Соціальні установки особистості



Визначення соціальної установки

Ф. Знанецький, В. Томас Процес переживання особистістю значущості соціального об’єкта
Г. Олпорт Стан психологічної готовності особистості поводитись певним чином по відношенню до об’єкта, детермінований минулим досвідом особистості

Феноменологія соціальної установки

Соціально-психологічна природа - виявляє односторонній психологічний зв'язок людини з іншими людьми, будь-якими живими або неживими об’єктами оточуючої дійсності; - головне значення має соціальний об’єкт установки, який відображає індивідуальну специфіку установки особистості.
Взаємозв’язок компонентів - усі компоненти взаємопов’язані і являють собою систему реакцій, специфічну для кожної конкретної особистості; - зміна одного компонента установки приводить до зміни будь-якого іншого компоненту; - окремі компоненти установки як елементи цілісної системи можуть виходити за межі цієї системи і встановлювати взаємозв’язки з елементами іншої установочної системи.

 

Джерела походження - власний досвід індивіда; - досвід, отриманий від інших людей (в основному у вербальній формі).
Засоби формування - предметна діяльність особистості; - міжособова комунікація; - масова комунікація.
Функції 1. Регулятивна – полягає в регуляції соціальної поведінки індивіда, що забезпечує йому можливість орієнтування у соціальній дійсності. 2. Захисна – полягає у захисті самооцінки індивіда в групі, якщо він думає і діє певним чином (відповідно до групових очікувань), і тим самим справляє хороше враження про себе й отримує соціальне схвалення.

 

Структура соціальної установки (М. Сміт)

 

 

Доповнення щодо складових поведінкового компоненту
соціальної установки (M. Zanna, I.Rempel)

 

 


Форми існування соціальних установок

Стереотип - сталий образ або уявлення про соціальний об’єкт різних соціальних суб’єктів, що виражають звичний спосіб сприйняття, поведінки і ставлення щодо даного об’єкту; - штампи свідомості, що вироблені соціальним середовищем і приписують ті чи інші дескриптивні (реальні), ціннісні та прескриптивні (нормативні) значення соціальним групах та їхнім типовим представникам; - види стереотипів: 1) автостереотипи (уявлення про свою соціальну групу або спільноту та її типових представників), 2) гетеростереотипи (уявлення про інші соціальні групі або спільноті та її типових предстваників); - структура стереотипів: а) когнітивний компонент – спрощені та поверхові явлення про об’єкт, б) домінує в установочні системі й однозначно вказує, що «добре / погано» щодо певного об’єкта, 3) поведінковий – система інтенцій та реальних дій щодо певного об’єкта.
Упередження - від стереотипу відрізняється тим, що в ньому домінує когнітивний компонент (певні думки чи знання про певний об’єкт), - ці знання ірраціональні, спотворені, тобто такі, що не відповідають новому досвіду чи змінам у реальній дійсності; - така суб'єктивна думка є первинною, вона зумовлює ставлення і відповідну поведінку індивіда щодо певного об’єкта.

 

Види соціальних установок

І. За об’єктом

Парціальні - особові, часткові установки щодо одиничного об’єкта; - походять з індивідуального досвіду суб'єкта.
Узагальнені - установки щодо сукупності однорідних об’єктів; - походять з міжособової і масової комунікацій.

ІІ. За модальністю
(установка як індикатор речей і явищ, на які спрямовані життєві інтереси людини)

Позитивні - виявляють позитивне ставлення до об’єкта, - «за» об’єкт.
Негативні - виявляють негативне ставлення до об’єкта; - «проти» об’єкта.
Нейтральні - виявляють індиферентне ставлення до об’єкта.

ІІІ. За рівнем регуляції поведінки
(залежно від того, на який об’єктивний чинник діяльності спрямована установка)

Смислові - забезпечують сприймання системи суспільних і групових норм і цінностей; - зумовлюють збереження цілісності поведінки у ситуаціях невизначеності чи конфлікту, визначаючи певну лінію поведінки особистості; - відображають світогляд, ціннісні орієнтації, переконання, особистісні смисли людини.

 

Цільові - зумовлені усталеними напрямками і способами задоволення потреб особистості, результативністю діяльності, соціальними санкціями поведінки людини; - визначають стійкість спрямованості та перебігу певних дій особистості.
Операційні - зумовлені стереотипністю мислення, конформністю, креативністю особистості, а також ступенем стабільності соціального оточення; - проявляються у процесі розв’язання конкретних завдань на підставі врахування умов ситуації та прогнозування їх розвитку.

 

 


Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 205;