Формування мережі пунктів постійних спостережень.
Пункт спостереження за забрудненням поверхневих вод – це місце на водоймі чи водотоці, в якому проводять комплекс робіт для отримання даних про склад і властивості води. При наявності у населеному пункті декількох джерел забруднення під пунктом спостереження слід розуміти ділянку водойми чи водотоку, на якій розташовано увесь населений пункт, а не окремі джерела забруднення. Назва пункту спостережень надається за назвою постійного орієнтиру (населений пункт, гирло річки, гребля та ін.) для певного водного об’єкта.
Пункти спостережень організують на водоймах чи водотоках у районах:
- розташування міст і великих селищ, стічні води яких скидаються у водойми і водотоки;
- скиду зворотних вод великими промисловими підприємствами (заводами, шахтами, нафтопромислами, електростанціями та ін.) і сільськими господарствами;
- місць нересту та зимування цінних та особливо цінних видів промислових водних організмів;
- передгребельних ділянок річок, що є важливими для рибного господарства;
- перетину річками державного кордону;
- замикаючих створів великих і середніх річок;
- гирл забруднених приток великих водойм і водотоків.
Для вивчення природних процесів і визначення фонового стану водойм і водотоків пункти спостережень створюють також на ділянках, які не зазнають прямого антропогенного впливу, у тому числі на водоймах і водотоках, розташованих на території природних заповідників і національних природних парків.
|
|
|
Пункти спостережень за вмістом забруднюючих речовин у донних відкладах поєднують з пунктами спостережень за забрудненням поверхневих вод, для яких є характерним інтенсивне накопичування донних відкладів із вмістом забруднюючих речовин.
У кожному пункті спостережень організовують один або декілька створів. Місцеположення створів встановлюють з урахуванням гідрометеорологічних та морфометричних особливостей водойми чи водотоку, розташування джерел забруднення, кількості, складу і властивостей зворотних вод, які скидаються.
Тема 9. МОНІТОРИНГ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ
Атмосферне повітря є найбільш забрудненим компонентом довкілля в Україні внаслідок великої кількості стаціонарних та пересувних (понад 1 млн.) джерел викидів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 9.03.1999 р. № 343 (із змінами, внесеними Постановою КМУ від 24.09.1999 р. № 1736) затверджено „Порядок організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря”.
Моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря проводиться з метою отримання, оброблення, збереження та аналізу інформації про рівень забруднення атмосферного повітря, оцінки та прогнозування його змін і ступеня небезпечності, розроблення рекомендацій для прийняття управлінських рішень щодо зменшення забруднення атмосферного повітря.
|
|
|
Об’єктами моніторингу атмосферного повітря є:
· атмосферне повітря, у тому числі атмосферні опади;
· кількість викидів забруднюючих речовин та їх види;
Суб’єктами моніторингу атмосферного повітря є Мінприроди України, Державна санітарно-епідеміологічна служба МОЗ та їх територіальні органи, а також підприємства, установи і організації, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану атмосферного повітря.
У результаті проведення моніторингу атмосферного повітря одержуються:
· первинні дані контролю за викидами та спостережень за станом забруднення;
· узагальнені дані про рівень забруднення на певній території за певний проміжок часу;
· узагальнені дані про склад та обсяги викидів забруднюючих речовин;
· оцінка рівнів та ступеня небезпечності забруднення для довкілля та життєдіяльності населення;
· оцінка складу та обсягів викидів забруднюючих речовин.
Під час проведення моніторингу атмосферного повітря в обов’язковому порядку визначається наявність в атмосферному повітрі наступних загальнопоширених забруднюючих речовин:
|
|
|
| 1. Пил 2. Діоксид сірки 3. Оксид вуглецю 4. Діоксид азоту 5. Бенз (а) пірен | 6. Свинець та його неорганічні сполуки (в перерахунку на свинець) 7. Формальдегід 8. Радіоактивні речовини |
В атмосферинх опадах визначаються:
| 1. Хлор 2. Азот амонієвий 3. Нітрати 4. Гідрокарбонати 5. Натрій | 6. Калій 7. Кальцій 8. Магній 9. Кислотність (рН) |
За рішенням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, з урахуванням екологічної ситуації в регіоні, в населеному пункту може визначатись наявність в атмосферному повітрі і інших (додаткових) забруднюючих речовин:
| 1. Аміак 2. Анілін 3. Бензол 4. Водень хлористий 5. Водень ціаністий 6. Етилбензол 7. Залізо та його сполуки (у перерахунку на залізо) 8. Кадмій та його сполуки (у перерахунку на кадмій) 9. Кислота азотна 10. Кислота сірчана 11. Ксилол 12. Марганець та його сполуки 13. Мідь та її сполуки (у перерахунку на мідь) 14. Миш’як та його сполуки (у перерахунку на миш’як) | 15. Нікель та його сполуки (у перерахунку на нікель) 16. Озон 17. Оксид азоту 18. Ртуть та її сполуки (у перерахунку на ртуть) 19. Сажа 20. Сірководень 21. Толуол 22. Фенол 23. Фтористий водень 24. Хлор 25. Хлоранілін 26. Хром та його сполуки (у перерахунку на хром) 27. Цинк та його сполуки (у перерахунку на цинк) 28. Радіоактивні речовини |
|
|
|
Мінприроди та його органи на місцях разом з іншими суб’єктами моніторингу атмосферного повітря щорічно узагальнюють кількісний та якісний склад викидів забруднюючих речовин і стан забруднення атмосферного повітря, а також здійснюють прогноз його змін та впливу на довкілля і стан здоров’я населення. Узагальнені дані подаються органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування для прийняття рішень, пов’язаних із запобіганням негативним змінам у складі атмосферного повітря.
У разі виникнення надзвичайної ситуації (виявлення в атмосферному повітрі однієї або кількох речовин, кількість яких перевищує їх максимальні разові гранично-допустимі концентрації, спричиненого аварією, стихійним лихом, що створило загрозу здоров’ю населення, призвело або може призвести до матеріальних втрат) інформація про це повинна негайно передаватися суб’єктам моніторингу атмосферного повітря, органам виконавчої влади і місцевого самоврядування разом з пропозиціями про вжиття необхідних заходів для ліквідації наслідків аварії, катастрофи, стихійного лиха.
Організація моніторингу атмосферного повітря базується на мережі основних пунктів постійних спостережень (ППС) створених на метеостанціях. Мережа ППС локального моніторингу атмосферного повітря навколо промислових підприємств (джерел викидів) повинна враховувати розміщення джерел викидів, напрями переважаючих вітрів і розсіювання забруднюючих речовин.
Моніторинг ландшафтів
В останні роки намітився зростаючий інтерес до ландшафтів та їх охорони у зв’язку з деструктивною та неконтрольованою їх зміною, а також процесом ландшафтної гомогенізації. Визнаючи важливість ландшафту, як невід’ємної частини і важливого елемента в житті людини, висунуто ряд пропозицій щодо збереження та управління ландшафтами, зокрема: 1) розвиток стратегії дій для ландшафтів у контексті Європейської ландшафтної конвенції; 2) вивчення зв’язків між традиційними ландшафтами і регіональною економікою для розробки планів дій використання ландшафтів і збереження ландшафтного різноманіття.
Ландшафти будуть змінюватись у результаті економічного і культурного розвитку та інших факторів, однак ці зміни повинні бути спрямовані так, щоб у кінцевому результаті сформувати якісний (оптимальний, культурний) ландшафт. Ландшафти повинні бути результатом стратегічного проектування, а не безсистемного розвитку.
Такий підхід до проблеми оптимізації (відновлення, реконструкції) антропогенних ландшафтів зумовлює необхідність становлення ландшафтного моніторингу, який є складовою частиною геосистемного моніторингу. Ландшафтний моніторинг – це система спостереження і контролю за станом ландшафтів і їх морфологічних компонентів у процесі природокористування з метою оцінювання, прогнозування, раціонального використання і охорони природи.
Об’єктами ландшафтного моніторингу є природні територіальні комплекси (ПТК) різних рангів – ландшафти та їх морфологічні одиниці (фації, урочища і т.д.). Контролю підлягають усі геокомплекси як змінені людиною, так і ті, що функціонують у незміненому режимі (на заповідних територіях).
Організаційні основи ландшафтного моніторингу.
Ландшафтний моніторинг формується на базі науково-обгрунтованих організаційних принципів і програми, безперервного контролю у просторі й часі. Об’єктами моніторингу є природні територіальні комплекси різних рангів у межах певних адміністративних утворень (область, район, підприємства, населені пункти). Безперервність моніторингу забезпечується проведенням ландшафтно-моніторингового картографування з подальшим маршрутним обстеженням. Періодичне (через 1-5 років) повторне картографування стану ПТК складає основу його безперервності у часі. Контроль геокомплексів поєднується з вивченням міграції вод і речовин у межах басейнів рік певних порядків.
Контроль за станом геокомплексів адміністративно-господарської одиниці доцільно здійснювати за індивідуальною програмою, яка враховує особливості господарювання, ступінь модифікації ПТК.
Програма ландшафтного моніторингу складається з кількох блоків – послідовних етапів моніторингових досліджень. Найбільш важливим і трудомістким етапом моніторингу, особливо в період його організації, є етап збирання первинної інформації.
Організацію ландшафтного моніторингу доцільно починати з виявлення і картографування об’єктивно існуючих природних територіальних комплексів, проведення їх інвентаризації. Саме тому обов’язковою умовою ландшафтного моніторингу є ландшафтний кадастр – основна форма якісного і кількісного обліку природних комплексів, їх структури, ресурсів, діючих у них процесів, характеру сучасного господарського використання і продуктивності.
Всебічний кількісний і якісний облік усієї різноманітності ПТК певної території є обов’язковою умовою моніторингу. Без нього не можна виявити як найбільш порушені (деградовані), так і еталонні (незмінені людиною) ландшафти, оцінити їх стан, розробити прогноз і рекомендації щодо їх використання.
Основою ландшафтного кадастру є картографування, яке завершується складанням ландшафтних карт і комплексних текстових характеристик ПТК. Вони містять детальну інформацію про генезис, історію розвитку, структуру, природно-географічні процеси та інші властивості природних одиниць. Кадастр, крім того, складається з даних про характер господарського використання ландшафтів. Ці відомості містяться на прикладних ландшафтно-інвентаризаційних картах, які повинні входити до складу кадастру.
Кадастровий бланк аналізу ландшафту складається з наступних розділів: вступ (вказується назва, місцеположення, площа і межі ландшафту) геологічний фундамент, рельєф, підземні води, клімат, поверхневі і підземні води, небезпечні природні явища, грунти, рослинний покрив, тваринний світ, медико-географічна характеристика, фенологічні явища, структура ландшафту, вплив людини на ландшафт.
Процес одержання даних, що характеризують стан ландшафтних комплексів, є одним з найвідповідальніших етапів моніторингу. Він передбачає проведення польових експедиційних, напівстаціонарних і стаціонарних ландшафтно-моніторингових досліджень, а також всебічне використання даних державних служб контролю природного середовища (суб’єктів державного моніторингу довкілля).
Спеціальні ландшафтно-моніторингові дослідження включають: експедиційні обстеження контрольованих територій і складання ландшафтно-моніторингових карт; проведення періодичних спостережень на спеціальних маршрутах; організацію напівстаціонарних і стаціонарних досліджень на тестових полігонах. Ландшафтно-моніторингове картографування проводиться щорічно або через кілька років з метою визначення стану ландшафтів та інвентаризації факторів антропогенного впливу. Контроль стану ПТК протягом року, особливо тих, які характеризуються критичним, несприятливим для господарської діяльності станом, здійснюється шляхом спостережень за спеціальними маршрутами. Маршрутні обстеження проводяться за відповідною програмою посезонно та у період активізації антропогенних впливів, а також при катастрофічних амплітудах ритмів природно-географічних процесів (зливи, урагани, снігопади тощо).
З метою детального вивчення станів ПТК закладаються ландшафтно-моніторингові полігони.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 1226; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!