ГОЛОДОМОР 1932—1933 РР. В УКРАЇНІ
Цілеспрямованаполітикасталінськогокерівництваназавершеннясуцільноїколективізаціїпризвела до Голодомору 1932—1933 рр., головними причинами якого стали непомірні для селян хлібозаготівлі, конфіскаціявладоюзапасівпродовольства,відсутністьдопомогиголодуючимізбокудержави.
1 серпня 1932 р. ВЦВК і РНК СРСР прийняли постанову про охорону соціалістичної власності (закон «про п’ять колосків»), яка «за розкрадання колгоспного майна» передбачала розстріл або позбавленняволітерміномнеменше10роківізконфіскацієюмайна.ДлявилученняхлібавУкраїнуприбула хлібозаготівельна комісія на чолі з головою Раднаркому СРСР В.Молотовим.
У районах, занесених на «чорну дошку», вилучалися продовольчі й посівні фонди, припинялося постачання товарів, проводилися репресії проти місцевих керівників. Другим секретарем ЦК КП(б)У ісекретаремХарківського(столичного)обкомупартіїставпосланецьЙ.СталінаП.Постишев.Україна залишилася без хліба, але виконати план хлібозаготівлі у 1932 р. не вдалося. Унаслідок Голодомору в Україні померло від 3 до 10 млнчоловік.
Насильницька колективізація в роки першої та другої п’ятирічок і Голодомор 1932—1933 рр. при- звели до ліквідації індивідуальних селянських господарств, завершення одержавлення економіки, хронічного відставання сільського господарства від промисловості. Колгоспний лад, заснований на примусовій праці селян, жорсткій трудовій дисципліні, натуральній оплаті праці, став однією з основ адміністративно-командної економіки.
|
|
|
СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ, СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ, КУЛЬТУРНЕ ТА РЕЛІГІЙНЕ ЖИТТЯ
Економічні перетворення, що відбулися в 1920—1930-х рр., спричинили зміни в соціальній структурі суспільства. Внаслідок заборони приватної власності та приватного підприємництва зникли такі соціальні верстви, як підприємці, селяни-власники, ремісники-кустарі, особи вільних професій (адвокати, лікарі та ін.).
За Конституцією СРСР 1936 р. і Конституцією УРСР 1937 р. соціальна структура суспільства скла- далася з робітничого класу, колгоспного селянства та інтелігенції. Селяни-власники, які складали переважну більшість населення до колективізації, перетворилися на колгоспне селянство.
Зрослав2,5разакількістьробітничогокласу,найбільшучасткуякогоскладалиробітникимашино- будівної, вугільної та металургійної галузей промисловості. Збільшилася кількість жінок-робітників, які складали 30% загальної кількості робітничого класу. Робітничий клас залишався багатонаціональним, більше половини робітників становили українці, водночас зросла чисельність росіян, білорусів, татар та представників інших національностей.
|
|
|
Збільшилися в 3,6 разу кількість службовців, до яких відносилися номенклатура (партійні керівники, державні службовці, працівники ОДПУ—НКВД, директори підприємств, колгоспів і радгоспів) іробітничо-селянськаінтелігенція(інженери,лікарі,учителітаін.)(в14разів).Однаккваліфікаційно- професійний рівень працівників розумової праці знизився: вищу освіту мали 13% спеціалістів, а середню спеціальну —18%.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 387; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!