Прилади та обладнання, що використовуються в роботі



 

 Однофазний індукційний лічильник СО-2, класу 2,5; взірцевий ватметр типу ЄДВ, класу 0,2; амперметр і вольтметр типу Э378 класу 1,5; автотрансформатор ЛАТР-Т-ІМ, трансформатор навантаження, реостат 2 15 Ом (10А), реостат 600 Ом.

 

Завдання роботи

 

В процесі підготовки до виконання лабораторної роботи слід вивчити рекомендовану літературу, ознайомитись з установкою та принципом дії лічильників електричної енергії, підготувати відповіді на контрольні запитання, розрахувати та скласти таблицю по формі 2.3. методичних вказівок для самостійної підготовки, заготовити форму звіту і необхідні робочі таблиці, що потрібні в звіті.

 

Порядок виконання роботи.

 

На лабораторний стенд виведені три фази змінної напруги 220В, що вмикається вмикачем В1, трансформатор навантаження (ТН), щитові амперметри та вольтметри, а також повірочний однофазний лічильник активної енергії типу СО-2. На лабораторному столі розміщені автотрансформатор типу ЛАТР-Т-ІМ, взірцевий ватметр (W0) електродинамічної системи і реостати.

На початку роботи необхідно зібрати схему повірки (рис.2.1.). Зібрану схему показують викладачу для перевірки, а потім включають В1. При цьому засвічується сигнальна лампочка.

В момент включення слідкують за відповідним напрямком обертання диску лічильника, вказаному стрілкою, за показами амперметра та вольтметра, які не повинні перевищувати номінальних для лічильника значень і за показами взірцевого ватметра. Встановивши номінальну напругу 220В, перевіряють справність лічильного механізму лічильника. Для цього, помітивши фіксоване на циферблаті лічильного механізму число і встановивши струм 0,5А, відраховують 40 обертів диску і знімають покази лічильного механізму з порахованою кількістю обертів. Вони повинні співпадати.

 

Рисунок №2.1 - Схема для повірки однофазного лічильника електричної енергії  

 

2.6.1 Визначення порогу чутливості і самоходу.

Для визначення порогу чутливості встановлюють на вольтметрі номінальну напругу і за допомогою додаткового реостата Rдод. Визначають мінімальну напругу, при якій диск лічильника починає обертатися. Обчислюють приблизне значення порогу чутливості за формулою    .

Обчислюють час  в хвилинах і регулюють мінімальне навантаження так, щоб за час Т лічильник зробив один повний оберт. Після цього обраховують дійсне значення   і звіряють його з табличним. Роблять висновок про чутливість лічильника.

Вилучають з схеми 2.1 додатковий опір, розімкнувши послідовне (струмове) коло і встановивши напругу в паралельному колі рівне , спостерігають напротязі 10хв. За диском лічильника. За цей час диск повинен зробити не більше одного оберту. Якщо диск при розімкнутому послідовному колі обертається, то лічильник має самохід і потребує регулювання.

 

2.6.2 Визначення систематичної складової основної похибки лічильника.

Перед повіркою основної похибки лічильник повинен прогрітися 15хв. Похибка визначається для трьох значень струму навантаження: 100%, 50%, 10% від номінального при  і  в залежності від підготовленого заздалегідь розрахункового листа (табл.2.1). При цьому за допомогою секундоміра вимірюється дійсне значення часу t, за який диск лічильника здійснює число обертів N. Отримані результати заносять в табл.2.1. і по них обчислюють відносну похибку  в процентах.

 

Таблиця 2.1

Покази взірцевого ватметра, , под. Число обертів N     Нормальний час tн, с Дійсне значення  t, с Відносна по-хибка
1     2 3 4      5     6   7
             

Всі вимірювання проводяться при номінальній напрузі, міняючи за допомогою реостата Rструм навантаження, спочатку при , а потім при . Коефіцієнт потужності 0,5 встановлюється перемикачем в схемі повірки (рис.2.1) паралельного кола з лінійною напругою UAB на лінійну напругу  UAC.

При цьому включення послідовного кола повинно бути без змін. У відповідності з ГОСТ 8.259-77.ГСИ “Лічильники електричні активної та реактивної енергії індукційні. Методи та засоби повірки.” для кожного вимірювання потрібно взяти не менше двох відліків по секундоміру і по них визначити середнє значення tср

 

2.7 Зміст звіту.

 

У звіті необхідно вказати назву та ціль лабораторної роботи, привести схему повірки лічильника, потрібні розрахунки та результати вимірювань. В кінці звіту повинен бути висновок про придатність та роботу даного лічильника.

 

2.8 Контрольні запитання.

 

2.8.1 Як проводиться вимірювання електричної енергії?

2.8.2 Які існують види лічильників електричної енергії?

2.8.3 Будова та принцип роботи індукційного лічильника?

2.8.4 В чому переваги електронних лічильників перед електромеханічними? Принцип дії цих лічильників.

2.8.5 Основні метрологічні характеристики лічильника.

2.8.6 Що таке стала лічильника та що таке номінальна стала? Яка між ними різниця?

2.8.7 Що є основною метрологічною характеристикою лічильника?

2.8.8 Класифікація індукційних лічильників електричної енергії.

2.8.9 Що таке самохід лічильника, від чого він залежить і яким чином може бути усунений?

2.8.10 Як визначити самохід лічильника?

2.8.11 Як визначити поріг чутливості лічильника?

2.8.12 Які операції проводяться при повірці лічильника?

2.8.13 Порядок визначення відносної похибки лічильника.

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3

3.1 Назва роботи:Вимірювання потужності в колах постійного і однофазного змінного струмів. Повірка ватметрів.

 

3.2 Тривалість роботи:2 аудиторны години.

 

3.3 Мета роботи: Ознанайомитися з приладами, що застосовуються для вимірювання потужності в колах постійного і однофазного змінного синусоїдального струмів і з методами вимірювання потужності. Одержання практичних навиків у вимірюванні потужності, коефіцієнта потужності і в повірці аналогових ватметрів.

 

 

3.4 Прилади та обладнання, що використовуються в роботі

 

Ватметри: типу ЭДВ №104398, класу 0,2; типу АСТД №136716, класу 0,5; амперметр типу АСТ №118139, класу 0,5; міліамперметр типу Э513 №13284, класу 0,5; вольтметр типу Э59 №186620, класу 0,5; вольтметр типу М243 №5124, класу 0,2; ЛАТР, навантажуючий трансформатор НТ; реостат (4,5 , 0,7А); трансформатор струму типу И54М, класу 0,2; джерело постійного струму 75В; конденсатор 10мкФ; резистор навантаження; омметр М218.

 

3.5 Завдання роботи

 

При підготовці вивчити будову електродинамічного та феродинамічного ватметрів, ознайомитися з методами вимірювання електричної потужності і правилами повірки ватметрів. Рекомендується під час самопідготовки вияснити порядок виконання роботи, підготовити відповіді на контрольні запитання, заготовити бланки протоколів.

 

3.6 Опис лабораторної установки

 

На лабораторному стенді вмонтовані: трьохфазний вимикач (3 220В) і вимикач постійного навантаження 75В (із сигнальними лампочками); навантажуючий трансформатор НТ, перемикач меж регулювання струму “П”; амперметр і вольтметр типу Э378, опір навантаження Rн і конденсатор Сн. Інші прилади, потрібні для виконання роботи, розміщені на лабораторному столі і вибираються студентами самостійно.

 

3.7 Порядок виконання роботи

 

3.7.1.Вимірювання потужності в колі постійного струму

 

1. Зібрати схему на (рис.3.1). В якості джерела живлення використати джерело постійної напруги 75В, в якості навантаження – опір Rн. Вимірювальні прилади вибрати самостійно.

2. Включити джерело живлення, записати в протокол роботи покази амперметра, вольтметра і ватметра.

3. Виміряти за допомогою омметра М218 опір навантаження.

                                               

Протокол №1

Вимірювання потужності в колі постійного струму 

 

Вимірювальні прилади: 1) амперметр типу ________, клас ______, система ________, межі вимірювання __________, ціна поділки _______, rА=_____;

2)Вольтметр типу ________, клас ______, система ________, межі вимірювання __________, ціна поділки _______, rV=_____;

3)Ватметр типу ________, клас ______, системи ________, межі вимірювання __________, постійна приладу _______, rІ=_____, LI=_____mH;

4)Опір навантаження______Ом.

Таблиця 3.1

п/п

Методи вимірювання потужності

      Покази приладів

Поправка

Вт

  Похибки


Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 336; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!