Сучасні схеми лікування НР інфекції у дітей:



Варіанти потрійної терапії:

1. Де-Нол по 120-240 мг 3 рази на день + Кларитроміцин (клацид) 7.5 мг/кг/день + Амоксицилін (флемоксин) по 250-500 мг 2 рази на день.

2. Де-Нол по 120-240 мг 3 рази на день + Метронідазол по250-500 мг 2 рази на день + Амоксицилін (флемоксин) по 250-500 мг 2 рази на день.

Квадротерапія: Де-Нол по 120-240 мг 3 рази на день + Амоксицилін (флемоксин) по 250-500 мг 2 рази на день + Кларитроміцин (еритроміцин, клацид) по 250 мг 2 рази на день + Метронідазол по 250-500 мг 2 рази на день (або фуразолідон).

 

Середній курс медикаментозного лікування загострення ВХ ДПК – 4-6 тижнів, ВХШ – 6-8 тижнів.

Питання про призначення підтримуючої терапії, кратність, обсяг і час проведення протирецидивних курсів лікування зважується індивідуально.

Ціль лікування:

1) Купувати симптоми ВХ і забезпечити репарацію виразкового дефекту.

2) Усунути контамінацію НР СО.

3) Домогтися відновлення не тільки цілісності, але і функціональної спроможності СО.

4) Попередити розвиток загострень і ускладнень.

При наявності ускладненої ВХ:

- Кровотеча – кривава блювота, дьогтеподібний стул, бліді шкіра та слизові оболонки, запаморочення, холодний піт, прискорення пульсу, падіння АТ;

- Перфорація виразки – гострий “кинжальний” біль, блювота, блідість обличя, холодні кінцівки, вимушене положення з приведеними до живота колінами, втягнутий живіт, напруження передньої черевної стінки;

- Стеноз – інтенсивний стійкий біль за грудиною і у верхній половині живота, відчуття переповнення після їжі, відрижка, блювота, що приносить полегшення, зневоднення, зниження маси тіла;

- Пенетрація в інші органи травлення (найчастіше в голівку підшлункової залози) – значне посилення больового синдрому, біль не пов’язаний з прийомом їжі, в зоні патологічного процесу – виражена

пальпаторна болючість, запальний інфільтрат, субфебрильна температура, лейкоцитоз, прискорення ШОЕ.

При всіх цих станах показане лікування в спеціалізованих хірургічних стаціонарах (відділеннях). Обсяг і термін лікування визначає дитячий хірург. Після хірургічної допомоги хворих переводять до спеціалізованого гастроентерологічного відділення для визначення подальшої схеми лікування та диспансерного нагляду.

Диспансерний нагляд. З обліку не знімають (можливе зняття з обліку через 5 років стійкої ремісії, після стаціонарного обстеження).

При сприятливому перебігу ВХ – проведення протирецидивного лікування в умовах поліклініки (або денного стаціонару) 2-3 рази на рік (наприкінці зими, літа та восени). Об'єм і тривалість протирецидивного лікування вирішують індивідуально. Поряд з призначенням режиму та дієти (стіл №1 або №5), намічають комплексне медикаментозне та не медикаментозне лікування.

Використовують антисекреторні препарати, антациди, цитопротектори, репаранти, седатики, імунокоректори, адаптогени, вітаміни тощо. Поряд з застосуванням фізіотерапевтичних методів показано лікування мінеральними водами, фітотерапія, ЛФК, психотерапія.

Санаторно-курортне лікування показано лише при досягненні стійкої ремісії (частіше через 4-6 місяців після стаціонарного лікування) в санаторіях гастроентерологічного профілю.

 

Основні причини екзокринної недостатності підшлункової залози.
Екзокринна дисфункція підшлункової залози зустрічається при різних захворюваннях і може бути наслідком загального або ізольованого зниження вироблення ферментів підшлунковою залозою. Нерідко недостатність ферментів обумовлена ​​порушенням їх активації в тонкій кишці. Внаслідок дисфункції підшлункової залози, що супроводжується дефіцитом ферментів (мальдігестія), часто розвивається порушення всмоктування харчових речовин (мальабсорбція).

Основні причини порушення травлення, які супроводжуються мальдигестією та мальабсорбції у дітей.

Основні причини мальдигестії Основні причини мальабсорбції
зниження активності панкреатичних ферментів (хрон. панкреатит, муковісцидоз і т.д.); дефіцит жовчних кислот в тонкому кишечнику; дискінезія жовчовивідних шляхів, гепатит, цироз печінки; порушення синтезу холецистокініну; пошкодження цибулини 12-палої кишки; інактивація панкреатичних ферментів в тонкій кишці (дисбактеріоз); швидкий пасаж їжі; порушення перемішування ферментів з харчовим хімусом (гастро- і дуоденостаз). дисахаридазна недостатність; гастроінтестинальна форма харчової алергії; порушення внутрішньоклітинного травлення (целіакія, хвороба Крона, ентерити і т.д.); порушення транспорту речовин, які всмокталися (ексудативна ентеропатія, лімфома, пухлини, туберкульоз).

Механізми розвитку екзокринної недостатності підшлункової залози різноманітні. Виділяють абсолютну панкреатичну недостатність, зумовлену зменшенням обсягу функціонуючої підшлункової залози, і відносну, обумовлену падінням інтрадуоденального рівня РН менше 5,5; моторними порушеннями 12-палої кишки; швидким транзитом кишкового вмісту; надлишковим бактеріальним ростом в тонкій кишці; дефіцитом жовчі і ентерокінази.

 


Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 249; Мы поможем в написании вашей работы!






Мы поможем в написании ваших работ!