Соціальні установки особистості
| Визначення соціальної установки | |
| Ф. Знанецький, В. Томас | Процес переживання особистістю значущості соціального об’єкта |
| Г. Олпорт | Стан психологічної готовності особистості поводитись певним чином по відношенню до об’єкта, детермінований минулим досвідом особистості |
| Феноменологія соціальної установки | |
| Соціально-психологічна природа | - виявляє односторонній психологічний зв'язок людини з іншими людьми, будь-якими живими або неживими об’єктами оточуючої дійсності; - головне значення має соціальний об’єкт установки, який відображає індивідуальну специфіку установки особистості. |
| Взаємозв’язок компонентів | - усі компоненти взаємопов’язані і являють собою систему реакцій, специфічну для кожної конкретної особистості; - зміна одного компонента установки приводить до зміни будь-якого іншого компоненту; - окремі компоненти установки як елементи цілісної системи можуть виходити за межі цієї системи і встановлювати взаємозв’язки з елементами іншої установочної системи. |
| Джерела походження | - власний досвід індивіда; - досвід, отриманий від інших людей (в основному у вербальній формі). |
| Засоби формування | - предметна діяльність особистості; - міжособова комунікація; - масова комунікація. |
| Функції | 1. Регулятивна – полягає в регуляції соціальної поведінки індивіда, що забезпечує йому можливість орієнтування у соціальній дійсності. 2. Захисна – полягає у захисті самооцінки індивіда в групі, якщо він думає і діє певним чином (відповідно до групових очікувань), і тим самим справляє хороше враження про себе й отримує соціальне схвалення. |
|
|
|
Структура соціальної установки (М. Сміт)
Доповнення щодо складових поведінкового компоненту
соціальної установки (M. Zanna, I.Rempel)
Форми існування соціальних установок
| Стереотип | - сталий образ або уявлення про соціальний об’єкт різних соціальних суб’єктів, що виражають звичний спосіб сприйняття, поведінки і ставлення щодо даного об’єкту; - штампи свідомості, що вироблені соціальним середовищем і приписують ті чи інші дескриптивні (реальні), ціннісні та прескриптивні (нормативні) значення соціальним групах та їхнім типовим представникам; - види стереотипів: 1) автостереотипи (уявлення про свою соціальну групу або спільноту та її типових представників), 2) гетеростереотипи (уявлення про інші соціальні групі або спільноті та її типових предстваників); - структура стереотипів: а) когнітивний компонент – спрощені та поверхові явлення про об’єкт, б) домінує в установочні системі й однозначно вказує, що «добре / погано» щодо певного об’єкта, 3) поведінковий – система інтенцій та реальних дій щодо певного об’єкта. |
| Упередження | - від стереотипу відрізняється тим, що в ньому домінує когнітивний компонент (певні думки чи знання про певний об’єкт), - ці знання ірраціональні, спотворені, тобто такі, що не відповідають новому досвіду чи змінам у реальній дійсності; - така суб'єктивна думка є первинною, вона зумовлює ставлення і відповідну поведінку індивіда щодо певного об’єкта. |
|
|
|
Види соціальних установок
| І. За об’єктом | |||
| Парціальні | - особові, часткові установки щодо одиничного об’єкта; - походять з індивідуального досвіду суб'єкта. | ||
| Узагальнені | - установки щодо сукупності однорідних об’єктів; - походять з міжособової і масової комунікацій. | ||
| ІІ. За модальністю | |||
| Позитивні | - виявляють позитивне ставлення до об’єкта, - «за» об’єкт. | ||
| Негативні | - виявляють негативне ставлення до об’єкта; - «проти» об’єкта. | ||
| Нейтральні | - виявляють індиферентне ставлення до об’єкта. | ||
| ІІІ. За рівнем регуляції поведінки
| |||
| Смислові | - забезпечують сприймання системи суспільних і групових норм і цінностей; - зумовлюють збереження цілісності поведінки у ситуаціях невизначеності чи конфлікту, визначаючи певну лінію поведінки особистості; - відображають світогляд, ціннісні орієнтації, переконання, особистісні смисли людини. | ||
| Цільові | - зумовлені усталеними напрямками і способами задоволення потреб особистості, результативністю діяльності, соціальними санкціями поведінки людини; - визначають стійкість спрямованості та перебігу певних дій особистості. |
| Операційні | - зумовлені стереотипністю мислення, конформністю, креативністю особистості, а також ступенем стабільності соціального оточення; - проявляються у процесі розв’язання конкретних завдань на підставі врахування умов ситуації та прогнозування їх розвитку. |
Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 506; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!