Експлуатація горизонтального і вертикального дренажів
Дренаж на зрошувальній системі служить для зниження і відводу ґрунтових вод з метою підтримки оптимального водного і сольового режимів ґрунтів.
По конструкції дренаж підрозділяється на горизонтальний, відкритий і закритий, і вертикальний.
Відкритий дренаж проводиться по зниженим точкам місцевості і характеризується великою глибиною каналів. Особливості експлуатації відкритого дренажу полягають у виконанні великого обсягу робіт з очищення та обкошування через роботу каналів з малим наповненням, замулення ґрунтом, змитті з водозбірної площі, зсування і обвалення укосів, нерівномірне осідання ложа каналів, інтенсивного заростання бур’янистою рослинністю. Проведення систематичного очищення каналів від наносів і заростання необхідно для підтримки рівня ґрунтових вод на потрібній глибині.
Закритий горизонтальний дренаж виконується з гончарних, азбестоцементних, склопластикових, пластмасових (ПВХ) і інших труб. Труби виконуються з перфорацією для прийому води з водоприймальною площею не менше 15%. Глибина закладки закритого дренажу – до 4 м. Водоприймальна перфорація труб захищається від попадання ґрунту в трубопровід фільтром, який складається з 8 ... 10 шарів скловолокна або з 4 ... 5 шарів склополотна. Траси дренажних колекторів поділяються оглядовими колодязями, які одночасно служать і мулопоглиначами.
Основною причиною виходу з ладу закритого дренажу являється його замулення. Спостерігають за роботою закритого дренажу за допомогою оглядових колодязів та гирлових споруд, розташованих на закритих колекторах. Справність дрен встановлюють за наявності стоку в них. Гирлові споруди підтримують постійно у справному стані. При виявленні замулення дрен їх промивають за допомогою дренопромиваючих машин, місця пошкоджень ремонтують. Відстійники колодязів постійно очищають від накопиченого мулу. У місцях розташування дренажу, що проходить біля населених пунктів, оглядові колодязі обладнують кришками зі спеціальними замками для запобігання їх відкриття посторонніми людьми і засмічення.
|
|
|
Вертикальний дренаж застосовується при наявності на певній глибині потужних, добре водопроникних відкладень. Система дренажу складається з свердловин і пристроїв для контролю за рівнем ґрунтових вод. При наявності проникних безводних відкладень, наприклад черепашників, вертикальний дренаж влаштовують шляхом відведення ґрунтових вод в водопроникний шар. При водонасиченому проникному шарі свердловини обладнуються насосами для відкачування води на поверхню землі і спорудами для її відводу, трансформаторною підстанцією, електротехнічним обладнанням для роботи насосно-силового, водоочищаючого обладнання і засобів автоматизації, зв'язку та телемеханізації.
|
|
|
Устя свердловин і майданчик, відведена під електричне господарство, повинні бути підняті над навколишньою територією на 0,5 м для запобігання затоплення випадковими зливовими та зрошувальними водами.
Виходячи з конструкцій прийнятих свердловин призначається їх експлуатація за спеціальними інструкціями.
Для підтримки дренажу в справному стані та забезпечення необхідного дебіту свердловин проводять його регулярні планово-профілактичні огляди та ремонти.
Для спостереження за роботою вертикального дренажу, його дебітом, радіусом впливу, коливанням рівня ґрунтових вод, коефіцієнтом фільтрації водоносних пластів влаштовують мережу п'єзометричних свердловин.
Спостереження за динамікою зниження горизонтів води проводять регулярно через кожні 10 ... 15 діб
Задачі і об’єкти першочергової автоматизації гідромелоративних систем.
При зрошенні враховується число факторів, які впливають на врожайність. На великих зрошувальних системах виникає необхідність впровадження автоматизованих систем управління (АСУ), які об’єднують гілки сільського і водного господарства. Основні задачі АСУ в експлуатації гідромеліоративних систем такі:
|
|
|
- розрахунок і оптимізація планів водорозподілу;
- накопичення комплексної інформації про процеси виробництва при експлуатації, аналіз даної інформації і виявлення тенденцій розвитку;
- виконання необхідних коректувань в процесі виконання планів поливу і створення оптимальних рішень для оперативного управління водою, забезпечення стійкості зворотнього зв’язку за рівнями управління;
- координація дій всіх ланок системи, задіяних в процесі виробництва і обслуговування, організація взаємодії з АСУ вищестоящих організацій;
- забезпечення експлуатаційної служби на всіх рівнях водного господарства всіма даними, необхідними для прогнозування, планування, оперативного управління і контролю.
Автоматизації на гідромеліоративних системах підлягають:
- гідрологічні і метеорологічні пости водозбірних площах басейнів формування стоку джерел зрошення при недостатньому водозабезпеченні підпорядкованих зрошуваних земель;
- водосховищні вузли гідротехнічних споруд (водовипуски, водоспуски, водоскиди) при сезонному і багаторічному регулюванні зрошуваного стоку;
- водозабірні вузли гідротехнічних споруд ( водоприймальники, відстійники, промивники, водоскиди) при інженерних конструкціях механізмів регулювання і контролю;
- насосні станції ( головні, перекачувальні, підкачки, осушення, свердловинного водозабору і дренажу ) при наявності у агрегатів спеціальної послідовності операцій пуску, роботи і зупинки;
- водорозподільні вузли і лінійні ГТС (підпірні споруди, водоскиди, водовипуски);
- споруди дренажу (робочі і спостережливі свердловини, підпірні споруди, гирла дрен, спостережливі колодязі) при неглибокому заляганні ґрунтових вод.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 422; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!