Кінцеве сальдо активних рахунків визначається за формулою:
1) початкове сальдо + оборот по дебету - оборот по кредиту;
2) початкове сальдо + оборот по дебету + оборот по кредиту;
3) початкове сальдо - оборот по дебету - оборот по кредиту;
4) початкове сальдо - оборот по дебету + оборот по кредиту.
Перевірку правильності складання оборотних відомостей по активно-пасивним рахункам визначають за формулою:
1) початкове сальдо по дебету + оборот по дебету + кінцеве сальдо по дебету = початкове сальдо по кредиту + оборот по кредиту + кінцеве сальдо по кредиту;
2) початкове сальдо по дебету + оборот по дебету – кінцеве сальдо по кредиту = початкове сальдо по кредиту + оборот по кредиту – кінцеве сальдо по дебету;
3) початкове сальдо по дебету – оборот по дебету + кінцеве сальдо по кредиту = початкове сальдо по кредиту – оборот по кредиту + кінцеве сальдо по дебету;
4) початкове сальдо по дебету + оборот по дебету + кінцеве сальдо по кредиту = початкове сальдо по кредиту + оборот по кредиту + кінцеве сальдо по дебету.
31. Залишки синтетичного рахунку:
1) повинні дорівнювати загальній сумі залишків на відповідних субрахунках;
2) повинні бути більшими ніж загальна сума залишків на відповідних субрахунках;
3) повинні бути меншими ніж загальна сума залишків на відповідних субрахунках;
4) ніяк не пов’язані з залишками на відповідних субрахунках.
32. Перша пара рівностей в оборотних відомостях по синтетичним рахункам обумовлена:
|
|
|
1) рівністю оборотів по дебету і кредиту кожного синтетичного рахунку;
2) рівністю активу і пасиву балансу;
3) використанням подвійного запису;
4) першим і третім.
33. Друга пара рівностей в оборотних відомостях по синтетичним рахункам обумовлена:
1) рівністю оборотів по дебету і кредиту кожного синтетичного рахунку;
2) рівністю активу і пасиву балансу;
3) використанням подвійного запису;
4) першим і другим.
34. Третя пара рівностей в оборотних відомостях по синтетичним рахункам обумовлена:
1) рівністю оборотів по дебету і кредиту кожного синтетичного рахунку;
2) рівністю активу і пасиву балансу;
3) використанням подвійного запису;
4) другим і третім.
35. Кореспонденцією називають взаємозв’язок рахунків, який виник внаслідок:
1) двосторонньої будови рахунку;
2) перенесення залишків з одних рахунків на інші;
3) рівності активу і пасиву балансу;
4) відображення на рахунках господарської операції подвійним записом.
36. План рахунків це:
1) систематизований перелік рахунків згрупованих по економічно однорідними ознаками
2) групування рахунків за певними однорідними ознаками
3) групування рахунків за економічним змістом
4) групування рахунків за призначенням і структурою
|
|
|
37. Рахунки бухгалтерського обліку за економічним змістом класифікуються на:
1) рахунки господарських засобів і процесів, рахунки джерел утворення засобів;
2) основні регулюючі;
3) регулюючі операційні;
4) операційні, фінансово-результативні, бюджетно-розподільчі.
38. Основні рахунки поділяються на:
1) контрарні, доповнюючі;
2) немає вірної відповіді;
3)матеріальні, грошових коштів, власного капіталу, розрахункові;
4) калькуляційні, порівняльні.
39. Залишок по кредиту по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» означає:
1) непогашену кредиторську заборгованість;
2) непогашену дебіторську заборгованість;
3) збільшення розрахунків з постачальниками ;
4) збільшення розрахунків з покупцями
40. В балансі дебіторська заборгованість відображається за:
1) первісною вартістю;
2) залишковою вартістю;
3) чистою вартістю реалізації;
4) фактичною вартістю.
41. В основу оцінки засобів підприємств України покладено:
1) їх фактичну собівартість;
2) норму використання;
3) ціну реалізації;
4) покупну вартість.
42. Основні засоби та інші необоротні матеріальні активи обліковуються:
1) за фактичною вартістю їх спорудження або придбання;
|
|
|
2) за зносом;
3) не обліковуються;
4) за покупною вартістю.
43. Фактична собівартість придбаної сировини і матеріалів складається із:
1) купівельної вартості і транспортно-заготівельних витрат;
2) купівельної вартості за виключенням транспортно-заготівельних витрат;
3) транспортних витрат;
4) купівельної вартості.
44. Калькулювання – це:
1) спосіб групування витрат і визначення собівартості придбаних матеріальних цінностей, виготовленої продукції та виконаних робіт;
2) спосіб вираження за допомогою грошового вимірника наявності та руху господарських засобів;
3) витрати , пов'язані з придбанням надходження виробничих запасів;
4) спосіб вираження наявності та руху господарських засобів.
45. Оцінка та калькуляція є елементами:
1) системи рахунків;
2) балансу;
3) подвійного запису;
4) методу бухгалтерського обліку.
46. Записи у бухгалтерському обліку за валютними рахунками підприємства чи установи, а також за операціями в іноземній валюті, здійснюються:
1) у національній грошовій одиниці України в сумах, які визначаються перерахунком іноземної валюти за курсом НБУ, що діє на дату здійснення операцій;
2) у грошовій одиниці тієї країни з якою співпрацює підприємство;
|
|
|
3) за вибором підприємства;
4) у валюті.
47. Можливість зіставити та узагальнити різнорідні засоби та економічні явища, порівняти витрати підприємства з виручкою, виявити результат дає застосування:
1) калькуляції;
2) звітності;
3) подвійного запису;
4) вартісної оцінки.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 1652; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!