Додаток. Методи розширення переговорів



 

Складні етапи триваючого діалогу допомагають долати два методи. «Метод наміру та результату» допомагає аналізувати інциденти, що відбулися в минулому. Аналіз зовнішнього середовища допомагає сторонам колективно аналізувати поточну ситуацію.

 

«Метод наміру та результату»

 

Цей метод стане в нагоді людям, які по-різному сприймають одну й ту саму подію. Він особливо є корисним для розуміння ситуації, коли одна із сторін вважає, що інша вчинила образливо, грубо або упереджено. Для того, щоб скористатися цим методом, фасилітатор може зробити наступні кроки:

 

1. Якщо є можливість, розкажіть коротку історію, що ілюструє, як позитивні наміри однієї людини призвели до негативного результату у випадку іншої людини.

 

2. Опишіть наступні дві моделі реакцій у відповідь:

 

a. Якщо чиїсь дії засмутили, образили або розлютили нас, то ми схильні зосереджуватися на їх негативному впливі на себе і часто припускаємо з боку іншої людини або групи саме негативний намір.

b. Якщо ми дізнаємося, що наші дії засмутили, образили або розлютили когось, то ми схильні зосереджуватися на своєму позитивному намірі і часто зменшуємо їх негативний вплив на іншу людину або групу.

 

3. Запропонуйте учасникам розглянути ситуацію, в якій результат не відповідав наміру, і обговорити свої наміри, а також результати з різних точок зору.

 

Допомагаючи кожній зі сторін побачити часткову правоту в думці опонента, цей метод дає людям можливість скласти більш повну картину ситуації, з якою вони зіштовхнулися.

 

Аналіз зовнішнього середовища

 

Аналіз зовнішнього середовища являє собою методику, що допомагає зацікавленим особам аналізувати позитивні та негативні аспекти минулого, теперішнього та майбутнього за допомогою матриці другого порядку: [16]

 

  Минуле/Теперішнє Майбутнє
Позитив    
Негатив    

 

де Минуле/Теперішнє та Позитив — це аспекти ситуації, які є вагомим «приводом для гордості» і які учасники хочуть закріпити. Минуле/Теперішнє та Негатив — це аспекти ситуації, які викликають розчарування та «нарікання» серед учасників. Майбутнє та Позитив являють собою «очікування», які, як сподіваються учасники, справдяться. І, нарешті, Майбутнє та Негатив являють собою «небажані нові проблеми», які, як сподіваються учасники, ніколи не виникнуть.

 

  Минуле/Теперішнє Майбутнє
Позитив привід для гордості очікування
Негатив нарікання небажані нові проблеми

 

Ті, хто прагне змін (назвемо їх «агентами змін»), акцентують увагу на «наріканнях» і «очікуваннях». І навпаки, ті, хто не бажає змін (назвемо їх «агентами наступності»), зосереджуються на «приводі для гордості» та «небажаних нових проблемах». Конфлікт між «агентами змін» і «агентами наступності» часто створює перешкоди в діалозі, незважаючи на те, що обидві сторони можуть давати точні, хоча й неповні оцінки ситуації, що склалася. Мета цього методу полягає в тому, щоб допомогти учасникам зрозуміти ситуацію у всій повноті, враховуючи також їх власні погляди на те, що відбувається, які вони могли упустити.

 

Основні етапи використання цього методу такі:

 

1. Сформулюйте мету діалогу як спробу розглянути всі аспекти ситуації, що склалася. Деяким учасникам може бути корисно попередньо пояснити, що собою являє матриця другого порядку. В інших випадках достатньо сформулювати мету розмови простіше. Наприклад, мету розмови можна сформулювати як спробу «зрозуміти, що нам подобається і що не подобається, і чого б нам хотілося в майбутньому».

 

2. Дізнайтеся думки всіх учасників шляхом послідовного розгляду матриці. Послідовність має бути наступною: «привід для гордості», «нарікання», «очікування» та «небажані нові проблеми». Буде дуже корисно, якщо всі сторони зможуть поділитися 1-2 відео по темі кожної клітинки.

 

Якщо група складається з 10-60 осіб, розділіть її на невеликі підгрупи по 5-8 осіб у кожній. Учасники опрацьовують матрицю по одній клітинці за один раз, при цьому кожен учасник вписує свої ідеї та зауваження на картонній картці або самоклеючому листку для записів. Запропонуйте кожному учаснику записати 3-5 ідей та зауважень, витративши по дві хвилини на кожну клітинку. Підгрупи можуть групувати свої ідеї за темами, а потім кожна підгрупа переносить свої ідеї на велику матрицю. Наприкінці цього процесу із записів усіх підгруп складеться дуже широка картина того, як учасники ситуації, що склалася, її бачать.

 

Грамотне застосування анализу зовнішнього середовища може допомогти діалогу у три способи:

 

1. Цей аналіз може знизити інтенсивність конфлікту за рахунок єдиних рамок розгляду проблеми, завдяки чому учасники зможуть порівняти свою правоту з правотою людей, що мають протилежну точку зору.

 

2. Дуже часто «агенти змін», як і «агенти наступності» погоджуються по суті зауважень, внесених в кожну клітинку. Представлена матриця допомагає учасникам перейти до питання, над яким вони можуть працювати спільно: яким чином можна закріпити «приводи для гордості», усунути причини «нарікань», реалізувати свої «очікування» та уникнути «небажаних нових проблем»?

 

3. Теми, представлені в кожній клітинці, часто допомагають учасникам розпізнати та уточнити питання, які потребують більш уважного обговорення. Наприклад, якщо якась ідея одночасно з’являється у клітинках «привід для гордості» та «нарікання», то всім стає зрозуміло, що обговорення необхідно продовжити аж до повного з’ясування її змісту.

 

 

Примітки

 

1. Дивись Deborah Tannen, The Argument Culture: Moving from Debate to Dialogue (New York: Random House, 1998).

 

2. Міжнародна організація Hope in the Cities («Надія в містах») з початку 1990-х років організовує діалоги з міжрасовых та економічних проблем у містах Північної Америки та Європи. Веб-сайт програми: www.iofc.org/en/programmes/hic

 

3. Діалог за посередництва Лізи Шерч, організований 22-24 вересня 2001 року в столиці Фіджі м. Сува.

 

4. Низка діалогів за посередництва Девіда Кемпта, що проводилися в державних середніх школах м. Александрія у Віргінії (США) з березня по травень 2006 року.

 

5. Цей тренінг з напрацювання навичок діалогу проводився в ході семінару з міжкультурної компетенції в межах програми медичного страхування Inland Empire Health Program, в м. Ріверсайд у Каліфорнії (США). Тренінг з декількох занять проводився навесні 2001 року.

 

6. На зустрічах «Місто XXI столітя» під егідою вашингтонської громадської організації AmericaSpeaks («Говорить Америка») учасники були поділені на невеликі групи по 8-10 осіб. Їх розсаджували за столи, на кожному з яких стояв комп’ютер, підключений до бездротової мережі. Сприяв діалогу за кожним столом кваліфікований фасилітатор. Основний зміст діалогу за кожним столом передавався по мережі «тематичній команді», яка виявляла та відбирала головні положения, по яких група досягала консенсусу. Ці положення відображалися на великих екранах для всіх учасників зустрічі, кожен з яких за допомогою клавіатури міг проголосувати за найбільш актуальні варіанти. Див. www.americaspeaks.org

 

7. Зустріч відбувалася 20 липня 2002 року за підтримки Civic Alliance to Rebuild Downtown New York («Громадський альянс по перебудові центру Нью-Йорка»).

 

8. Програма діалогів “Neighbor-to-Neighbor” («Від сусіда до сусіда») тривала з листопада 2001 року по березень 2002 року. Загалом у рамках програми відбулося 45 нарад, скликаних 139 організаціями, в яких приймала участь 1 838 осіб.

 

9. Див. Harold Saunders, A Public Peace Process: Sustained Dialogue to Transform Racial and Ethnic Conflict (New York: Palgrave, 1999).

 

10. Детальніше про символічну роль простору для процесу діалогу див. Lisa Schirch, Ritual and Symbol in Peacebuilding (Connecticut: Kumarian Press, 2005).

 

11. Мемфіська зустріч з проблеми надмірної ваги у дітей була організована в рамках низки регіональних нарад, скликаних організацією Shaping America’s Youth («Приводимо американську молодь у належний вигляд»). У зустрічі взяло участь приблизно 1 000 осіб.

 

12. Див. Malcolm Gladwell, The Tipping Point: How Little Things Can Make a Big Difference (New York: Little, Brown, and Company, 2002).

 

13. Див. Mary B. Anderson et al., Reflecting on Peace Practice Hand­book (Massachusetts: Collaborative for Development Action, 2004).

 

14. Ibidem.

 

15. Див. Richard Bilder, “The Role of Apology in International Law and Diplomacy,” Virginia Journal of International Law 46 (Spring 2006).

 

16. Методика аналізу зовнішнього середовища (Environmental Scan) була розроблена Баррі Джонсоном; з його розробками можна ознайомитися на сайті: www.polaritymanagement.com

 

 

Рекомендована література

 

Книжки

 

Abu-Nimer, Mohammed. Dialogue, Conflict Resolution, and Change: Arab-Jewish Encounters in Israel (New York: State University of New York, 1999).

Issacs, Walter. Dialogue and the Art of Thinking Together: A Pioneering Approach to Communicating in Business and in Life (New York: Random House, 1999).

Kegan, Robert and Lisa Laskow Lahey. How We Talk Can Change the Way We Work: Seven Languages for Transformation (San Fransisco: Jossey-Bass, 2001).

Saunders, Harold. A Public Peace Process: Sustained Dialogue to Transform Racial and Ethnic Conflict (New York: Palgrave, 1999).

Yankelovich, Daniel. The Magic of Dialogue: Transforming Conflict into Cooperation (New York: Touchstone, 1999).

 

Наступні видання із серії «Маленькі книжечки про законність і миробудівництво» допоможуть у плануванні та сприянні діалогу:

 

«Маленька книжечка про кола примирення» Кей Праніс (англ. мовою) розповідає про використання методології кіл примирення для ведення діалогу та прийняття відповідальних рішень (Intercourse, PA: Good Books, 2005.)

«Маленька книжечка класних методів для обговорення гарячих тем» Рона Крейбіла та Івлін Райт (англ. мовою) знайомить з цілим арсеналом методик, корисних у фасилітації (Intercourse, PA: Good Books, 2006.)

 

Веб-ресурси

 

У Сполучених Штатах ціла низка організацій публикує довідники та керівництва з таких тем, як міське планування, освіта, культурне та расове розмаїття. На веб-сайтах цих організацій також можна знайти чимало додаткових безкоштовних джерел з організації та фасилітації діалогу.

 

Public Conversations Project

www.publicconversations.org

Мета Проекту громадських діалогів полягає в сприянні формам спілкування, які призводять до взаєморозуміння, поваги і довіри. Проект організовує, планує і фасилітує діалоги, наради і конференції, а також надає індивідуалізоване і комплексне навчання відповідним навичкам.

 


Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 299; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!