Система міського екологічного управління
Описати систему міського екологічного управління.
Навести структуру і статус системи міського екологічного управління.
Дати оцінку відповідності системи міського екологічного управління чинному законодавству.
Оцінити ефективність функціонування системи міського екологічного управління, її взаємодії з міським водопровідно-каналізаційним господарством та з житлово-комунальним господарством.
Управління забрудненням водних ресурсів (поверхневих, підземних) стічними водами.
Управління взаємодією з органами Державної екологічної інспекції.
Управління взаємодією з підприємствами-забруднювачами.
Управління співпрацею міської влади з громадськістю.
Управління міською екологічною освітою.
Системи екологічного менеджменту
підприємств-забруднювачів
Схарактеризувати стан екологічного менеджменту стічних вод на підприємствах-забруднювачах.
Навести кращі приклади функціонування екологічного менеджменту на підприємствах. Описати їх відповідність ДСТУ ISO 14001-97 та ДСТУ ISO 14004-97.
Навести приклади характерних впливів підприємств на стан водних об’єктів, навколишнього природного середовища.
Схарактеризувати функціонування системи моніторингу якості стічних вод на підприємствах-забруднювачах та їх відповідність чинному законодавству.
З’ясувати необхідність застосування попереднього очищення стічних вод на підприємствах-забруднювачах. Дати характеристику стану міста стосовно впровадження локальних очисних споруд.
|
|
|
Схарактеризувати дотримання договірної дисципліни підприємствами-забруднювачами щодо скиду стічних вод, вивезення твердих та рідких відходів.
Чиста вода і стічні води
Описати всі джерела міського водопостачання. Навести існуючі дані щодо якості цих джерел.
Вказати потужність міського водозабору, обсяги водоспоживання та водовідведення (проектний та фактичний).
Дати характеристику міської технології підготовки питної води. Зазначити відповідність питної води стандартам якості — національним і Європейського союзу.
Описати функціонування системи міського водопостачання. Зазначити наявність технологічних норм використання води. Навести фактичні показники використання води, у тому числі з урахуванням господарських санітарних потреб.
Навести перелік усіх регламентуючих органів, з якими об’єкт аудиту взаємодіє у сфері міського водопостачання і водовідведення. Схарактеризувати функціонування системи міського екологічного управління у сфері надання дозволів на водокористування.
Схарактеризувати всі джерела стічних вод. Дати характеристику якості стічних вод.
|
|
|
Визначити місця скиду очищених (неочищених) стічних вод (у водні об’єкти або інші системи скиду води, у міський колектор стічних вод, наявні очисні споруди).
Визначити наявність у місті екологічно небезпечних виробництв.
Складування і транспортування відходів
Описати порядок приймання, транспортування та зберігання твердих і рідких побутових та промислових відходів на території міста.
Визначити екологічний стан місць зберігання відходів та їх вплив на джерела водопостачання міста.
Визначити наявність у місті каналізації зливу і описати систему видалення з міста дощових стоків, талої води та поверхневих стоків, утворених у результаті господарської та побутової діяльності.
Небезпечні матеріали
Виявити наявність на території міста небезпечних і токсичних хімічних матеріалів, які використовуються в технологічних процесах промислових підприємств.
Визначити вплив міського екологічного управління на стан безпеки у сфері зберігання і транспортування небезпечних і токсичних речовин.
Визначити, чи скидаються зі стічними водами небезпечні і токсичні речовини, які можуть призвести до порушення нормального режиму роботи очисних споруд або спричинити на таких спорудах аварійні ситуації. Виявити місця скиду таких речовин.
|
|
|
Виявити наявність у системі міського екологічного управління планів дій на випадок аварійних ситуацій, пов’язаних із можливими розливами, витоками або несанкціонованим скидом небезпечних і токсичних речовин.
Плани дій в аварійних умовах
Визначити міську екологічну політику у сфері запобігання аварійним ситуаціям, які являють собою загрозу для системи водопостачання та водовідведення.
Схарактеризувати діяльність системи міського екологічного управління щодо забезпечення на об’єктах міста планів дій в аварійних умовах природного і техногенного характеру, пов’язаних із безпекою водних ресурсів міста.
Зазначити всі випадки розливів, викидів, які відбулися в місті у минулому і для яких варто було застосувати план дій в аварійних умовах.
Стан нормативно-правової бази
системи міського екологічного управління
Визначити ступінь поінформованості персоналу, використан-ня правових і нормативних актів та дотримання їх вимог щодо охорони навколишнього середовища й екологічної безпеки у сфері водопостачання та водовідведення в системі міського екологічного управління.
|
|
|
Зазначити компетентні організації, які проводять інспектування підприємств-забруднювачів, частоту інспектування.
Визначити ступінь поінформованості керівних осіб підприємств-забруднювачів із сучасною нормативно-правовою базою у сфері безпеки водних ресурсів та ступінь регламентації їх діяльності відповідно до чинного природоохоронного законодавства.
Зазначити, чи вживаються адміністративні, організаційні заходи або штрафні санкції до підприємств-порушників чинного законодавства у сфері водовідведення з боку природоохоронних органів та міської системи екологічного управління.
Виявити роль місцевої преси та громадських екологічних організацій щодо інформування населення та міської влади про сучасні екологічні рекомендації і вимоги, нормативно-правові акти, які стосуються екологічної безпеки водних ресурсів.
Схарактеризувати стан реалізації в м. Ніжині Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води.
Статистична звітність
З’ясувати стан статистичної звітності місцевої влади та підприємств-забруднювачів у галузі охорони водних ресурсів перед органами державного екологічного контролю.
Визначити організацію статистичної звітності та контролю за використанням водних ресурсів і скиданням стічних вод у системі міського екологічного управління.
Надати інформацію про використання природоохоронних фондів під час розв’язання завдань із водопостачання та водовідведення в м. Луцьк.
Контрольні запитання і завдання
- Вкажіть цілі проведення комплексного екологічного аудиту.
- Що є критеріями екологічного аудиту?
- На основі проведеного комплексного екологічного експрес-аудиту системи міського екологічного управління м. Луцьк вкажіть її позитивні і негативні сторони; сформулюйте основні висновки і дайте рекомендації.
Практичне заняття №3: Здійснення екологічного карто-графування
Мета: навчити студентів проводити екологічне картографування району досліджень.
Екологічне картографування — одна зі складових інформаційної системи екологічного управління, що ґрунтується на використанні топографічної інформації та спеціальних екологічних карт. Більшість екологічних проблем має просторовий характер і потребує картографічного відображення. Оцінка стану навколишнього природного середовища і прогноз його розрахунку завжди спираються на територіальний або ландшафтний підхід, оскільки ландшафти є тими територіальними системами, в умовах яких відбувається взаємодія людини і природи.
Забезпечення збалансованого, екологічно безпечного розвитку окремих територій держави можливе лише за умов розуміння, як функціонують природні та антропогенні комплекси, що перебувають у її межах. Такий цілісний підхід до вивчення природних і техногенних об’єктів та використання отриманої на його основі екологічної інформації в процесі прийняття управлінських рішень визначають важливість і необхідність застосування сучасних географічних методологій.
Основою для здійснення екологічного картографування є топографічні і тематичні карти. Більшість елементів топографічних карт є джерелом інформації, яка використовується під час оцінки природних умов і господарського освоєння територій, а також під час аналізу взаємозв’язків екосистем. Розглянемо такі окремі елементи топографічних карт, як рельєф, гідрографія, рослинність ґрунти, соціально-економічні об’єкти, та інформацію, яку вони дають.
Рельєф: ухил поверхні — про активність міграції речовин, у тому числі забруднювачів; штучні форми рельєфу (кар’єри, кургани, виїмки) — про техногенний вплив; природні форми рельєфу (зсуви, яри, обвали) — про появу небезпечних процесів; лінії гребель і водорозділів — про площинний розподіл горизонтальних зв’язків в екосистемах тощо.
Гідрографія: густина річкової та озерної мережі — про водозабезпеченість, ступінь дренажу; зарегульовані водойми (водосховища, ставки) — про накопичення забруднень; склад донних відкладів — про види забруднювачів на дні водойм тощо.
Рослинність: типи природної рослинності — про обсяги фітомаси, продуктивність та стійкість фітоценозів до антропогенного впливу; штучні насадження (поля, сади, городи) — про антропогенні зміни природного середовища; співвідношення корінних і похідних фітоценозів — про вплив господарської діяльності на природне середовище тощо.
Ґрунти: піщані поверхні — про передумови вітрової ерозії ґрунтів; глинисті поверхні — про активний поверхневий стік та захищеність підземних вод від забруднення; торфовища — про нестійкі торф’яні ґрунти тощо.
Соціально-економічні об’єкти: населені пункти, дороги — про території площинної і лінійної трансформації екосистем; заводи, порти, копальні, нафтогазові комплекси — про території потенційно сильного забруднення і порушення природного середовища тощо.
Тематичні карти, що використовуються для екологічного управління, включають карти ґрунтового покриву; карти рослинного, тваринного світу; геологічні, геоморфологічні, кліматичні, соціально-економічні карти та ін. Тематичні карти дають інформацію про природний потенціал території, її характеристики, здатність витримувати антропогенні навантаження. Їхнє основне призначення — систематизація інформації про компоненти природного та антропогенного середовища, які є чинниками, що впливають на формування екологічної ситуації на відповідній території.
Екологічні карти являють собою просторове відображення взаємодії живих організмів, людини і середовища. Екологічне картографування перебуває в стадії становлення. Щоб вирішити комплекс екологічних проблем України, слід розробити цілісну систему екологічного картографування, яка б містила компонентні, індикаційні, оцінні, прогнозні та інші види карт. Особлива увага має приділятися картам проблемних або кризових геоекологічних ситуацій, які відбивають реальність обстановки і є дієвим інструментарієм для прийняття рішень. Найбільш загальний склад системи екологічних карт, призначеної для інформаційного забезпечення екологічного управління, повинен відображати такі питанні:
- оцінку екологічного потенціалу територій;
- характеристику господарського впливу на геоекосистеми;
- дані про стійкість геоекосистем до техногенних впливів;
- характеристику здоров’я населення, зумовленого станом природного середовища і техносфери;
- прогноз екологічної ситуації.
Існують іще спеціалізовані екологічні карти, які поділяються на три групи:
1) аналітичні карти характеристик ситуації (стан окремих компонентів ландшафтів із набором геофізичних і геохімічних параметрів; сучасні природні, особливо відновлювані, ресурси; характер та інтенсивність антропогенного забруднення повітря, ґрунтів і води тощо);
2) синтетичні карти сумарного впливу діяльності людини, які відображають геоекологічні аспекти взаємодії суспільства і природи (ступінь зміни природних ландшафтів і основні чинники цих змін; екологічно зумовлені аспекти стану здоров’я населення; тенденції та прогноз змін стану навколишнього середовища та причини, що їх зумовлюють, тощо);
3) комплексні карти, які зорієнтовані на багатокомпонентні несинтезовані оцінки стану навколишнього середовища, дають конкретні рекомендації або призначені для перспективного планування і враховують як економічні, так і екологічні аспекти.
Перелічені екологічні карти можуть бути як статичними, та к і динамічними. Їх застосування дає змогу оцінити не тільки забруднення довкілля, а й відобразити різноманітні екологічні аспекти:
- природні чинники, що визначають ступінь забруднення і самоочищення ландшафтів або екосистем;
- характер та інтенсивність антропогенного впливу (джерела і полігони забруднення, асоціації забруднювачів та інші види впливів);
- виявлені та прогнозні реакції природних систем і населення на антропогенний вплив;
- заходи щодо мінімізації або ліквідації шкідливих впливів та щодо оптимізації природокористування.
Методика екологічних досліджень природно-антропогенних геоекосистем визначає такий перелік екологічних карт, що входять в інформаційну базу.
Геосфера
1.1. Літосфера
- Карта дочетвертинного геологічного середовища (геологія, тектоніка, літологія, корисні копалини) і його порушення шахтами, свердловинами, кар’єрами, провалами, зсувами та іншими антропогенними й природними чинниками.
- Карта розробки мінерально-сировинних ресурсів.
- Карта четвертинного геологічного середовища (генезис, вік, літологія відкладів з елементами геоморфології і неотектоніки, корисні копалини) і його порушення антропогенними й природними чинниками.
Геофізсфера
- Карти радіаційних, гравітаційних, магнітних, теплових, електричних, сейсмічних, гепатогенних та інших природних полів і їхнього впливу на здоров’я людей.
1.3. Геоморфосфера
- Геоморфологічна карта з порушеннями рельєфу сучасними та древніми геодинамічними процесами (сейсмодислокації, зсуви, площинна й лінійна ерозія, яри, обвали, осипання, карст, суфозія, провали тощо) та їх прогнозування.
1.4. Гідросфера
- Карта підземних вод та їх забруднення шкідливими речовинами.
- Карта ґрунтових вод та їх забруднення шкідливими речовинами.
- Карта поверхневих вод та їх забруднення шкідливими речовинами.
- Карта несприятливих гідрологічних явищ (повені, пересихання і промерзання русел, селеві потоки, лавини, замулювання, наноси на заплавах рік, ерозія берегів, заболочення та ін.).
- Карта водопостачання, водоспоживання, та водовідведення.
- Карта санітарно-гігієнічного стану водних ресурсів та прогнозування водокористування в близькому і подальшому майбутньому.
1.5. Атмосфера
- Карта стану повітряного басейну і його забруднення окисами сірки, азоту, вуглецю, пилу та іншими шкідливими компонентами від стаціонарних джерел.
- Карта транскордонних переносів.
- Карта забруднення атмосферного повітря автотранспортом.
- Карта частки автотранспорту та стаціонарних джерел у загальному забрудненні атмосферного повітря району.
- Карта площинного розподілу ресурсів тепла і вологи залежно від рельєфу.
- Карта вітроенергетичних ресурсів.
Біотосфера
2.1. Педосфера
- Карта ґрунтів та їх забруднення шкідливими речовинами.
- Карта трансформації земельних угідь під впливом ерозії, зсувів, підтоплення та інших несприятливих процесів.
- Карта меліорації земель та її наслідків.
- Карта використання в сільському господарстві мінеральних добрив та отрутохімікатів.
- Карта прогнозування динаміки використання земельних ресурсів у близькому і подальшому майбутньому.
2.2. Фітосфера
- Карта лісових ресурсів, лісостепової, степової і лучної рослинності, полезахисних лісосмуг, водоохоронних лісів, штучних агро систем.
- Карта забруднення рослинного покриву хімічними речовинами, радіонуклідами та іншими забруднювачами.
- Карта прогнозу змін забруднення рослинного покриву в близькому і подальшому майбутньому.
2.3. Зоосфера
- Карта токсикозу диких і свійських тварин.
- Карта екологічної ситуації в місцях розташування тваринницьких комплексів.
Соціосфера
Техносфера
- Карта джерел забруднення.
- Карта побутових і промислових відходів, їх розміщення, утилізації та переробки.
- Карта екологічної ситуації в місцях сміттєзвалищ.
- Карта радіаційного забруднення району.
- Карта шумового, електромагнітного, високочастотного та іншого забруднення.
- Карта автодоріг і впливу автотранспорту на стан забруднення навколишнього середовища (повітря, землі, рослин) уздовж автомагістралей.
Демосфера
- Карта медико-географічного районування.
- Карта ареалів основних захворювань за віковими категоріями населення.
- Карта ареалів відхилення від нормального фізичного і психічного розвитку дітей дошкільного та шкільного віку.
- Карти професійних захворювань на промислових підприємствах і в сільській місцевості.
- Карта прогнозу змін медико-біологічних і санітарно-гігієнічних умов у близькому і подальшому майбутньому.
Значну частину наведених видів карт доцільно розробляти за допомогою автоматизованих систем картографування. Екологічні карти, що характеризують різноманітні процеси і є результатом моделювання відповідних реакцій та застосування сценарних підходів до розвитку екологічних ситуацій, розробляються на комп’ютерній основі із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення. Найкращим кінцевим продуктом такого картографування є екологічні атласи територій, що містять аналітичні, синтетичні і комплексні карти. Нині сучасний підхід до створення екологічних карт — це застосування геоінформаційних систем, які поєднують у собі всі досягнення екологічної науки та інформаційно-комунікаційних технологій.
Контрольні запитання і завдання
- Що покладено в основу екологічного картографування?
- На основі топографічних і тематичних карт проведіть екологічне картографування окремих районів.
- На основі виконаного екологічного картографування дайте порівняльну характеристику стану довкілля досліджуваних районів.
Практичне заняття №4: Розробка регіональної інформаційної системи (РІС)
Мета: вивчити методику розробки регіональної інформаційної системи.
Основою для вивчення методології, організації, функцій та діяльності регіональної інформаційної системи є перелік завдань з екологічного управління, наведений у Положенні про Державне управління екології та природних ресурсів в областях, містах Києві та Севастополі. Повноцінне виконання цих завдань можливе за умов створення розвиненої регіональної інформаційної системи, яка являє собою комплекс, що складається з регіональної моніторингової системи, регіональної кадастрової системи, регіональної географічної інформаційної системи, інших інформаційних систем та регіональної інформаційної структури, об’єднаних в одне ціле і взаємопов’язаних з іншими структурними елементами екологічного управління.
Значення РІС випливає з Методичних рекомендацій щодо формування регіональних стратегій розвитку. Наприклад, описово-аналітична частина регіональної стратегії розвитку має містити дані про:
- географічне розташування, оточення регіону;
- ландшафтні особливості рельєфу, характеристику ґрунтів та гідрологію;
- природно-ресурсний потенціал;
- кліматичні умови (температурний режим, опади, вологість повітря, вітри тощо);
- екологічну ситуацію на території регіону.
У процесі підготовки описово-аналітичних матеріалів рекомендується використовувати картографічні, ілюстраційні та інші матеріали, до яких належать комплекс географо-економічних карт та схем, кадастрові карти сіх видів, спеціальні схеми та креслення тощо.
Одним із найважливіших елементів, що має пріоритетне значення для розробки регіональної стратегії розвитку, є проведення комплексної оцінки природно-ресурсного потенціалу, який характеризується станом і прогнозними оцінками земельних, водних, лісових, мінерально-сировинних, оздоровчих та рекреаційних ресурсів, станом природного середовища, рівнем природно-техногенної безпеки. Ці оцінки подаються в розділі “Перелік та характеристика внутрішніх (ендогенних) чинників розвитку регіону” зазначених вище Методичних рекомендацій і забезпечуються регіональною інформаційною системою.
Розглянемо основні оцінки природно-ресурсного потенціалу.
Оцінка земельних ресурсів здійснюється на основі визначення рівня та ефективності використання земельних ресурсів за даними земельного кадастру; рівня господарського використання, розподілу земельного фонду; рівня забудови земель, частки земель екологічної мережі; якісного стану і рівня біопродуктивності земельних угідь та ефективності їх використання.
Оцінка водних ресурсів проводиться шляхом визначення їх обсягів, якісного стану, можливостей збільшення, ступеня та ефективності використання.
Лісові ресурси оцінюються за площею, породним складом, віковою структурою, категоріями захищеності, продуктивністю та використанням лісового фонду.
Мінерально-сировинні ресурси (у тому числі так звані “техногенні родовища”) оцінюються за структурою, запасами та можливостями приросту, обсягами та умовами видобутку.
Оцінка оздоровчих та рекреаційних ресурсів проводиться шляхом визначення їх придатності для лікування і відпочинку (кліматичні умови, естетична цінність ландшафтів, наявність бальнеологічних властивостей тощо).
Стан навколишнього природного середовищахарактеризується рівнями забруднення водного і повітряного басейнів, ґрунтів, обсягами накопичення всіх видів відходів та їх видовою структурою, акустичного дискомфорту, електричних і магнітних полів, випромінювання ті опромінювання, потужністю, структурою і перспективами нарощування елементів екологічної мережі (заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, заказники, екологічні коридори тощо).
Рівень природно-технічної безпеки характеризується переліком, структурою, розміщенням потенційно небезпечних об’єктів та інших джерел виникнення надзвичайних ситуацій, їх розподілом за групами ризику, параметрами зон уражень (площа території, кількість населених пунктів та чисельність населення) і наслідками надзвичайних ситуацій, станом об’єктів, вартістю та джерелами фінансування запобіжних заходів.
Контрольні запитання і завдання
- Які функції виконують регіональні інформаційні системи?
- Що таке природно-ресурсний потенціал?
- Дайте оцінку природно-ресурсного потенціалу досліджуваного району.
Практичне заняття №5: Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС)
Мета: вивчити методику проведення оцінки впливу на навколишнє середовище.
Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) спрямована на виявлення й прогнозування очікуваного впливу на навколишнє середовище, здоров’я та добробут людей із боку господарської та іншої діяльності. Методологія ОВНС дістала своє визнання майже в усіх розвинених країнах. У червні в 1988 р. була введена в дію Директива ЄС №337/85 “Оцінка впливу деяких державних і приватних проектів господарської діяльності на навколишнє середовище”. Відповідно до неї, для країн — членів ЄС обов’язковим є проведення ОВНС до видачі дозволу на здійснення всіх великих проектів, що можуть спричинити негативний вплив на навколишнє середовище.
Розвиткові, становленню і законодавчому оформленню ОВНС в Україні сприяло прийняття законів України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про екологічну експертизу” та Державних будівельних норм України ДБН А.2.2-1-95 “Склад і зміст матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будівель і споруд”.
Офіційне нормативне тлумачення терміна “ОВНС”, наведене в зазначених нормах ДБН А.2.2-1-95, таке: це визначення масштабів і рівнів впливів проектованої діяльності на навколишнє середовище, заходів щодо запобігання або зменшення цих впливів, прийнятності проектних рішень з екологічного погляду. Поняття “навколишнє середовище” визначається тут як сукупність природних, техногенних і соціальних умов існування людського суспільства. Це підкреслює комплексність процедури і висновків ОВНС та орієнтацію відповідно до принципів збалансованого розвитку на інтегральну систему “природа — суспільство”.
Метою ОВНС є запобігання погіршенню стану природних ресурсів, екосистем і здоров’я населення в процесі реалізації проектів господарських об’єктів. У цьому контексті ОВНС можна також розуміти як певний вид оцінки екологічних ризиків на перед проектній і проектній стадіях. У документації на об’єкти державної екологічної експертизи, згідно зі ст. 15 закону України “Про екологічну експертизу”, передбачена обов’язкова наявність комплексної еколого-економічної оцінки впливу запланованої чи здійснюваної діяльності на стан навколишнього природного середовища, використання й відновлення природних ресурсів, яка оформлена у вигляді окремого тому (книги, розділу) документації і Заяви про екологічні наслідки діяльності.
Склад, зміст і порядок розробки розділу ОВНС у складі проектної документації на спорудження, розширення, реконструкцію та технічне переоснащення об’єктів народногосподарського призначення в Україні регламентують Державні будівельні норми України ДБН А.2.2-1-95. розділ ОВНС є обов’язковою частиною техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) або техніко-економічного розрахунку (ТЕР) програм, проектів. Відповідальність за організацію та проведення ОВНС покладено на замовника. Розробка матеріалів ОВНС доручається спеціалізованим та іншим організаціям, що мають відповідні ліцензії. Процес розробки матеріалів ОВНС відбувається в такій послідовності:
- замовник визначає виконавця ОВНС;
- замовник і виконавець ОВНС складають та узгоджують Заяву про наміри з обґрунтуванням переліку впливів проектованої діяльності; проводять збирання і систематизацію наявних матеріалів про стан природного середовища, умови життєдіяльності населення і господарської діяльності відповідно до переліку впливів; складають завдання на розробку матеріалів ОВНС з обґрунтуванням обсягу робіт залежно від екологічної небезпеки проектованої діяльності, варіантів її розміщення і стану навколишнього середовища;
- виконавець проводить ОВНС згідно із завданням і складає проект Заяви про екологічні наслідки діяльності;
- замовник чи, за його дорученням, генеральний проектувальник подають матеріали ОВНС на державну екологічну експертизу до органів Міністерства екології та природних ресурсів України.
За наявності впливів проектованої діяльності на території суміжних держав складається транскордонна ОВНС відповідно до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті.
Порядок розробки матеріалів ОВНС повинен відповідати загальній технологічній схемі інвестиційного процесу будівництва (табл. 1).
Структура розділу ОВНС повинна містити такі підрозділи:
- підстави для проведення ОВНС;
- фізико-географічна і кліматична характеристики району й майданчика (траси) будівництва об’єктів проектованої діяльності;
- загальна характеристика об’єктів проектування і господарської діяльності в зонах їх впливів;
- характеристика навколишнього природного середовища й оцінка впливів на нього;
- характеристика навколишнього соціального середовища й оцінка впливів на нього;
- оцінка впливів проектованої діяльності на навколишнє техногенне середовище;
- заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та екологічної безпеки;
- комплексна оцінка впливів проектованої діяльності на навколишнє середовище і характеристика залишкових впливів;
- Заява про екологічні наслідки діяльності.
Таблиця 1
Інвестиційний процес будівництва
| № пор. етапу | Зміст етапу будівництва | Зміст етапу ОВНС |
| Прийняття інвестором рішення про будівництво | ||
| Передінвестиційні дослідження | ||
| 1 | Підготовка вихідних даних щодо об’єкта, наміченого до будівниц-тва; визначення виробничої програми, потреб у сировині, енергоресурсах і кадрах | Попередня оцінка впливу об’єкта на навколишнє середо-вище |
| 2 | Розміщення об’єкта проектуван-ня (розробка варіантів розміщен-ня об’єкта з урахуванням еколо-гічного стану та інженерної підготовки території) | Складання Заяви про наміри |
| 3 | Складання й узгодження завдан-ня на розробку ТЕО (ТЕР) | Складання завдання на розроб-ку матеріалів ОВНС у складі завдання на розробку ТЕО(ТЕР) |
| 4 | Розробка ТЕО (ТЕР) в обсязі, встановленому нормативними документами. Вибір майданчика (траси) будівництва | Розробка матеріалів ОВНС у складі ТЕО (ТЕР). Складання заяви про екологічні наслідки діяльності |
Продовження таблиці 1
| 5 | Узгодження і затвердження ТЕО (ТЕР) | Екологічна експертиза матеріа-лів ОВНС. Передання Заяви про екологічні наслідки діяльності |
| Проектування | ||
| 6 | Складання й узгодження завдан-ня на розробку проекту (робочо-го проекту) | Уточнення завдання на розроб-ку матеріалів ОВНС у складі завдання на розробку проекту (робочого проекту) у разі зміни рішень, прийнятих у ТЕО(ТЕР), або містобудівної галузі |
| 7 | Розробка проекту (робочого про-екту) в обсязі, встановленому нормативними документами | Уточнення ОВНС відповідно до зміненого завдання |
| 8 | Узгодження й затвердження про-екту (робочого проекту) | Екологічна експертиза уточне-них матеріалів ОВНС |
| Будівництво | ||
| 9 | Розробка робочої документації | Уточнення матеріалів ОВНС у разі змін технології виробниц-тва і виконання будівельно-монтажних робіт, що погіршу-ють стан навколишнього середовища |
| 10 | Будівництво об’єкта | Реалізація заходів, передбаче-них у матеріалах ОВНС |
| Експлуатація | ||
| 11 | Освоєння проектної потужності | Оцінка ефективності природо-охоронних і захисних заходів, передбачених у матеріалах ОВНС. Уточнення, за не обхід-ності, матеріалів ОВНС |
Відповідно до українського законодавства підсумковим результатом проведення ОВНС є Заява про екологічні наслідки діяльності, яка являє собою юридичний документ, що подається разом з іншими проектними матеріалами на екологічну експертизу. У цьому документі, крім інформації про результати проведення ОВНС, дається аналіз техніко-економічних і соціальних наслідків запланованої діяльності, пов’язаних з її впливом на навколишнє середовище, аналіз екологічного ризику, а також обґрунтування вибору пропонованого варіанта. Повнота, об’єктивність і кваліфіковане виконання ОВНС — необхідні умови для зваженої оцінки проекту органами державної екологічної експертизи та подальшого обґрунтованого рішення органів управління щодо реалізації проекту.
Оцінка впливу на навколишнє середовище господарських об’єктів може проводитись у повній або обмеженій формі. Повна форма передбачає, що відповідний розділ проектної документації формується відповідно до правил, викладених у Державних будівельних нормах України ДБН А.2.2-1-95, і за своєю суттю являє собою комплексну оцінку впливу проектованого об’єкта на навколишнє середовище на всіх стадіях його “життєвого циклу”. Обмежена форма має місце тоді, коли проект об’єкта, що підлягає оцінці, потенційно не може завдавати значного впливу на довкілля. Обсяг і зміст розділу ОВНС у разі використання обмеженої форми мають визначатися замовником, генеральним проектувальником і місцевим органом з питань екологічної безпеки. Наприклад, у США обсяг і зміст ОВНС визначають залежно від розміру проекту, розрізняючи відповідно два види ОВНС: для малих і для великих проектів. Для підвищення якості ОВНС у деяких країнах місцеві органи управління створюють каталоги принципових екологічних характеристик у межах “Інвентаризаційного переліку природних ресурсів”. Ці каталоги містять каталоги ресурсів, якісні характеристики та описові матеріали, які використовуються під час оцінки проектної діяльності. Такий підхід спрямовує діяльність регіональних інформаційних систем екологічного управління на створення інформаційної бази, придатної для забезпечення процедур ОВНС під час проектування господарських об’єктів та в процесі інвестиційної діяльності.
На розділ ОВНС покладається завдання порівняльного аналізу альтернативних варіантів, які мають територіальні, технологічні, методичні та інші аспекти (місце спорудження об’єкта, види й параметри обладнання, технологічні процеси, відходи та ін.), а також визначення екологічного ризику від прийняття відповідних технічних рішень. Іноді може виникнути значна кількість альтернативних варіантів як за економічними, так і за екологічними показниками, що спричинює певні труднощі під час вибору найкращого рішення. Кінцевою метою ОВНС є вибір та обґрунтування найкращої альтернативи проекту в екологічному відношенні. Застосування принципу альтернативності і пошук оптимального екологічного варіанта якнайкраще відображають суть процедури ОВНС. Зміст цього принципу викладений у ст. 36 “Вимоги до матеріалів оцінки впливу на навколишнє природне середовище” закону України “Про екологічну експертизу”, де йдеться про те, що в матеріалах оцінки впливу на навколишнє природне середовище запланованої чи здійснюваної діяльності обґрунтовуються її доцільність та способи реалізації, можливі альтернативні варіанти рішень, характеристика стану навколишнього природного середовища території, види та рівні впливу на нього в нормальних і екстремальних умовах, можливі зміни його якісного стану, еколого-економічні наслідки діяльності, заходи щодо зменшення рівня екологічного ризику і забезпечення вимог екологічної безпеки.
Оцінка впливу на навколишнє середовище — це наукова система прийняття рішень щодо екологічної безпеки проектованого об’єкта. Вона не є відокремленим видом діяльності, а розглядається як складна процедура з обґрунтування й комплексної оцінки наслідків запланованої реалізації проектованого об’єкта.
У ході проведення ОВНС використовується здебільшого нормативний підхід, за яким оцінку проектованої діяльності слід здійснювати порівнянням параметрів навколишнього середовища з нормативними показниками.
Нині методологія ОВНС розглядається ще як спосіб виявлення зворотного зв’язку у взаємодії навколишнього середовища зі створюваним об’єктом. Як додаткове завдання на ОВНС покладається визначення впливу конкретного природного середовища на створюваний соціальний і господарський комплекс (умови експлуатації об’єкта, життєдіяльності населення тощо).
Контрольні запитання і завдання
1. Яка мета ОВНС?
2. Вкажіть послідовність розробки матеріалів ОВНС.
3. Які підрозділи входять до розділу ОВНС?
4. Проведіть виконання ОВНС для об’єкта проходження технологічної практики.
Література
1. Андрєйцев В.І. Екологічне право.- К.: Вентурі, 1996.
2. Державні стандарти України. Система управління навколишнім середовищем ДСТУ ISO 14004-97.- К.: Держстандарти України, 1998.
3. Коломієць В,Ф, Міжнародні інформаційні системи.- К.: 2001.
4. Реймерс Н.Ф. Екология (теория, законы, правила, принципы и гипотезы).- М.: Россия молодая, 1994.
5. Шевчук В.Я., Саталкин Ю.Н., Навроцький В.М. Екологічний аудит.- К.: Вища школа, 2000.
6. Шевчук В.Я., Саталкин Ю.Н. Екологічне управління.- К.: Либідь, 2004.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 273; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!