Сучасні схеми лікування НР інфекції у дітей:
Варіанти потрійної терапії:
1. Де-Нол по 120-240 мг 3 рази на день + Кларитроміцин (клацид) 7.5 мг/кг/день + Амоксицилін (флемоксин) по 250-500 мг 2 рази на день.
2. Де-Нол по 120-240 мг 3 рази на день + Метронідазол по250-500 мг 2 рази на день + Амоксицилін (флемоксин) по 250-500 мг 2 рази на день.
Квадротерапія: Де-Нол по 120-240 мг 3 рази на день + Амоксицилін (флемоксин) по 250-500 мг 2 рази на день + Кларитроміцин (еритроміцин, клацид) по 250 мг 2 рази на день + Метронідазол по 250-500 мг 2 рази на день (або фуразолідон).
Середній курс медикаментозного лікування загострення ВХ ДПК – 4-6 тижнів, ВХШ – 6-8 тижнів.
Питання про призначення підтримуючої терапії, кратність, обсяг і час проведення протирецидивних курсів лікування зважується індивідуально.
Ціль лікування:
1) Купувати симптоми ВХ і забезпечити репарацію виразкового дефекту.
2) Усунути контамінацію НР СО.
3) Домогтися відновлення не тільки цілісності, але і функціональної спроможності СО.
4) Попередити розвиток загострень і ускладнень.
При наявності ускладненої ВХ:
- Кровотеча – кривава блювота, дьогтеподібний стул, бліді шкіра та слизові оболонки, запаморочення, холодний піт, прискорення пульсу, падіння АТ;
- Перфорація виразки – гострий “кинжальний” біль, блювота, блідість обличя, холодні кінцівки, вимушене положення з приведеними до живота колінами, втягнутий живіт, напруження передньої черевної стінки;
- Стеноз – інтенсивний стійкий біль за грудиною і у верхній половині живота, відчуття переповнення після їжі, відрижка, блювота, що приносить полегшення, зневоднення, зниження маси тіла;
|
|
|
- Пенетрація в інші органи травлення (найчастіше в голівку підшлункової залози) – значне посилення больового синдрому, біль не пов’язаний з прийомом їжі, в зоні патологічного процесу – виражена
пальпаторна болючість, запальний інфільтрат, субфебрильна температура, лейкоцитоз, прискорення ШОЕ.
При всіх цих станах показане лікування в спеціалізованих хірургічних стаціонарах (відділеннях). Обсяг і термін лікування визначає дитячий хірург. Після хірургічної допомоги хворих переводять до спеціалізованого гастроентерологічного відділення для визначення подальшої схеми лікування та диспансерного нагляду.
Диспансерний нагляд. З обліку не знімають (можливе зняття з обліку через 5 років стійкої ремісії, після стаціонарного обстеження).
При сприятливому перебігу ВХ – проведення протирецидивного лікування в умовах поліклініки (або денного стаціонару) 2-3 рази на рік (наприкінці зими, літа та восени). Об'єм і тривалість протирецидивного лікування вирішують індивідуально. Поряд з призначенням режиму та дієти (стіл №1 або №5), намічають комплексне медикаментозне та не медикаментозне лікування.
|
|
|
Використовують антисекреторні препарати, антациди, цитопротектори, репаранти, седатики, імунокоректори, адаптогени, вітаміни тощо. Поряд з застосуванням фізіотерапевтичних методів показано лікування мінеральними водами, фітотерапія, ЛФК, психотерапія.
Санаторно-курортне лікування показано лише при досягненні стійкої ремісії (частіше через 4-6 місяців після стаціонарного лікування) в санаторіях гастроентерологічного профілю.
Основні причини екзокринної недостатності підшлункової залози.
Екзокринна дисфункція підшлункової залози зустрічається при різних захворюваннях і може бути наслідком загального або ізольованого зниження вироблення ферментів підшлунковою залозою. Нерідко недостатність ферментів обумовлена порушенням їх активації в тонкій кишці. Внаслідок дисфункції підшлункової залози, що супроводжується дефіцитом ферментів (мальдігестія), часто розвивається порушення всмоктування харчових речовин (мальабсорбція).
Основні причини порушення травлення, які супроводжуються мальдигестією та мальабсорбції у дітей.
| Основні причини мальдигестії | Основні причини мальабсорбції |
| зниження активності панкреатичних ферментів (хрон. панкреатит, муковісцидоз і т.д.); дефіцит жовчних кислот в тонкому кишечнику; дискінезія жовчовивідних шляхів, гепатит, цироз печінки; порушення синтезу холецистокініну; пошкодження цибулини 12-палої кишки; інактивація панкреатичних ферментів в тонкій кишці (дисбактеріоз); швидкий пасаж їжі; порушення перемішування ферментів з харчовим хімусом (гастро- і дуоденостаз). | дисахаридазна недостатність; гастроінтестинальна форма харчової алергії; порушення внутрішньоклітинного травлення (целіакія, хвороба Крона, ентерити і т.д.); порушення транспорту речовин, які всмокталися (ексудативна ентеропатія, лімфома, пухлини, туберкульоз). |
Механізми розвитку екзокринної недостатності підшлункової залози різноманітні. Виділяють абсолютну панкреатичну недостатність, зумовлену зменшенням обсягу функціонуючої підшлункової залози, і відносну, обумовлену падінням інтрадуоденального рівня РН менше 5,5; моторними порушеннями 12-палої кишки; швидким транзитом кишкового вмісту; надлишковим бактеріальним ростом в тонкій кишці; дефіцитом жовчі і ентерокінази.
|
|
|
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 281; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!