Ціна та позиціювання на ринку

Обравши конкретний сегмент, фірма має визначити для себе, як проникнути на нього й здобути конкурентні переваги. Перед цим потрібно дослідити позиції всіх наявних на ринку конкурентів і визначити своє місце на ринку. Позиціювання – дії, спрямовані на формування сприйняття споживачами даного товару відносно товарів-конкурентів за тими перевагами й зисками, які вони можуть отримати. Тобто позиціювання – це визначення місця товару фірми на ринку серед товарів-аналогів.

Позиціювання являє собою 2 взаємопов’язаних процеси: робота зі свідомістю потенційних споживачів, робота з товаром. Перша дозволяє оцінити, як реально споживач сприймає товар. Друга – яких дій необхідно вжити, щоб даний товар посів відповідне місце серед товарів конкурентів, з числа яких споживачі роблять свій вибір.

Стратегія позиціювання обов'язково має узгоджуватися з комплексом маркетингових засобів фірми в цілому та з окремими його елементами – товарами, ціною, збутом та просуванням. Невідповідність навіть одного з елементів маркетингового комплексу до проголошеної стратегії позиціювання може призвести до її ринкового провалу.

З погляду маркетингу ціна - це гроші або якась інша компенсація, що її пропонують за право власності або користування товарами чи послугами. Сутність позиціювання за співвідношенням "ціна – якість" полягає в знаходженні оптимального поєднання цих показників і доведення його до свідомості споживача. Наприклад: "європейська якість за українськими цінами", "найкращі ціни на кращі кондиціонери" (фірма "Фокстрот"), відмінне поєднання дизайну, ціни та якості (магазин "Інтер'єр");

Система цін в умовах вітчизняного ринку.

В умовах ринку діє цілісна система цін, яка суттєво впливає на результат-ть маркетингової д-сті підпр-в. Саме ці­на в процесі реалізації продукції визначає успіхи підпр-ва, що виражається в обсягах продажу та величині одержуваного прибутку.

Визначальну роль відіграють ціни на про­дукцію базових галузей ек-ки — чорної металургії, машино­буд-ня, паливно-енергетичного комплексу, хімічної пром-ті тощо.

Залежно від характеру ек обороту розрізняють оптові, закупівельні, прейскурантні та роздрібні ціни, а також та­рифи.

Оптові ціни викор-ть у процесі реалізації проду­кції підпр-ва іншим підпр-вам, збутовим організа­ціям та посередникам.

Закупівельні ціни подібні до оптових. Різниця полягає в тому, то за цими ці­нами виробники с/г продукції реалізують свою продукцію для подальшої переробки або продажу певним госп структурам

Вартість будівельних об'єктів оцінюють на підставі прейскура­нтних цін або кошторисної вартості. У процесі реалізації товарів населенню торговельними орга­н-ціями та іншими посередницькими структурами викор-ть роздрібні ціни. У системі побутового та сервісного обслуг-ня, під час транспортування продукції та перевезенні пасажирів, а також ін­ших видів обслуг-ня застос-ть тарифи. Вони являють собою відповідну плату за надання певних послуг.

Відповідно до часу дії ціни поділяються так:

—довгострокові та короткострокові;

—          поточні ціни, що змінюються в рамках одного контракту відповідно до коливань ринкової кон'юнктури;

—змінні або спадні, які з урахуванням рівня попиту поступо­во знижуються з насиченням ринку продукцією;

—гнучкі, що швидко реагують на зміну попиту та проп-ня на ринку;

—сезонні, що змінюються залежно від пори року.

Ураховуючи територію дії, розрізняють ціни: зовнішні, внутрішні.

Ступінь новизни продукції враховують на підставі відповід­них цін. При цьому розрізняють: —ціни на нову продукцію; —ціни на продукцію, що реалізують на ринку вже тривалий час. Різниця між ними полягає в особливостях вияву попиту та маркети­нгової д-сті підпр-ва під час реалізації кожного виду про­дукції на ринку. Так, зазвичай попит на нову продукцію незначний. Це потребує від підпр-ва додаткових зусиль для стимул-ня її збуту

Залежно від ступеня свободи щодо обмежень держ за­конодавства в умовах вітчизняної ек-ки розрізняють:

 —фіксовані ціни. їх розробляють відповідні державні органи та затверджує Управління з питань цінової політики при держ адміністрації. Вони залиш-ся незмінними на всій терито­рії та протягом усього періоду їх дії. такі ціни встан-ть на окремі види стратегічної сировини (уранову руду, кіновар), дорогоцінні та рідкісноземельні метали, продук­цію військового призначення тощо.

—регульовані ціни. Такі ціни встан-ть федеральні або регіональні органи ціноутв-ня, регулюють в межах установленої верхньої та нижньої границь ціни на підставі коефіцієнтів зміни цін.

—           вільні ціни. їх формують на підпр-ві, керів-во яко­го їх затверджує. Встан-ть їх на ті види продукції, що не входять до держ переліку товарів, які реалізують за фіксо­ваними та регульованими цінами. За своєю ек суттю вільні ціни — ринкові.

Залежно від маркетингових цілей підпр-ва ціна під час реа­лізації продукції на ринку виконує певні функції. Згідно з ними вона має відповідну назву: трансфертна ціна, договірна ціна, переважна ціна, пільгова ціна, престижна ціна, дискримінаційна ціна, біржова ціна, та ін.

Взаємозв’язок попиту і ціни.

Підпр-во виходить на ринок і пропонує свою продукцію споживачеві за ціною пропонування, що також має назву базис­ної або вихідної: за ціною попиту планує купувати продукцію підприємства споживач. У процесі реалізації продукції на ринку виникає остаточна ціна (під впливом співвідношення попиту і пропонування), за якою й реалізують товар

З погляду маркетингу ціна це гроші або якась інша компенсація, що її пропонують за право власності або користування товарами чи послугами. Попит – суспільна або особова потреба в матеріальних благах і цілях, у засобах вир-ва і предметах споживання, забезпечена купівельною здатністю, тобто грошовими засобами покупців; це платоспроможна потреба.

Величина попиту оцін-ся к-стю конкретної продукції, об’єм якої може бути придбаний покупцями по встановленій, або договірній ціні. Або інакше кажучи: це вартісна оцінка попиту, або попит помножений на ціну. Величина попиту визначає рівень ціни споживача, за яку він має намір купувати продукцію підпр-ва.

Ці поняття дуже тісно взаємозв’язані між собою. Існує закон попиту, існує і цінова еластичність попиту. Закон попиту відбиває тенденцію обернено пропорційної залежності попиту і ціни: чим вища ціна тим нижчій попит (крім престижних товарів). Цінова еластичність попиту дає можливість відчути, якою мірою покупці виявляють своє став-ня до змін у цінах з погляду на к-сть придбаних товарів. Оскільки залежність між ціною і попитом (як правило) зворотна, Ке завжди буде зі знаком мінус, який в розрахунках ігнорується. До відома береться лише абсолютна величина Ке. Значення коефіцієнта еластичності може змінюватись від нуля до нескінченності.

Цінова еластичність попиту.

Еластичність — це міра реагування однієї ек змінної на зміни, що відбулися в іншій ек змінній. Кількісно еластичність вимірюється показником, який називають коефіцієнтом еластичності Е.

Цінова еластичність попиту дає можливість відчути, якою мі-рою покупці виявляють своє ставлення до змін у цінах з огляду на к-сть прид-баних товарів.

Цінова еластичність попиту визнач-ся за допомогою відповідних коеф.

Цінова еластичність попиту (КЕ)

де КЕ - коефіцієнт цінової еластичності;

Р – початкова ціна;

Х – попит який відповідає ціні Р;

D Р – зміна ціни

D Х – зміна попиту

якщо 0 < КЕ < 1 – попит нееластичний (зменшується) за збільшення доходів – товари низької якості;

КЕ > 1 – нееластичний попит (товари високої якості)

Перехресна еластичність попиту(КЕ) Перехресна еластичність попиту – це відносна зміна попиту на продукт А у зв’язку з відносною зміною ціни на продукт

Де ХА – початкова к-сть продукту А;

DХА – зміна обсягів продажу прод.А;

РБ – початкова ціна продукту Б;

DРБ - зміна ціни на продукт Б;

коли КЕ = 0 – існує взаємозамінність продуктів;

КЕ >0 – існує взаємодоповненність продукту;

КЕ< 0 – продукти не мають ні замінності, ні конкурент­ного співвідношення;

Фактори які впливають на значення еластичності попиту:

· замінність товарів: чим більше існує замінювачів товару, тим більш еластичним є попит на нього;

· питома вага товару в доході споживачів: чим більш важливе місце займає продукт у бюджеті споживачів, тим вища еласт-ть попиту на нього;

· належність товарів до предметів розкошу чи першої необхідності: чим ближче товар до життєво необхідних, тим менш еластичний попит на нього;

· фактор часу: еласт-ть попиту на продукт є в прямій залежності від проміжку часу, необхідного для прийняття рішення, оскільки зі зміною ціни змінюються звички і смаки споживачів.

Види еластичності попиту.

Види еластичності попиту.

1) Еластичний або відносно ел-й попит – КЕ> 1 -- %-ва зміна к-сті покупок продукції вища за %-ву зміну ціни; Отже, еластичний попит — це швидка і значна зміна величини попиту під впливом зміни ціни товару. Еластичний попит завжди забезпечує зростання обсягів доходу (виручки від реалізації), який визначається грошовою сумою, що сплатили покупці й отримали продавці, це добуток ціни за одиницю товару на к-сть одиниць проданого товару.

2) Одинична ел-сть попиту – КЕ= 1— ситуація, за якої зміна ціни на 1 % зумовлює таку саму зміну обсягу попиту на 1 %. Коефіцієнт одиничної еластичності попиту завжди дорівнює одиниці Ер = 1, тому що величина попиту і ціна змін-ся однаковими темпами.

3) Неел-й чи відносно неел-й попит – КЕ < 1 величина попиту змінюється на менший відсоток, ніж змінюється ціна, а загальна виручка скорочується.

---

Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 494; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!