Практичні поради для збирачів етнографічних пам’яток



 

1. Перш за все потрібно ставитися з максимальною повагою до са­мого респон­дента, а також до його звичок, побуту, етичних пере­конань. Не можна по­вчати й переконувати його в протилежному від його поглядів.

2. Обов’язково через місцеву владу, школу, інші засоби сповістити про приїзд дослідників.

3. При записах матеріалу категорично забороняється додавати до тек­стів щось своє або редагувати їх, перекладати на сучасну літе­ратурну мову.

4. Мати добру обізнаність з українською етнографією та, зокрема, з куль­ту­рою і побутом досліджуваної місцевості.

5. Уміти користуватися технічними засобами (магнітофоном, дикто­фоном, фотоапаратом, відеокамерою тощо).

6. Попередньо дізнатися про найбільш талановитих знавців у даному насе­ле­ному пункті. Бажано, щоб респондент був уродженцем цього краю.

7. Не зловживати часом та фізичними можливостями респондентів.

8. Записи почати з того, що найкраще знає той чи інший респондент.

9. Збирачеві не можна переривати респондента під час його роз­повіді. Питан­ня задавати лише після розповіді.

10. Запис матеріалів треба проводити до кінця, незалежно чи відпо­відають во­ни завданням збирача.

11. Найкраще проводити запис у природних умовах (на весіллі, про­водах до війсь­ка, удома, за роботою).

12. Не завжди повинні бути слухачі під час записів. Особливо це сто­сується людей скромних, а також при записах ворожінь, за­мов­лянь, чарувань тощо.

13. Пісні бажано записувати на диктофон.

14. Чітко дотримуватися синтаксичних і лексичних особливостей рес­пондента.

15. Дослідник відповідає за кожне слово, яке через нього піде в на­уковий обіг.

16. Подати короткий історико-етнографічний нарис даної місцевості.

17. Кожний текст повинен бути чітко паспортизований:

- від кого записані матеріали (прізвище, ім’я, по батькові);

- національність виконавця;

- вік виконавця або рік народження;

- місце народження, проживання;

- освіта;

- професія;

- місце запису твору (назва села, району, області);

- ким записано (прізвище, ім’я, по батькові);

- дата запису.


Додаток С

Програма-запитальник для дослідження весільного обряду

 (як приклад)

І. Загальні відомості про весільний обряд

1. Як називають весільний обряд у Вашому селі (місті)?

2. Які місцеві назви весільних чинів існують у Вашому селі й у чому по­ля­гають їх обрядові функції?

3. У якому віці найчастіше одружувалися та одружуються тепер у Ва­шому селі?

4 Скільки днів тривав раніше й триває тепер весільний обряд у селі?

5. В яку пору року найчастіше відбувалися весілля у Вашому селі та коли це ро­били раніше?

ІІ. Передвесільний цикл обрядів

1. Коли найчастіше сватають і кого беруть у свати у Вашому селі?

2. Як проходили обряди передвесільного циклу?

3. Які форми обрядової відмови сватам побутують чи побутували ра­ніше у Ва­шо­му регіоні?

4. Яку промову виголошують традиційно свати у Вашому селі? (Запи­шіть текст).

5. Які традиційні атрибути сватання існують у Вашому регіоні та в чо­му поля­гають їх функції в обряді (хліб, хустки, сорочки, підне­сення води, горілки тощо)?

6. Чи одразу батьки нареченої дають згоду на шлюб доньки під час сва­тання? Якщо ні, то коли це відбувалося?

7. Чи відомі у Вашому селі випадки, коли дівчата сваталися до хлоп­ців? Із чим це пов’язано та як відбувалося?

8. Які пісні, приспівки чи примовки застосовуються в обрядах перед­весільного циклу? (Запишіть тексти).

9. Як називається та як проходить у Вашому селі заключний обряд сва­тання (заручин)? Які обрядодії виконуються під час нього?

10. Коли у Вашому селі печуть весільний коровай? Хто це робить і які ві­домі Вам рецепти випічки?

11. Які пісні виконують під час обряду випічки весільного короваю у Вашому селі? (Запишіть тексти).

12. В яких обрядодіях весілля використовується коровай і обрядове печиво?

13. Які місцеві назви обрядового печива побутують у Вашому селі? В яких обря­додіях воно застосовується?

14. Хто здійснював обряд запрошення на весілля у Вашому селі та яка його місцева назва?

15. Чи характерним є для весілля у Вашому регіоні приготування весільних сим­волів і атрибутів, якщо так, то як вони називаються?

16. Коли у Вашому селі дівчата починають прибирати гільце та квіт­ча­ти ко­ровай?

17. Як проходить дівич-вечір у молодої та молодого й чи відбувається цей обряд узагалі у Вашому регіоні? Яка місцева назва цього обряду?

 

ІІІ. Весілля

1. Які обрядодії відбуваються в день весілля?

2. У чий дім після шлюбу поверталися молоді?

3. Які обрядодії відбуваються після повернення із церкви?

4. У якому вигляді зберігся обряд викупу нареченої?

5. Як проходить обряд обдарування молодих і які весільні чини беруть у ньому участь?

6. Коли відбувається переїзд молодої до хати чоловіка?

7. Чи беруть участь у весіллі ряджені: «цигани», «дід», «баба» та ін.?

 

ІV. Післявесільний цикл обрядів

1. Скільки днів ще триває весілля у Вашому селі після головного весільного дня (вінчання молодих)?

2. Які обрядодії відбуваються в ці дні і як вони називаються?

(Зразок програми-запитальника, за бажанням та поставленою дослідником метою, можна змінювати, розширювати, доповню­вати).

 

 


Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 313; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!