Категорії особового складу медичної служби.
1. Лікарський склад (лікарі).
Комплектуються кадровими військовими лікарями і лікарями-офіцерами медичної служби запасу.
2. Середній медперсонал.
До них належать помічники військових лікарів, фельдшери, медичні і операційні сестри, фармацевти, анестезисти, лаборанти. На ці посади призначаються особи, які мають медичну освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Бакалавр», «Молодший спеціаліст» і задовольняють вимоги комплектування (за договором, контрактом або шляхом призову на військову службу) збройних сил.
3. Молодший медперсонал.
Призначаються особи строкової (надстрокової) служби за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Кваліфікований робітник» і які отримали підготовку в спеціальних підрозділах (санітарні інструктори, дезінфектори), або не мають спеціальної медичної підготовки (санітари).
Для військовослужбовців військово-медичної служби встановлені такі військові звання:
- Сержантський склад – молодший сержант, сержант, старший сержант, старшина;
- Прапорщики (мічмани) – прапорщик (мічман), старший прапорщик (старший мічман);
- Молодший офіцерський склад – молодший лейтенант медичної служби, старший лейтенант медичної служби, капітан медичної служби;
- Старший офіцерський склад – майор медслужби, підполковник медслужби, полковник медслужби;
- Вищий офіцерський склад – генерал-лейтенант медичної служби, генерал-майор медичної служби.
|
|
|
Середній медперсонал може одержати військові звання сержантського складу і прапорщиків (мічманів).
Література.
Бадюк М.І. “ВМП” ст. 46-98.
Поняття про загальні втрати особового складу військ. Класифікація санітарних втрат, їх характеристика. Величина санітарних втрат, фактори, що впливають на їх розміри. Структура санітарних втрат.
Загальні втрати – зменшення кількості особового складу військ (сил), що виникло протягом бойових дій.
Усі втрати поділяються на безповоротні та санітарні.
Безповоротні втрати – це втрати, що включають убитих, померлих, тих хто пропав безвісті, а також тих, хто потрапив у полон.
Санітарні втрати – поранені різними видами зброї і хворі, які втратили боєздатність (працездатність) на добу і більше, надійшли на етапи медичної евакуації, були там зареєстровані і одержали лікарську допомогу.
Санітарні втрати поділяють на бойові та не бойові.
Бойові санітарні втрати (збірне поняття- поранені) – це втрати особового складу військ, спричинені дією будь- якого виду зброї чи іншого уражаючого чинника під час виконання бойового завдання.
До бойових сан. втрат також відносять військовослужбовців, які отримали під час бойових дій обмороження.
|
|
|
За етіопатогенетичною ознакою, бойові сан. втрати поділяють на 6 класів:
І – механічні ушкодження;
ІІ – термічні ураження;
ІІІ – радіаційні ураження;
IV – ураження отруйними речовинами (ОР);
V – ураження бактеріологічними засобами (БЗ);
VI - реактивні стани від застосування застосування зброї масового ураження.Ураження поділяються на комбіновані, множинні та поєднані.
Комбінованими вважають пошкодження, спричинені різними видами зброї (наприклад, вогнепальні пораження і ураження ОР, опік і ураження БЗ) або різними різними уражаючими чинниками однієї і тієї самої зброї (наприклад опік, травма і ураження іонізуючим випромінюванням у наслідок ядерного вибуху).
Множинні пошкодження – пошкодження різних ділянок тіла внаслідок дії одного виду зброї ( наприклад, осколкові пораження декількох анатомічних ділянок, множинні опіки тіла, ураження ОР шкіри і внутрішніх органів).
Поєднані пошкодження (сочетанные) – пошкодження одним уражаючим агентом двох і більше суміжних (смежных) органів або анатомічних ділянок (порожнин) тіла (наприклад, торако-абдомінальні).
Небойові санітарні втрати(збірне поняття – хворі) – втрата боєздатності особового складу військ від причин безпосередньо не пов’язаних з діями противника або виконанням бойового завдання (хворі і ті, хто отримав небойову травму).
|
|
|
В офіційних документах бойові і небойові санітарні втрати звичайно позначають термінами відповідно поранені і хворі.
За ступенями тяжкості поранені і хворі поділяються на легкопоранені, поранені середньої тяжкості, тяжкопоранені.
Тяжкопоранені – поранені (хворі) (25-40%) з пошкодженнями (захворюваннями) життєвоважливих органів чи систем (черепа, хребта, органів грудної і черевної порожнин), великих кровоносних судин, нервових стовбурів, кісток, з явищами, що загрожують життю, або такими, що можуть призвести до різкого порушення функцій усього організму.
Поранені (хворі) середньої тяжкості (35-40%) – з пошкодженнями тулуба, кінцівок, чи захворюваннями внутрішніх органів, які не загрожують життю, але потребують тривалого часу лікування (не менше 2 міс.)
Легкопоранені (легкохворі) (30-40%) – мають легку механічну, термічну, радіаційну або іншу травму, тимчасово втратили боє- та працездатність, але здатні до самостійного пересування і самообслуговування, не мають виражених розладів життєво важливих функцій, в яких немає розвитку ускладнень, а лікування і реабілітація яких повинні бути завершені до 60 діб, після чого вони будуть придатні до військової служби.
|
|
|
Класифікація санітарних втрат за здатністю поранених (хворих) до пересування:
- поранені і хворі, які можуть самостійно пересуватись і не потребують ліжкового режиму (40-50%);
- поранені і хворі на ношах, які не здатні за станом здоров’я до самостійного пересування та під час транспортування повинні перебувати в положенні лежачі (50-60%);
За профілем поранення і необхідною медичною допомогою сан. втрати діляться на потерпілих хірургічного профілю і потерпілих терапевтичного профілю. Під час бойової операції хірургічний профіль може становити 91,8 -99,9%, терапевтичний – 0,1-8,2%.
Масові санітарні втрати – це ситуація, коли кількість поранених, уражених, а також тяжкість поранень і захворювань виходить за межі можливості медичної служби, головним чином, з надання необхідної медичної допомоги і транспортування потерпілих до медичних підрозділів і лікувальних закладів.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 627; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!