Баланс сил та привернення уваги громадськості
Діалог не завжди можливий або продуктивний, якщо немає балансу сил (політичної рівноваги) між сторонами, а обізнаність громадськості про конфлікт є низькою. Деякі люди, що володіють політичними перевагами, можуть розглядати діалог як зручну нагоду для того, щоб переманити людей з табору опонентів на свою сторону. Дуже часто представники більш впливової групи бувають мало зацікавлені у зустрічі з членами менш впливової групи. Ті, у кого менше політичних переваг, можуть бачити в діалозі пасивний та навіть негативний захід, що відволікає від реальної боротьби за зміни.
У 1960-х роках у Нашвіллі в шт. Теннессі афро-американським студентам ніяк не вдавалося зустрітися з мером, щоб обговорити перешкоди расовій інтеграції. Для цього їм необхідно було спочатку встановити політичну рівновагу між білим керівництвом і чорною громадою міста. Чорні студенти домоглися цього за допомогою самоорганізації та ретельної підготовки прямих ненасильницьких дій, проведення сидячих страйків, демонстрацій і бойкотів магазинів, які дотримувалися расової сегрегації. Їх дії привернули увагу засобів масової інформації, викликали співчуття громадськості до їх цілей та спричинили тиск на білих «батьків» міста, які змушені були відреагувати на бойкоти, оскільки ті ставили під загрозу білий бізнес. Ненасильницькі дії відчинили двері для успішного діалогу між чорною молоддю та керівництвом міста, який в підсумку завершився десегрегацією.
|
|
|
Діаграма, подана нижче, ілюструє, як такі методи, як діалог, краще сприяють соціальним перетворенням, якщо між протилежними групами спостерігається баланс сил (політична рівновага). Діалог буде більш продуктивним, якщо учасники всіх протиборчих сторін у конфлікті активно налаштовані на більш глибоке розуміння наявних проблем.
Запозичено з дозволу автора з книжки Адама Керлі “Making Peace” (London: Tavistock Press, 1971).
Як видно з діаграми, якщо баланс сил порушений, а громадська обізнаність про проблему низька, то важливо спочатку провести серед населення роз’яснювальну роботу і продемонструвати колективну силу за допомогою петицій, демонстрацій та інших символічних дій. Стратегічно вивірена і наполеглива пропаганда — особливо якщо вона не асоціює проблему з підозрілими, а то й відверто одіозними фігурами — може підвищити готовність всіх протилежних груп до діалогу.
Більше людей та більше ключових персон
Американський проект з вивчення ефективності діалогу «Роздуми про мир» (Reflecting on Peace Project) порівняв чотири різних підходи до реалізації ініціатив за соціальні перетворення. [13]
|
|
|
Опора на більшу кількість людей ставить за мету масову участь людей у вирішенні тієї чи іншої проблеми. Широка участь «мас» розглядається як передумова змін.
Опора на ключових персон полягає в тому, щоб залучити до вирішення проблеми ряд авторитетних людей або груп, які вважаються лідерами громадської думки та здатні впливати на зміну ситуації.
Індивідуальний підхід спрямований на зміну поглядів, цінностей, уявлень або життєвої ситуації окремих осіб в якості важливого першого кроку до забезпечення реальних і довгострокових соціальних змін.
Структурний підхід більш безпосередньо спрямований на зміну соціально-політичних або інституціональних структур. Тут мета полягає в усуненні приводів для невдоволення, що породжують конфлікти, і інституалізації ненасильницьких способів врегулювання конфліктів у суспільстві.
Дослідники з проекту «Роздуми про мир» прийшли до висновку, що громадські кампанії (в тому числі й діалоги), які намагаються викликати до життя зміни на індивідуальному рівні без їх реалізації на рівні структур практично не мають помітного впливу на широкий спектр політичних або соціальних проблем , які вони прагнуть вирішити.
|
|
|
Крім того, дослідження продемонструвало, що підходи, орієнтовані на залучення більшої кількості людей, але не обов’язково ключових персон або груп, не привели до конструктивного вирішення соціальних питань. У той же час, як показало дослідження, стратегії, орієнтовані тільки на ключових авторитетних персон, без широкого охоплення людей, були однаково малоефективні. [14]
Якщо громадські кампанії керуються тільки однією стратегією, то вони навряд чи викличуть до життя соціальні перетворення. Кампанії, що цілеспрямовано об’єднують індивідуальні та структурні підходи або залучають до своїх лав ключових персон, а також більшу кількість людей, швидше за все, призведуть до змін.
Ті, хто планують процеси діалогу, можуть розрахувати, як залучити до вирішення проблеми більше людей, в тому числі й ключових персон, при цьому цілеспрямовано спланувавши, як зміни на індивідуальному рівні можуть призвести до структурних змін.
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 312; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!