Галузі сучасної соціальної психології
За провідною орієнтацією на різні методи аналізу соціально-психологічних явищ
| Метод аналізу | Галузі соціальної психології | Основні функції |
| Теоретичний | Теоретична соціальна психологія | Описова |
| Емпіричний | Емпірична (побутова) соціальна психологія | Пояснювальна |
| Експериментальний | Експериментальна соціальна психологія | Прогностична |
| Практичний | Практична (приакладна) соціальна психологія | Функція влпиву |
За видами життєдіяльності людини і соціальних спільностей
- психологія праці (психологія управління, інженерна психологія);
- психологія спілкування;
- психологія соціального пізнання;
- психологія творчості;
- психологія гри тощо.
За реалізацією соціально-психологічних знань у різних сферах суспільного життя
| - психологія промислова; - психологія підприємництва; - психологія освіти; - психологія науки; - психологія економіки; - психологія торгівлі; | - психологія політики; - психологія реклами; - психологія сім’ї; - психологія масових комунікацій; - психологія спорту; - психологія мистецтва. |
За основними об’єктами вивчення
- соціальна психологія особистості;
- психологія міжособистісної взаємодії (спілкування, конфлікту);
- психологія малих груп;
- психологія міжгрупової взаємодії;
- психологія великих соціальних груп і масових явищ.
Методи соціальної психології
| Соціально-психологічне дослідження – вид наукового дослідження що проводиться з метою встановлення психологічних закономірностей взаємодії індивідуального та колективного суб'єктів. |
Основні джерела інформації про соціально-психологічні явища
|
|
|
1) характеристики реальної поведінки особистості і групи:
- вчинки і дії,
- вербальна і невербальна поведінка,
- образ і спосіб життя тощо;
2) особливості індивідуальної та групової свідомості:
| - соціальні установки, - ціннісні орієнтації, - оцінки і ставлення, | - переконання, - соціальні уявлення, - соціальні очікування; |
3) малоусвідомлювані та неусвідомлювані характеристики особистості і групи:
- імпліцитні уявлення,
- соціальні стереотипи,
- архетипи;
4) характеристики матеріальної та духовної діяльності особистості і групи;
5) окремі події життєдіяльності особистості і групи, ситуації соціальної взаємодії, міжособистісні стосунки тощо.
| 1. Спостереження – безпосереднє сприйняття та фіксація соціально-психологічних явищ. | |||||||
| Види спостереження | |||||||
| За роллю | - включене спостереження, при якому спостерігач приймає участь і взаємодії або є членом досліджуваної групи; - невключене спостереження, при якому спостерігач не вступає у контакт з досліджуваними.
| ||||||
| За умовами | - польове спостереження, яке проводиться у природних умовах життя особистості і групи; - лабораторне спостереження, яке проводиться у штучних умовах. | ||||||
| 2. Метод аналізу документів (архівний) | |||||||
| Види документів | |||||||
| За способом | - рукопис; - друковані документи; | - фотодокументі; - відеодокументи. | |||||
| За цільовим | - природні; - спеціальні; | - цільові. | |||||
| За ступенем | - особові; - безособові. | ||||||
| За статусом | - офіційні; - неофіційні | ||||||
| Способи аналізу документів | |||||||
| Якісний | - неформалізований; - вивчення змісту та інтерпретація текстової інформації (комунікативних повідомлень, невербальних проявів). | ||||||
| Кількісний | - формалізований; - спеціальна процедура контент-аналізу (спосіб переведення інтерпретованої текстової інформації у кількісні показники, наступна математико-статистична обробка цих показників). | ||||||
| 3. Опитування – отримання інформації про об’єктивні чи суб'єктивні факти зі слів опитуваних (респондентів) | |||||||
| 2 типи опитування | |||||||
| Інтерв’ю | Анкетування | ||||||
| - очне опитування; - у формі безпосередніх питань – відповідей.
| - заочне опитування; - у формі самостійного заповнення опитувальника респондентами | ||||||
| Види інтерв’ю: - стандартизоване – не змінюється для усіх респондентів; - нестандартизоване – загальний план коректується ситуацією та відповідями респондента. | Види анкетування: - закрита анкета – передбачається вибір відповіді з поданого переліку; - відкрита анкета – передбачаються відповіді вільного змісту. | ||||||
| Переваги методу: більш інформативне, ніж інтерв’ю. Недоліки методу: великий вплив особистості респондента, що може впливати на зниження об’єктивності отриманої інформації. | Переваги методу: можливість масового використання, професійна доступність. Недоліки методу: формалізованість анкети не дає можливість її коректування відповідно до індивідуальних особливостей кожного респондента. | ||||||
| 4. Соціометричний метод(Дж. Л. Морено) | |||||||
| Мета | Вивчення позицій індивідів в системі неофіційних ділових і емоційних відносин. | ||||||
| Соціально-психологічні | Метод дозволяє описати неформальну статусно-рольову структуру групи на основі виявлення структури міжособистісних відносин шляхом фіксації взаємних почуттів симпатії і неприязні серед членів групи
| ||||||
| Процедура | 1) вимірювання ступеня згуртованості / роз'єднаності в групі; 2) виявлення соціометричних позицій, тобто співвідносного авторитету членів групи по ознаками симпатії / антипатії, де на крайніх полюсах виявляються «лідер» групи та «ізольований»; 3) виявлення внутрігрупових підсистем, згуртованих утворень, на чолі яких можуть бути свої неформальні лідери. | ||||||
| 4. Метод групової оцінки особистості | |||||||
| Мета | Отримання характеристики людини через взаємні оцінки членів групи | ||||||
| Соціально-психологічні | Метод заснований на феномені групових уявлень про кожного члена групи як результаті взаємного пізнання людей в процесі спілкування і сумісної діяльності | ||||||
| Процедура | - оцінюються якості людини за пропонованим переліком (20-180), - зміст якостей визначається цілями дослідження. | ||||||
| 5. Тести не є специфічним соціально-психологічним методом, однак широко використовуються для діагностики особистості, груп, їхньої взаємодії | |
| 6. Шкали вимірювання соціальних установок | |
| Мета | Кількісне вимірювання спрямованості та інтенсивності психологічної готовності особистості до певної поведінки щодо різних категорій соціальних стимулів (праця, політика, соціальні групи, ситуації взаємодії, інші люди)) |
| Специфіка | Вимірюють одномірну змінну, а не розподіл думок щодо різних соціальних явищ. |
| Процедура | - попередня побудова шкали, - застосування певного методу шкалування та інтерпретації. |
| 7. Експеримент – спеціально організована процедура, спрямована на встановлення каузальних зв’язків між соціально-психологічними явищами, що вивчаються | |
| Ознаки експерименту | |
| Створення експериментальної ситуації | Штучне моделювання соціально-психологічних явищ, що вивчаються або жорсткий контроль природних умов дослідження |
| Варіювання змінних | Активний вплив дослідника на соціально-психологічні явища, що вивчаються та вимірювання реактивних форм поведінки досліджуваних особистостей та груп. |
Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 446; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!