Соціальнапрофілактикаторгівлі людьми.

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 3Следующая ⇒

Соціальна профілактика торгівлі людьми – це система заходів, спрямованих на попередження та подолання торгівлі людьми; боротьба з цим феноменом; комплекс послуг щодо надання допомоги, захисту та реабілітації особам, які постраждали, що здійснюються на рівні соціальної політики держави, спрямованої на вирішення та попередження цієї проблеми; зміна й усталення духовних пріоритетів суспільства [Данильчук Лариса. Соціальна профілактика торгівлі людьми. С. 194].

У статті 9 Закону України «Про протидію торгівлі людьми» вказано, що попередження торгівлі людьмиздійснюється за такими напрямами:1) вивчення ситуації;2) підвищення рівня обізнаності;3) зниження рівня вразливості населення;4) подолання попиту шляхом реалізації організаційних, дослідницьких, інформаційних, освітніх, правових, соціально-економічних та інших заходів.

До завдань у сфері попередження торгівлі людьми належать:1) дослідження стану, причин і передумов поширення явища торгівлі людьми;2) підвищення рівня обізнаності населення про причини та наслідки торгівлі людьми шляхом проведення інформаційних кампаній протидії торгівлі людьми серед населення, у тому числі серед дітей;3) забезпечення регулювання процесів зовнішньої та внутрішньої трудової міграції тощо.

Профілактичні заходи з протидії торгівлі людьми здійснюються (у межах компетенції): центрами соціальних служб для дітей, сімей і молоді; територіальними органами внутрішніх справ; державними центрами зайнятості; недержавними посередницькими агенціями з працевлаштування; центрами допомоги мігрантам; консульськими відділами України в зарубіжних державах; навчальними закладами усіх типів і форм власності (у т. ч. у школах-інтернатах); центрами соціально-психологічної допомоги; центрами соціально-психологічної реабілітації та реінтеграції постраждалих від торгівлі людьми; притулками та центрами допомоги безпритульним дітям; соціально-реабілітаційними центрами (дитячими містечками); будинками тимчасового перебування бездомних, а також іншими закладами чи установами, що працюють із цільовими групами у сфері протидії торгівлі людьми [Данильчук Лариса. Соціальна профілактика торгівлі людьми. С. 193].

Первинна профілактика носить інформаційний характер із метою підвищення обізнаності населення та формування у свідомості неприйняття торгівлі людьми, осуду цього явища, позитивної мотивації до запобігання йому. Цільовою групою первинної профілактики є все населення країни.Вторинна профілактика передбачає комплекс послуг, спрямованих на роботу з особами групи ризику для зниження ступеня їх вразливості потрапляння в ситуації торгівлі людьми та створення сприятливих умов для підвищення їх життєдіяльності. Цільовою групою вторинної профілактики є представники груп ризику потрапляння в ситуації торгівлі людьми. Третинна профілактика спрямована на запобігання повторного потрапляння в ситуацію торгівлі людьми особи, яка постраждала від торгівлі людьми. Цільовою групою послуг третинної профілактики є дорослі та діти, які постраждали від торгівлі людьми, та члени їх сімей [Данильчук Лариса. Соціальна профілактика торгівлі людьми. С. 194].

Завдання первинної профілактики торгівлі людьми: інформування про явище торгівлі людьми (масштаби в Україні та світі, чинники виникнення і поширення, тенденції в розвитку проблеми, ризики, шляхи потрапляння та визволення, наслідки для подальшого життя і розвитку людини від ситуацій торгівлі людьми); інформування про законодавство у сфері протидії торгівлі людьми, можливості для реабілітації та реінтеграції осіб, постраждалих від торгівлі людьми, а також покарання злочинців; інформування про правила безпечної поведінки з метою уникнення ситуацій торгівлі людьми та про алгоритм дій особи у разі потрапляння в такі ситуації; удосконалення наявних конструктивних стратегій поведінки, життєвих умінь для можливості їх застосування у ситуаціях торгівлі людьми; навчання розпізнавати ситуації торгівлі людьми та ризику потрапляння до них і відповідно реагувати на них; здійснювати вплив на формування правової культури особи (правосвідомість, правомірна поведінка, правова активність) та суспільства; інформування про діяльність органів державної влади, громадських і міжнародних організацій у сфері протидії торгівлі людьми, їх зв’язки та можливості; формування готовності осіб звертатися по необхідні послуги у сфері протидії торгівлі людьми до органів державної влади, громадських і міжнародних організацій; виявлення осіб, постраждалих / ймовірно постраждалих від торгівлі людьми; формування толерантного ставлення до постраждалих від торгівлі людьми.

До послуг, які надаються у межах первинної профілактики, відносять: інформаційні послуги; соціальне навчання; організація та проведення просвітницьких заходів; консультування. Завдання первинної доповнюють завдання вторинної профілактики торгівлі людьми: своєчасне виявлення представників “групи ризику” та надання їм інформаційних, консультаційних, правових, соціально-психологічних послуг; формування життєвих умінь і навичок безпечної поведінки з метою уникнення ситуацій торгівлі людьми, а також дій у разі потрапляння у такі ситуації; надання допомоги в оцінці ризиків щодо можливості потрапити в ситуації торгівлі людьми; сприяння у пошуку осіб, які могли постраждати від торгівлі людьми; зміна ставлення особи до себе, свого місця в суспільстві, усвідомлення нею цінності свого життя і своєї ролі в ньому.

Послуги, які надаються у межах вторинної профілактики, на нашу думку, доповнюють і частково відтворюють послуги первинної профілактики торгівлі людьми: інформаційні; соціально-педагогічні; правові; соціально-психологічні. [Данильчук Лариса. Соціальна профілактика торгівлі людьми. С. 194].

У статті 12 Закону України «Про протидію торгівлі людьми» вказано, що до завдань у сфері боротьби з торгівлею людьми належать:1) виявлення причин та передумов, що сприяють торгівлі людьми, та вжиття заходів щодо їх усунення;2) забезпечення безпеки осіб, які визнані потерпілими від торгівлі людьми, свідків та інших осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві у справах щодо торгівлі людьми;3) виявлення та розслідування злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми;4) притягнення до відповідальності, у тому числі кримінальної, осіб, причетних до торгівлі людьми;5) забезпечення відновлення прав постраждалих від торгівлі людьми;6) інформування суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, та громадськості щодо результатів діяльності у сфері боротьби з торгівлею людьми.

У статті 17 Закону України «Про протидію торгівлі людьми» описано, що заклади допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми:

1. З метою забезпечення реалізації прав, передбачених цим Законом, особи, які постраждали від торгівлі людьми, можуть бути направлені до одного з діючої мережі центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг).

2. З метою надання допомоги дітям, які постраждали від торгівлі дітьми, вони можуть влаштовуватися до центрів соціально-психологічної реабілітації дітей та притулків для дітей з метою надання психологічної допомоги та забезпечення реабілітації у порядку, встановленому законодавством.

3. Умови перебування та надання послуг особам, які постраждали від торгівлі людьми, діючою мережею центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг), центрів соціально-психологічної реабілітації дітей та притулків для дітей регулюються положеннями про зазначені заклади.

У звіті за І півріччя 2015 року за результатами виконання завдань і заходів Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2015 року описано такі завдання:

1. Удосконалення законодавства та управління у сфері протидіїторгівлі людьми

2. Проведення перевірки діяльності закладів, у яких надається допомога особам, що постраждали від торгівлі людьми

3. Забезпечення діяльності системи моніторингу у сфері протидії торгівлі людьми та оцінки ефективності заходів, що здійснюються на національному та регіональному рівні

4. Підвищення професійного рівня працівників органів державної влади, які здійснюють повноваження у сфері протидії торгівлі людьми, надання допомоги особам, що постраждали від торгівлі людьми

5. Запобігання торгівлі людьми, її первинна профілактика

1) підвищення рівня обізнаності населення щодо сучасних проявів торгівлі людьми, а також засобів і методів, що використовуються торгівцями людьми(вироблення та розповсюдження соціальної реклами, виготовлення буклетів, плакатів тощо)

2) залучення молоді до проведення інформаційних і культурно-просвітницьких заходів

3) включення до програм підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади і посадових осіб місцевого самоврядування питань протидії торгівлі людьми

4) проведення інформаційно-роз’яснювальної та просвітницької роботи у сфері трудової міграції

5) проведення інформаційних кампаній з питань зайнятості в Україні та за кордоном, безпечної і регульованої трудової міграції, прав працівників – мігрантів

6) проведення за участю дітей, учнівської та студентської молоді і їх батьків профілактичних та просвітницьких заходів щодо протидії торгівлі людьми

6. Профілактика торгівлі людьми серед представників вразливих верств населення, проведення роз’яснювальної роботи з: дітьми працівників - мігрантів, дітьми-сиротами та іншими категоріями дітей, які потребують соціального захисту; особами, що є батьками та опікунами; особами, які були притягнуті до відповідальності за зайняття проституцією; особами, які мають намір здійснити працевлаштування за кордоном; безробітними особами; громадянами іноземних держав, особами без громадянства, у тому числі тими, що звернулися до державних органів України з метою отримання статусу біженця

7. Забезпечення провадження на належному рівні правоохоронної діяльності у сфері протидії торгівлі людьми, здійснення правоохоронних заходів щодо осіб, які вчиняють злочини, пов’язані з торгівлею людьми, або сприяють їх вчиненню.

8. Надання допомоги особам, що постраждали від торгівлі людьми (розроблення спеціалізованих програм підтримки осіб, що постраждали від торгівлі людьми, зокрема планів першочергових заходів; здійснення соціального супроводження, виконання спеціалізованих програм підтримки осіб, що постраждали від торгівлі людьми, зокрема з їх реабілітації, у тому числі: надання медичної допомоги; подання інформації про медичну допомогу, надану особам, які постраждали від торгівлі людьми; проведення консультацій психолога; надання освітніх послуг; надання послуг з працевлаштування; надання послуг з перебування в закладах, у яких надається допомога особам, що постраждали від торгівлі людьми; надання послуг дітям, що постраждали від торгівлі людьми; надання допомоги громадянам іноземних держав, особам без громадянства, що постраждали від торгівлі людьми; видача в установленому законодавством порядку дозволів на імміграцію громадянам іноземних держав або особам без громадянства, що постраждали від торгівлі людьми

Як показує практика, досить ефективним є проведення комплексних інформаційних кампаній з метою запобігання торгівлі людьми, які включають у себе: • інтерв’ю в засобах масової інформації; • лекції для представників потенційної групи ризику; • лекції для фахівців; • робочі зустрічі та круглі столи за участю спеціалістами залучених до діяльності по запобіганню торгівлі людьми та наданню соціальної допомоги потерпілим від цього злочину (представники управлінь у справах сім’ї, молоді та спорту, управлінь освіти, представники відділів по боротьбі зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, кримінальної міліції у справах неповнолітніх, центрів соціальних служб для молоді, соціальні працівники, представники центрів зайнятості та неурядових організацій); • розповсюдження інформаційних матеріалів серед цільової аудиторії; • трансляція інформаційних відео та аудіороликів; • профільне консультування фахівців на місцевих “телефонах довіри”. С. 79 (Соціальна профілактика торгівлі людьми: Навчально-методичний посібник / За ред. К.Б. Левченко, І.М. Трубавіної. – К.: ТОВ “Агентство “Україна”, 2007.) Приклади слоганів інформаційних кампаній проти торгівлі людьми: Прийми рішення з відкритими очима (Ла Страда – Білорусь, 2002 р.). Маєш право знати, маєш право мріяти (Ла Страда – Польща, 1998 р.). Не давай себе обманути, ти маєш право обирати (Ла Страда – Боснія та Герцеговина, 2003 р.). Торгівля людьми існує. Дізнайся та зроби безпечний крок у майбутнє (Ла Страда – Македонія, 2003 р.). Чи бажаєш ти проміняти свою гідність, свободу, здоров’я на життя в клітці? (МОМ, Україна, 1998 р.). с. 81

В організації вторинної соціальної профілактики торгівлі людьми застосовують: “телефон довіри”; “гаряча лінія”; телефонне консультування; групові практичні заняття, лекторська група; відеолекторій; вулична робота з профілактики торгівлі людьми; гендерний інтерактивний театр (Соціальна профілактика торгівлі людьми: Навчально-методичний посібник / За ред. К.Б. Левченко, І.М. Трубавіної. – К.: ТОВ “Агентство “Україна”, 2007. с. 95).

Профілактична діяльність із запобігання торгівлі людьми здійснюється у різних напрямах та формах. Серед провідних форм організації такої роботи слід зазначити мобільні лекторські групи. За час свого існування лекторські групи ствердили себе як ефективний спосіб організації діяльності і посіли належне місце серед популярних та дієвих способів організації роботи, спрямованої на попередження негативних явищ у суспільстві с.100.

Лекторська група– це група фахівців державних структур, неурядових організацій та активістів, які представляють різні регіони, мають досвід читання лекцій та проведення тренінгів, знають проблему та особливості цільової групи, готові до плідної співпраці та постійного підвищення свого професійного рівня. Вона повинна постійно поповнювати свій склад, що дозволятиме готувати більшу кількість спеціалістів по веденню профілактичної діяльності із запобігання торгівлі людьми та охоплювати різні регіони України.

Психологи дійшли висновку, що 90% усіх знань людина отримує за допомогою зору. Прикладами таких матеріалів можуть бути відеозаписи, художні, документальні, публіцистичні чи науковопопулярні фільми, слайди тощо. Вони можуть презентувати якусь історію, подавати нову інформацію або ілюструвати певні навички чи правила. Відеоматеріали з даної проблеми допомагають розвивати пізнавальний інтерес та сприяють кращому засвоєнню матеріалу. На сьогодні вже є ряд фільмів, які можна використовувати в ході висвітлення теми “Запобігання торгівлі людьми”. Серед них слід визначити навчальний відеододаток “Запобігання торгівлі людьми”; документальні: “Замки на піску”, “Куплені та продані”, “У пошуках втраченого щастя”, “Український експорт”, “Жертви мовчання”; художньо-публіцистичний фільм “Жертва”; художні фільми: “Якщо я не повернусь”, “Ліля назавжди”.

З досвіду роботи Гендерного інтерактивного театруШколи Рівних Можливостейяк форми профілактики торгівлі людьми Мета програми: запобігання різних форм гендерного насильства та дискримінації. Основні завдання: • інформаційно-просвітницька робота серед молоді з запобігання всім формам насильства, торгівлі людьми, тютюнопалінню, наркоманії, захворюваності на ВІЛ/СНІД та інші хвороби, які становлять загрозу репродуктивному здоров’ю та життю взагалі; • участь у масових акціях, інформаційних кампаніях, у тому числі з показом спеціально підготовлених вистав на вулицях, площах, молодіжних дискотеках, на тематичних семінарах та конференціях тощо; • робота з “дітьми вулиці”, людьми з особливими потребами, у тому числі залучення їх до безпосередньої участі у виставах; • розповсюдження гендерних знань, зокрема знань про права людини, права дитини з одночасним проведенням анкетування серед глядачів театрального дійства;• формування лідерських якостей, волонтерського світогляду як учасників театру, так і глядачів. Діяльність театру здійснюється через створення вистав на гостру соціальну проблематику силами команди тренерів і волонтерів Школи Рівних Можливостей. Весь процес – від задуму до показу – є результатом постійної роботи команди (мозковий штурм, робота в малих групах, розробка і відпрацювання сценарію, підбір музики, підготовка фонограми, розробка анкет, розробка і виготовлення костюмів, постановка пластики і самого дійства), тобто кожен і кожна роблять свій внесок у здійснення задуму.

Завданням соціальних працівників у третинній профілактиці є пошук шляхів і методів утвердження потерпілих у думці, що позитивні моделі життя – реальні для них, що саме людина є цінністю і заслуговує на повагу та любов. Виникає проблема: віри в існування любові, в себе, ставлення до інших, визначення життєвих принципів та їх дотримання в реальному житті.

Відповідно до категорій потерпілих, підбираються програми третинної профілактики торгівлі людьми.Успіх роботи можна вимірювати за наступними показниками: • жертва більше не використовується в комерційному плані сутенерами та клієнтами; • вона навчилась контролювати стосунки з більш владними; • жертва покращила думку про себе; • має менше ризиків захворіти на інфекції, що передаються статевим шляхом, для осіб жіночої статі – небажано завагітніти; • зменшення або повний відхід від хімічних залежностей (наркотиків) та алкоголю; • вироблені чіткі мотивації не працювати в комерційному сексі; • існують чіткі плани на подальше життя, навчання або роботу.

Можливість вторинної торгівлі людиною (ретраффікінг) багато залежить від спроможності вирішувати людиною свою подальшу долю. Слід відзначити, що третинна соціальна профілактики і соціальна реабілітація повинні бути віддаленими у часі: спочатку реабілітація, яка спрямована на відновлення людини (на рівні зони актуального розвитку), а потім – профілактика, яка спрямована на подальший розвиток людини (зону найближчого та перспективного розвитку). Поки потерпілі не відновлять свій стан, недоцільною та пустою буде профілактика.

Змістом третинної профілактики торгівлі людьми повинні бути: • курс здоров’я, включаючи харчування та гігієну, негативний вплив наркотиків та алкоголю; • статеве виховання, включаючи знання про інфекції, що передаються статевим шляхом та ВІЛ/СНІД; • курс сімейної економіки; • курс підвищення самооцінки та впевненості в собі; • міжособистісне спілкування, комунікація з оточуючими; • професійне навчання, що дасть можливість заробляти гроші та цікаву роботу; • при низькому рівні освіти – знання з необхідних для життя дисциплін – читання, писання та арифметики; • уміння керувати емоціями та здатність їх вгамовувати; • вироблення мотивації, значимості та впевненості в собі; • самообслуговування та домашній побут;• базові юридичні знання стосовно своїх прав. Методами третинної соціальної профілактики торгівлі людьми є: • переключення; • реконструкція характеру; • переконання; • регламентування життя; • перенавчання.

Враховуючи те, що визначальними факторами розвитку особистості є: мікро та макросередовище, активність особистості та її виховання і навчання, можна виділити такі напрями третинної соціальної профілактики торгівлі людьми: •включення потерпілих у здоровий колектив, створення умов для самоствердження, досягнення успіху; • зміна місця проживання, оточення, налагодження позитивних соціальних зв’язків; • включення в набуття професійних умінь і навичок, які б дозволили вести гідний спосіб життя; • формування позитивної моделі сімейного життя на засадах гендерної рівності і життєвих умінь і навичок; • формування моральних цінностей і поваги до них; • формування в суспільстві та мікросередовищі толерантного ставлення до потерпілих (Соціальна профілактика торгівлі людьми: Навчально-методичний посібник / За ред. К.Б. Левченко, І.М. Трубавіної. – К.: ТОВ “Агентство “Україна”, 2007. с. 130).

Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 824; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 123 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!