Порядок укладення договору страхування.



Для укладання договору страхування страхувальник подає страховикові письмову заяву, яка має містити:

1. загальні відомості (адреси сторін, страхова сума, строк страхування);

2. спеціальні відомості (щодо конкретного об¢єкту страхування);

3. декларація, в якій страхувальник заявляє, що вся інформація, яку він надає, є правдивою і відображує знання страхувальника про ризик;

4. застереження, в якому страховик попереджує страхувальника, що у випадку виявлення обману щодо відомостей про ризик, він звільняється від своїх зобов¢язань по договору.

Для письмового визнання договору страхування необхідна не тільки письмова заява страхувальника, а й письмова згода страхової організації на укладання такого договору, підтвердженням якої є страхове сівдоцтво (страховий поліс), видане страховиком.

Договір страхування повинен містити: назву документа; назву та адресу страховика; прізвище, ім'я, по батькові або назву страхувальника і його адресу; зазначення об'єкта страхування; розмір страхової суми; перелік страхових випадків; визначення розміру тарифу, розмір страхових внесків і терміни їх сплати; строк дії договору; порядок зміни і припинення дії договору; права та обов'язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору; інші умови за згодою сторін; підписи сторін.

Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

12. Права і обов¢язки сторін страхової угоди.

Страховик зобов'язаний:

• ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;

• протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхової суми або страхового відшкодування страхувальнику;

• при настанні страхового випадку здійснити виплату страхової суми або страхового відшкодування у передбачений договором термін. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну виплату страхової суми (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування;

• відшкодувати витрати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, якщо це передбачено умовами договору;

• за заявою страхувальника у разі здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або збільшення вартості майна переукласти з ним договір страхування;

• тримати в таємниці відомості про страхувальника і його майновий стан.

Страхувальник зобов'язаний:

• своєчасно вносити страхові платежі;

• при укладенні договору страхування надати інформацію страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику;

• повідомити страховика про інші діючі договори страхування щодо цього об'єкта страхування;

• вживати заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку;

• повідомити страховика про настання страхового випадку в термін, передбачений умовами страхування.

Страхування від перерв у виробництві внаслідок знищення або пошкодження застрахованого майна.

Досить часто страхові події, які завдають збітків майну, парелельно призводять до зупинки виробництва. При цьому збитки в період вимушеного простою можуть значно перевищувати прямі збитки від ушкодження і втрати майна.

Для покриття таких втрат застосовується як додаток до стандартного договору страхування (вогневого) страхування від перерв у виробництві. Іноді таке страхування проводиться як самостійне.

Комплексне страхування (і від вогню, і від перерв у виробництві) вважається вигідним як для страхової компанії, бо ризики по цих договорах зазвичай одні й тіж самі і якщо страхова компанія уклала обидва ці договори, то вона зацікавлена у якнайшвидшому відновленні застрахованого майна, аби уникнути значних страхових виплат у зв¢язку із компнсацією страхувальникові втрат від перерв у виробництві.

У контексті цього страхування перерва у виробництві вважається такою, що наступила, якщо виробництво або інша діяльність (підприємницька), зазначена в договорі, повністю або частково припиняється внаслідок настання матеріальних збитків із застрахованим майном.

Обсяг відповідальності страховика при страхуванні перерв у виробництві здебільшого відповідає обсягу покриття за майновим страхуванням, але він, як правило, буває дещо ширшим, бо сюди включаються ще такі ризики, як втрати (простої) підприємства внаслідок недопостачання електроенергії, палива, недоподачі води, внаслідок аварії, що сталася не на підприємстві страхувальника, а на підприємствах, які забезпечують таке постачання.

Страхове покриття розширюється за рахунок того, що страхова компанія покриває втрати від простою не тільки майна, що належить підприємству, але й майна, яке не є його власністю, а використовується на умовах оренди, лізингу тощо.

Збиток підприємсва, який відшкодовує страхова компанія, включає:

• витрати страхувальника, які є умовно-постійними і зберігаються під час вимушеного простою:

- заробітна плата персоналу із нарахуваннями

- орендна плата за приміщення та устаткування

- податки і збори, які не залежать від результатіів діяльності

- проценти по кредитах

- амортизаційні відрахування

• недоотриманий прибуток за час простою

Під втратою прибутку, що покриває даний поліс, розуміють той очікуваний прибуток, який страхувальник отримав би від своєї діяльності за пероід вимушеного простою у виробництві. Право на компенсацію втрати прибутку підприємство має лише в тому випадку, якщо останні 12 місяців до настання страхової події воно отримувало прибуток від цієї діяльності.

Величина прибутку, недоотриманого під час простою, може бути розрахована шляхом множення обсягу недооотриманої продукції під час простою на рентабельність, яку підприємство мало протягом 12 місяців до настання страхової події.

Термін дії договору страхування 1 рік.

Страхова премія встановлюється індивідуально для кожного підприємсва (зазвичай вона у 1,5 рази більше, ніж премія по основному договору страхування майна).

У цьому виді страхування застосовується франшиза (або у відсотках, або у днях простою – 5-7 днів).


Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 260; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!