Питання для співбесіди і самоконтролю



1. Проблеми розвитку народної школи кінця ХІХ – початку ХХ ст.

2. Провідні педагогічні ідеї вітчизняних просвітителів першої половини ХІХ століття (О.В. Духнович, В.Н. Каразін, М.О. Максимович, М.І. Пирогов, 

Т.Г. Шевченко):

а) мета виховання;

б) розробка ідеї народності виховання як провідної педагогічної ідеї вітчизняних просвітителів ХІХ століття;

в) ідея природовідповідності навчання і виховання;

г) дидактичні погляди просвітителів (принципи, методи, зміст навчання, вимоги до вчителя).

3. Освітня діяльність земств на території України.

4. Концепція національної освіти М. Драгоманова.

5. І.І. Огієнко про «рідномовні» обов’язки вчителів.

6. Погляди та педагогічна діяльність Х.Д. Алчевської.

7. Розробка концепції національної школи С.Ф. Русовою.

Методичні рекомендації

Розгляд першого питання передбачає врахування знакових соціально-політичних подій, що мали непересічне значення для розвитку української культури й освіти.

При розгляді другого питання необхідно зазначити, що розвиток педагогічної думки першої половини XIX століття відбувався, передусім, через теоретичне осмислення своєї діяльності професорами університетів та освітніми діячами (М.О. Максимович, М.І. Пирогов, І.Ф. Тимківський), членами просвітницьких товариств (В.Н. Каразін, О.В. Духнович). Певний внесок у розвиток педагогічної думки зробили літературні діячі (І.П. Котляревський, Г.Ф. Квітка-Основ'яненко, Т.Г. Шевченко).

Ідея, що об'єднує їх – необхідність розвитку народної освіти та виховання на загальнолюдських та національних засадах. Необхідно з'ясувати, у чому полягав внесок кожного з названих діячів у розвитку ідеї народності: написання ними теоретичних статей, трактатів, підручників, відкриття народних шкіл. У чому полягали змістові особливості трактування ними ідеї народності?

Коли і де була створена перша на Україні недільна школа? Хто з видатних діячів української культури мав відношення до її створення, діяльності, методичного забезпечення?

Збагаченню змісту ідеї народності виховання слугували філологічні та фольклористичні розвідки М.О. Максимовича, в яких він доводив повноцінність української мови, право народу на освіту цією мовою, показав багатий духовний світ українського народу, сконцентрований в українських народних піснях.

Значним внеском у розвиток ідеї виховання в дусі «народолюбія» став перший в Україні підручник з педагогіки для вчителів народних шкіл, написаний О.В. Духновичем – «Народна педагогія» (Хрестоматія з історії педагогіки. – Частина І: Вітчизняна школа і педагогіка. – Суми : СумДПУ, 2003. – С. 86 – 92.). Необхідно з'ясувати питання: що є педагогія, на думку автора, і в чому сутність науки; у чому полягає педагогічне призначення. Як поєднуються у педагогічній концепції О.В. Духновича завдання національного та загальнолюдського виховання (виховання народолюбія та людяносгі, «человечества»)?

Пріоритет загальнолюдських моральних цінностей у вихованні є предметом статті М.І. Пирогова «Питання життя» (Хрестоматія з історії педагогіки. – Частина І: Вітчизняна школа і педагогіка. – Суми : СумДПУ, 2003. – С. 92 – 103.). Необхідно проаналізувати, які питання вважає автор питаннями життя, у чому полягає, на його думку, сутність виховання «людини, а не чиновника»?

Важливим аспектом є аналіз підручників для народних шкіл, створених у першій половині XIX століття. Авторами таких підручників були, зокрема, О.В. Духнович, М.О. Максимович та Т.Г. Шевченко. Щодо відкриття шкіл для народу, то цією справою в організаційному, методичному або практичному її аспектах, займались усі просвітителі, чия діяльність стала предметом вивчення.

Проаналізуйте «Буквар Південноруський» Т.Г. Шевченка. Які складові цього підручника є традиційними для шкільних підручників відповідного типу першої половини XIX століття, а які – ні? Які елементи народної педагогіки використані у цьому підручнику?

Провідною ідеєю вітчизняної педагогічної думки другої половини XIX – початку XX століття була, як і в першій половині XIX століття, ідея народності освіти та виховання.

Отже, необхідно проаналізувати такі аспекти педагогічної думки:

• характеристика становища народного вчителя. Ідеал народного вчителя у творах П. Грабовського, М. Драгоманова, Б. Грінченка;

• концепція розвитку української національної школи у творах
М. Драгоманова, Б. Грінченка; практичні шляхи щодо її створення та розвитку у діяльності М. Грушевського, І. Огієнка.

 

Доцільнім є розгляд питаннь у формі рольової гри, яка може мати назву «Засідання конгресу української інтелігенції з питань розвитку освіти».

 

Робота з першоджерелами

Опрацюйте твори:

1. Грушевський М.С. «Про українську мову і українську школу».

2. Духнович О.В. «Народна педагогія в пользу училищ й учителей сельских».

3. Огієнко І.І. «Рідномовний катехізис».

4. Пирогов М.І. «Питання життя».

Дайте відповіді на питання:

2. Чим зумовлена провідна роль ідеї народності освіти і виховання у вітчизняній педагогічній думці XIX століття?

3. Сформулюйте провідні ідеї праці І.І. Огієнка «Рідномовний катехізис». У чому, на думку І.І. Огієнка, полягають рідномовні обов'язки громадянина, чи реалізуються вони в умовах сучасної Української держави?

4. У чому полягав зміст дискусії між М.І. Пироговим та О.М. Добролюбовим з питання застосування фізичних покарань? Висловіть свою точку зору щодо позицій сторін у цій дискусії.

5. У чому полягали основні причини виникнення громадсько-педагогічного руху в середині XIX століття? Які прояви цього руху були характерними для українських педагогів? Які ідеї стали провідними для української педагогічної публіцистики того часу?

6. У якому типі школи працювала більш як 50 років Х.Д. Алчевська? Назвіть основні методичні новації, що були впроваджені у навчальний процес у цій школі.

7. Якими видами практичної педагогічної діяльності займався М.П.Драгоманов, у яких навчальних закладах?

8. У чому полягає мета діяльності народної школи за Б.Д. Грінченком.

9.  Сформулюйте провідні ідеї праці М.С. Грушевського «Про українську мову і українську школу».

10.Назвіть основні сфери науково-педагогічних інтересів С.Ф. Русової.

11.Назвіть основні сфери науково-педагогічних інтересів І.І. Огієнка.

12. Яким, на думку Т.Г. Шевченка, має бути зміст освіти у народній школі?

13.У чому полягає практичний внесок О.В. Духновича у розвиток народної освіти на Закарпатті?

14.Виховання яких моральних якостей становить зміст морального ідеалу за О.В. Духновичем?

15.Дайте визначення поняття «педагогічне призначення» за О.В. Духновичем.

16.Назвіть дидактичні принципи О.В. Духновича.

17.Якою педагогічною діяльністю займався М.І. Пирогов на території України?

Література

1. Ананьян Е. Загальнолюдська і національна свідомість гуманітарних предметів (література та історія) в навчально-виховному процесі вітчизняної гімназії (др. пол. ХІХ – поч. ХХ століття) // Рідна школа – 2006. – № 11. – С. 30 – 32.

2. Ананьян Е. Полікультурне виховання учнів вітчизняної гімназії через вивчення іноземних мов (друга половина ХІХ – початок ХХ століття) // Рідна школа. – 2009. – № 10. – С. 45 – 50.

3. Андрущенко В. Епохальна педагогіка Михайла Драгоманова // Освіта. – 2003. – 24 вересня. – С. 2 – 3.

4. Антонець Н. Сторінка з історії гімназійної освіти в Києві // Педагогічна освіта. – 2008. – № 2, лютий. – С. 6.

5. Артемова Л.В. Історія педагогіки України: Підручник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів. – К. : Либідь, 2006. – 422 с.

6. Базильчук Г. Українка по духу: [До 150-річчя з дня народження Софії Русової] // Культура і життя. – 2006. -№ 9/10, 8 березня. – С. 7.

7. Березівська Л. Реформа шкільної освіти в добу Центральної ради як перший національний досвід // Шлях освіти. – 2006. – № 2. – С. 40 – 46.

8. Бережна С. В. З розвитку народної освіти в Путивльському повіті Курської губернії в кінці XIX ст. / С. В. Бережна // Третя Сумська обласна наукова історико-краєзнавча конференція : Збірник статей. – Суми, 1999. – С. 107-108.

9. Бондар Л. Славетний український педагог – Микола Іванович Пирогов: До 195-річчя від дня народження // Рідна школа. – 2005. – № 9 – 10. – С. 58 – 60.

10. Бондар Л. Становлення та діяльність приватної Харківської жіночої недільної школи Х.Д. Алчевської // Рідна школа. – 2007. – № 7/8. – С. 62 – 64.

11.Борисова З. Подвижниця національного дошкільного виховання: До 150-річчя з дня народження // Дошкільне виховання. – 2006. – № 3, березень. – С. 3 – 4.

12. Ващенко Г.Г. Виховний ідеал / Хрестоматія з історії педагогіки. Вітчизняна школа і педагогіка. – Суми, 2003. – С. 259 – 263.

13.Гонюкова Л. Педагог і громадська діяч Софія Русова / Українки в історії.– К., 2004. – С. 72 – 77.

14. Грабовський П.А. Про розвиток шкільної освіти в Охтирському повіті Харківської губернії / Хрестоматія з історії педагогіки. Вітчизняна школа і педагогіка. – Суми, 2003. – С. 264 – 270.

15. Грінченко Б.Д. Народні вчителі і вкраїнська школа / Хрестоматія з історії педагогіки. Вітчизняна школа і педагогіка. – Суми, 2003. – С. 143 – 146.

16.Грушевський М.С. Про українську мову і українську школу. / Хрестоматія з історії педагогіки. Вітчизняна школа і педагогіка. – Суми, 2003. – С. 172 – 179.

17. Дзвінчук Д. Розвиток освітніх систем у ХХ столітті на нові запити ХХІ століття // Вища освіта України. – 2007. – № 1. – С. 27 – 35.

18. Добровольська В.А. Деякі питання історії розвитку жіночої освіти Півдня України на початку ХХ століття // Педагогіка і психологія. – 2007. -– № 2. – С. 139 – 150.

19.Драгоманов М.П. Чудацькі думки про українську національну справу / Хрестоматія з історії педагогіки. Вітчизняна школа і педагогіка. – Суми, 2003. – С. 135 – 140.

20. Зваричевська М. Педагогіка Софії Русової [До 150-річчя з дня народження Софії Русової] // Педагогічна думка. – 2006. – № 1. – С. 12 – 17.

21. Історія української та зарубіжної культури: Навчальний посібник / С.М. Клапчук, Б.І. Білик, Ю.А. Горбань та ін. : За ред. С.М. Клапчука, – 6-те вид., випр. і доп. – К. : Знання-Прес, 2007. – 358 с.

22. Історія української школи і педагогіки: Хрестоматія / Упорядник О.О. Любар; За ред. В.Г. Кременя. – К. : Знання, – 2005. – 766 с.

23. Коляда Н. Христина Алчевська. На освітянській ниві // Жінки в історії. – К., 2004. – С. 98 – 100.

24.Корж Л. В. Земська народна школа на Харківщині / Л. В. Корж // Шлях освіти. – 1999. – № 1. – С. 53-55.

25. Корж Н.М. Втілення педагогічних ідей Софії Русової // Управління школою. – 2006. – № 2, січень. – С. 20 – 23.

26. Короткий В.А. Михайло Максимович та освітні практики на Правобережній Україні в першій половині ХІХ століття. – К. : ВЦ «Київський університет», 1999. – 387 с.

27.Кучинська І. Громадянське виховання в Україні в другій половині ХІХ – ХХ століття // Педагогіка і психологія. – 2006. – № 1. – С. 128 – 132.

28. Кучинська І. Мотиви розвитку громадянського виховання в Україні: [Друга половина ХІХ – ХХ століття] // Педагогіка і психологія. – 2006. – № 2. – С. 115 – 119.

29. Кучинська І. Основні шляхи розвитку громадянського виховання у 1905 – 1920 рр. // Українська література в загальноосвітній школі. – 2006. – № 11. – С. 45 – 48.

30. Левківський М.В. Історія педагогіки: Підручник. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 369 с.

31. Леся Українка. Волинські образки / Хрестоматія з історії педагогіки. Вітчизняна школа і педагогіка. – Суми, 2003. – С. 146.

32. Любар О.О. Історія української школи і педагогіки: Навчальний посібник. – К. : Знання, 2001. – 448 с.

33. Майборода В. «Той народ бере перемогу, який має найкращу школу»: [Про видатного педагога-практика С.Ф. Русову] // Урядовий кур’єр. – 2006. – № 32, 16 лютого. – С. 16.

34. Медвідь Л.А. Історія національної освіти і педагогічної думки в Україні: Навчальний посібник. –К. : Вікар, 2003. – 335 с.

35.Міхно О.Діяльність Миколи Пирогова на посаді попечителя Київського навчального округу : до 200-річчя від дня народження// Шлях освіти. - 2010. - 4. - С. 32-37.

36.Мушка О. Організація навчально-виховного процесу в київських училищах на початку ХХ століття // Шлях освіти. – 2009. – № 2. – С. 36 – 41.

37.Навозняк Л.Л. Соціологічні віхи процесу формування духовності в школах України: [Від часів київської Русі до початку ХХІ століття] // Соціальна педагогіка: Теорія та практика. – 2008. – № 2. – С. 88 – 94.

38. Огієнко І.І. Наука про рідномовні обов'язки: Рідномовний катехізис. / Хрестоматія з історії педагогіки. Вітчизняна школа і педагогіка. – Суми, 2003. – С. 253 – 258.

39. Пісоцька О. Теоретичні основи та практичні шляхи індивідуалізації та регламентування покарань учнів у педагогічній спадщині М.І. Пирогова // Рідна школа. – 2006. – № 11. – С. 27 – 28.

40. Руденко Ю. Велети української духовності або педагогіка М. Драгоманова і К. Ушинського: виховні ідеали, національні цінності // Освіта. – 2004. – 21 квітня. – С. 6 – 7.

41. Русова С.Ф. Націоналізація школи / Хрестоматія з історії педагогіки. Вітчизняна школа і педагогіка. – Суми, 2003. – С. 154 – 158.

42. Русова С.Ф. Нова школа / Хрестоматія з історії педагогіки. Вітчизняна школа і педагогіка. – Суми, 2003. – С. 158 – 172.

43.Русова С. Виховні ідеї Г.Сковороди // Дивослово. – 1996. – № 8.

44. Сбруєва А.А., Рисіна М.Ю. Історія педагогіки у схемах, картах, діаграмах. – Суми, 2000. – 208 с.

45. Сігаєва Л.Є. Від Грінченка до Грінченка // Педагогіка і психологія. –2001. –№ 1. – С. 146 – 150.

46. Сірополко С. Історія освіти в Україні. – К. : Наукова думка, 2001.

47. Софія Русова (1865-1940): Антологія педагогічної думки // Початкова освіта. – 2007. – № 16, квітень – Вкладка.

48. Сухомлинська О. Розвиток особистості і освіта: історичний вимір // Освіта України. – 2008. – № 42, 6 червня. – С. 6.

49.Українська педагогіка в персоналіях: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів: У 2-х книгах. Кн. 1: Х-ХІХ століття (О.В. Сухомлинська, Н.Б. Антонець, Л.Д. Березівська, Л.С. Бондар; За ред. О.В. Сухомлинської. – К.; Либідь, 2005. – 550 с.

50. Українська педагогіка в персоналіях: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів: У 2-х книгах. Кн. 2: ХХ століття (О.В. Сухомлинська, Н.Б. Антонець, Л.Д. Березівська, Л.С. Бондар; За ред. О.В. Сухомлинської. – К.; Либідь, 2005. – 622 с.

51. Хлисту І. Національне виховання в родинах української еліти [кінець ХІХ – початок ХХ ст.] // Рідна школа. – 2008. – № 11. – С. 71 – 74.

52.Хрестоматія з історії педагогіки: Ч. 1: Вітчизняна школа і педагогіка/ Упор. та автор вступ. статей М.Ю. Рисіна, А.А. Сбруєва. – Суми : СумДПУ, 2003. – 298 с.

53. Чиренко Н. Христина Данилівна Алчевська // Шкільний світ. – 2007. – № 8, лютий. – С. 21.

 

Тема 5: Розвиток української національної школи за часів УНР, гетьманства П. Скоропадського та часів українізації в УСРР (2 год.).

Питання для співбесіди та самоконтролю:

1. Становлення системи національної освіти за часів Української народної республіки.

2. Народна освіта в добу Гетьманщини.

3. Українська школа часів Директорії.

4. Становлення системи освіти радянської України.

5. Організаційні та змістово-методичні інновації українського шкільництва 20-30-х рр. ХХст.

6. Підготовка вчительських кадрів.

7. Розвиток педагогічної науки в Україні в 20-30-х рр. ХХ ст.

Методичні рекомендації

 

Бурхливі політичні події першого десятиріччя ХХ ст. надали українцям довогоочікувану можливість власного державоутворення й незалежного розвитку. 1917 рік став відліком існування Української народної республіки. Особливості розвитку освіти України в період 1917-1919 рр. багато в чому залежали від політики того чи іншого уряду. Однак, не зважаючи на труднощі в період УНР національна освіта стала одним із провідних напрямів уваги держави і суспільства.

Діяльність державних органів: Генерального Секретаріату освіти та Міністерства освіти засвідчили прагнення неухильної розбудови національної школи. Завдяки праці І. Стешенка, О. Дорошкевича, C. Русової, П. Холодного, Т. Лубенця, І. Огієнка та інших освітян активно втілювалась ідея української школи: від широкої українізації існуючих російськомовних закладів до відкриття українських початкових шкіл, гімназій, народних університетів, українських державних університетів у Камянці-Подільському й Києві; утворення Науково-Педагогічної академії, Української академії мистецтв, Української академії наук тощо.

До безсумнівних переваг діяльності урядів й громадськості 1917-1919 рр. слід віднести розробку єдиної освітньої політики, що передбачала відкриття значної кількості українських шкіл, поширення української викладової мови та українознавчих курсів і предметів, підготовку вчительських кадрів, у тому числі й для шкіл національних меншин, забезпечення підручниками, навчальною й методичною літературою, підтримку талановитих учнів тощо. Узагальненням програми розвитку української національної школи стала розробка проектів трудової школи та «Проекту єдиної школи на Вкраїні», реалізація яких була зупинена через політичні події.

 Визначаючи особливості розвитку українського шкільництва періоду незалежності 1917-1919 рр. дайте порівняльну характеристику освітньої політики та розвитку школи за часів УНР, гетьманства П. Скоропадського, Директорії за такими питаннями:

· загальна спрямованість освітньої політики;

· принципи управління системою освіти;

·  розбудова національної школи різних щаблів (початкова, середня, вища);

· підготовка вчителів.

· організаційно-методичне забезпечення шкіл.

 

Глибокі політичні та соціально-економічні зміни, що відбувались в Україні з установленням радянської влади на початку 20-х років XX ст., привели до кардинальної перебудови всіх сфер життя українського суспільства. Нові ідеологічні орієнтири вимагали принципово іншої побудови процесів виховання та навчання, до того ж українські соціалісти прагнули самостійно керувати розбудовою нового суспільства.

Своєрідність ситуації полягала ще і в тому, що попередніми українськими урядами було досягнуто значних успіхів у розгортанні шкільництва, які хоч і не визнавались з ідеологічних причин новою владою, однак мали вже апробований досвід реформування.

Тому, на відміну від РРФСР, в Україні встановилася більш складна система освіти, що передбачала наявність 7-річної єдиної трудової з професійною орієнтацією. Були відмінності й на інших щабелях освітньої системи, зокрема у професійній ланці та в галузі вищої освіти.

Будуючи свою систему освіти українські урядовці керувались головним чином нагальними проблемами тогочасної дійсності. Дитяча безпритульність як масове лихо і потреба виховання майбутніх «будівників комунізму» вимагали створення державної системи соціального виховання, а завдання економічного характеру молодої республіки зумовлювали потребу у побудові старшої трудової школи як професійної.

Система соціального виховання радянської України організовувалась через мережу закладів, що охоплювали: дитячі будинки, інтернати, трудові школи, дитячі садки, дитячі клуби, бібліотеки, заклади весняно-літнього семестру (майданчики та інші тимчасові заклади).

20-30- ті рр. XX ст. ознаменувалися активним пошуком нових форм організації й методів навчання, збачагенням змісту освіти, структуруванням ланок освіти. Враховувався досвід інших країн, зокрема, Німеччини, Бельгії, Швейцарії, США. Радянським педагогам імпонували ідеї зарубіжних колег щодо інноваційних змін змісту й організації навчально-виховного процесу в школі. Особливо прихильно сприймався досвід зв’язку навчання з реальним життям, цілісним життєвим досвідом дитини, використання різних видів ігрової, пізнавальної, практичної діяльності дітей у процесі навчання. Ці ідеї втілювалися завдяки Дальтон-плану, методу проектів, Віннетка-плану, бригадно-лабораторному методу тощо.

Значного поширення в зазначений період набула комплексна система навчання. В її основу було покладено такий принцип побудови змісту освіти й організації процесу навчання, що передбачав їх концентрацію навколо провідної (стрижневої) теми. У радянській школі під цим розумілося трудове ознайомлення дітей з природою й суспільним середовищем, що їх оточує (природа-праця-суспільство).

Пошук і впровадження інновацій здійснювалися в умовах бурхливого розвитку педагогічної науки. Особливо важливими були такі напрями: педологія й рефлексологія (С. Ананьїн, Я. Чепіга, І. Соколянський, В. Протопопов, О. Залужний), експериментальна педагогіка (І. Соколянський, В. Протопопов), трудова школа (Я. Чепіга, Б.Манжос, С. Ананьїн, О. Музиченко), педагогіка колективу (О. Залужний, С.Лозинський, А.Макаркенко).

Узагальнення знань з теми передбачає надання відповідей на наступні питання.

1. Проаналізуйте структуру освітньої системи України 20-х років ХХст. (дошкільна освіта, загальна середня освіта, професійна та вища освіта), визначте її економічну та соціально-політичну доцільність.

2. Охарактеризуйте напрями діяльності українських наркомів освіти: Г.Ф. Гринька, О. Я. Шумського, М. О. Скрипника, визначне їх роль у розвитку національного шкільництва, розгортанні процесів «коренізації-українізації».

3. Визначте основні теоретичні положення радянської трудової школи та особливості її впровадження в УСРР та в РРФСР.

4. З’ясуйте основні етапи становлення та практичну реалізацію ідей системи соціального виховання 20-30-х рр. ХХст.

5. Розкрийте сутність політики «коренізації» в УСРР у 20-ті роки ХХст., з’ясуйте її значення для української освіти, науки, культури.

6. Охарактеризуйте сутність організаційних та змістово-методичних інновацій українського шкільництва 20-30-х рр. ХХ ст.: студійна система, метод проектів, Дальтон-план, бригадно-лабораторний метод, комплекси.

7. Охарактеризуйте провідні напрями розвитку педагогічної науки 20-30-х рр. ХХ ст.: вітчизняної педології, рефлексології, експериментальної педагогіки тощо.

8. Ознайомтесь із поглядами та діяльністю наших земляків – активних учасників культурно-освітніх процесів 20-30-х рр. ХХ ст.: Г.Ф. Гринька, А.С. Макаренка, Я.А. Мамонтова.

 

Література:

.

1. Агафонова Н. Вороги і приятелі. Освітня політика за часів Директорії // Рідна школа. – 1997. – № 7 – 8. – С. 19 – 20.

2. Березівська Л. Д. Реалізація української радянської моделі шкільної освіти в УСРР у контексті боротьби освітян проти її уніфікації (1927–1930) / Лариса Березівська // Рідна шк. – 2007. – № 5. – С. 67–71.

3. Березівська Л. Реформа шкільної освіти в добу Центральної ради як перший національний досвід // Шлях освіти. – 2006. – № 2. – С. 40 – 46.

4. Березівська Л. Д. Реформа внутрішнього змісту школи в УСРР
1924–1927 рр. у контексті суспільно-політичних та соціально-економічних детермінант / Л. Д. Березівська // Зб. наук. пр. Херсон. держ. ун-ту. Сер. Пед. науки. – Херсон : ХДУ, 2007. – Вип. 45. – С. 37–43.

5. Березівська Л. Д. Реформа шкільної освіти: концепції Міністерства народної освіти УНР та Наркомосу УСРР (1919–1920) / Л. Д. Березівська // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту ім. Т. Шевченка. Сер. Пед. науки. – 2006. – № 19 (114). – Ч. 1 . – С. 99–107.

6. Березівська Л. Д. Реформування шкільної освіти в Україні у XXI столітті : монографія / Л.Д. Березівська. – К. : Богданова А.М., 2008. – 406 с.

7. Березівська Л. Д. Розробка Наркомосом УРСР системи шкільної освіти та її апробація в контексті соціально-економічних та суспільно-політичних детермінант (1920–1924) / Лариса Березівська // Іст.-пед. альм. – 2007. – № 1. – С. 9–19.

8. Васькович Г. Шкільництво в Україні (1905–1920 рр.) / Г. Васькович. – К. : Мандрівець, 1996. – 360 с.

9. Дроб’язко П.І. Українська національна школа: витоки і сучасність: Посібник. – К., 1997. – 184 с.

10. Історія педагогіки / За ред. М.В. Левківського, О.А. Дубасенюк. –Житомир : ЖДПУ, 1999. – 336 с.

11. Корж Л. В. Історія становлення та розвитку Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка. – Суми: Редакційно-видавничий відділ СДПУ, 1999. – 88с.

12. Любар О.О., Стельмахович М.Г., Федоренко Д.Т. Історія української педагогіки. – К., 1998. – 356 с.

13. Маловідомі першоджерела української педагогіки ( друга половина XIX – XX ст.) : хрестоматія / упоряд. Л .Д. Березівська та ін. – К. : Наук. світ, 2003. – 418 с.

14. Медвідь Л. А. Історія національної освіти і педагогічної думки в Україні / Л. А. Медвідь. – К. : Вікар. – 2003. – 335 с.

15. Осьмук Н. Г. Вивченя зарубіжного педагогічного досвіду в 20-х роках українськими науковцями: головні напрями і завдання, організаційна політика НКО республіки / Н. Г. Осьмук // Педагогічні науки : зб. наук. пр. / редкол. : М. О. Лазарєв (відп. ред.) [та ін.]. – Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2000. – С. 142–150.

16. Осьмук Н. Г. Вплив ідей зарубіжної та вітчизняної соціальної педагогіки на становлення системи «соцвиху» в Україні у 20 – 30-ті рр. ХХ ст. / Н. Г. Осьмук // Вісник Житомирського педагогічного університету ім. І. Я. Франка. – 2000. – Випуск 6. – С. 78–81.

17. Осьмук Н. Г. Інноваційні пошуки визначних освітян Сумщини (20-ті – початок 30-х рр. ХХ ст.) / Н. Г.Осьмук // Вісник Луганського національного педагогічного університету ім. Тараса Шевченка (педагогічні науки). – 2006. – Випуск 19 (114). – С. 78–83.

18. Осьмук Н. Г. Педагогічні інновації в доробку сумських освітян 20-х років XX століття : метод тестів / Н. Г. Осьмук // Матеріали восьмої Сумської наукової історико-краєзнавчої конференції, (29-30 жовтня 2009 р.). – Суми : Вид-во СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2009. – С. 242-246.

19. Розвиток народної освіти і педагогічної думки на Україні (X – поч. XX ст.) / За ред. М.Д. Ярмаченка. – К., 1991. – 384 с.

20. Самоплавська Т. О. Ряппо Ян Петрович / Т. Cамоплавська // Українська педагогіка в персоналіях : [навч. посіб.] : у 2 кн. / за ред.
О. В. Сухомлинської. – К. : Либідь, 2005. – Кн. 2. – С. 37–42.

21. Сбруєва А.А., Рисіна М.Ю. Історія педагогіки в схемах, картах, діаграмах. – Суми, 2000. – 208 с.

22. Сухомлинська О. В. Мамонтов Яків Андрійович О.В. Cухомлинська // Українська педагогіка в персоналіях : [навч. посіб.] : у 2 кн. / за ред. О. В. Сухомлинської. – К. : Либідь, 2005. – Кн. 2.– С. 188–195.

 

Тема 6. Провідні ідеї радянської педагогіки співробітництва (3 год.)

1. Сутність педагогіки співробітництва: «педагогіка відношень», гуманно-особистісний підхід до дитини, єдність навчання і виховання.

2. «Ушляхетнення душі і серця дитини» у досвіді Ш. О. Амонашвілі.

3. Організаційно-педагогічні засади авторської школи М. П. Гузика.

4. Система роботи «школи - толоки» О. А. Захаренка.

5. Комунарська методика І. П. Іванова. Особливості колективного виховання в школі В. А. Караковського.

6. «Практичне людознавство» Є. М. Ільїна.

7. Технологія інтенсивного навчання В. Ф. Шаталова.

Методичні рекомендації

8 вересня 1986 року на запрошення «Учительской газеты» вчителі-експериментатори Л. Нікітіна, С. Лисенкова, В. Караковський, Ш. Амонашвілі, В. Шаталов, Б. Нікітін, Є. Ільїн, І. Волков, М. Щетінін зібралися у селищі «Переделкино», що під Москвою, з метою обміну ідеями, які були напрацьовані ними протягом двадцятип’яти річної експериментальної роботи у своїх школах та класах.

Педагогіка співробітництва не була винайдена, на неї неможливо взяти патент. Вона народилася не в кабінетах, а за учительським столом.

Працюючи в різних школах, не знаючи один одного, вчителі-експериментатори дійшли одних і тих самих висновків.

Зверніть увагу на деякі з них:

1. Стосунки з учнями.

2. Учіння без примусу.

3. Ідея складної мети.

4. Ідея опори.

5. Опорні сигнали В. Шаталова.

6. Оцінка робіт.

7. Ідея вільного вибору.

8. Ідея випередження.

9. Ідея величезних блоків.

10. Ідея відповідної форми.

11. Ідея самоаналізу.

12. Інтелектуальний фон класу.

13. Колективне творче виховання.

14. Творча продуктивна праця.

15. Творче самоврядування.

16. Співробітництво з батьками.

17. Особистісний підхід.

18. Співробітництво вчителів.

Проаналізуйте особливості діяльності педагогів, зазначених у плані, ознайомтесь з їх творами.

Література:

1. Захаренко С., Сахаренко О.Педагогіка конкретної мети як провідний виховний метод у системі превентивного виховання О. А. Захаренка// Рідна школа. – 2011. – 1/2. – С. 18-22.

2. Ільїн В. В., Ткаченко Л. І. Григорій Сковорода як відповідь на виклик епохи [Текст] / В. В. Ільїн, Л. І. Ткаченко //Шлях освіти. – 2010. – № 2. – С. 44-47.

3. Кириченко А.Духовне виховання й духовна освіта в авторській школі М. П. Гузика// Директор школи, ліцею, гімназії. - 2010. –№ 6. – С. 71-88.

4. Колесник М. С.Не згасне свічка совісті : [педагогічний досвід О. С. Захаренка]// Позакласний час. – 2011. –№ 10. – С. 134-135.

5. Комісаренко Н.Школа О. Захаренка – «школа самореалізації особистості»// Позакласний час. – 2011. – № 10. – С. 128.

6. Крутенко О.Виховання гуманістичних цінностей особистості школяра в педагогічній спадщині Олександра Захаренка// Рідна школа. – 2009. –№ 4. – С. 22-25.

7. Надточій Т.Шалва Олександрович Амонашвілі// Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – 2011. – № 9. – С. 18-21.

8. Рисіна М. Ю., Осьмук Н. Г. Сутнісні характеристики авторських шкіл видатних послідовників А. С. Макаренка (др.. половина ХХ ст.) / творча спадщина А. С. Макаренка крізь призму сучасності. / Суми, 2008. – С. 46–96.

 


Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 631; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!