ОСНОВНІ КОМАНДИ ДЛЯ РОБОТИ З КАТАЛОГАМИ



Команда DIR перегляд каталога

До що найчастіше використовується команд відноситься команда перегляду каталога, що міститься DIR. Роботу на персональному комп'ютері ви, як правило, починаєте з перегляду каталога, щоб пересвідчитися в тому, що потрібний вам файл або підкаталог існує. Тільки після цього ви переходите в ту середу, де буде протікати ваша робота. У процесі роботи часто з'являється необхідність перегляду пасивного каталога, що міститься. Роботу з новим диском ви також передуєте переглядом його каталога. Для всіх цих ситуацій і багатьох інших скористайтеся командою DIR.

У залежності від параметрів, допустимих в структурі команди, можна переглянути записи каталога в стандартній формі або в усіченій формі з виведенням тільки повних файлів, а також при великому каталозі виводити його посторінково.

Формат команди

DIR [ Ім'я дисковода: ][Шлях\ ][Ім'я файла][Параметри] ]

Призначення основних параметрів:

/Р посторінкове виведення на екран. Для продовження висновку натиснути будь-яку клавішу;

/W виведення тільки повних файлів і каталогів;

/А  індикація вмісту каталогів з атрибутами;

/Об завдання порядку сортування відомостей, що виводяться в каталозі і інш.

Приклад

С:\>DIR

С:\KAT1>DIR *.BAK С:\>DIRA:

С:\B1>DIR B2 С\KAT1>DIR \B1\B2 /Р

С\B1>DIR /W


Виведення головного поточного, що міститься на екран.

Виведення на екран всіх імен файлів типу. ВАК з поточного каталога першого рівня КАТ1.

Виведення на екран каталога, що міститься пасивного дисковода А.

Виведення на екран пасивного каталога, що міститься 2-го рівня B2, що знаходиться в каталозі першого рівня В1.

Виведення на екран посторінково вмісту пасивного підкаталогу B2, який знаходиться в іншій гілці ієрархічної структури каталога, чим поточний каталог

КАТ1. Для переходу до наступної сторінки треба натиснути будь-яку клавішу.

Виведення на екран записів поточного каталога В1 в усіченому форматі (тільки повні імена файлів і каталогів).

Команда MD створення каталога

Новий каталог можна створити командою MD в поточному каталозі або, якщо вказаний шлях, в пасивному каталозі. Формат команди

 MD[ Ім'я дисковода: ][Шлях\ ]Ім'я підкаталогу

Приклад

С:\>MD KAT1

С:\>MD KAT1VKAT2 СС:\T1\T2>MD \KAT1\KAT2

 

Створення в поточному головному каталозі каталога 1-го рівня KAT1.

Створення в каталозі 1-го рівня KAT1 каталога 2-го рівня КАТ2.

Створення каталога 2-го рівня КАТ2, якщо визнаходьтеся в іншому каталозі 2-го рівня Т2.

Команда RD знищення каталога

Командою RD знищується тільки пустий каталог. Заздалегідь ви повинні видалити з нього командою DEL всі файли, а потім командою DIR, переглянувши каталог, пересвідчитися в тому, що він пустий. Тільки після цього використайте команду RD. Формат команди

RD[ Ім'я дисковода: ][Шлях\ ]Ім'я підкаталогу 1

 

С:\>RD KAT1

С:\B1>RD \KAT1\KAT2

 


Видалення каталога KAT1 з головного каталога.

Видалення пасивного каталога 2-го рівня КАГ2, якщо ви знаходитеся в поточному каталозі В 1.

 

Команда CD перехід в інший каталог

Часто виникає ситуація, коли потрібно перейти в інший каталог і зробити його поточним. У цьому випадку потрібно скористатися командою CD. Формат команди

CD [ Ім'я дисковода: ][Шлях\ ]Ім'я підкаталогу

Для переходу в батьківський каталог досить замість імені каталога задати. . (дві точки). Для переходу в головний каталог задається символ \.

Приклад .

С:\>CD KAT1

С:\B1\B2>CD \KAT1

А:V>CD С:\KAT1 С:\M1UM2\M3>CD..

Перехід в каталог KAT1 з головного каталога. Після введення команди запрошення зміниться і прийме вигляд C:\КАТ1>.

Перехід зкаталога 2-го рівня В2 в каталог 1 -го рівня KAT1, що знаходиться в іншій гілці ієрархічної структури. Після введення команди запрошення буде мати вигляд C:\КАТ1>.

Перехід з каталога гнучкого диска А в каталог 1-го рівня KAT1 жорсткого диска З. Після введення команди запрошення зміниться і прийме вигляд C:\КАТ1>. Перехід в батьківський каталог, тобто в каталог верхнього рівня М2. Після введення команди запрошення прийме вигляд С>М1\М2>.

Перехід в головний каталог. Після введення команди той, що свідчиться прийме вигляд C:\>.

2. Відеокарти.

Типы видеоадаптеров

Монитору необходим источник входных данных. Сигналы, подаваемые на монитор, по­ступают из видеоадаптера, встроенного в систему или подключаемого к компьютеру.

Существует три способа подключения компьютерных систем к электронно-лучевому или жидкокристаллическому монитору.

■                                    Отдельные видеоплаты. Этот метод, для реализации которого требуются разъемы расширения AGP или PCI, обеспечивает наиболее высокий уровень эффективности и максимальную эксплуатационную гибкость при выборе объема памяти и необходимых возможностей.

■                                 Набор микросхем графического ядра, встроенный в системную плату. Эффектив­ность этого метода ниже, чем при использовании отдельных видеоплат, а объем памя­ти изменить практически невозможно.

■                                 Набор микросхем системной платы с интегрированным видеоадаптером. Наиболее низкая стоимость любой графической конфигурации и довольно низкая эффектив­ность, особенно для трехмерных игр или работы с графическими приложениями. Раз­решающая способность и возможности цветопередачи ниже, чем при использовании отдельных видеоадаптеров.

Как правило, видеоадаптеры используются в большинстве систем, созданных на основе системных плат Baby-AT или ATX, в то время как в системных платах LPX, NLX и Micro-АТХ обычно используются встраиваемые наборы микросхем графического ядра. Во многих современных недорогих компьютерах, созданных на базе системных плат формфактора Micro-ATX, Flex-ATX или NLX, используются наборы микросхем системной логики с интег­рированной видеосистемой, как в серии Intel 810. Модернизация систем с интегрированным графическим ядром (содержащих набор микросхем видеосистемы или набор микросхем сис­темной платы, включающий в себя графическое ядро) обычно осуществляется с помощью отдельной видеоплаты. Однако в системы такого типа разъем AGP, наиболее подходящий для современных быстродействующих видеосистем, обычно не включается.

Термин видеоадаптер (video adapter) применим к интегрированной или отдельной видеосхеме.

Видеоадаптеры

Видеоадаптер формирует сигналы управления монитором. С появлением в 1987 году ком­пьютеров семейства PS/2 компания IBM ввела новые стандарты на видеосистемы, которые практически сразу же вытеснили старые. Большинство видеоадаптеров поддерживают по крайней мере один из следующих стандартов: ■                                  MDA (Monochrome Display Adapter);

■                                   HGC (Hercules Graphics Card);

■                                   CGA (Color Graphics Adapter);

■                                  EGA (Enhanced Graphics Adapter);

■                                  VGA (Video Graphics Array);

■                                   SVGA (Super VGA);

■                                  XGA (eXtended Graphics Array).

В настоящее время на рынке можно найти адаптеры VGA, SVGA и XGA. Остальные типы видеоадаптеров уже можно считать реликтами компьютерной эры.

Замечание

Описание видеоадаптеров MDA, HGC, CGA, EGA и MCGA приведено в предыдóщих изданиях êниãи, êото­рые можно найти на прилаãаемом êомпаêт-дисêе.


Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 626; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!