ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ТА ТЕЧІЇ ІСЛАМУ. ІСЛАМСЬКІ СЕКТИ



(4 год.)

 

1. Розкол ісламу, перші громадянські війни.

2. Основні течії сунітського ісламу:

а) харіджити, перше сектанство;

б) суфії та суфізм, суфійські ордени;

в) культ святих і ваххабізм.

3. Опозиційний іслам (шиїзм):

а) імаміти Персії;

б) шиїтські секти, ісмаїлізм;

в) Алавіти та Алі-ілахі.

        þ Методичні рекомендації:

1. Розглянути причини розколу ісламу на сунітів та шиїтів. Якими були основні догматичні протиріччя. Перші громадянські війни. Мазхаби.

2. Поява течії харіджитів. Заколот Муавії. Боротьба з омеядами, прихід до влади. Перше сектантство: ібадіти (абадіди) та азракіти. Формування суфрізму (софрізму).

Передумови появи суфійського ісламу. Перші релігійні громади, їх лідери. Культ “волі Аллаха”. Особливості інтелектуального суфізму.

Окремо розглянути появу та діяльність суфійських орденів та братств. Шейхи і мюріди.

Поширення культу святих. Поява ваххабізму.

3. Шиїтська доктрина ісламу, роль духовних лідерів. Священні тексти шиїтів. Основні секти шиїтів: загальна характеристика.

           Поява імамітів в Персії. Шиїзм, як офіційна державна ідеологія сефевідського Ірану. Аятолли.

           Поява ісмаїлізму. Окремо розглянути ісмаїлітські секти. Асасини.

Схарактеризуйте становище сект алавітів та алі-ілахі: причини появи та розповсюдження. Вплив християнства.

 

3 Рекомендовані джерела:

Абу Алла-Ал-Маудуди. Образ жизни в Исламе. – М., 1993.

Арабская средневековая культура и литература. – М., 1978.

Значение и смысл Корана. Сборник толкований в 5 томах. – Б.г., 1999.

Иби аль-Араби. Мекканские откровения (аль-футухаталь-маккийа). – СПб.,1995.

Ибн Батта ал-Укбари. Истолкование и разъяснения основ Сунны и религии // Хрестоматия по исламу / Пер. с араб., введ. и примеч. – М., 1994. – С.92-95.

Ислам. Энциклопедический словарь. – М., 1991.

Коран / Пер. с арабского М.Н. Османова. 2-е изд. – М., 1999.

Коран / Пер. с арабского И.Ю. Крачковского. – М., 1990. – 512 с.: ил.

Коран. Сура 21. Аль-Анбийа (Пророки) / Вступ. статья, перевод и комм. В.Д. Ушакова // Восток. – 2002. - №1. – С.109-120.

Коран. Сура 22. Ал-Хаджж / Вступ. статья, перевод и комм. В.Д. Ушакова // Восток. – 2002. - №5. – С.120-131.

Коран: Вера и наука // Наука и религия. – 2003. - №7. – С.38-41.

Сорок хадисов. – Новосибирск, 1996

Сунна пророка Мухаммеда / Пер. В.Нирши // Наука и религия. – 1998. - №5. – С.44-46; №6. – С.37-40; №7. – С.44-46; 1998. - №8. – С.36-37; №9. – С.37-38; №10. – С.22-24; №11. – С.14-16; №12. – С.34-36; 1999. - №4. – С.46-47; №5. – С.52-53; №6. – С.46-47; №7. – С.36.

Тафсир. Аль-Коран. Аль-мунтахаб. – М., 2003.

Хилал ас-Саби. Установления и обычаи двора халифов (Русум дар аль-халифа ) / Пер. с араб. И.Б.Михайловой. – М., 1983.

Хрестоматия по исламу / Пер. с араб., введ. и примеч. – М., 1994.

4 Рекомендована література:

Абузярова Р., Туаева З. Истоки. Ислам: вероучение, мораль, культура. – Уфа, 1996.

Акаев В. Суфийские братства и ваххабиты // ААС. – 1998. - №6. – С.47-54.

Алятдинов Ш. Путь к вере и совершеству. Изд. 2-е, расш. и перераб. – М., 2001.

Ан-Наубахти, ал-Хасан ибн Муса. Шиитские секты / Пер. с араб. – М., 1973.

Баляев М.А. Ислам: происхождение и эволюция. Роль в общественной жизни. – Баку, 1992.

Беляев Е.И. Мусульманское сектанство. – М., 1967.

Бартольд В.В. Ислам и культура мусульманства. – М., 1992.

Бартольд В.В. Ислам. – М., 1970.

Бартольд В.В. Работы по истории ислама и Арабского халифата Т.VІ // Сочинения. – М., 1966.

Басилов В.Н. Культ святых в исламе. – М., 1970.

Баширов Г.А. Ислам и этнополитические процесы в современной России. – М., 2000.

Беляев Е.И. Мусульманское сектанство. – М., 1967.

Бибикова О. Али Бен Абу Талиб // Наука и религия. – 1999. - №10. – С.34-36.

Бибикова О. Умар Бен Хаттаб // Наука и религия. – 1999. - №7. – С.37-39.

Бибикова О. Усман Бен Аффан // Наука и религия. – 1999. - №8. – С.42-45.

Бибикова О. Феномен ваххабизма // ААС. – 1999. - №8. – С.48-52.

Большаков О.Г. История халифата. Т.1. Ислам в Аравии (570 – 633). – М., 1989.

Бог – человек – общество в традиционных культурах Востока. – М.,1993.

Вагабов М.Б. Ислам, женщина, семья. – Махачкала, 1994. 

Васильев Л. История Востока: В 2-х т. – М.: «Высшая школа», 2001. – Т. 2

Васильев Л.С. История религий Востока. – М.,1988.

Великие мыслители Востока / Под ред. Проф. Яна П. Мак-Гила. – М.,1998.

Гольдциер И. Культ святых в исламе (Мухаммаданские эскизы). – М., 1963.

Грюнебаум Г.Е. Классический ислам. Очерк истории. 600-1258. / Пер. с англ. – М., 1988;–К., 1997.

Дорошенко Е.А. Шиитское духовенство в современном Иране. Изд.2-е, испр. и доп. – М., 1985.

Джадалла И.А. Течения в исламе: причины возникновениея и роль в общественно-политической жизни. – М., 1992.

Дорошенко Е.А. Шиитское духовенство в современном Иране. Изд.2-е, испр. и доп. – М.,1985.

Еремеев Д.Е. Ислам: образ жизни и стиль мышления. – М., 1990.

Зину М.Д. Столпы ислама и веры / Пер. с араб. –М., 1992.

Ислам. Краткий справочник. – М: “Наука”, 1983; 2-е изд. – М., 1986.

Ислам. Энциклопедический словарь. – М.,1991.

Ислам: историографические очерки / Гл. ред. С.М. Прозоров. – М., 1991.

Ислам: религия, общество, государство: Сб. статей. – М., 1984.

Ислам и исламизм. – М.: Российский институт стратегических исследований, 1999.

Керимов Г.М. Шариат: законы жизни мусульман. – М., 1999.

Кириллина С.А. Культово-обрядовая практика суфийских братств Египта

(ХІХ – начала ХХ века) // Суфизм в контексте мусульманской культуры. – М., 1989.

Климович Л.И. Ислам. Изд. 2-е. – М., 1965.

Кучер О.Н., Семотюк О.П. Ислам. – Ростов н/Д.–Харьков, 2004. – 288с. / Серия “Религии мира”

Крымский А.Е. История мусульманства. – М., 1966.

Лубський В.І. Релігієзнавство. – К., 1997.

Лубський В.І., Борис В.Д. Мусульманське право. – К., 1997.

Мавлютов Р.Р. Ислам. Изд. 2-е. – М., 1974.

Малышев Д.Б. Ислам (до нач. ХХ в.) // Вопросы истории. – 1980. –№11.

Массэ А. Ислам: Очерк истории / Пер. с фр. Изд. 3-е. – М., 1982.

Матар Н.И. Знакомтесь: Ислам / Пер. с англ. – К., 1997.

Меушева С., Яхиев С. Философские аспекты суфизма // ААС. – 2000. - №4. – С.55-62.

Мец А. Мусульманский Ренессанс / Пер. с нем. – М., 1996.

Олимов М., Шохуморов С. Исламские интеллектуалы в Центральной Азии ХХ в. Жизнь и борьба Мавлави Хиндустани (1892-1989) // // Восток. – 2003. - №6. – С.33-46.

Панова В.Ф., Вахтин Ю.Б. Пророк Муххамад. – М. – Ростов н/Д., 1999.

Петрушевский И.П. Ислам в Иране в VII-XV вв.: Курс лекций. – Л., 1966.

Равзан С. А как в исламе? (вера в ангелов) // Наука и религия. – 2002. - №2. – С.29.

Резван Е.А. Пророчество и религиозное вдохновение в исламе (к проблеме научной интерпретации феномена “пророческих откровений”) // Восток. Афро-азиатские общества: история и современность – 1993. – №6.

Савичева Е.М. Арабский халифат. Возникновение и распространение ислама: Учебное пособие. – М., 1996.

Саидбаев Т.С. Ислам. – М., 1993.

Саид Муджтаба Мусави Лари. Основные положение ислама: Лекции по мусульманской догматике / Пер. с араб. – Баку, 1999.

Сюкияйнен Л.Р. Мусульманское право. Вопросы теории и практики. – М., 1986.

Шах И. Суфизм / Пер. с араб. – М., 1994.

Ханиф С. Что должен знать каждый об исламе и мусульманах / Пер. с англ. – К., 1998.

Хиба Н. Баракат. Шиитский ислам и живопись // ААС. – 1998. - №1. – С.65-67.

Хисматулин А.А., Крюкова В.Ю. Смерть и похоронный обряд в исламе и зороастризме. – СПБ., 1997.

Фарид Исак. Быть мусульманином. – М., 2002.

Филипс Абу Амина Бияль. Законы жизни мусульман. Эволюция Фикха. – М., 2002.

Юсупов Ш. Исмаилизм: в поисках истины // ААС. – 2000. - №1. – С.53-59.

Семінар 10-11

ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ

(4 год.)

 

1. Розпад імперії Сульджуків.

2. Утворення Османської імперії у ХІІІ-ХІV ст. Боротьба з Візантією та зовнішні завоювання ХIV ст.

3. Соціально-економічні відносини:

  а) військово-адміністративний устрій;

  б) ремесло та торгівля;

  в) аграрні відносини.

4. Навала Тимура та її наслідки. Криза Османської держави.

5. Завоювання Константинополя. Османська імперія в епоху розквіту.

6. Причини кризи імперії наприкінці ХVІ – ХVII ст.

 

þ Методичні рекомендації:

1-2. Розгляньте оозпад імперії Сельджуків. Правління Османа. Виникнення держави турків-османів. Яку дату можна вважати датою заснування імперії? Окремо розглянути боротьбу із Візантією та турецькі завоювання ХІV ст.

3. Розглянути систему управління державою, її адміністративний устрій (санджаки, еялети, тимари).

Окремо розглянути військову організацію: утворення постійної армії, її структуру та специфіку. Сіпаґи. Закони імперії – “Канун-наме”.

Розвиток ремісництва та поява торгівельних та ремісничих корпорацій (еснафи). Роль торгівлі та зростання міського населення.

З’ясувати основні види земельних володінь в Османській імперії (мюльки, вакфи, зіамети та хасси). Суть тимарної системи. Податкова політика. Становище немусульман. Джизія. Доведіть, що у Османській імперії не було приватної власності на землю.

4. Розглядаючи кризу Османської імперії XV ст. зазначте наслідки завоювань Тимура для Османської держави. Якими були міри по відновленню військової міці імперії.

5. Значення падіння Константинополя. Відношення турок-османів до православ‘я. Національна та релігійна політика завойовників. Окремо розгляньте турецькі завоювання ХVI ст.

6. 3. Розкрити причини кризи Османської імперії в другій половині ХVI ст. Правління Селіма ІІ. Зовнішні поразки, війна з сефевідською Персією. Занепад сіпаґської системи.

 

3 Рекомендовані джерела:

Аграрный строй Османской империи ХV – XVII вв. Документы и материалы / Составление, перевод и комментарии А.С. Тверитиновой. – М., 1963.

Джелаль Эссад. Констинтинополь. От Византии до Стамбула. – М.: изд-во Сабашниковых, 1919. – 348 с.

Записки янычара. Написанные Константином Михайловичем из Островицы / Пер. А.И. Рогова. – М., 1987.

Карпов Г.Ф., Штендман Г.Ф. Памятники дипломатических сношений Московского государства с азиатскими народами: Крымом, Казанью, Ногайцами и Турцией (1474-1521). Ч.1-2. – СПБ, 1884. – 1417 с.

Книга законов султана Селима І / Пер. со старотур. А.С.Тверитиновой. – М., 1969.

Львов Л. Отношения между Запорожьем и Крымом. – Одесса: Типография Штаба Округа, 1895. – 60 с.

Османская империя в первой четверти ХVII века: Сборник документов и материалов. – М., 1984.

4 Рекомендована література:

Гарольд Лэмб. Сулейман Великолепный. Величайший султан Османской империи. 1520-1566. – М.: Центрполиграф, 2010. – 384 с.

Гасратян М.А., Орешкова С.Ф., Петросян Ю.А. Очерки истории Турции. – М., 1983.

Дмитриева О. Тайная жизнь гаремов. – М.: Феникс, Неоглори, 2010. – 320 с.

Еремеев Д.Е. На стыке Азии и Европы: Очерки о Турции и турках. – М., 1980.

Еремеев Д.Е., Мейер М.С. История Турции в средние века и новое время. – М., 1992.

Зайцев И. Между Москвой и Стамбулом. Джучидские государства, Москва и Османская империя (начало XV – первая половина XVI вв.). – М.: Рудомино, 2004. – 219 с.

Иванов Н.А. Османское завоевание арабских стран (1516-1574). – М., 1984.

Ирмияева Т. Ю. История мусульманского мира. От Халифата до Блистательной Порты. – Свердловск: Урал ЛТД, 2000.

История Османского государства, общества и цивилизации / Под ред. Э.Ихсаноглу. Пер. с тур. В.Б.Феоновой. – М.: "Восточная литература" РАН., 2006. – Том I. – 367 с. – Т.2. – 587 с.

Іналджик Г. Османська імперія. Класична доба 1300-1600 / Пер. з англ. О.Галенка. – К., 1998.

Кинросс Лорд. Расцвет и упадок Османской империи / Под редакцией М.С. Мейера. – М.: Крон-Пресс, 1999. – 696 с.

Кримський А. Історія Туреччини. – Київ; Львів, 1996.

Крисаченко В. Історія Криму. Кримське ханство: Навч. посіб. – К.: Твім інтер, 2000. – 334 с.

Кэролайн Финкель. История Османской империи. Видение Османа. – М.: АСТ, 2010. – 829 с.

Льюис Р. Османская Туриця: Быт, религия, культура. – М., 2004.

Мантран Робер. Повседневная жизнь Стамбула в эпоху Сулеймана Великолепного. – М.: Молодая гвардия, 2006. – 400 с.

Новичев А.Д. Турция. Краткая история. – М., 1965.

Османская империя и страны Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европы в XV-XVI вв. – М.: Наука, 1984.

Османская империя: государственная власть и социально-политическая структура. – М., 1990.

Петросян Ю. А. Древний город на берегах Босфора. – М.: Главная редакция восточной литературы издательства "Наука", 1986.

Петросян Ю.А. Османская империя. Могущество и гибель. – М.: Наука, 1990. – 187 с. (від заснування до Селіма ІІІ).

Проблемы истории Турции. – М., 1978.

Рафаэла Льюис. Османская Турция. Быт, религия, культура. – М.: Центрполиграф, 2004. – 240 с.

Робер Де Клари. Завоевание Константинополя. – М.: Наука, 1986.

Тунманн И.Э. Крымское ханство. – Симферополь: Таврия, 1991.

Феномен восточного деспотизма. Структура управления и власти. – М., 1993.

Фрили Дж. Тайны османского двора. – Смоленск, 2004.

Хитцель Ф. Османская империя. – М.: Издательский дом «Вече», 2006. – 384 с.

Чухліб Т. Козаки та яничари. України в християнсько-мусульманських війнах 1500-1700 рр. – К.: К.-М. академія, 2010. – 448с.

Alan W. Fisher The Crimean Tatars. – Stanford: Hoover Institution Press, 1987. – 266 s.

Claude Cahen. Formation of Turkey, The: The Seljukid Sultanate of Rum, Eleventh to Fourteenth Century. – London: Longman, 2001. – 320 с.

Faroqhi Suraiya. The Ottoman Empire and the World Around It. – London: I.B. Tauris & Co Ltd, 2004. – 304 с.

Kent М. The Great Powers and the End of the Ottoman Empire. – London: Taylor & Francis, 2005.

Quataert D . The Ottoman Empire, 1700-1922. – Cambridge: Cambridge University Press, 2005.

 

Семінар 12-13.

АФРИКА В СЕРЕДНІ ВІКИ

(4 год.)

 

1. Специфіка розвитку тропічної (екваторіальної) та Південної Африки у Середні віки.

2. Державні утворення на Африканському континенті.

А) держави Судану (держави Західного, Південно-Західного Судану та Центральної Африки; Східний Судан);

Б) держави Аксум, Нубія та Ефіопія;

В) держави Екваторіальної Африки;

Г) Південна Африка та Мадагаскар.

3. Європейська колонізація Африканського континенту на початковому етапі.

 

þ Методичні рекомендації:

1. Закономірності розвитку суспільства. «Протоцивілізації» та специфіка формування державних інститутів. Іслам як фактор державності. Специфіка соціальної та політичної структури.

2. Розглядаючи регіональну історію континенту схарактеризуйте регіональну специфіку, спільні та специфічні риси формування держав, соціально-економічний розвиток, роль релігій, зовнішні впливи.

3. Особливу увагу приділити появі європейців на Східному узбережжі Африки у ХV ст. Причини та етапи африканської колонізації (1450-1850 рр.). Початок работоргівлі та її наслідки для континенту.

 

3 Рекомендовані джерела:

Абд ар-Рахман ибн Абд ал-Хакам. Завоевание Египта, ал - Магриба и ал-Андалуса / Пер. с араб. С.Б.Певзнера. – М., 1985.

Ахмад ибн Маджид. Книга польз об основах и правилах морской науки / Пер. с араб. Т.А.Шумовского. – М., 1985. – Т.1.

Куропаткин А.Н. Алжирiя (Алжирия). – СПб., Типография В. А. Полетики, 1877. – 314 с.

Африканский Лев. Африка - третья часть света. – М.: Наука, 1983. – 512 с.

4 Рекомендована література:

Абрамова С.Ю. Африка: четыре столетия работорговли. – М.: Наука, 1992. – 298 с.

Африка: взаимодействие культур. – М., 1989.

Африка: история и современность. – М., 1980.

Аяш А. Марокко: итоги одной колонизации. – М., 1958.

Аяш А. Очерки марокканской истории. – М., 1982.

Бартницкий А., Мантель-Нечко И. История Эфиопии. – М., 1976.

Бродський Ф.М., Сокольский З.А. Нова історія країн Азії і Африки періоду домонополістичного капіталізму (1640-1870 рр.). – К., 1979.

Бюттнер Т. История Африки с древнейших времен. – М.: Наука, 1981.

Горнунг М.Б., Липец Ю.Г., Олейник И.Н. История открытия и исследования Африки. – М., 1973.

Дюбуа У. Африка: очерк по истории африканского континента и его обитателей. – М., 1961.

Жульен Ш.А. История Северной Африки: Тунис, Алжир, Марокко. – М., 1963. – Т.1-2.

Ислам в Восточной, Центральной и Южной Африке. – М. : Наука, 1991. – 232с.

История тропической Африки (с древнейших времен до 1800 г.). – М., 1984.

Куббель Л.Е. Страна «золота» – века, культуры, государства. – М., 1990.

Львова Э.С. Этнография Африки. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. – 248 с.

Мане Ш. Цивилизации Африки южнее Сахары. – М., 1974.

Мириманов В.Б. Искусство тропической Африки. – М., 1986.

Ольдерогге Д.А. История Тропической Африки (с древнейших времен до 1800 г.). – М.: Наука, 1984. – 244 с.

Ольдерочче Д. Западный Судан в ХV-ХIХ в. Очерки по истории культуры. – М.; Л., 1960.

Пауль Вернер Ланге. Континент коротких теней. История географических открытий в Африке. – М., 1990.

Прошин Н.И. История Ливии. – М., 1975.

Рено Ф., Даже С. Африканские арабы в далеком и недавнем прошлом. – М., 1991.

Традиционные и синкретические религии Африки. – М., 1986.

Урсу Л.Г. Историография истории Африки. – М., 1990.

Хазанов А.М. Политика Португалии в Африке и Азии. – М., 1967.

Хазанов А.М. Экспансия Португалии в Африке и борьба африканских народов за независимость. XVI-XVIII вв. – М.: Главная редакция восточной литературы издательства “Наука”, 1976.

Хмелева Н.Г. Государство Абу аль - Кадира Алжирского. – М., 1973.

Чернецов С.Б. Эфиопская феодальная монархия в XIII-XVI вв. – М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1982.

Шинни М. Древние африканские государства. – М., 1982.

Bengt Sundkler, Christopher Steed. A History of the Church in Africa. - Cambridge: Cambridge University Press, 2000. - 1252 с. – історія релігії на континенті.

Hsain Ilahiane. Historical dictionary of the Berbers (Imazighen). – Lanham: Scarecrow press, 2006. – 360 с.

 

Семінар 14.


Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 228;