Соціально-психологічні структура особистості
Б. Г. Ананьєв. Особистість належить до соціального цілого, яке має інтеріндивідуальну структуру. Різноманітність зв'язків особистості із суспільством, її внутрішній світ та організація особистісних властивостей, стійкі комплекси яких регулюють обсяг і міру соціальних відносин, впливають на формування розвитку та становлення особистості, і тим самим зумовлюють її інтраіндивідуальну структуру. Це означає, що особистість є не тільки індивідуальністю, а й певним соціально-психологічним типом.
| Характеристики соціально-психологічного типу особистості | |
| «Я»-характе-ристики | - «Я-концепція», «Я-образ», самооцінка (див. п. 4.5.). |
| Ментальність | - від франц. «mentalite» – склад розуму, світосприйняття; - своєрідний стан і рівень розвитку спрямованості індивідуальної та групової свідомості; - сукупність найбільш стійких, основних для певної спільноти особливостей сприйняття навколишнього світу та реакцій на нього; - виявляється у певних соціальних установках (див. п. 4.4.) |
| Ціннісно-смислова сфера | - складне цілісне утворення, представлене ціннісними орієнтаціями особистості, які, у свою чергу складають внутрішню основу її ставлення до дійсності; - формується при засвоєнні соціального досвіду; - виявляється в цілях, ідеалах, переконаннях, інтересах; - є важливим чинником соціальної регуляції взаємин людей і поведінки індивіда; - утворюють змістовий аспект спрямованості особистості. |
| Когнітивна сфера | - складне цілісне утворення, яке забезпечується системою функціонування пізнавальних процесів; - забезпечує пізнання і перетворення людиною навколишнього світу; - відіграє важливу роль у творенні особистісної картини світу (когнітивна карта особистості). |
| Емоційно-психічні стани | - потяги, емоції, почуття, прагнення, бажання, переживання особистості, пов'язані з пізнанням і самопізнанням у процесі соціальної взаємодії; - є психічним відображенням у формі безпосереднього переживання змісту явищ і ситуацій спілкування; - є суб'єктивною форма переживання потреб і прагнень особистості; - виступають передумовою вольової регуляції соціальної поведінки особистості; - зумовлюють більш адекватне, глибше та об’єктивніше розуміння стану іншої людини, ситуацію взаємодії та спільної діяльності. |
| Мотиваційна сфера | - складне інтегральне психологічне утворення, основу якого складають потреби як динамічно-активні стани особистості, що виражають її залежність від умов конкретних існування і породжують соціальну активність, спрямовану на ліквідацію цієї залежності; - система мотивів – система внутрішніх особистісних намірів, які формуються як суб'єктивне відбиття потреб та мають спонукальних імпульс щодо здійснення активності. |
| Локус контролю | - стійка властивість особистості, яка передбачає схильність людини приписувати відповідальність за результати своєї діяльності: а) зовнішнім чинникам (екстернальний локус контролю), б) власним здібностям та зусиллям (інтернальний локус контролю); - формується у процесі соціалізації особистості. |
| Соціально-психологічний досвід | - єдність комунікативних знань, умінь і навичок, набутих на основі та в процесі безпосередньої взаємодії людей у соціальних групах; - основа досвіду: а) предметно-чуттєва діяльність, б) комунікативна практика, в) практичне перетворення соціально-психологічних явищ. |
| Статусно-рольові параметри | - характеристики особистості, які визначають її індивідуальну поведінку і виявляються у соціальних вчинках та у групових стосунках; - формуються на основі репертуару соціальних ролей особистості; - виражають залежність особистості від соціальних структур і соціальних ситуацій; - основа цієї залежності – надані особистості права і обов’язки певними соціальними структурами відповідно до статусу, який вона має у цій структурі, а також групові санкції, що застосовуються за результатами поведінки особистості. |
|
|
|
|
|
|
Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 919; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!