебігу БА і ХОЗЛ.
Тахіфілаксія Специфічна реакція організму, яка полягає у швидкому зниженні лікувального ефекту при повторному застосуванні лікарського засобу.
Повітряна пастка Розвивається, коли просвіт дрібних бронхів, що володіють поганою провідністю в момент вдиху, при фазовому зниженні внутрішньогрудного тиску пропускає повітря в аль­веоли, а при видосі, коли внутрішньогрудний тиск підвищується, повністю перекривається, в результаті чого в альвеолах виникає гіпертензія.

 

4.Теоретичні питання до заняття.

1. Основні клінічні прояви БА та ХОЗЛ.

2. Шляхи фармакологічного впливу на бронхоспазм та гіперреактивність бронхів.

3. Класифікація бронхорозширюючих препаратів.

2. Способи доставки бронхорозширюючих засобів, їх вибір при загостренні БА та ХОЗЛ та з метою тривалої терапії.

3. β2-агоністи короткої та пролонгованої дії (їх механізм дії, фармакодинамічні ефекти, особливості фармакокінетики, показання та протипоказання до призначення, побічні ефекти). Особливості призначення при БА та ХОЗЛ.

4. М-холінолітики (їх механізм дії, фармакодинамічні ефекти, особливості фармакокінетики, показання та протипоказання до призначення, побічні ефекти). Особливості призначення при БА та ХОЗЛ.

5. Метилксантини (їх механізм дії, фармакодинамічні ефекти, особливості фармакокінетики, показання та протипоказання до призначення, побічні ефекти). Особливості призначення при БА та ХОЗЛ.

6. Комбіновані бронхорозширюючі лікарські засоби, їх переваги, показання до застосування, побічні ефекти.

 

5. Практичні завдання, які виконуються на занятті.

Цей етап передбачає виконання кожним студентом самостійно нижченаведених практичних робіт.

Завдання 1.

Виписати рецепти і провести їх фармакотерапевтичний аналіз (вказати групову приналежність, показання до застосування, можливі ускладнення)

1. Вентолін в небулах

2. Сальбутамол порошок для інгаляцій із спінхалера

3. Формотерол в таблетках

4. Сальметерол в дозованому аерозолі

5. Іпратропіуму бромід в дозованому порошку для інгаляцій

6. Тіотропіуму бромід в дозованому аерозолі для інгаляцій

7. Еуфілін в розчині для в/в введення

8. Теопек в таблетках

Завдання 2.

Ознайомитися з препаратами учбової колекції по темі, визначити їх приналежність до фармакологічної групи і показання до використання.

Завдання 3.

Обґрунтувати вибір препарату, його лікарську форму, дозування, концентрацію і шлях введення.

1. Препарат для купування нападу ядухи при БА.

2. Препарат із групи бронхолітиків для лікування персистуючої бронхіальної астми середнього ступеню важкості.

3. Препарат для лікування ХОЗЛ легкого ступеню важкості.

4.  Препарат із групи β2-агоністів для тривалої терапії ХОЗЛ.

5. Комбінований лікарський засіб для лікування ХОЗЛ.

6. Комбінований лікарський засіб для лікування персистуючої БА.

7. Препарат із групи метилксантинів для терапії персистуючої БА важкого ступеню та ХОЗЛ важкого ступеню.

Завдання 4.

Заповніть таблицю «Механізм дії деяких бронхорозширюючих засобів»

Препарат Механізм дії
Вентолін  
Формотерол  
Тіотропіуму бромід  
Іпратропіуму бромід  
Теофілін  

Задачі для самоконтролю.

Задача 1.

Препарат, що блокує М2- і М3- холінорецептори, добре переноситься, ефективний і безпечний при тривалому використанні, не викликає розвитку тахіфілаксії, позбавлений кардіотоксичної дії. Використовується для тривалого лікування ХОЗЛ, застосовується у вигляді повторних інгаляцій до 4 разів на добу. Іноді може приводити до розвитку парадоксальної бронхоконстрикції.

а) Визначте препарат.

б) Вкажіть причину виникнення парадоксальної бронхоконстрикції при його застосуванні.

в) Визначити показання до його застосування, обґрунтувати їх.

Задача 2.

Потужний селективний β2-адреноміметик із вираженим бронхолітичним ефектом. Швидкий початок бронхолітичної дії (на протязі 1-3 хв.) дозволяє ефективно купувати гостру бронхіальну обструкцію. Дія препарату продовжується до 12 год. У хворих ХОЗЛ за впливом на ОФВ1 він достовірно переважає дію іпратропіуму броміду. Потенціює ефекти глюкокортикоїдів.

а) Визначте препарат.

б) Визначити показання до його застосування, обґрунтувати їх.

Задача 3.

Застосування β2-агоністів при БА базується на:

а) бронхолітичному ефекті

б) потенціюванні дії іГКС

в) протизапальній активності

г) відхаркувальному ефекті

Поясніть вірність відповіді.

Задача 4.

Бронхорозширюючі засіби, що володіють сечогінним, гіпотензивним, кардіостимулюючим, антиагрегантним ефектами.

а) Визначити групову приналежність.

б) Пояснити механізм бронхолітичної дії.

Задача 5.

Лікарський засіб, що володіє невеликою терапевтичною широтою і потребує проведення моніторингу його концентрації в плазмі крові. Як бронхолітичний препарат відноситься до препаратів другої черги (в порівнянні із холіноблокаторами і β2-агоністами). Являє собою свого роду резерв для тих пацієнтів, у яких інші напрямки бронхолітичної терапії не дозволяють достатньо адекватно контролювати симптоми захворювання.

а) Визначити препарат.

б) Вкажіть оптимальну концентрацію його в плазмі крові для забезпечення бронходилатації.

 

Заключний етап.

Здійснюється кінцевий тестовий контроль.

Завдання згідно бази Крок - 2 (10) центру тестування МОЗ України

1. Чоловік, 42 років, має скарги на напади задухи, що виникають 3 рази на тиждень. Страждає на бронхіальну астму протягом 10 років, палить. Приймає сальбутамол, інгаляції беклометазону діпропіонату. На теперішній час почуває себе добре. Об'єктивно: PS –88 за 1 хв., ритмічний, АТ -130/180 мм рт.ст. При аускультації: над легенями вислуховується жорстке везикулярне дихання. Який препарат необхідно додати для лікування хворого?

A. Іпратропіум бромід.

B. Теофедрин.

C. Еуфіллін.

D. Но-шпу.

E. Преднізолон.

2. Хворому на бронхіальну астму, який постійно приймає преднізолон в таблетках та інгаляції формотерола у зв’язку з приєднанням бронхолегеневої інфекції були призначені ерітроміцин, бромгексин та теофіллін. На третій день лікування з’явився головний біль, серцебиття, зниження АТ, нудота та блювота. З токсичною дією якого препарата пов’язані ці симптоми?

A. Теофілін

B. Преднізолон

C. Ерітроміцин

D. Формотерол

E. Бромгексин

3. Чоловік, 65 років, хворіє одночасно на стенокардію і хронічну обструктивну хворобу легень. Протягом останнього часу посилились задишка і кашель. При аускультації легень – велика кількість розсіяних сухих хрипів. Призначення якого препарату найбільш доцільно для зменшення бронхіальної обструкції?

A. Теофілін продовженої дії

B. Тіотропіум бромід (спірива)

C. Фенотерол

D. Салметерол

E. Недокроміл натрію (тайлед)

4. У пацієнта з легким персистуючим перебігом бронхіальної астми наступило загострення захворювання. Ваші рекомендації?

A. Збільшити дозу інгаляційного глюкокортикостероїда, бета-2-агоніста короткої дії

B. Провести пробу з бронхолітиком, а потім збільшити дозу інгаляційного глюкокортикостероїда та бета-2-агоніста

C. Провести провокаційну пробу з гістаміном, а потім збільшити дозу інгаляційного глюкокортикостероїда та бета-2-агоніста

D. Збільшити дозу інгаляційного глюкокортикостероїда, бета-2-агоніста, а потім провести провокаційну пробу з гістаміном

E. Збільшити дозу бета-2-агоніста короткої дії, не збільшуючи при цьому дозу інгаляційного глюкокортикостероїда

5. Чоловік, 65 років, хворіє одночасно на стенокардію і хронічну обструктивну хворобу легень. Протягом останнього часу посилились задишка і кашель. При аускультації легень – велика кількість розсіяних сухих хрипів. Призначення якого препарату найбільш доцільно для зменшення бронхіальної обструкції?

A. Салметерол

B. Теофілін продовженої дії

C. Фенотерол

D. Тіотропіум бромід (спірива)

E. Недокроміл натрію (тайлед)

6. Хворий, 56років, скаржиться на задишку із утрудненим видохом, виділення харкотиння вранці,  протягом 22 років. Палить 1 пачку цигарок в день з 18 років. До лікарів не звертався, не лікувався. При проведенні проби з бронхолітиками на ФВД зворотність обстукції складає 10%. Початкова лікувальна тактика при даному захворювання:

A. Мембраностабілізатори (інтал, тайлєд). 

B. Антибіотикотерапія. 

C. Інгаляційні симпатоміметики (беротек). 

D. Інгаляційні холінолітики (атровент).

E. Інгаляційні глюкокортикостероїді. 

7. Хворий, 48 років, скаржиться на задишку при невеликих фізичних навантаженнях, кашель з виділенням слизово-гнійного харкотиння. Хворіє протягом 8 років, палить тютюн впродовж 28 років, до 20 цигарок за добу. Об`єктивно: над легенями коробковий перкуторний звук, послаблене везикулярне дихання, розсіяні сухі хрипи. ОФВ1 – 68% від належної величини. Раніше лікувався лише  теофіліном у таблетках. Яке базисне лікування найбільш доцільне після ліквідації загострення захворювання?

A. Іпратропіум бромід/сальбутамол

B. Тіотропіум бромід (спірива)

C. Фенотерол

D. Беклометазон

E. Недокроміл натрію (тайлед)

8. У хворого, 41 року, скарги на приступи натужного кашлю з відходженням жовто-зеленого забарвлення, задишку при незначному фізичному навантаженні. Курить більше 20 років (15-20 сигарет/ день). Об'єктивно: Т-37,2С, перкуторно над легенями коробковий відтінок, дихання жорстке, маса розсіяних сухих свистячих хрипів; тони серця чисті, ритмічні, Ч.С.С.- 80 в 1 хв., АТ-120/85 мм рт. ст., печінка не збільшена, набряки відсутні. Виберіть відповідне лікування.

A. Атровент, беротек, бісептол. 

B. Теофілін, інгакорт, корглікон. 

C. Рулід, бісептол, атропін. 

D. Амброксоль, інтал, дімедрол. 

E. Еуфілін, тавегіл, но-шпа. 

9. Пацієнт Н., 48 років, скаржиться на постійну задишку, кашель з невеликою кількістю харкотиння жовто – зеленого кольору. При обстеженні установлений діагноз хронічного обструктивного бронхіту, 1 стадія, фаза загострення. Які препарати необхідно призначити в якості базісної терапії?

A. М – холінолітики

B. Антибіотики

C. Метилксантини

D. В2 – агоністи

E. Муколітики

10. Хвора К., 45 років. cтраждає на бронхіальну астму більше 20 років. Час від часу приймає системні кортикостероїди. Після перенесеного грипу напади ядухи до 12 – 15 разів на добу. Невідкладну допомогу треба починати з:

A. Антигістамінні засоби

B. Антибіотики

C. В2 – агоністи пролонгованої дії, глюкокортикостероїди 

D. Препарати кромогліцієвої кислоти 

E. Седативні засоби 

 

Вирішити фармакотерапевтичні задачі (10) і виписати у формі рецептів

1. Засіб для купування нападу ядухи із групи β2-агоністів короткої дії (вентолін).

2. Засіб для купування нападу ядухи із групи β2-агоністів пролонгованої дії (формотерол).

3. Засіб для лікування БА з нічними нападами ядухи (сальметерол).

4. Комбінований засіб для лікування персистуючої БА (серетид).

5. Засіб для лікування ХОЗЛ легкого ступеню важкості (тіотропіуму бромід).

6. Засіб для лікування ХОЗЛ із групи β2-агоністів пролонгованої дії (формотерол).

7. Комбінований засіб для лікування ХОЗЛ середнього ступеню важкості (беродуал).

8. Засіб для купування бронхоспазму із групи метилксантинів (еуфілін).

9. Засіб для лікування ХОЗЛ важкого ступеню (вентакс).

10. Комбінований засіб для лікування БА легкого ступеню (дітек).

 

Ситуаційні задачі:

1. У хворого на БА при виході з приміщення на вулицю розвинувся напад ядухи. З метою його купування він зробив 1 вдих Серевенту, препарату, що йому призначив пульмонолог для лікування БА. Яку помилку зробив пацієнт? Які лікарські засоби використовуються з метою купування нападів ядухи?

2. У хворого симптоми БА проявлялися в нічний час. З метою лікування він застосовує Сальбутамол 4 рази/ добу, однак напади ядухи продовжують турбувати 1-2 рази на тиждень, в період часу від 3 до 6 годин ранку. Які рекомендації відносно тактики лікування варто надати цьому хворому?

3. У хворого на БА важкого перебігу, що отримував Серетид, Ретафіл та для купування нападів ядухи вентолін після перенесеної ГРВІ лікар поставив діагноз: Лівобічної нижньодольової пневмонії та призначив йому кларитроміцин. Через два дні стан хворого помітно погіршився – стала наростати задишка, появилось серцебиття, загальна слабкість, нудота та важкість в правому підребір’ї. Яка найбільш вірогідна причина погіршення стану хворого, відповідь обгрунтуйте?

4. Хвора на ХОЗЛ отримувала Тіотропіума бромід протягом 12 місяців. За період лікування відмітила суттєве покращення свого стану – перестала турбувати задишка при навантаженні, кашель, відновився апетит, піднявся загальний тонус організму. Чим пояснити регрес задишки у пацієнтки?

5. Показаннями до призначення β2-агоністів пролонгованої дії є наступні, крім одного. Вкажіть його.

А. Лікування нічної БА

Б. Лікування астми фізичного навантаження

В. Посилення терапії іГКС

Г. Купування нападів ядухи

Д. Лікування ХОЗЛ


Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 322; ЗАКАЗАТЬ РАБОТУ