Асортимент послуг, які забезпечують страховий захист майнових інтересів кредиторів



Тема 9. Страхування кредитних та фінансових ризиків

Сутність та види страхування кредитних ризиків.

2. Асортимент страхових послуг, які забезпечують страхо­вий захист майнових інтересів кредиторів.

Страховий захист фінансових ризиків.

4. Страхування депозитів та формування системи депозит­ного страхування в Україні.

Сутність та види страхування кредитних ризиків

Будь-яка кредитна угода будується на взаємовідносинах між двома сторонами, одна з яких виступає позичальником, а інша кредитором. Характер кредитної угоди завжди пов'язаний з небезпекою для кредитора втрати грошей, наданих у кредит. З цієї причини існує об'єктивна потреба в захисті майнових інтересів кредитора. Одним із засобів такого захисту є страху­вання.

Взаємовідносини між двома сторонами в рамках кредитної угоди можуть будуватися по-різному. Розглянемо чотири можли­вих варіанти таких взаємовідносин:

- кредитор дає грошову позичку, щоб отримати через дея­кий час від позичальника гроші з відсотками - це фінансо­вий кредит;

- продавець продає свій товар у кредит, щоб пізніше отрима­ти від покупця гроші - це товарний кредит;

- кредитор дає гроші дебітору, щоб потім отримати від ньо­го товари чи послуги - це авансовий кредит;

- у деяких випадках при видачі будь-якого кредиту на боці позичальника постає третя особа, яка відіграє роль гаран­та і тим самим сприяє підвищенню довіри до позичальни­ка - це гарантований кредит.

З точки зору цих варіантів взаємовідносин між боржни­ком та кредитором можна виділити такі види страхових по­слуг, які здатні адекватно обслужити потреби сторін кредит­ної угоди:

1) фінансовий кредит:

- страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту;

- страхування кредитів (страхувальником виступає креди­тор);

2) авансовий і товарний кредит:

- страхування комерційних кредитів;

- страхування на випадок невиконання зобов'язань контра­гентом;

3) гарантований кредит:

- страхування виданих та прийнятих гарантій (поручи­тельств);

- страхування заставленого майна.

При укладанні кредитної угоди її сторони потрапляють у протилежне правове становище: у кредитора виникає право на по­вернення виданої позички у визначеній сумі та у визначений час, а в позичальника виникає зобов'язання повернути позику в обу­мовленому розмірі і в обумовлений термін. Це, у свою чергу, впливає і на характер страхових угод, які обслуговують кредитні угоди. Якщо страхувальником виступає кредитор, то страхова угода відноситься до майнового страхування, а якщо страхуваль­ником виступає позичальник, то договір страхування відноситься до галузі страхування відповідальності. У будь-якому випадку страхування кредитів базується на визнанні ризику неплатежу чи неплатоспроможності позичальника, який формується в процесі кредитування.

Класифікація кредитного страхування наведена в [12]. Зу­пинимось на принципових моментах розглянутої класифікації в основі якої перебуває така ознака, як безпосередній чи посередній спосіб організації страхового захисту. На підставі цієї ознаки кре­дитне страхування поділене на три групи (рис. 3.1).

Історичним прообразом страхування кредитів були комісійні операції типу делькредере, в яких брали участь дві сто­рони: комітент та комісіонер. Комісіонер за відповідну додаткову винагороду, яка вважалась платою за взяття ризику комісійної операції, гарантував комітентові, що вексель за проданий у товар кредит буде викуплено у визначений термін.

Отже, угода делькредере набувала характеру вексельної поруки, згідно з якою в разі неповернення боргу третьою стороною комісіонер зобов'язаний був виплатити відшкодування комітентові у повному обсязі. Це означає, що широко відома комісійна операція являла собою по­чаткову форму страхування кредитів з усіма необхідними атрибу­тами страхової операції: ризиком неповернення кредиту, визначе­ним обсягом відповідальності, страховою премією у формі додат­кової винагороди та реальним відшкодуванням збитків.

За сучасних умов делькредере страхування здійснюється з участю кредиторів (банків, інвесторів, підприємств), які виступа­ють страхувальниками, та страхових компаній. До групи делькредерного страхування належать страхування фінансових кредитів та страхування авансових і товарних кредитів.

Майновий інтерес кредитора може бути захищений посе­редньо - шляхом страхового захисту платоспроможності його боржника. За цієї форми страхових відносин страхувальником є позичальник, який укладає договір страхування зі страховиком на користь кредитора (застрахованої особи). Страховий поліс ви­ступає своєрідною гарантією того, що у випадку виникнення ри­зику неплатоспроможності боржника страхова компанія відшко­дує належну суму боргу застрахованій особі (кредитору).

Отже, економічний зміст страхової гарантії зводиться до того, що страховик замість отриманої страхової премії бере на се­бе (замість боржника) роль гаранта оплати його повної заборгова­ності у визначених термінах на користь застрахованого (бе­нефіціанта) цієї гарантії.

При гарантійному (заставному) страхуванні у відносини вступають не дві, як при делькредерному, а три сторони: креди­тор, страхова компанія, позичальник (страхувальник).

У складі гарантійного страхування існують класичне (за­ставне страхування) та страхування фінансових гарантій. Класич­не страхування може охоплювати авансові кредити, банківські позики тощо. Страхування фінансових гарантій представлено страхуванням кредитів, виданих під різні фінансові гарантії (за­клад, іпотека), та кредитів, повернення яких гарантується борго­вими зобов'язаннями фінансового характеру: облігаціями, акціями, комерційними паперами, сертифікатами фінансових ак­тивів підприємств.

Серед розмаїття кредитних відносин, які здійснюються на су­часному кредитному ринку, особливого значення набувають кре­дитні послуги, відомі під назвою кредитів довіри. Кредитом довіри вважається певна сума товарно-матеріальних цінностей, переданих у тимчасове користування працедавцем найманим робітникам. Та­кими цінностями можуть бути окремі складові основних та оборот­них засобів, які перебувають під загрозою випадкової втрати внаслідок прояву природних та антропогенних ризиків.

Отже, працедавець може укласти договір страхування кре­диту довіри, обравши для страхового захисту ризики вогню, стихійних лих та неправомірних дій третіх осіб. У такому договорі страхувальником виступатиме кредитор (працедавець), що дає змогу віднести страхування кредитів довіри до делькредерного страхування. З іншого боку таке страхування набирає форми страхової гарантії, оскільки страховий поліс становить предмет застави. Саме тому немає підстав страхування довіри одночасно віднести до делькредерної чи заставної групи.

На підставі вище наведених теоретичних обґрунтувань можна зробити висновок, що кредитне страхування - це ком­плекс страхових послуг, які забезпечують страховий захист майнових інтересів кредиторів, пов'язаних з існуванням ризи­ку неповернення кредиту внаслідок неплатоспроможності позичальника.

Асортимент послуг, які забезпечують страховий захист майнових інтересів кредиторів

У практиці страхування за кордоном кредитне страхування частіше стосується різних сфер діяльності й тісно пов'язане з іншими видами страхування. Залежно від місця й причин виник­нення кредитного ризику виділяють такі види кредитного страху­вання:

- страхування фінансових кредитів;

- страхування товарних кредитів;

- страхування споживчих кредитів;

- страхування кредитів, виданих під заставу;

- страхування виданих та прийнятих гарантій (поручи­тельств).


Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 282; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!