Хронічний гастрит. Хронічний гастодуоденіт.



Це хронічне рецидивуюче захворювання запального характеру, яке супроводжується неспецифічною структурною перебудовою слизової оболонки та залозистого апарату шлунка або шлунка та дванадцятипалої кишки (дистрофічні, запальні та дизрегенераторні зміни), з поступовим розвитком атрофії, розладом секреторної, моторної і, нерідко, інкреторної функції.

У дітей трапляється не часто, якщо зважати на те, що діагноз повинен бути підтверджений гістологічно .

Виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки.

Виразкова хвороба (ВХ) – хронічне рецидивируюче захворювання, що характеризується формуванням виразкового дефекту в шлунку і (або) ДПК на тлі запальних змін слизової оболонки шлунку (СОШ) і ДПК, схильне до прогресування, із залученням у патологічний процес інших органів і систем, розвитком ускладнень, що загрожують життю хворого.

Захворювання поліетіологічне, генетично детерміноване. Патофізиологічне формування ВХ обумовлене порушеннями рівноваги між факторами "агресії" і факторами "захисту" гастродуоденальної СО, завжди з перевагою агресивних компонентів (агресивна дія кислотно-пептичного, рефлюксного, інфекційного й інших ульцерогенних факторів при зниженні резистентності СОШ і ДПК у результаті запалення, метаплазії, атрофії, частіше обумовлених контамінацією НР).

Класифікація (за Барановим О.О. і співавт (1996)).

Локалізація виразки Клінічна фаза та ендоскопічна стадія Тяжкість перебігу Ускладнення
В шлунку: медіагастральна  пілороантральна   В ДПК: - в цибулині - позацибулинна   В шлунку та ДПК Загострення І стадія (свіжа виразка) II стадія (початок епітелізації) Початок ремісії III стадія (загоєння виразки) - без утворення рубця; - з формуванням рубця, рубцево- виразкова деформація. Ремісія ІV стадія (відсутність ознак або стійкий рубець) Легкий Середньої важкості Важкий Кровотеча Перфорація Пенетрація Стеноз Перивісцерит

Обов'язково визначати зв'язок з хелікобактерною інфекцією та характер супутнього гастродуоденіту (обов’язковий супутній діагноз!).

Скарги при ВХШ: біль (частіше ниючий) за мечоподібним відростком і в епігастральній області через 0,5-1,5 години після прийому їжі, блювота, зниження апетиту, нудота, печія.

Скарги при ВХ ДПК: інтенсивний (ниючий і нападоподібний) біль у верхній половині живота, пілородуоденальний зоні натщесерце або пізній (через 2-3 години після їжі); нічні болі у 50-60% хворих, мойніганівський ритм болі, нерідко ірадіація (у спину, у поперек), вісцеральні болі; печія, відрижка кислим, блювота (частіше однократна), схильність до запорів, головний біль, емоційна

лабільність.

Анамнез ВХШ – початок поступовий, перебіг – рецидивуючий із сезонними загостреннями, зв'язок з аліментарними порушеннями. Анамнез ВХ ДПК – виражена спадкоємна схильність (до 75% хворих), зв'язок загострення з психоемоційними перевантаженнями, перебіг – рецидивуючий, сезонність виражена в 1/3 хворих.

Фізикальний статус: ВХШ – пальпаторна болючість, іноді напруга черевної стінки в епігастрії.

ВХ ДПК – виражена локальна пальпаторна і перкуторна болючість у пілородуоденальній зоні, позитивний молоточковий (Менделя) симптом, локальна м'язова напруга, зони шкірної гіперестезії Захар’їна-Гедда, астеновегетативні прояви. Примітка: атиповий перебіг ВХ (прихований, безбольовий варіант, "німа виразка") – до 50% хворих, особливо у хлопчиків.

 Для сучасного перебігу ВХ ДПК характерно:

- омолодження (маніфестація захворювання в 7-9 років);

- зміни морфогенезу хвороби;

- атиповий перебіг (скритий, безбольовий варіант майже у половини хворих);

- збільшення частоти ускладнень і тяжких варіантів перебігу;

- резистентність до лікування, що проводиться;

- нівелювання сезонності загострень.

За тяжкістю перебігу ВХ виділяють:

- легкий перебіг: строк загоєння виразки – 4 тижні для ВХ ДПК та 6 тижнів для ВХШ; ремісія – більше 1 року; відсутність ускладнень (27-30% хворих);

- перебіг середньої тяжкості: строк загоєння виразки – від 1 до 2 місяців; ремісія – менше 1 року; відсутність ускладнень (25% хворих);

- тяжкий перебіг: нетипова локалізація виразок, численні дефекти (3 та більше), строк загоєння – більше 2 місяців або відсутній, часті рецидиви – більше 2 разів на рік або безперервно-рецидивуючий тип перебігу (40-45% хворих).

Діагностика:

- загальний аналіз крові, сечі,

- аналіз калу на приховану кров (реакція Грегерсена),

- протеїнограма,

- езофагогастродуоденоскопії з прицільною біопсією СОШ і ДПК (постановка діагнозу ВХ ДПК та ВХШ і її морфологічного субстрату),

- наявність інфекції НР інвазивними і неінвазивними методами (при необхідності),

- визначення групи крові і резус-фактору,

- інтрагастральна рН-метрія,

- УЗД органів черевної порожнини для виявлення супутньої патології печінки, жовчовивідних шляхів, підшлункової залози,

- рентгенологічне дослідження (проводять тільки у випадку неможливості виконання ендоскопічного дослідження).

Примітка: результати лікування загострення при ВХ завжди оцінюються клінічними і ендоскопічними дослідженнями в динаміці. Обов'язковий ендоскопічний контроль загоєння виразки.

Характеристика лікувальних заходів. Основні принципи лікування ВХ залежать від топографії виразкового дефекту (ДПК або шлунок), періоду хвороби, тяжкості перебігу, наявності ускладнень, зв'язку з НР.

При загостренні:

1) Вибір режиму харчування (призначення дієтичного харчування з поступовим переходом від столу № 1а, № 1 до столу №5), вибір рухового режиму (оберігаючий, ЛФК).

2) Індивідуальний підбір комплексного лікування з урахуванням етіології, провідних патогенетичних механізмів і клініко-ендоскопічного симптомо-комплексу.

- при НР-ассоційованій ВХ - ерадикація НР: потрійна- або квадро терапія (у виключних випадках) протягом 7 днів з наступним підтвердженням ефективності ерадикації (не менш 4-6 тижнів після закінчення антихелікобактерної терапії) будь-якими двома методами верифікації НР;

- антисекреторна терапія: селективні блокатори Н2-рецепторів гістаміну 2-4 поколінь, або блокатори Н+/К+ – АТФази на 3-4 тижні з поступовим скасуванням, або призначенням підтримуючої дози (до 6-8 тижнів):

ранітидин (та аналоги) – 150-300 мг/добу в 2 прийоми зранку і ввечері до їжі;

фамотидин (та аналоги) – 20-40 мг/добу, переважно одноразово ввечері до їжі (о 18-20 годині); омепразол та ін. – 10-40 мг/добу одноразово зранку перед сніданком;

пантопразол 20-40 мг/добу одноразово зранку перед сніданком.

- комплексні антациди по 5-15 мл (1/2-1 табл.) 2-3 рази на день через 1,5-2 години після їжі на 3-4 тижні;

- препарати альгінової кислоти на 2-4 тижні;

- цитопротектори: (смектит, сукральфат, ліквіритон (чи інші препарати з кореню солодцю), мізопростол);

- репаранти (обліпіхова олія, тиквеол, спіруліна, аекол, препарати прополісу, алоє);

- імунокоректори (рослинного походження);

- при порушенні моторики (рефлюкси, дуоденостаз) – прокінетики (домперидон) на 2-3 тижні;

- симптоматичне лікування: седативні препарати 2-3 тижня; антистресорні препарати після консультації з неврологом на 10-14 днів; спазмолітики (мебеверин, папаверин, дротаверин, прифінія бромід протягом 7-15 днів.


Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 512; Мы поможем в написании вашей работы!






Мы поможем в написании ваших работ!