Правила добровільного страхування майна сільськогосподарських підприємств, орендарів, селянських (фермерських) господарств



На значну частку майна сільськогосподарських підприємств не поширюється обов'язкове страхування. Тому далі розглянемо умови добровільного страхування майнових об'єктів, що визначені відповідними правилами закритого акціонерного товариства стра­хова компанія „Інком страх", які діють від 20 січня 2003 р. За умо вами цих правил страхова компанія приймає на страхування майно сільськогосподарських підприємств, орендарів, фермерських гос­подарств незалежно від форм власності. У правилах визначено, що об'єктом страхування є майнові інтереси, що не суперечать чин­ному законодавству України і пов'язані з володінням, користуван­ням і розпорядженням такими видами майна:

1) урожай сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень плодоносного віку, в тому числі врожай тих культур, що вирощуються в захищеному ґрунті;

2) багаторічні насадження, тобто плодово-ягідні кущі та де­рева, що ростуть у садах, та виноградники;

3) будівлі, споруди, сільськогосподарська техніка, об'єкти незавершеного капітального будівництва, передавальні пристрої, силові, робочі та інші машини, транспортні засо­би, рибальські та інші судна, засоби лову, інвентар, про­дукція, сировина, товари та інше майно.

Не розглядаються як об'єкти страхування:

- сільськогосподарські культури, які господарство висівало три роки підряд, але жодного разу не одержувало врожаю;

- тимчасові та старі будівлі, споруди, непридатні для вико­ристання;

- ділова деревина та дрова на лісосіках і під час сплаву;

- документи, наявні гроші та цінні папери;

- будівлі, споруди та інше майно, яке знаходиться в зоні за­грози обвалу, зсуву, повені або іншого стихійного лиха з моменту офіційного оголошення про це органами виконав­чої влади або за їх дорученням іншими відомствами (гідро­метеослужбою тощо).

Урожай сільськогосподарських культур у відкритому ґрунті страхується на випадок його знищення або пошкодження внаслідок вимерзання, граду, зливи, урагану, бурі, повені, пожежі.

Перелік страховий ризиків для врожаю, що вирощується в закритому ґрунті, включає ураган, град, бурю, пожежу, якщо цими подіями була пошкоджена сама споруда.

Щодо багаторічних насаджень, то згідно з договором страхування можуть відшкодовуватись збитки від повної загибелі (відмирання підземної і наземної частин усіх або окремих дерев, кущів) самих дерев, кущів, плодово-ягідних насаджень, що рос­туть у садах, та виноградників внаслідок сильних морозів, повені, бурі, урагану, землетрусу, пожежі.

Інше майно сільськогосподарських підприємств стра­хується на випадок знищення (пошкодження) внаслідок впливу пожежі, вибуху, повені, землетрусу, бурі, урагану, смерчу, зливи, граду, зсуву, обвалу, селю, затоплення, в тому числі через аварію комунікаційних мереж.

З метою страхування кожний вид майна оцінюється. За­гальна страхова сума, в межах якої страхується майно, встанов­люється підсумовуванням страхових сум кожного окремого виду майна, які визначаються:

1) для сільськогосподарських культур і багаторічних насад­жень у межах мінімальних або максимальних страхових сум, але не менше як 50% і не більше 70% середньої вартості врожаю;

2) для основних засобів у договірній сумі, але не більше їх дійсної вартості;

3)для товарно-матеріальних цінностей у договірній сумі, але не більше їх дійсної вартості.

Мінімальна страхова сума врожаю сільськогосподарсь­ких культур визначається шляхом множення ціни на про­дукцію, що склалася у страхувальника від реалізації врожаю даної культури в минулому р. на врожайність з 1 га, яка є най­меншою за останні три роки, і на площу, з якої заплановано одержати врожай.

Максимальна страхова сума вартості врожаю сільськогос­подарських культур розраховується на основі середньої врожай­ності з 1 га за останні три роки, ціни 1 ц продукції, що склалася за минулий рік та планової площі, з якої очікується отримати вро­жай. При цьому ставка страхового тарифу збільшується на той відсоток, на який збільшена максимальна страхова сума стосовно мінімальної.

Приклад. Товариство з обмеженою відповідальністю „Обрій" за поточні три роки збирало відповідно 35, 26,7 та 16,5 ц. озимої пшениці з 1 га. Середня врожайність за цей період стано­вила (35+26,7+16,5):3=26,1 цз 1 га. Визначаємо різницю між се­редньою та мінімальною врожайністю 26,1-16,5=9,6 ц. Тепер виз начаємо коефіцієнт, на який буде збільшено страховий тариф: 9,6:26,1=0,368, або 36,8%.

Страхова сума як максимальна так і мінімальна не повинна перевищувати вартості запланованого до збирання врожаю.

Що стосується багаторічних насаджень, то страхова сума визначається так само, але при цьому слід враховувати і площу тих насаджень, що вступають у плодоносний вік у р., на який ук­ладається договір страхування.

Якщо майно або окремий його вид прийняті на страхування у меншій вартості, ніж його дійсна (розрахункова) вартість, то всі об'єкти даного виду майна вважаються застрахованими в тому са­мому відсотку від їх вартості.

У договорі страхування може бути передбачено, що він ук­ладається в певній частці вартості майна, але при виплаті страхо­вого відшкодування не застосовується принцип пропорційності, тобто при настанні страхового випадку страхувальникові випла­чується страхове відшкодування в повному розмірі понесених збитків, але не більше від страхової суми.

Якщо в договорі страхування не вказано, що принцип пропор­ційності не застосовується, то відшкодування буде становити такий відсоток до понесених збитків, як страхова сума до страхового оцінювання.

Сума страхових платежів визначається множенням ставки стра­хового тарифу з урахуванням ступеня ризику та обставин укладення договору страхування на встановлену страхову суму за договором.

У табл. 7.2 та 7.3 наведено базові страхові тарифи компанії „Інкомстрах" за окремими видами об'єктів страхування в розрізі областей України.

Договір укладається на страхування врожаю всіх сільсько­господарських культур або будь-якої окремо взятої культури чи групи культур, якщо група дає однорідну продукцію (зерно, овочі); всіх основних засобів або окремих будівель, споруд, облад­нання тощо.

Страхування окремого виду майна, втрат врожаю сільсько­господарської культури або групи культур, зазначається як „вибіркове", що не дає права на одержання страхового відшкоду­вання за збитки, що завдані іншому майну, яке згідно договору страхування страховим захистом не забезпечене.

Договір страхування врожаю групи сільськогосподарських культур може бути укладений за умови відшкодування прямого збитку за врожай кожної культури чи групи в цілому.

Терміни, в які повинен бути укладений договір страхуван­ня, залежать від строків посіву чи посадки овочевих, зернових та інших культур, а також від моменту припинення вегетації бага­торічних насаджень.

Договір страхування набуває чинності з наступного дня після надходження суми нарахованих страхових премій на розра­хунковий рахунок страховика.

При настанні страхової події страхувальник подає страхови­кові письмове повідомлення з зазначенням виду пошкоджених або знищених культур, часу, виду страхової події і розміру площі, на якій пошкоджено (знищено) застраховані рослини. Факт стра­хової події повинен бути підтверджений відповідними компетент­ними органами.

Розмір збитку при загибелі (пошкодженні сільськогоспо­дарських культур) визначається після збирання врожаю, вихо­дячи з вартості кількісних втрат продукції культури чи групи культур (залежно від того, як вони були прийняті на страхуван­ня: вибіркове, групи культур, мінімальна, максимальна страхова сума) внаслідок страхової події і розраховується множенням різниці між вартістю врожаю на 1 га, прийня­того га страхування, і вартістю фактично одержаної про­дукції з 1 га на всю площу збирання, а страхове відшкодуван­ня виплачується в розрахунку на площу, визначену за догово­ром страхування.

Якщо на звільненій чи частково звільненій площі пересіва­ються (підсіваються) певні види культур, то сума збитку змен­шується на вартість урожаю пересіяних (підсіяних) культур.

Розмір збитку за багаторічними насадженнями, що загину­ли та розкорчовані, визначається як різниця між балансовою вартістю загиблих насаджень та вартістю залишків.

При знищенні майна, що входить до складу основних за­собів, суми збитку, визначають з огляду на дійсну вартість май­на з додаванням витрат на рятування, на впорядкування майна та за відкиданням вартості залишків, якщо такі є. При пошкод­ження майна збиток визначається, виходячи з вартості віднов­лення за цінами, що діяли на момент укладання договору стра­хування. Збиток при загибелі (пошкодженні) кормів, палива, насіння, готової продукції та інших товарно-матеріальних цінностей визначається на підставі облікових даних про рух цих цінностей.

Якщо в період урегулювання питань щодо завданих збитків було виявлено, що первісна (залишкова) вартість застрахованого майна більша, ніж вартість, обумовлена договором, то страхове відшкодування виплачується втому відсотку від суми збитків, який становить страхова сума від фактично встановленої вартості застрахованого майна.

Страхувальник має право на одержання авансу в розмірі не більше ніж 50% від попередньо обчисленої суми страхового відшкодування, якщо своєчасно неможливо зробити повний роз­рахунок розміру завданого збитку внаслідок його великого обся­гу або труднощів, пов'язаних з одержанням необхідних матеріалів від компетентних органів.

Термін виплати страхового відшкодування визначається умовами договору страхування.

 


Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 216; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!