VI ГІДРОГЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ



1. Основна мета гідрогеологічних досліджень – це:

а) вивчення наземних водойм;

б) пошуки і розвідка нафтових і газових родовищ;

в) пошуки і розвідка підземних вод як корисних копалин;

г)вивчення фізичних властивостей грунтів.

 

2. В результаті гідрогеологічних зйомок складають:

а) геологічні карти;

б) карти грунтів;

в) карти ізобар;

г) гідрогеологічні карти.

 

3. Основою для складання гідрогеологічної карти є:

а) літолого-стратиграфічний розріз;

б) топографічна основа;

в) геологічна карта;

г) карта грунтових вод.

 

4. При гідрогеологічній зйомці:

а) проводять розвідувальне буріння;

б) проводять геофізичні дослідження в свердловинах;

в) досліджують, описують і наносять на карту всі прояви підземних вод на даній місцевості;

г) проводять дослідні і пробні відкачки.

 

5. При розвідувальному бурінні:

а) спостерігають за промивною рідиною;

б) проводять дослідні і пробні відкачки;

в) складають гідрогеологічні карти;

г) обстежують природні водопункти.

 

6. При гідрогеологічній зйомці:

а) спостерігають за промивною рідиною;

б) проводять дослідні і пробні відкачки;

в) складають гідрогеологічні карти;

г) обстежують природні водопункти.

 

7. При випробуванні водоносних горизонтів:

а) спостерігають за промивною рідиною;

б) проводять дослідні і пробні відкачки;

в) складають гідрогеологічні карти;

г) обстежують природні водопункти.

 

8. Гідрогеологічні карти складаються в результаті:

а) гідрогеологічної зйомки;

б) розвідувального буріння на підземні води;

в) випробування водоносних горизонтів;

г) стаціонарних спостережень за режимом.

 

9. Вивчення геологічного розрізу, виявлення водоносних горизонтів, визначення глибини їх залягання, віку, товщини і літології проводять при:

а) гідрогеологічної зйомки;

б) розвідувального буріння на підземні води;

в) випробування водоносних горизонтів;

г) стаціонарних спостережень за режимом.

 

10. Дослідні і пробні відкачки проводять при:

а) гідрогеологічної зйомки;

б) розвідувального буріння на підземні води;

в) випробування водоносних горизонтів;

г) стаціонарних спостережень за режимом.

 

11. Спостереження за промивною рідиною проводять при:

а) гідрогеологічної зйомки;

б) розвідувального буріння на підземні води;

в) випробування водоносних горизонтів;

г) стаціонарних спостережень за режимом.

 

 

12. Геофізичні методи дослідження в свердловинах проводять при:

а) гідрогеологічної зйомки;

б) розвідувального буріння на підземні води;

в) випробування водоносних горизонтів;

г) стаціонарних спостережень за режимом.

 

13. Обстеження природних і штучних водопунктів проводиться при:

а) гідрогеологічної зйомки;

б) розвідувального буріння на підземні води;

в) випробування водоносних горизонтів;

г) стаціонарних спостережень за режимом.

 

14. Визначення статистичного рівня води в свердловинах, дебіта, продуктивності водоносного горизонта, відбір проб підземних вод для хімічних аналізів проводять при:

а) обстеженні природних водопунктів;

б) розвідувального буріння на підземні води;

в) випробування водоносних горизонтів;

г) стаціонарних спостережень за режимом.

 

15. Задачами гідрогеологічних досліджень є:

а) вивчення вод наземних водойм;

б) підрахунок запасів нфати і газу;

в) виявлення скупчень підземних вод, їх оцінка;

г) побудова геологічних карт.

 

VI ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ

1. З точки зору інженерної геології грунти – це:

а) породи, які вміщують грунтові води;

б) гірські породи, які вивчаються і використовуються як об’єкти інженерно-будівельної діяльності людини;

в) гірські породи, які використовуються для сільськогосподарських угідь.

 

2. В основі інженерно-геологічної класифікації порід-грунтів лежать:

ахімічний склад грунтів;

б) види зв’язків між частинками грунту;

в) об’ємна маса і пористість грунту.

 

3. До скельних порід-грунтів відносяться:

а) тріщинуватості або слабосцеменовані пісковики;

б) пилувато-глинисті грунти;

в) великоуламкові і піщані грунти;

г) магматичні, метаморфічні породи.

 

4. До напівскельних порід-грунтів відносяться:

а) тріщинуватості або слабосцеменовані пісковики;

б) пилувато-глинисті грунти;

в) великоуламкові і піщані грунти;

г) магматичні, метаморфічні породи.

 

5. До нескельних зв’язкових порід-колекторів відносяться:

а) тріщинуватості або слабосцеменовані пісковики;

б) пилувато-глинисті грунти;

в) великоуламкові і піщані грунти;

г) магматичні, метаморфічні породи.

 

6. До нескельних незв’язкових порід-грунтів відносяться:

а) тріщинуватості або слабосцеменовані пісковики;

б) пилувато-глинисті грунти;

в) великоуламкові і піщані грунти;

г) магматичні, метаморфічні породи.

 

7. Для скельних грунтів характеристики зв’язками між частинами є:

а) жорсткі міцні зв’язні, які не змінюються при зволоженні грунту;

б) жорсткі міцні зв’яки, які слабнуть при зволоженні;

в) рухливі водноколоїдні зв’язки;

г) відсутність зв’язків.

 

8.  Для напівскельних грунтів характеристики зв’язками між частинами є:

а) жорсткі міцні зв’язні, які не змінюються при зволоженні грунту;

б) жорсткі міцні зв’яки, які слабнуть при зволоженні;

в) рухливі водноколоїдні зв’язки;

г) відсутність зв’язків.

 

9.  Для нескельних зв’язкових грунтів характеристики зв’язками між частинами є:

а) жорсткі міцні зв’язні, які не змінюються при зволоженні грунту;

б) жорсткі міцні зв’яки, які слабнуть при зволоженні;

в) рухливі водноколоїдні зв’язки;

г) відсутність зв’язків.

 

10.  Для нескельних незв’язкових грунтів характеристики зв’язками між частинами є:

а) жорсткі міцні зв’язні, які не змінюються при зволоженні грунту;

б) жорсткі міцні зв’яки, які слабнуть при зволоженні;

в) рухливі водноколоїдні зв’язки;

г) відсутність зв’язків.

 

11. Найбільшою міцністю і стійкістю характеризуються:

а) скельні грунти ;

б) напівскельні грунти;

в) нескельні зв’язкові грунти;

г) нескельні незв’язкові грунти.

 

12. Відношення маси грунту до його загального об’єму – це:

а) об’ємна маса грунту;

б) об’ємна маса скелету грунту;

в) пористість грунту;

г) коефіцієнт пористості грунту.

 

13. Величина об’ємної маси грунту при видаленні з нього води – це:

а) об’ємна маса грунту;

б) об’ємна маса скелету грунту;

в) пористість грунту;

г) коефіцієнт пористості грунту.

 

14. Відношення об’єму пор до загального об’єму грунту, виражене у відсотках – це:

а) об’ємна маса грунту;

б) об’ємна маса скелету грунту;

в) пористість грунту;

г) коефіцієнт пористості грунту.

 

15. Відношення об’єму пор до об’єму твердого скелету –це:

а) об’ємна маса грунту;

б) об’ємна маса скелету грунту;

в) пористість грунту;

г) коефіцієнт пористості грунту.

 

16. Відношення маси води, яка вміщується в порах грунту до маси мінерального скелету грунту, виражене в процентах – це:

а) природна (вагова) вологість грунту;

б) повна вологоємність;

в) ступінь вологості грунту;

г) пористість грунту.

 

17. Вологість грунту при повному заповненні пор водою – це:

а) природна (вагова) вологість грунту;

б) повна вологоємність;

в) ступінь вологості грунту;

г) пористість грунту.

18. Відношення вологості грунту до повної вологоємності – це:

а) природна (вагова) вологість грунту;

б) повна вологоємність;

в) ступінь вологості грунту;

г) пористість грунту.

 

19. Величина вагової вологості грунту, при якій він втрачає властивості пластичності і переходить в текучий стан, називається:

а) межею текучості грунту;

б) межею пластичності грунту;

в) межею твердості грунту;

г) числом пластичності грунту.

 

20. Величина вагової вологості грунту, при якій він втрачає властивості пластичності і переходить в твердий стан, назхивається:

а) межею текучості грунту;

б) межею пластичності грунту;

в) межею твердості грунту;

г) числом пластичності грунту.

 

21. Різниця величин вагової волості, в межах якої грунт є пластичним, називається:

а) межею текучості грунту;

б) межею пластичності грунту;

в) межею твердості грунту;

г) числом пластичності грунту.

 

22. Для непластичних піщаних грунтів число пластичності Iр складає:

а) Iр < 1;

б) Iр = 1;

в) Iр > 1;

г) Iр = 0.

 

23.Для пластичних глинистих грунтів число пластичності Iр складає:

а) Iр < 1;

б) Iр = 1;

в) Iр > 1;

г) Iр = 0.

 

23. Аналіз кривої гранулометричного складу дозволяє визначити:

а) ступінь неоднорідності грунту;

б) величину пластичності грунту;

в) межу текучості грунту;

г) ступінь вологоємності грунту.


Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 309; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!