Зразок оформлення змісту курсового дослідження



Тема: «Оптимізація індивідуальних навчальних стилів учнів загальноосвітніх навчальних закладів».

Один із варіантів:

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………….4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОБЛЕМИ

ОПТИМІЗАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ

СТИЛІВ УЧНІВ………………………………………………9

    1.1. Стан досліджуваної проблеми у вітчизняній та

     зарубіжній психолого-педагогічній літературі………9

    1.2. Основні підходи до вивчення індивідуальних

    навчальних стилів учнів сучасної загальноосвітньої

    школи……………………………………………..……14

    1.3. Комплексний підхід до оптимізації

    індивідуальних навчальних стилів учнів……………20

Висновки до першого розділу………………………..25

РОЗДІЛ 2. ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ОПТИМІЗАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ СТИЛІВ УЧНІВ…26

    2.1. Типологія індивідуальних навчальних стилів

    учнів загальноосвітніх навчальних закладів………...26

    2.2. Обґрунтування педагогічних умов оптимізації

    індивідуальних навчальних стилів учнів …………...32

    2.3. Ефективність оптимізації індивідуальних

    навчальних стилів учнів у навчально-виховному

    процесі загальноосвітньої школи ….………………..37

Висновки до другого розділу………………………..42

ВИСНОВКИ...........................................................................43

ДОДАТКИ…………………………………………………...45

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………..50

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідності)

Якщо у курсовій роботі використано специфічну термінологію, а також маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують на окремій сторінці перед вступом.

Перелік треба друкувати двома колонками, у яких ліворуч за абеткою наводять скорочення, праворуч – їх детальне розшифрування.

Якщо в курсовій роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення тощо повторюються менше від трьох разів, перелік не складають, а їх розшифрування наводять у тексті при першому згадуванні.

Зразок оформлення переліку умовних позначень, символів і скорочень

ІКТ                   інформаційно-комунікаційні технології

К-суспільство       поєднання ІКТ із людським, творчим компонентом

ЗНЗ                        загальноосвітній навчальний заклад


Вступ

 

У вступі розкриваються вихідні позиції дослідження: сутність і стан досліджуваного питання та його значущість; визначається понятійно-категоріальний апарат дослідження; подається аргументація актуальності дослідження та доцільності вибору теми; надаються вихідні дані та підстави для її розроблення; обґрунтовується необхідність проведення дослідження; формулюються об’єкт, предмет, мета, гіпотеза, завдання, методи дослідження; висвітлюється послідовність проведення дослідження; зазначаються заклади освіти, де здійснювалася експериментальна робота (за умови її наявності); визначається теоретичне і практичне значення здобутих результатів; надається опис структури курсової роботи. Орієнтовний обсяг вступу – 5 – 7 сторінок.

Далі подають загальну характеристику курсової роботи у рекомендованій нижче послідовності.

Актуальність теми дослідження

Обґрунтовуючи у вступі актуальність теми дослідження, студент засвідчує вміння відокремити головне від другорядного, виявити вже відомі аспекти проблеми, диференціювати теоретично досліджене й не досліджене. Саме невідоме обирається як предмет наукового пошуку студента.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання.

Досить часто, обґрунтовуючи актуальність проблеми, вказують на директивні документи, цитують постанови, закони, висловлювання класиків, або, не обтяжуючи себе, стверджують, що тема досліджена недостатньо. Важливо в результаті попереднього дослідження матеріалу виявити аспекти теми, які вже відомі, й ті, що потребують додаткового вивчення, а також ті, які зовсім не розроблені.

Актуальність має бути одним із основних критеріїв прикладних досліджень і визначатися трьома показниками:

- відповідністю соціальному замовленню, де виражена тенденція розвитку школи та її потреб;

- розробленістю цієї проблеми у педагогічній науці;

- потребами практики, труднощами, що виникають у навчально-виховній практиці через брак відповіді на досліджуване питання.

У курсовому дослідженні можуть бути виокремлені методологічна і процедурна частини. До методологічної входять визначення мети, завдань, об’єкта, предмета дослідження, формулювання гіпотези й уточнення понятійно-категоріального апарату. Процедурну частину становлять розроблення плану дослідження, опис методів збирання фактичних даних, способів їх аналізу згідно з гіпотезою, опис логіки викладу матеріалу, структура тексту наукової роботи.

Розглянемо кожен із елементів наукового апарату курсового дослідження.

 

Мета і завдання дослідження

У довідникових джерелах поняття мета (ціль) характеризується як усвідомлений образ бажаного результату, на досягнення якого спрямовано дії людини; образ результату утримується у свідомості весь час, поки виконуються дії, або як передбачуваний корисний результат, що визначає цілісність і спрямованість поведінки особистості. Що складнішою є визначена мета, то триваліший шлях до її здійснення. З огляду на це, досягнення значимих цілей передбачає прогнозування і планування діяльності. Планування охоплює постановку кінцевої і проміжних цілей. Мета визначає дію, яка забезпечує досягнення мети.

Мета дослідницького пошуку, зазвичай, описується через його кінцевий результат. Автор ставить собі запитання: який результат я хочу одержати? Мету дослідження не рекомендується формулювати як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Зразок

Тема: «В. О. Сухомлинський про виховання дітей у сім’ї».

Один із варіантів:

Мета дослідження: теоретичне обґрунтування продуктивних ідей виховання дітей у сім’ї у педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського, актуалізація досвіду вченого в сучасних умовах розбудови національної школи.

 

Мета дослідження обумовлює його завдання. Щоб їх осмислити, дослідник повинен поставити собі запитання: що потрібно зробити, аби досягти мети? Завдання дослідження можуть бути описані стандартизованими термінами: визначити…, з’ясувати…, розкрити…, розробити…, обґрунтувати…, експериментально перевірити… , виявити…, перевірити…, проаналізувати…, удосконалити…, впровадити…, уточнити…, систематизувати… тощо.

Отже, завданнякурсової роботи розглядаються як конкретизація мети.

Зразок

Тема: «Виховання дітей у сім’ї у педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського».

Один із варіантів:

Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан розробленості проблеми виховання дітей у сім’ї у педагогічній теорії й освітній практиці, визначити напрями дослідження.

2. Обґрунтувати продуктивні ідеї виховання дітей у сім’ї у педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського.

3. З’ясувати умови та чинники актуалізації досвіду В. О. Сухомлинського в сучасних реаліях розбудови національної школи в Україні.

 

1.6.3. Обєкт і предмет дослідження

Із темою дослідження тісно пов’язані його об’єкт і предмет.

Об’єкт – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення. На думку вчених, об’єкт визначається як реальні педагогічні процеси, що містять протиріччя. Визначаючи об’єкт дослідження, студент має відповісти на запитання: що конкретно ним досліджується?

Об’єкт дослідження у педагогіці переважно міститься у межах навчально-виховного процесу освітнього закладу.

Об’єктом дослідження можуть бути: процес спілкування…; процес становлення і розвитку…; процес навчально-пізнавальної діяльності … тощо.

 

Предмет дослідженняміститься у межах об’єкта.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться як загальне й часткове. В об’єкті виділяється та його частина, що є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему курсової роботи, що окреслюється на титульному аркуші як її назва.

Предмет дослідження тлумачиться як окремі властивості, характеристики об’єкта, що становлять інтерес для науковця у зв’язку з проблемою, що вивчається. Слід зазначити: у предметі дослідження виявляється особливість, яка відбиває цілісні властивості об’єкта, тобто зміна предмета обов’язково призводить до зміни об’єкта, і навпаки. Розмірковуючи над предметом дослідження, можна віднайти відповідь на запитання: які властивості, аспекти, функції об’єкта розкриває це дослідження?

Зразок

Тема: «Виховання толерантності у студентів педагогічного коледжу у позаурочній діяльності».

Один із варіантів:

Об’єкт дослідження – процес виховання толерантності у студентів педагогічного коледжу.

Предмет дослідження – педагогічні умови виховання толерантності у студентів педагогічного коледжу у позаурочній діяльності.

 

Гіпотеза дослідження

Предмет дослідження визначає його гіпотезу.Термін «гіпотеза» (грецьк. hipothesis – підстава, припущення) в загальному розумінні означає деяке припущення, що потребує перевірки. У науковому дослідженні гіпотеза – це наукове припущення, що висувається для пояснення певного явища і має бути перевіреним на практиці, теоретично обґрунтованим,  щоб стати достовірною науковою теорією.

Гіпотеза – це своєрідний умовивід. При його конструюванні враховують: а) наявність наслідків (тобто того чи іншого факту або явища) відповідно до підґрунтя (тобто причини) або б) спорідненості наслідків (фактів, явищ, ознак) співвідносно до наявності підґрунтя (тобто причини).

Подальший крок наукового дослідження – перевірка гіпотези практикою. У педагогічному дослідженні гіпотеза – це пробне попереднє передбачення або узагальнення щодо сутності, природи явища, що вивчається, і можливих підходів до розв’язання педагогічних проблем. У гіпотезі формулюється нове вирішення завдання. У процесі розроблення гіпотеза розгортається в систему припущень, кожне з яких спирається на попереднє. Питання, над яким має розмірковувати дослідник під час формулювання гіпотези, звучить так: «Що не є очевидним в об’єкті; що я можу відкрити у ньому такого, чого не помічають інші?».

Щоб сформулювати гіпотезу, потрібно володіти значним обсягом інформації про об’єкт дослідження і, передусім, досконало вивчити стан його розробленості в теорії і практиці. У гіпотезі не мусить бути самоочевидних припущень, що є однією з типових помилок у науковому апараті дослідження.

Здійснений аналіз спонукає студента ще раз замислитися щодо важливості коректного формулювання теми дослідження. Теми, назва яких починається зі слів «Роль…», «Удосконалення…» тощо, досить складні з позицій формулювання гіпотези, оскільки не містять проблемності і мають описовий, констатувальний характер. Доцільно формулювати тему, уживаючи такі словосполучення: «Педагогічні умови…», «Формування готовності…» тощо. Так, у першому випадку виявляється можливість висловити вихідне припущення досить чітко: за яких педагогічних умов ефективно функціонує певний об’єкт?

Зазначимо, що курсова робота експериментального характеру передбачає обов’язкову наявність гіпотези.

 

Зразок

Тема: «Запровадження інноваційних технологій у навчальний процес початкової школи: проблеми і перспективи».

Один із варіантів:

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що запровадження інноваційних інноваційних технологій у навчально-виховний процес початкової школи сприятиме підвищенню  його якості, зростанню рівня професійної компетентності педагогічних працівників.

Тема: «Виховання толерантності у студентів педагогічного коледжу у позаурочній діяльності».

Один із варіантів:

Гіпотеза дослідження: ефективність виховання толерантності у студентів педагогічного коледжу у позаурочній діяльності підвищиться за умов оптимізації форм і методів виховання толерантності; організації спільної діяльності студентів, яка сприяє формуванню досвіду толерантної поведінки; побудови взаємин педагогів зі студентами на основі педагогічної підтримки.

 

Методи дослідження

Метод (від гр. methodos – спосіб пізнання) це сукупність відносно однорідних прийомів, операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності, підпорядкованих вирішенню конкретного завдання.

У курсовій роботіподають перелік методів, використаних автором для досягнення   її мети. При цьому потрібно коротко та змістовно вказувати, що саме досліджувалося за допомогою того чи іншого методу. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору методів.

Зразок

Тема: «Професійно-педагогічні коледжі в системі підготовки педагогічних кадрів в Україні (друга половина ХХ – початок ХХІ ст.)»

Один із варіантів:

Методи дослідження: систематизація наукової літератури (з метою вивчення стану досліджуваної проблеми); термінологічний аналіз і метод операціоналізації понять (із метою вивчення понятійного апарату дослідження); хронологічно-системний і проблемно-пошуковий (для наукового обґрунтування процесу становлення і розвитку професійно-педагогічних коледжів другої половини ХХ – початку ХХІ ст.); проблемно-генетичний аналіз (для актуалізації історичного досвіду, прогнозування розвитку педагогічної освіти).

 


Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 530; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!