Історичні передумови виникнення, загальна характеристика та етапи розвитку меркантилізму

Практична робота № 6-7

«Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (XVI—перша половина XVII ст.)»

Мета заняття - ознайомитися з формуванням передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (XVI — перша половина XVII ст.).

Питання заняття:

1. Вплив цивілізаційних факторів на становлення ринкового господарства в західноєвропейських країнах.

2. Наслідки Великих географічних відкриттів та їх значення для розвитку світової економіки.

3. Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи та українських землях.

4. Історичні передумови виникнення, загальна характеристика та етапи розвитку меркантилізму.

5. Особливості меркантилізму в різних країнах.

6. Особливості господарського розвитку українських земель у XVI-XVII століттях.

7. Економічні погляди В.Петті та П.Буагільбера. Питання для самостійного вивчення:

1. Наслідки Великих географічних відкриттів та їх значення для розвитку світової економіки.

2. Господарства суспільств Європейської цивілізації на етапі становлення централізованих імперій.

3. Особливості меркантилістської політики західноєвропейських держав в період зародження ринкового господарства.

Вплив цивілізаційних факторів на становлення ринкового господарства в західноєвропейських країнах.

Без дослідження цивілізаційних факторів неможливо об'єктивно вивчити й усвідомити зміни, що відбувалися в економічному житті країн європейської цивілізації в період розкладу феодалізму та формування передумов для виникнення й становлення ринкових інститутів. Політичні фактори. Основною подією в політичній сфері можна вважати утвердження нової форми державного устрою — абсолютної монархії. її опорою стає не феодальне ополчення, а наймана масова армія, на озброєння якої витрачаються величезні кошти. Абсолютизм покінчив із феодальною роздрібненістю, перетворив сеньйорів на офіцерів королівської армії, які стають чиновниками королівського апарату. Вплив соціальних факторів пов'язаний із тим, що у цей період у країнах Європи відбуваються зрушення у соціальній структурі населення, формується так званий європейський тип шлюбу, який характеризується різким зменшенням народжуваності. Водночас, переживши кризу XIV ст.. населення Європи починає стрімко, хоча і дуже нерівномірно зростати. Ще одним соціальним фактором було швидке зростання міського населення на фоні розвитку міст як осередків нових господарських відносин, де відбувається процес його диференціації й розшарування на власників та найманих працівників, а також формування середнього прошарку. Духовно-культурні фактори.Період XV — середини XVII ст. в європейській цивілізації отримав назву епохи Відродження. Відродження, або Ренесанс, — це період, коли в країнах Західної Європи відбувається відновлення духу і технічного рівня Античності. З винаходом техніки друкарства потреба в писемності і знаннях, необхідних для успішної діяльності у світі, що ускладнюється, привела до створення паралельно з церковними світських шкіл: муніципальних, торгових, ремісничих. Успішно розвиваються гуманітарні, природничі науки, література, мистецтво. Падає престиж католицької церкви; у деяких країнах вона реформується, з'являються нові, протестантські релігії (лютеранство, кальвінізм), що відображають дух буржуазного підприємництва.

Наслідки Великих географічних відкриттів та їх значення для розвитку світової економіки.

«Революція цін» та її вплив на господарський розвиток ЄвропиПопередні до географічних відкриттів п'ятсот років ціни на основні споживчі товари на довготермінових інтервалах залишалися практично стабільними. їх зростання становило 20—ЗО % за століття, що практично було непомітним для сучасників. Поясненням цього феномену була обмежена й практично стабільна кількість золота й срібла в Європі. Великі географічні відкриття мали важливі економічні наслідки не тільки для Європи, а й для населення земель, що були відкриті. Колоніалізм епохи первісного нагромадження капіталуТакі сприятливі для європейської цивілізації географічні відкриття для корінного населення відкритих європейцями земель обернулися справжнім пеклом. Колоніалізм, відомий ще античній системі господарства, став методом функціонування світового господарства. З географічними відкриттями виникає світова колоніальна система. Створюються колоніальні імперії, спочатку — іспанська та португальська. Дещо пізніше у світовій колонізаційний рух вступили Англія, Франція й Нідерланди, поступово перетворюючись у могутні імперії.У ці часи ще однією важливою статтею доходів стає піратство, передусім англійське та французьке, в результаті якого грабувалися іспанські кораблі, що везли до Європи американське золото і срібло.Нещадне пограбування колоніальних народів привело до нагромадження величезних багатств у країнах Західної Європи.

3.Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи та українських землях

ринкового господарства в країнах Європи та українських землях пов'язана з мануфактурним виробництвом як більш прогресивною й адекватною досягнутому рівню розвитку продуктивних сил формою організації виробництва. Із середовища заможних майстрів, купців і дрібних фінансистів формується прошарок мануфактурників — власників великих майстерень, не зайнятих фізичною працею, які є капіталістами. А дрібні ремісники поступово втрачають незалежність і право власності спочатку на вироби, а потім і на саме господарство та знаряддя виробництва. Паломництво, або «розсіяна» мануфактура, одержало особливо бурхливий розвиток там, де були слабкі цехові обмеження. А цехові майстри, збільшуючи масштаби свого виробництва і ступінь поділу праці, створювали централізовані мануфактури. Особливо ефективні мануфактури були в галузях із дорогими, складними засобами виробництва і стійкого масового збуту: видобувній, збройній, суднобудівній, друкарській, ткацькій.

Взагалі, мануфактурне виробництво в Україні мало свої особливості. Основними видами мануфактур, що існували в українських землях, були кріпосна та капіталістична мануфактури.

До кріпосної мануфактури належать: вотчинна мануфактура (підприємство, базоване на примусовій праці, що в основному займається переробкою сировини, що виробляється в маєтку); посесійна мануфактура ( передбачає умовне володіння, використовує примусову працю приписних робітників)

До капіталістичної мануфактури належали: купецька мануфактура (виникає в України в XVII ст., базується на вільнонайманій праці, як правило, належить представникам III стану — купцям); селянська мануфактура (підприємство, засноване забагатілим селянством);

Історичні передумови виникнення, загальна характеристика та етапи розвитку меркантилізму.

Передумови виникнення меркантилізму: Розпад системи феодалізму та зародження капіталізму Зростання товарообігу „Нестача грошей” Розвиток торгівлі Дефіцит грошових металів Географічні відкриття Процеси первісного нагромадження капіталу Обезземеленням селян Колонізація та пограбування значних територій.

Суть меркантилізму.Отже, у XV—XVI ст., виникає перша економічна концепція доринкової економічної теорії — меркантилізм, яка стала першим виявом політекономії.Основою меркантилізму є узагальнення досвіду первісного нагромадження, яке було першою спробою пояснити суть і прискорити цей процес. З'являється велика кількість різноманітних за жанром економічних творів, спричинена необхідністю виконання практичних завдань прискорення процесу первісного нагромадження капіталу та теоретичного обґрунтування економічних заходів держави. У своїх творах меркантилісти основну увагу приділяють проблемам торгівлі і грошей, протиставляючи їх феодальній економіці та натуральному господарству. Погляди меркантилістів не були системними, а були окремими спостереженнями, здогадками, висновками, вкрапленими в трактати з практичними рекомендаціями. Загальне у поглядах різних мислителів складає ідеологію меркантилізму, а конкретна господарська практика є політикою меркантилізму. Заслуга представників меркантилізму — в постановці проблеми, якою повинна займатися економічна наука: що таке багатство, які його джерела? Ранній (монетарний) виник ще до великих географічних відкриттів і був актуальним до кінця XVI ст. Меркантилісти зводили багатство до грошей у вигляді дорогоцінних металів. Пізніше багатство стали розглядати не у вигляді нерухомого скарбу, а у формі капіталу, що перебуває у постійному русі Засобом примноження грошей стає зовнішня торгівля. Зосередження зусиль політики на залученні грошей до країни сприяння ввезенню в країну золота й срібних грошей Характерна теорія грошового балансу (монетарна теорія), яка ставила два завдання: зберегти гроші в певній країні та залучити якомога більше грошей із-за кордону.Найвизначнішим їх представником був англієць У. Стаффорд. Пізній (мануфактурний) меркантилізмохоплює період початку XVII — середини XVIII. Основними його представниками були Т. Мен, Дж. Ло, Дж. Стюарт, Ж. Б. Кольбер, А. Монкретьєн, А. Серра

В основі була теорія активного торгового балансу: джерелом національного багатства є прибуток від зовнішньої торгівлі; держава збагачується тим більше, чим більше експорт товарів переважатиме над імпортом; головними засобами збільшення активного торговельного балансу країни визначаються: посередницька торгівля, експортні галузі промисловості, які працюють на вітчизняній і дешевій імпортній сировині; недоцільними визнаються заборони вивезення грошей за кордон та обмеження імпорту іноземних товарів.

Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 718; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

Мы поможем в написании ваших работ!