Етап. Медсестринське обстеження



Тема заняття: «Вітряна віспа. Скарлатина».

Кількість навчальних годин: 4

Курс-ІV

1. Актуальність теми:

Повітряно-крапельні інфекціїзаймають одне з провідних місць в структурі інфекційної патології дитячого віку. Швидка розповсюдженість, різноманітність клінічних проявів, розвиток тяжких ускладнень, підкреслюють високу актуальність цієї проблеми і необхідність детального вивчення конкретних нозологічних форм для своєчасної діагностики, надання кваліфікованої медичної допомоги хворому та проведення профілактичної роботи.

Вітряна віспа– одна з найпоширеніших інфекцій в світі. За рівнем захворюваності ця інфекція поступається лише грипу та іншим ГРХ. Перебіг її здебільшого легкий, специфічні ускладнення (менінгоенцефаліт, пневмонія) трапляються рідко. Однак після перенесеної вітрянки збудник без будь яких клінічних проявів може роками зберігатись в організмі, сприяючи у старшому віці інше захворювання – оперізувальнийгерпес, який можна розглядати як пізній рецидив вітрянки.

Останнім часом скарлатина реєструється дедалі рідше. Однак, враховуючи те, що на неї хворіють переважно діти, нерідкими є ускладнення (отит, хронічний тонзиліт, ревматизм, нефрит та ін.), відсутні ефективні засоби специфічної профілактики, актуальність цієї проблеми залишається на високому рівні.

 

2. Навчальні цілі заняття:

ЗНАТИ:

¾ етіологію і епідеміологію вітряної віспи і скарлатини; (α-І)

¾ основні клінічні форми;(α-ІІ)

¾ методи діагностики;(α-ІІ)

¾ принципи лікування;(α-ІІ)

¾ медсестринськийпроцесс при зазначених захворюваннях:(α-ІІ)

¾ профілактику;(α-ІІ)

¾ чинні накази МОЗ; (α-І)

 

ВМІТИ:

¾ розводити та вводити антибіотики;(α-ІІІ)

¾ проводити підшкірні, внутрішньом’язові, внутрішньовенні ін’єкцій;(α-ІІІ)

¾ брати кров для біохімічного дослідження;(α-ІІІ)

¾ брати сечу для проведення загального аналізу;(α-ІІІ)

¾ доглядати за шкірою та слизовими оболонками;(α-ІІІ)

¾ годувати тяжкохворих дітей;(α-ІІІ)

¾ дотримуватись заходів особистої безпеки медичної сестри під час надання медичної допомоги пацієнтам, при роботі з кров’ю та іншим біологічним матеріалами;(α-ІІІ).

 

3. Цілі розвитку особистості:

Виробити співчутливе відношення до хворої дитини . Засвоїти особливості догляду за хворою дитиною , чутливе ставлення до її батьків.

Виховувати здатність до клінічного мислення при постановці сестринського діагнозу в разі хвороб системи кровообігу.

 

4. Міжпредметні зв’язки:

З анатомією, фізіологією, загальним доглядом, терапією,інфектологією,фармакологією.

5. Зміст теми заняття:

Скарлатина– одна з форм стрептококової інфекції, має перебіг з гарячкою, ангіною, висипкою на шкірі, призводить до стрептококових та інфекційно–алергійних ускладнень.

Етіологія

Збудником скарлатини є бета – гемолітичний стрептокок групи А. Найважливіше значення для підтвердження стрептококової теорії має внутрішньошкірна реакція з токсином скарлатинозного стрептокока для визначення сприйнятливості до скарлатини, яка має назву реакції Діка. У дітей, які не хворіли на скарлатину та у хворих в перші дні захворювання ця реакція позитивна, а у дітей , що перехворіли на скарлатину,- негативна.

Епідеміологія

Головним джерелом інфекції є хвора на скарлатину дитина з перших годин захворювання. Джерелом інфекції також можуть бути діти , які хворіють на стрептококову інфекцію, назофарингіт та хворі різними формами стрептодермії. Головний механізм передачі інфекції – повітряно – краплинний. Виділяється стрептокок з організму з секретом слизових оболонок глотки. Зараження відбувається під час контакту з хворим носієм. Інфекція може передаватися через предмети догляду, третю особу ( через особу, яка була в контакті з носієм) . У разі інфікування продуктів ( особливо молочних) іноді спостерігають групові спалахи скарлатини. Воротами інфекції є лімфатичне глоткове кільце, при атипових формах скарлатини – будь – яка ранова чи опікова поверхня

Заходи в осередку інфекції

Спостереження за дітьми, що перебували в контакті протягом 7 днів після останнього контакту. Заключна дезінфекція (в разі припинення контакту), поточна (в разі лікування вдома протягом заразного періоду).

Медсестринський процес:

етап. Медсестринське обстеження

Скарги матері:озноб, гарячка, біль в горлі , висип на шкірі,лущення шкіри.

Анамнестичні данні контакт з дитиною, хворою на гломерулонефрит, ревматизм ангіна

Об’єктивно: температура тіла до 38*С, блідий носогубний трикутник,висипка на шкірі, малиновий язик

Етап. Проблеми пацієнта

 1. Гіпертермія.

 2. Біль в горлі.

 3. Висип на шкірі.

 4. Лущення шкіри.


Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 160; ЗАКАЗАТЬ РАБОТУ