II. УМОВИ ЗАЛЯГАННЯ ПІДЗЕМНИХ ВОД В ГІРСЬКИХ ПОРОДАХ
Номер правильної і найбільш повної відповіді (наприклад, 1а)
I. В С Т У П
1. Гідрогеологія – це наука про:
а) атмосферні води;
б) наземні води;
в) підземні води;
г) води атмосфери і літосфери.
2. Основні питання, які вивчає загальна гідрогеологія – це:
а) умови залягання підземних вод, закони їх руху, їх хімічний склад і фізичні властивості, формування підземних вод;
б) умови залягання підземних вод, закони руху наземних вод;
в) закони руху підземних вод, процеси мінералоутворення, геологічну діяльність наземних вод;
г) хімічний склад і фізичні властивості вод атмосфери
3. Основні колекторські властивості гірських порід:
а) вологоємність і пористість;
б) об’ємна маса і пористість;
в) пористість і проникність.
4. Первинні пори гірських порід формуються:
а) у сформованій породі;
б) разом з породою;
в) в процесі руйнування породи.
5. Вторинні пори гірських порід формуються:
а) у сформованій породі;
б) разом з породою;
в) в процесі руйнування породи.
6. Коефіцієнт пористості визначається як:
а) відношення об’єму породи до об’єму пор, виражене у відсотках;
б) відношення об’єму пор до об’єму породи;
в) відношення об’єму пор до об’єму породи, виражене у відсотках.
г) відношення об’єму породи до об’єму пор.
7. Проникність – це:
а) властивість породи вміщувати в собі рідину і газ;
б) вологість при повному заповненні пор водою;
|
|
в) здатність породи пропускати через себе флюїди;
г) відношення об’єму пор до об’єму породи виражене у відсотках.
8. До водопроникних порід належать:
а) осадові пухкі породи, тріщинуваті, магматичні і метаморфічні породи;
б) глини, нетріщинуваті масивні магматичні породи;
в) глинисті піски, мергелі;
г) кам’яна сіль, гіпс.
9. До водонепроникних порід належать:
а) осадові пухкі породи;
б) тріщинуваті магматичні і метаморфічні породи;
в) глини, нетріщинуваті масивні магматичні породи, кам’яна сіль, гіпс;
г) глинисті піски, мергелі.
10. Вільна гравітаційна вода знаходиться:
а) в ізольованих порах, ізольована від основної маси вільної води перемичками зі зв’язаної води;
б) в крапельно рідкому стані в проникних породах в зверхкапілярних порах;
в) в капілярних порах;
г) на поверхні мінеральних частинок і утримується молекулярно-поверхневими силами, які перевищують силу тяжіння,
д) в місцях зближення мінеральних частинок породи, де шар зв’язаних вод потовщується.
11. Сорбційно замкнута вода знаходиться:
а) в ізольованих порах, ізольована від основної маси вільної води перемичками зі зв’язаної води;
б) в крапельно рідкому стані в проникних породах в зверхкапілярних породах;
|
|
в) в капілярних порах;
г) на поверхні мінеральних частинок і утримується молекулярно-поверхневими силами, які перевищують силу тяжіння,
д) в місцях зближення мінеральних частинок породи, де шар зв’язаних вод потовщується.
12. Зв’язана вода:
а) в ізольованих порах, ізольована від основної маси вільної води перемичками зі зв’язаної води;
б) в крапельно рідкому стані в проникних породах в зверхкапілярних породах;
в) в капілярних порах;
г) на поверхні мінеральних частинок і утримується молекулярно-поверхневими силами, які перевищують силу тяжіння,
д) в місцях зближення мінеральних частинок породи, де шар зв’язаних вод потовщується.
13. Стикова вода:
а) в ізольованих порах, ізольована від основної маси вільної води перемичками зі зв’язаної води;
б) в крапельно рідкому стані в проникних породах в зверхкапілярних породах;
в) в капілярних порах;
г) на поверхні мінеральних частинок і утримується молекулярно-поверхневими силами, які перевищують силу тяжіння,
д) в місцях зближення мінеральних частинок породи, де шар зв’язаних вод потовщується.
14. Кристалізаційна вода:
а) розташована в областях багаторічної мерзлоти;
|
|
б) входить у формулу мінералу в постійній кількості, але при її видаленні мінерал не руйнується повністю;
в) входить у кристлічну решітку мінералів, при її видаленні мінерал руйнується;
г) міститься в мінералах в непостійних кількостях.
15. Конституційна вода:
а) розташована в областях багаторічної мерзлоти;
б) входить у формулу мінералу в постійній кількості, але при її видаленні мінерал не руйнується повністю;
в) входить у кристлічну решітку мінералів, при її видаленні мінерал руйнується;
г) міститься в мінералах в непостійних кількостях.
II. УМОВИ ЗАЛЯГАННЯ ПІДЗЕМНИХ ВОД В ГІРСЬКИХ ПОРОДАХ
1. Зона аерації – це:
а) зона, яка межує з атмосферою, частина пор і порожнин в породах заповнена повітрям, а частина – водою, знаходиться вище дзеркала грунових вод;
б) зона, в якій всі пори і порожнини в породі заповнені водою, знаходиться нижче рівня грунтових вод;
в) зона, в якій частина пор і порожнин в породах заповнена повітрям, а частина – водою, знаходиться нижче рівня грунтових вод.
2. Зона насичення – це:
а) зона, яка межує з атмосферою, частина пор і порожнин в породах заповнена повітрям, а частина – водою, знаходиться вище дзеркала грунових вод;
|
|
б) зона, в якій всі пори і порожнини в породі заповнені водою, знаходиться нижче рівня грунтових вод;
в) зона, в якій частина пор і порожнин в породах заповнена повітрям, а частина – водою, знаходиться нижче рівня грунтових вод.
3. До зони аерації належать:
а) верховодка;
б) грунтові води, напірні води;
в) підземні води родючого шару, верховодка;
г) верховодка, грунтові води.
4. До зони насичення належать:
а) верховодка, грунтові води, напірні води;
б) грунтові води, напірні води;
в) підземні води родючого шару, верховодка, грунтові води;
г) верховодка, напірні і безнапірні міжпластові води.
5. Відсутність напору характерна для:
а) напірних вод,
б) артезіанських вод;
в) грунтових вод;
6. Відсутність напору характерна для:
а) напірних вод;
б) артезіанських вод;
в) вод верховодки.
7. Вільна поверхня, яка зверху обмежує грунтові води, називається :
а) водоупір грунтових вод;
б) дзеркало грунтових вод;
в) водоносний горизонт;
г) дзеркало напірних вод.
8. Артезіанські води характеризуються:
а) наявністю водоупорів знизу і зверху;
б) наявністю водоупора лише знизу;
в) локальним характером напору;
г) відсутністю напора.
9. Дзеркало грунтових вод знаходиться:
а) над безнапірними міжпластовими водами
б) під грунтовими водами;
в) над напірними водами;
г)над грунтовими водами;
10. Великий вміст органічної речовини та мікроорганізмів знаходиться:
а) у підземних водах родючого шару;
б) у водах верховодки;
в) в грунтових водах;
г) в напірних водах.
11. Грунтові підземні води, у яких дзеркало – горизонтальна поверхня це:
а) басейн грунтових вод;
б) потік грунтових вод;
в) система грунтових вод;
г) горизонт грунтових вод.
12. Грунтові води , у яких дзеркало – нахилена поверхня це:
а) басейн грунтових вод;
б) потік грунтових вод;
в) система грунтових вод;
г) горизонт грунтових вод.
13. У вигляді лінз залягають:
а) напірні води;
б) води верховодки;
в) шгрунтові води;
г) безнапірні міжпластові води.
14. Підземні води родючого шару знаходяться в:
а) зоні насичення;
б) зоні аерації;
в) зоні грунтових вод;
г) зоні напірних вод.
15. Підземні води верховодки знаходяться в:
а) зоні насичення;
б) зоні аерації;
в) зоні грунтових вод;
г) зоні напірних вод.
16. Підземні грунтові води знаходяться в:
а) зоні насичення
б) зоні аерації;
в) зоні грунтових вод;
г) зоні напірних вод.
17. Напірні води знаходяться в:
а) зоні насичення
б) зоні аерації;
в) зоні грунтових вод;
г) зоні напірних вод.
18. Для аналізу умов залягання грунтових вод будуються карти:
а) гідроізоп’єз;
б) ізобар;
в) ізопахіт;
г) гідроізогіпс.
19. Для аналізу умов залягання напірних вод будуються карти:
а) гідроізоп’єз;
б) ізобар;
в) ізопахіт;
г) гідроізогіпс.
20. Водоупорами обмежені зверху і знизу:
а) грунтові води;
б) води родючого шару;
в) верховодка;
г) напірні води.
21.Артезіанські води залягають, як правило:
а) вище верховодки;
б) нижче грунтових вод;
в) вище грунтових вод;
г) вище підземних вод родючого шару.
22. Сталий режим і наявність напору характерні для:
а) верховодки;
б) підземних вод родючого шару;
в) грунтових вод;
г) напірних вод;
д) безнапірних міжпластових вод.
23. Гідроізогіпси – це лінії, які з’єднують з одинаковими абсолютними відмітками точки:
а) дзеркала грунтових вод;
б) п’єзометричного рівня;
в) рельєфу
24. Гідроізоп’єзи –це лінії, які з’єднують з одинаковими абсолютними відмітками точки:
а) живлення, напору, розповсюдження
б) п’єзометричного рівня;
в) рельєфу
25. В артезіанському басейні виділяють такі три області:
а) живлення, напору, розповсюдження;
б) живлення, насичення, розповсюдження;
в) живлення, напору, розвантаження;
г) живлення, накопичення, насичення.
26. Жильні підземні води – це води, які пов’язані з:
а) поровим колектором;
б) тріщинуватими магматичними, метаморфічними і осадовими породами, які злягають у вигляді масивних тіл
в) тріщинами великих розмірів, з зонами тектонічних порушень.
27. Тріщинні підземні води – це: води, які пов’язані з:
а) ) поровим колектором;
б) тріщинуватими магматичними, метаморфічними і осадовими породами, які злягають у вигляді масивних тіл
в) тріщинами великих розмірів, з зонами тектонічних порушень.
28. Із зонами тектонічних порушень із тріщинами великих розмірів пов’язані:
а) порові підземні води;
б) тріщинні підземні води;
в) жильні підземні води;
г) пластові підземні води.
29. Внаслідок розчинної дії вод у вапняках, гіпсах утворюються:
а) порові підземні води;
б) тріщинні підземні води;
в) жильні підземні води;
г) карстові підземні води.
30. Карстові води утворюються:
а) у тріщинуватих магматичних і метаморфічних породах;
б) в зонах тектонічних порушень, в тріщинах великих розмірів.
в) розчинною дією вод у вапняках, гіпсах та ін.
г) у піщано-алеролітових породах.
32. Дигідроль (Н2О)2 – молекула води в :
а) твердому стані;
б) рідкому стані;
в) пароподібному стані;
33. Тригідроль (Н2О)3 – молекула води в :
а) твердому стані;
б) рідкому стані;
в) пароподібному стані;
34. До фізичних властивостей води належать:
а) температура; прозорість, колір, реакція середовища;
б)температура, густина, в’язкість, окисно-відновлюючий потенціал;
в) мінералізація , реакція середовища, окисно-відновлюючий потенціал;
г) температура, прозорість, колір, в’язкість, густина, стисливість.
35. До хімічних властивостей води належать:
а) температура; прозорість, колір, реакція середовища;
б)температура, густина, в’язкість, окисно-відновлюючий потенціал.
в) мінералізація , реакція середовища, окисно-відновлюючий потенціал
г) температура, прозорість, колір, в’язкість, густина, стисливість.
III. ОСНОВИ ГІДРОХІМІЇ
1. Дигідроль(Н2О)2 – молекула води в:
а) твердому стані;
б) рідкому стані;
в) пароподібному стані;
2. Тригідроль (Н2О)3 – молекула води в :
а) твердому стані;
б) рідкому стані;
в) пароподібному стані;
3. До фізичних властивостей води належать:
а) температура, прозорість, колір, реакція середовища;
б)температура, густина, в’язкість, окисно-відновлюючий потенціал;
в) мінералізація , реакція середовища, окисно-відновлюючий потенціал;
г) температура, прозорість, колір, в’язкість, густина, стисливість.
4. До хімічних властивостей води належать:
а) прозорість, колір, реакція середовища;
б) температура, густина, в’язкість, окисно-відновлюючий потенціал;
в) мінералізація , реакція середовища, окисно-відновлюючий потенціал;
г) температура, прозорість, колір, в’язкість, густина, стисливість.
5. Густина дорівнює:
а) ; б) ; в) ; г) ;
6. Відносна густина дорівнює:
7. Одиниця вимірювання густини:
а) г/л; б) кг/м3; в) кг/см2; г) безрозмірна величина.
8. Одиниця вимірювання відносної густини:
а) г/л; б) кг/м3; в) кг/см2; г) безрозмірна величина.
9. Електропровідність підземних вод залежить від:
а) фізико-географічних умов;
б режиму їх живлення;
в) мінералізації;
г) наявності домішок
10. Вміст мікрокомпонентів у воді:
а) 0,1 мг/л; б) менше 10 мг/л; в) більше 10мг/л; г) більше 100 мг/л
11. Вміст ультрамікрокомпонентів у воді:
а) 0,1 мг/л; б) 0,1 – 10 мг/л; в) 100мг/л; г) більше 100 мг/л
12. Мінералізація прісних вод:
а) менше 1 г/л; б) менше 10 г/л; в) менше 50 г/л;
г) менше 100 мг/л
13. Мінералізація води виражається в одиницях вимірювання:
а) кг/см2; б) кг/м3; в) г/л; г) м3
14. Мінералізація солених вод:
а) 1-10 г/л; б) 10 – 50 г/л; в) 50-100 г/л; г) 100-1000 г/л
15. Мінералізація розсолів:
а) більше 1 г/л; б) більше 10 г/л; в) більше 50 г/л;
г) більше 100 г/л
16. У газовому складі підземних вод переважають такі гази:
а) О2, Н2S, Аr; б) С2Н6, С3Н8, С4Н10; в) N2, СО2, СН4,;
г) Н2S, Не, С4Н10
17. Аніони, визначення яких входить до загального аналізу води:
а) , , СI, б) , , , в) , ,
г) , ,
18. Катіони, визначення яких входить до загального аналізу води:
а) , , ; б) ; в)
г)
19. ГДК нітратів у воді:
а) менше 10 мг/л; б) менше 25 мг/л; в) менше 35 мг/л;
г) менше 45 мг/л
20. Для питної води мінералізація повинна не перевищувати:
а) 0,01 г/л; б) 0,1 г/л; в) 1 г/л; г) 10 г/л
22. Для питної води її твердість повинна не перевищувати:
а) 3 мг-екв/л; б) 7 мг-екв/л; в) 20 мг-екв/л; г) 45 мг-екв/л;
22 Лужно-кислотні властивості води визначаються концентрацією:
а) іону хлору; б) іонів кальцію і магнію; в) іону водню;
г) карбонат-іонів
23. Для кислих вод:
а) рН = 7; б) рН менше 7; в) рН більше 7;г) рН більше 10
Для лужних вод
а) рН = 7; б) рН менше 7; в) рН більше 7; г) рН більше 10
25. Для вод які, мають нейтральну реакцію:
а) рН = 1; б) рН = 3; в) рН = 7; г) рН = 10
26. Eh – це:
а) твердість води;
б) лужно-кислотні властивості води;
в) реакція середовища;
г) окисно-відновлюючий потенціал.
27. РН – це:
а) твердість води;
б) мінералізація води;
в) окисно-відновлюючий потенціал.
г) реакція середовища.
28. Твердість води визначається вмістом:
а) іонів кальцію і магнію;
б) іону заліза;
в) іону хлору;
г) іонів кальцію і магнію.
29. Загальний аналіз води включає в себе визначення:
а) шести основних іонів;
б) шести основних іонів, рН води і густини;
в) шести основних іонів; рН води, густини і М води.
30. Санітарний аналіз води включає визначення:
а) рН, Eh води, густини;
б) М, твердості, Fe, фенолів, нітратів;
в) шести основних іонів;
г) іонів йоду, брому.
IV. РУХУ ПІДЗЕМНИХ ВОД
1. Вид руху, характерний лише для карстових вод:
а) турбулентний; б) ламінарний; в) плівковий;
г) молекулярна дифузія.
2. Основним видом руху вільних підземних вод є:
а) турбулентний; б) ламінарний; в) плівковий;
г) молекулярна дифузія.
3. Видом руху зв’язаних вод є:
а) турбулентний; б) ламінарний; в) плівковий; г) молекулярна дифузія.
4. Турбулентний вид руху характерний для:
а) лише карстових вод;
б) вільних підземних вод;
в) зв’язаних вод;
г) розчинених у воді речовіин під впливом градієнта їх концентрацій всередині розчинів.
5. Ламінарна фільтрація характерна для:
а) лише карстових вод;
б) вільних підземних вод;
в) зв’язаних вод;
г) розчинених у воді речовіин під впливом градієнта їх концентрацій всередині розчинів.
6. Плівковий рух характерний для:
а) лише карстових вод;
б) вільних підземних вод;
в) зв’язаних вод;
г) розчинених у воді речовіин під впливом градієнта їх концентрацій всередині розчинів.
7. Молекулярна дифузія характерна для:
а) лише карстових вод;
б) вільних підземних вод;
в) зв’язаних вод;
г) розчинених у воді речовіин під впливом градієнта їх концентрацій всередині розчинів.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 362; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!