Питання 3. Судово-бухгалтерські експерти, їхні права та обов'язки.
Тема 7. Організація судово-бухгалтерської експертизи (СБЕ) в Україні
Питання 1. Організаційно-правові основи проведення СБЕ.
Організація СБЕ в Україні ґрунтується на Законі України «Про судову експертизу», Цивільному процесуальному кодексі, Кримінальному процесуальному кодексі, Кримінальному кодексі та інших нормативних актах з питань проведення СБЕ.
Основні принципи проведення СБЕ: законність, незалежність, об’єктивність, повнота дослідження.
Судово-експертну діяльність в Україні проводять державні спеціалізовані установи та відомчі служби, а саме:
1) науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України (Київський, Харківський, Одеський, Львівський та Донецький науково-дослідний інститути судових експертиз);
2) експертні служби Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони, Служби безпеки України;
3) судові експерти на підприємницьких засадах згідно зі спеціальними дозволами (ліцензіями).
Питання 2. Предмет, об’єкти і метод СБЕ.
Предметом СБЕ є бухгалтерські операції, що відбивають фінансово-господарську діяльність і разом з тим є певною мірою її частиною та потребують спеціальних знань експерта-бухгалтера для встановлення істини у конкретній справі.
Об’єктом судово-бухгалтерської експертизи є відображені в документах і облікових регістрах господарські операції, які стали предметом розслідування або розгляду в суді. А саме:
|
|
|
1. Облікові бухгалтерські документи.
2. Облікові регістри, в яких відображені господарські операції (книги, журнали-ордери, оборотні відомості, картки обліку тощо).
3. Комп’ютерна інформація.
4. Документи бухгалтерської звітності (звіти касирів, авансові звіти, товарні звіти матеріально відповідальних осіб та ін.).
5. Форми фінансової звітності підприємства.
6. Матеріали інвентаризацій (інвентарні описи, звіряльні відомості, протоколи рішень інвентаризаційних комісій, пояснення матеріально відповідальних осіб).
7. Акти проведених ревізій.
8. Інші офіційні документи (накази про прийняття на роботу і звільнення, трудові договори і контракти, договори про матеріальну відповідальність, листування з банками, різні довідки тощо).
9. Протоколи допитів обвинувачуваних та свідків, протоколи очних ставок, огляд і вилучення документів.
10. Неофіційні документи, що мають значення для СБЕ.
11. Висновки експертів інших галузей знань (товарознавчої, будівельної, технологічної та ін.).
Метод – сукупність загальнонаукових і спеціальних прийомів та способів, які застосовує експерт-бухгалтер під час дослідження.
Загальнонаукові методи є сукупністю принципів і категорій матеріалістичної діалектики та загальнонаукової теорії пізнання. Вони базуються на використанні таких прийомів, як аналіз і синтез, індукція і дедукція, абстрагування і конкретизація, аналогія і моделювання, системний і функціонально-вартісний аналіз
|
|
|
Частково наукові методи дослідження розроблені на основі досягнень економічних і юридичних наук, досвіду слідчої, контрольно-ревізійної і судово-експертної практики. До них належать такі прийоми:
1) розрахунково-аналітичні:
– економічний аналіз;
– статистичні розрахунки;
– економіко-математичні методи;
2) документальні;
– формальна й арифметична перевірки документів;
– нормативно-правова оцінка відображених у документах господарських операцій;
– логічний контроль об’єктивної можливості виконання документально оформлених господарських операцій;
– зустрічна перевірка документів або записів у облікових регістрах через порівняння їх з однойменними чи взаємозв’язаними даними підприємств і організацій, з якими підприємство, що перевіряється, має господарські зв’язки;
– спосіб зворотного рахунку, що ґрунтується на попередній експертній оцінці матеріальних витрат, з метою подальшого визначення (зворотним рахунком) величини безпідставних списувань сировини та матеріалів на виробництво окремих видів продукції;
|
|
|
– оцінка законності й обґрунтованості господарських операцій за даними кореспондуючих рахунків бухгалтерського обліку тощо;
3) органолептичні:
– контрольні заміри робіт, що застосовуються для перевірки наявності виконаних будівельно-монтажних робіт, обсягів виробництва, робіт і послуг;
– суцільні (безперервні) спостереження — прийом статистичного контролю фактичного стану об’єкта (наприклад, проведення хронометражних спостережень під час експертизи норм виробітку);
– вибіркові спостереження — прийом статистичного дослідження якісних характеристик об’єкта, коли суцільний контроль технічно неможливий (наприклад, для визначення дефектів товарів, які надходять у торгівлю);
– технологічні експертизи — прийом контролю інженерної і технічної підготовки виробництва, а також якості продукції, що випускається (наприклад, контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво, який застосовується для визначення обґрунтованості норм витрат матеріальних ресурсів, і вихід готової продукції);
– службове розслідування — сукупність прийомів перевірки дотримання службовими особами та іншими працівниками нормативно-правових актів, що регулюють виробничі відносини в різних галузях народного господарства;
|
|
|
– експеримент — науково організований дослід з метою експертного дослідження результатів виконаних процесів;
4) узагальнення, оцінка та реалізація результатів експертиз (включають класифікацію і групування правопорушень за їхньою економічною однорідністю та хронологічною послідовністю, аналітичну систематизацію даних експертизи способом оформлення таблиць, складання експертного висновку і передачу його правоохоронним органам, оцінку його слідчим і судом, допит експерта і розробку на підставі експертних висновків профілактичних заходів, спрямованих на зміцнення законності і правопорядку).
Питання 3. Судово-бухгалтерські експерти, їхні права та обов'язки.
Експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України «Про судову експертизу» на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об’єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.
Експерт має право: 1) знайомитися з матеріалами кримінального провадження, що стосуються предмета дослідження; 2) заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов’язаних із проведенням експертизи; 3) бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предметів та об’єктів дослідження; 4) викладати у висновку експертизи виявлені в ході її проведення відомості, які мають значення для кримінального провадження і з приводу яких йому не були поставлені запитання; 5) ставити запитання, що стосуються предмета та об’єктів дослідження, особам, які беруть участь у кримінальному провадженні; 6) одержати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат, пов’язаних із проведенням експертизи і викликом для надання пояснень чи показань, у разі, якщо проведення експертизи не є службовим обов’язком особи, яка залучена як експерт; 7) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом; 8) користуватися іншими правами, передбаченими Законом України «Про судову експертизу».
Експерт зобов’язаний: 1) особисто провести повне дослідження і дати обґрунтований та об’єктивний письмовий висновок на поставлені йому запитання, а в разі необхідності - роз’яснити його; 2) прибути до слідчого, прокурора, суду і дати відповіді на запитання під час допиту; 3) забезпечити збереження об’єкта експертизи; 4) не розголошувати без дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду відомості, що стали йому відомі у зв’язку з виконанням обов’язків, або не повідомляти будь-кому, крім особи, яка його залучила, чи суду про хід проведення експертизи та її результати; 5) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом.
Експерту забороняється: 1) проводити судово-бухгалтерську експертизу без письмової вказівки керівника експертної установи, за винятком експертиз, доручених йому безпосередньо під час судового розгляду; 2) самостійно збирати матеріали для дослідження, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, коли вони відображені у наданих йому матеріалах неоднозначно; 3) розголошувати дані попереднього слідства чи дізнання; 4) вступати в контакти непередбачені порядком проведення експертизи, з будь-якими особами, якщо вони мають якесь відношення до експертизи; 5) зберігати кримінальні, цивільні та арбітражні справи, а також речові докази й документи, що є об'єктами експертизи, за межами службових приміщень.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 312; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!