Галузі сучасної соціальної психології



За провідною орієнтацією на різні методи аналізу соціально-психологічних явищ

Метод аналізу Галузі соціальної психології Основні функції
Теоретичний Теоретична соціальна психологія Описова
Емпіричний Емпірична (побутова) соціальна психологія Пояснювальна
Експериментальний Експериментальна соціальна психологія Прогностична
Практичний Практична (приакладна) соціальна психологія Функція влпиву

 

За видами життєдіяльності людини і соціальних спільностей

- психологія праці (психологія управління, інженерна психологія);

- психологія спілкування;

- психологія соціального пізнання;

- психологія творчості;

- психологія гри тощо.

За реалізацією соціально-психологічних знань у різних сферах суспільного життя

- психологія промислова; - психологія підприємництва; - психологія освіти; - психологія науки; - психологія економіки; - психологія торгівлі; - психологія політики; - психологія реклами; - психологія сім’ї; - психологія масових комунікацій; - психологія спорту; - психологія мистецтва.

За основними об’єктами вивчення

- соціальна психологія особистості;

- психологія міжособистісної взаємодії (спілкування, конфлікту);

- психологія малих груп;

- психологія міжгрупової взаємодії;

- психологія великих соціальних груп і масових явищ.

Методи соціальної психології

Соціально-психологічне дослідження – вид наукового дослідження що проводиться з метою встановлення психологічних закономірностей взаємодії індивідуального та колективного суб'єктів.

Основні джерела інформації про соціально-психологічні явища

1) характеристики реальної поведінки особистості і групи:

- вчинки і дії,

- вербальна і невербальна поведінка,

- образ і спосіб життя тощо;

2) особливості індивідуальної та групової свідомості:

- соціальні установки, - ціннісні орієнтації, - оцінки і ставлення, - переконання, - соціальні уявлення, - соціальні очікування;

3) малоусвідомлювані та неусвідомлювані характеристики особистості і групи:

- імпліцитні уявлення,

- соціальні стереотипи,

- архетипи;

4) характеристики матеріальної та духовної діяльності особистості і групи;

5) окремі події життєдіяльності особистості і групи, ситуації соціальної взаємодії, міжособистісні стосунки тощо.

 

1. Спостереження – безпосереднє сприйняття та фіксація соціально-психологічних явищ.

Види спостереження

За роллю
спостерігача

- включене спостереження, при якому спостерігач приймає участь і взаємодії або є членом досліджуваної групи;

- невключене спостереження, при якому спостерігач не вступає у контакт з досліджуваними.

За умовами
організації

- польове спостереження, яке проводиться у природних умовах життя особистості і групи;

- лабораторне спостереження, яке проводиться у штучних умовах.

2. Метод аналізу документів (архівний)

Види документів

За способом
фіксації інформації

- рукопис;

- друковані документи;

- фотодокументі; - відеодокументи.

За цільовим
призначенням

- природні;

- спеціальні;

- цільові.

За ступенем
персоніфікації

- особові;

- безособові.

 

За статусом

- офіційні;

- неофіційні

 

Способи аналізу документів

Якісний

- неформалізований;

- вивчення змісту та інтерпретація текстової інформації (комунікативних повідомлень, невербальних проявів).

Кількісний

- формалізований;

- спеціальна процедура контент-аналізу (спосіб переведення інтерпретованої текстової інформації у кількісні показники, наступна математико-статистична обробка цих показників).

3. Опитування – отримання інформації про об’єктивні чи суб'єктивні факти зі слів опитуваних (респондентів)

2 типи опитування

Інтерв’ю

Анкетування

- очне опитування;

- у формі безпосередніх питань – відповідей.

- заочне опитування;

- у формі самостійного заповнення опитувальника респондентами

Види інтерв’ю:

- стандартизоване – не змінюється для усіх респондентів;

- нестандартизоване – загальний план коректується ситуацією та відповідями респондента.

Види анкетування:

- закрита анкета – передбачається вибір відповіді з поданого переліку;

- відкрита анкета – передбачаються відповіді вільного змісту.

Переваги методу: більш інформативне, ніж інтерв’ю.

Недоліки методу: великий вплив особистості респондента, що може впливати на зниження об’єктивності отриманої інформації.

Переваги методу: можливість масового використання, професійна доступність.

Недоліки методу: формалізованість анкети не дає можливість її коректування відповідно до індивідуальних особливостей кожного респондента.

4. Соціометричний метод(Дж. Л. Морено)

Мета

Вивчення позицій індивідів в системі неофіційних ділових і емоційних відносин.

Соціально-психологічні
чинники

Метод дозволяє описати неформальну статусно-рольову структуру групи на основі виявлення структури міжособистісних відносин шляхом фіксації взаємних почуттів симпатії і неприязні серед членів групи

Процедура

1) вимірювання ступеня згуртованості / роз'єднаності в групі;

2) виявлення соціометричних позицій, тобто співвідносного авторитету членів групи по ознаками симпатії / антипатії, де на крайніх полюсах виявляються «лідер» групи та «ізольований»;

3) виявлення внутрігрупових підсистем, згуртованих утворень, на чолі яких можуть бути свої неформальні лідери.

4. Метод групової оцінки особистості

Мета

Отримання характеристики людини через взаємні оцінки членів групи

Соціально-психологічні
чинники

Метод заснований на феномені групових уявлень про кожного члена групи як результаті взаємного пізнання людей в процесі спілкування і сумісної діяльності

Процедура

- оцінюються якості людини за пропонованим переліком (20-180),

- зміст якостей визначається цілями дослідження.

           

 

5. Тести не є специфічним соціально-психологічним методом, однак широко використовуються для діагностики особистості, груп, їхньої взаємодії

6. Шкали вимірювання соціальних установок

Мета Кількісне вимірювання спрямованості та інтенсивності психологічної готовності особистості до певної поведінки щодо різних категорій соціальних стимулів (праця, політика, соціальні групи, ситуації взаємодії, інші люди))
Специфіка Вимірюють одномірну змінну, а не розподіл думок щодо різних соціальних явищ.
Процедура - попередня побудова шкали, - застосування певного методу шкалування та інтерпретації.

7. Експеримент – спеціально організована процедура, спрямована на встановлення каузальних зв’язків між соціально-психологічними явищами, що вивчаються

Ознаки експерименту

Створення експериментальної ситуації Штучне моделювання соціально-психологічних явищ, що вивчаються або жорсткий контроль природних умов дослідження
Варіювання змінних Активний вплив дослідника на соціально-психологічні явища, що вивчаються та вимірювання реактивних форм поведінки досліджуваних особистостей та груп.

 


Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 217;