Монгольська імперія (1206 – 1388 рр.)



Навч.рік

Історія А/А у Середні віки та ранній колоніальний період

Семінари – 28 год. (14 занять) - до 4 балів за семінар Лекції – 40 годин (20 занять) СР Разом
до 56 балів          до 10 балів до 4 балів До 70 балів

Плани семінарських занять

(стаціонар, 2 курс, 4 семестр, екзамен).

Семінар 1

КИТАЙ У ПЕРІОД ПРАВЛІННЯ ДИНАСТІЇ МІН (1368-1644 РР.).

(2 год.)

 

1. Усунення від влади монголів та утворення династії Мін.

2. Соціальний та економічний розвиток країни наприкінці ХІV-ХV ст.:

а) система державного управління та соціальна структура суспільства;

б) розвиток ремісництва та торгівлі, міста;

в) аграрна політика.

3. Криза Мінської імперії.

 

þ Методичні рекомендації:

1. Криза монгольської імперії Юань. Повстання “червоних пов`язок” 1351 р. Визначити роль релігійного фактора (“Білий лотос”). Якими були особливості сприйняття повстанцями буддизму. Боротьба з монголами та “червоними пов’язками”. Утворення династії Велика Мін. Перші правителі.

2. Розкрити зміни у соціальній структурі за династії Мін. Національна політика. Система управління державою, ”екзаменаційна система”. Роль ідеології.

Розглянути зміни у становищі ремісників та торгівців. Розвиток виробничих сил (питання про “мануфактурне” виробництво в історіографії). Внутрішня та зовнішня торгівля.

Як проводилась аграрна реформа та відновлювалась іригаційна система країни. Піднесення сільського господарства. Податкова політика держави, переписи населення. Зміни в аграрній політиці у 20-30 рр. ХV ст.

3. Причини та передумови кризи. Охарактеризувати економічне та політичне становище імперії.

3 Рекомендовані джерела:

Вельгус В. А. Средневековый Китай: Исследования и материалы по истории, внешнем связям, литературе. – М. : Наука, 1987. – 204 с.

Зразки творів правлячої династії (“ГО - ЧАО ВЕНЬ - ЛЕЙ”) ”) // Рубель В.А. Історія середньовічного Сходу: Тематична хрестоматія. – К., 2000. – С.128-130.

Книга Марко Поло // Рубель В.А. Історія середньовічного Сходу: Тематична хрестоматія. – К., 2000. – С.65-128.

Разоблачение божества. Средневековые китайские повести. – М., 1977.

Рассказы у светильника. Китайская новелла ХІ – ХVI веков / Пер. с кит. К.И.Голыгиной. – М., 1988.

У Хань. Жизнеописание Чжу Юаньчжаня. – М., 1980.

У Цзин-цзы. Неофициальная история конфуцианцев. – М., 1959.

Хрестоматия по истории Китая в средние века (XV – XVII ст.). – М., 1960.

4 Рекомендована література:

Барфилд Томас. Опасная граница. Кочевые империи и Китай (221 г. до н. э. – 1757 г. н. э.). – СПб.: Факультет филологии и искусств Санкт-Петербургского государственного университета, Нестор-История, 2009.

Бокщанин А. А. Императорский Китай в начале ХV века.: Внутренняя политика. – М. : "Наука", 1976. – 323с.

Боровкова Л.А. Восстание “красных войск” в Китае. – М., 1971.

Буткевич О. Китайська середньовічна міжнародно-правова думка // Віче. – 2007. – №21-22. – С. 48-50.

Васильев Л. С. Проблемы генезиса китайского государства : Формирование основ социальной структуры и политической администрации. – М. : "Наука", 1983. – 326с.

Васильев Л.С. История Востока: В 2-х т. – М., 1991.

Васильев Л.С. Культы, религии, традиции в Китае. – М., 1980.

Васильев Л.С. Проблемы генезиса китайского государства. – М.: Наука, 1983. – 327 с.

Вельчус В.А. Средневековый Китай. – М., 1987.

Волков С.В. Служилые слои на традиционном Дальнем Востоке. – М.: «Восточная литература» РАН, 1999. – 312 с.

Делюсин Л.П. Государство и общество в Китае. – М.: Наука, 1978.

Ильюшечкин В.П. Сословно - кастовое общество в истории Китая (опыт системно - структурного анализа). – М., 1986.

История Китая с древнейших времен до наших дней. – М., 1974.

Итс Р.Ф., Смолин Г.Я. Очерки истории Китая. – Л., 1961.

Лапина Г.З. Учение об управлении государством в средневековом Китае. – М., 1985.

Личность в традиционном Китае. – М., 1992.

Малявин В. Империя ученых. – М.: Европа, 2007. – 363 с.

Малявин В. Повседневная жизнь Китая в эпоху Мин. – М.: Молодая гвардия, 2008. – 496 с.

Малявин В.В. Китайская цивилизация. – М.: АСТ, 2001. – 632 с.

Очерки истории Китая (с древнейших времен до “опиумных войн”). – М., 1959.

Переломов Л.С. Империя Цинь – первое централизованное государство в Китае. – М.: Издательство Восточной Литературы, 1962.

Переломов Л.С. Конфуцианство и легизм в истории Китая. – М., 1972.

Рейн Крюгер. Китай. История страны. – М.: Эксмо, Мидгард, 2008. – 544 с.

Роль традиций в истории и культуре Китая. – М., 1972.

Свистунова Н.П. Аграрная политика Минского правительства во второй половине ХIV в. – М., 1966.

Сидихменов В. Я. Китай: страницы прошлого. – М.: Русич, 2000. – 464 с.

Симоновская Л.В. Антифеодальная борьба китайских крестьян в ХVII в. – М., 1966.

Стужина З.П. Китайское ремесло в ХVI – XVII вв. – М., 1970.

Тайные общества в старом Китае. – М., 1970.

Тихвинский С.Л. История Китая и современность. – М., 1976.

 

                                            

Семінар 2

СЕРЕДЬНОВІЧНА ЯПОНІЯ

(2 год.)

 

1. Формування монархічної японської держави. Переворіт Тайка.

2. Боротьба самурайських кланів. Диктатура Тайра.

3. Створення Камакурського сьогунату.

þ Методичні рекомендації:

1. Розглядаючи формування монархічної японської держави Ямато зазначте роль релігійного фактору. Синтоїзм про імператорську владу. Вплив буддизму. Переворіт Тайка. Специфічні риси Нарської монархії.

2. Японія за правління регентів клану Фудзівара. Виникнення самурайства. Боротьба самурайських кланів. Встановлення диктатури Тайра схарактеризуйте за першоджерелами (Рубель В.А. Історія середньовічного Сходу: Тематична хрестоматія. – К., 2002. – С.142-248).

3. Завершення міжусобної боротби призвело до створення Камакурського сьогунату. Формування системи двовладдя. Специфіка соціальних відносин та зовнішні загрози сьогунату.

3 Рекомендовані джерела:

Конрад Н.И. Японская литература в образцах и очерках. – М., 1991.

Нихон рёики (Японские легенды о чудесах) / Пер. со старояп. А.Н. Мещерякова.

– СПб., 1995.

Манъёсю (“Собрание мириад листьев”). – М., 1971-1972. – Т.1-3.

Нихон рёики (Японские легенды о чудесах). – СПб., 1995.

Нихон Сёки. Анналы Японии. – СПб., 1997. – Т.1-2.

Попов К.А. Законодательные акты средневековой Японии. – М., 1984.

Рубель В.А. Історія середньовічного Сходу: Тематична хрестоматія. – К., 2002. – С.142-248.

Хироаки Сато. Самураи: история и легенды / Пер. с яп. Р.В. Котенко. – СПб., 1999.

Хёрай. Японские сказания. – М., 1991.

 

4 Рекомендована література:

Берндт Ю. Лики Японии. – М., 1988.

Буддизм в Японии. – М., 1993.

Воробьев М.В. Япония в ІІІ-VІІІ вв. Этнос, общество, культура и окружающий мир. – М., 1980.

Воробьев М.В. Японский кодекс "Тайхо Ёрорё" (VIII в.) и право раннего средневековья. – М., 1990.

Гальперин А.Л. Очерки социально-политической истории Японии в период позднего феодализма. – М., 1989.

Горо Хани. История японского народа. – М., 1957.

Григорьев Т., Лощков В. Японская литература. – М., 1964. – 205 с.

Дискуссионные проблемы японской истории. – М., 1991.

Жуков Е.М. История Японии. Краткий очерк. – М., 1939.

Игнатович А.Н. Буддизм в Японии: Очерк ранней истории. – М., 1988.

Из истории общественной мысли Японии XVII-XIX вв. – М., 1990.

Искандеров А.А. Феодальный город в Японии. – М., 1961.

Искендеров А.А. Тоётоми Хидэёси. – М., 1984.

История Японии. – М., 2002.

История Японки: Учебное пособие.– М., 1998. – Т.1-2.

Книга самурая. – СПб., 1998.

Конрад Н.И. Избранные труды. История. – М., 1974.

Конрад Н.И. Очерк истории культуры средневековой Японии VII-XVI вв. – М., 1980.

Краткая история литературы Японии. – Л., 1975.

Кузнецов Ю.Д. , Навлицкая Г.Б. Сырыцин И.М. История Японии. – М., 1988.

Кутаков Л.Н. Россия и Япония. – М., 1988.

Нагата Хироси. История философской мысли Японии. – М., 1991.

Накорчевский А.А. Японский буддизм: история людей и идей. – М., 2004.

Очерки социально-политической истории Японии. – М., 1963.

Пасков С.С. Япония в раннее средневековье. VII-XII вв. – М., 1987.

Подпалова Г.И. Крестьянское петиционное движение в Японии ХVII-XVIII вв. – М., 1960.

Попов К.М. Япония: Очерки развития национальной культуры и географической мысли. – М., 1964.

Радуль-Затуловский Я.Б. Конфуцианство и его распространение в Японии. – М.; Л., 1947.

Рубель В.А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. – К., 1997.

Светлов Г.Е. Колыбель японской цивилизации: Нара. История, религия, культура. – М., 1994.

Светлов Г.Е. Путь богов. – М., 1985.

Сила-Новицкая Т.Г. Культ императора в Японии. Мифы, история, доктрины, политика. – М., 1987.

Спеваковский А.Б. Самураи – военное сословие Японии. – М., 1981.

Файнберг Э.Я. Русско-японские отношения в 1697-1875 гг. – М., 1960.

Эйдус Х.Т. История Японии с древнейших времен до наших дней. Краткий очерк. – М., 1955.

Япония. Вопросы истории. – М., 1959.

Япония: Справочник. – М., 1992.

Семінар 3

Монгольська імперія (1206 – 1388 рр.)

(2 год.)

1. Об`єднання монгольських племен Чінгісханом.

2. Завойовницькі походи монголів:

а) завоювання Китаю та утворення монгольської імперії Юань;

б) основні етапи та напрямки завойовницьких походів (робота з картою);

в) початок кризи імперії, завершення епохи “великих завоювань”.

3. Золота Орда та її устрій.

 

þ Методичні рекомендації:

1. Розглянути боротьбу за владу серед степових народів. Біографія Темуджи́на (до 1190 р.), створення орди (1182 р.). Розкрити процес покорення (об’єднання) монгольських племен (до 1206 р.).

Курултай 1206 р. започаткував утворення єдиної монгольської держави. Реформи Чінгісхана: військово-адміністративна, соціальна, законодавча.

2. Початок захоплення Північного Китаю, війна з чжурчженами. Розрив союзу Сунів з монголами та початок захоплення південного Китаю. Утворення імперії Юань проілюструвати документальними матеріалами.

Використовуючи карту показати основні етапи та напрямки завойовницьких походів монголів. Епоха “великих завоювань” (1206-1388 рр.).

 Розкрити причини кризи імперії. Внутрішні конфлікти та міжусобиці. Релігійне протистояння. Подумайте, яке значення мали монгольські завоювання. Чи були тут позитивні моменти?

 

3 Рекомендовані джерела:

Галсян А.Г. Армянские источники о монголах. – М., 1962.

Губайдуллин В.Г. Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды. – М.; Л.,  1941.

Історія династії Юань (“ЮАНЬ ШИ”) // Рубель В.А. Історія середньовічного Сходу: Тематична хрестоматія. – К., 2000. – С.133-139.

Книга Марко Поло // Рубель В.А. Історія середньовічного Сходу: Тематична хрестоматія. – К., 2000. – С.72.

Козин С.А. Сокровенное сказание: Монгольская хроника 1240 г. – М.; Л., 1941.

Лубсан Данзан. Алтан тобчи (“Золотое сказание”). – М., 1973.

Малявкин А.Г. Историческая география Центральной Азии (материалы к исследованиям). – Новосибирск, 1981.

Мункуев Н. Ц. Китайский источник о первых монгольских ханах : Надгробная надпись на могиле Елюй Чу-Цая. – М. : Наука, 1965. – 224 с.

Мэн-да бэй - Лу (“Полное описание монголо - татар”). – М., 1975.

Патканов К.П. История монголов по армянским источникам. Вып.1. – С.-Петербург: Типография Императорской Академии Наук, 1878.

Рашид-ад-дин. Сборник летописей / Пер. с перс.. – М.; Л., 1946-1952, 1968. – Т.1-3.

Тизенгаузен В.Г. Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды. Том І. – СПб,: 1884. – 588 с.

Тизенгаузен В.Г. Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды. Том II. – М.: Издательство Академии Наук СССР, 1941. – 308 с.

Усманов М.А. Жалованные акты Джучиева улуса XIV - XVI вв. – Казань: Издательство Казанского университета, 1979.

Ц. де Брид. Христианский мир и Великая Монгольская империя. Материалы францисканской миссии 1245 года / Составители и переводчики С. Аксенов, А. Юрченко. – М.: Евразия, 2002.

Юрченко А.Г. Книга Марко Поло: записки путешественника или имперская космография. – СПб: Евразия, 2007. – 864 с.

4 Рекомендована література:

Бадак А.Н., Войнич И.Е., Волчек Н.М. и др. Всемирная история. Том 8. Крестоносцы и монголы. – М.: Литература, 1998. – 528 с.

Базаров Б.В., Крадин К.К., Скрынникова Т.Д. Монгольская империя и кочевой мир. – Улан-Удэ: Изд-во БНЦ СО РАН, 2004. – 546 с.

Бартольд В.В. Работы по истории и филологии тюркских и монгольских народов. – М.: Восточная литература, 2002. – 754 с.

Барфилд Томас. Опасная граница. Кочевые империи и Китай (221 г. до н. э. – 1757 г. н. э.). – СПб.: Факультет филологии и искусств Санкт-Петербургского государственного университета, Нестор-История, 2009.

Билэгт Л. Раннемонгольские племена. – Улан-баатар: "Цоморлигтов ХХК", 2007. – 222 с.

Бичурин Н., Карпини Плано, Дж. де. История монголов. – М.: Алгоритм, 2008. – 336 с.

Вернадский Г.В. Монголы и Русь. – Тверь; Москва, 1997.

Викторова Л.А. Монголы: происхождение, народы и истоки культуры. – М., 1990.

Владимирцов Б.Я. Работы по истории и этнографии монгольских народов. – М.: Восточная литература, 2002. – 557 с. – про Чінгісхана

Воробьев М.В. Чжурчжэны и государство Цзинь (Х век – 1234 г.). – М., 1980.

Гарольд Лэмб. Чингисхан. Властелин мира. – М.: Центрполиграф, 2007. – 304 с.

Греков Б.Д., Якубовский A.Ю. Золотая Орда и её падение. – М.: Издательство Aкадемия Hаук CCCP, 1950. – 500 с.

Греков И.Б. Восточная Европа и упадок Золотой Орды. – М., 1975.

Греков, Б. Якубовский, А. Золотая орда (очерк истории Улуса Джучи в период сложения и расцвета в ХIII-ХIV вв.) – М.: ОГИЗ : Госполитиздат, 1941.

Григорьев A. П. Сборник ханских ярлыков русским митрополитам. Источниковедческий анализ золотоордынских документов. – СПб.: Издательство С.-Петербургского университета, 2004. – 276 с.

Григорьев А.П. Монгольская дипломатика XIII – XV вв. – Ленинград, Изд-во Ленинградского университета, 1978.

Гумилев Л. Черная легенда. Друзья и недруги Великой степи. – М.: Айрис-Пресс, 2010. – 576 с.

Гумилев Л.Н. В поисках вымышленного царства. – М., 2002.

Гумилев Л.Н. География этноса в исторический период. – М., 2001.

Гумилев Л.Н. Древняя Русь и Великая Степь. – М., 2002.

Гумилев Л.Н. Татаро - монголы в Азии и Европе. – М., 2003.

Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли. – М., 2002.

Доманин А. Монгольская империя Чингизидов. Чингисхан и его преемники. – М., 2010. – 432 с.

Егоров В.Л. Историческая география Золотой Орды у ХIII-ХIV вв. – М., 1985.

Єльников М.В. Золотоординські часи на українських землях. – К .: Наш Час, 2008. – 176 с.

Жан-Пьер Дреж. Марко Поло и Шелковый путь / Серия: История. Открытие. – М.: Астрель, АСТ, 2006. – 192 с.

Жасонов А.Н. Монголы и Русь. – М.; Л., 1940.

Золотоордынская цивилизация / Под ред. И.М. Миргалеева и др. – Казань: «Фэн» АН РТ, 2008. – 176 с.

Золотоордынская цивилизация. Вып. 3. – Казань: "Фэн" АН РТ, 2010. – 252 с.

Исхаков Дамир. Татары: популярная этнография (этническая история татарского народа). – Казань: Татарское книжное издательство, 2005. – 98 с.

Кадырбаев А.Ш. Казахстан в эпоху Чингиз-хана и его преемников. XII - XIV века. - Алма-ата, 1992.

Камалов И.Х. Отношения Золотой Орды с Хулагидами. – Казань. Институт истории им. Ш.Марджани АН РТ, 2007. – 108 с.

Карпов А. Батый / Серия ЖЗЛ. – М.: Молодая гвардия, 2011. – 347 с.: ил.

Князький И.О. Русь и Степь. – М.: Наука, 1996. – 129 с.

Копица М.С. Еще раз о роли Чингисхана в истории // Вопросы истории. – 1988. - №7. – С.48-59.

Кучкин В.А. Русь под игом: как это было? – М., 1991.

Кушкумбаев А.К. Институт облавных охот и военное дело кочевников Центральной Азии. – Кокшетау: Келешек-2030, 2009. – 170 с.

Кычанов Е.И. Кочевые государства от гуннов до маньчжуров. – М.: Восточная литература, 1997. – 319 с.

Лес и степ: Неизвестные страницы // Родина. – 1997. - №3-4.

Мongolіса: К 750-летию “Сокровенного сказания”. – М.: Наука, изд. фирма “Восточная литература”, 1993. – 343 с.

Марков Г.Е. Кочевники Азии. Структура хозяйства и общественной организации. – М.: Изд-во Московского ун-та, 1976. – 321 с.

Мизун Ю.Г., Мизун Ю.В. Ханы и князья. Золотая Орда и русские княжества. – М.: Вече, 2005.

Миргалеев И.М. Золотоордынское наследие. – Казань: Изд-во «Фэн» АНРТ, 2009. – 526 с.

Миргалеев И.М. Политическая история Золотой Орды периода правления Токтамыш-хана. – Казань: Алма-Лит, 2003.

Мыськов Е.П. Политическая история Золотой Орды (1236-1313 гг.). – Волгоград, Издательство ВГУ, 2003. – 177 с.

Насонов А.Н. Монголы и Русь. История татарской политики на Руси. – М.: Издательство Академии Наук СССР, 1940.

Папуев В.Б. Монгольские народы. Атлас истории и этнографии. – Элиста: АПП «Джангар», 2005. – 160 с.

Пензев К.А. За китайской стеной (Демугин Хингей. Легенда о Белом Царе). – М.: Алгоритм, 2008 – є про Чінзісхана

Плетнева С.А. Кочевники средневековья: Поиски исторических закономерностей. – М., 1982.

Полубояринова М.Д. Русские люди в Золотой Орде. – М.: Наука, 1978. – 136с.

Россаби М. Золотой век империи монголов. Жизнь и эпоха. – М.: Евразия, 2009. – 480 с.

Рудаков В.Н. Монголо-татары глазами древнерусских книжников середины XIII-XV вв. – М.: Квадрига, 2009.

Сайфетдинова Э. Г. Особенности функционирования ислама в Золотой Орде в XIV веке / Э. Г. Сайфетдинова // Научные ведомости Белгородского государственного университета. – Белгород, 2007. – №4 (35). – Вып. 3. – С. 46-52.

Средневековые тюрко-татарские государства. Сб. статей. Вып. 2 / Рахимзянов Б.Р. (отв. ред.). – Казань: «Ихлас», 2010. – 328 с.

Султанов Т.И. Поднятые на белой кошме. Ханы казахских степей. – Астана: ТОО "Астана Даму-21", 2006. – 256 с.

Трепавлов В.В. Государственный строй Монгольской империи XIII в. – М.: Наука, 1993.

Федоров-Давыдов Г. А. Денежное дело Золотой Орды. – М.: Палеограф, 2003

Федоров-Давыдов Г.А. Золотоордынские города Поволжья. – М.: Издательство Московского университета, 1994.

Федоров-Давыдов Г.А. Кочевники Восточной Европы под властью золотоордынских ханов. – М.: изд-во МГУ, 1966.

Федоров-Давыдов Г.А. Общественный строй Золотой Орды. – М., 1973.

Хамидуллин Б. Народы Казанского ханства: этносоциологическое исследование. – Казань: Татарское книжное издательство, 2002. – 335 с.

Хафизов Г. Распад Монгольской империи и образование Улуса Джучи. – Казань: Татарское книжное издательство, 2000. – 118 с.

Храпачевский Р.П. Военная держава Чингисхана. – М.: АСТ,. ЛЮКС, 2005, 560 с.

Худяков М. Очерки по истории Казанского ханства. – Казань: Инсан, 1991. – 320 с.

Чхао Чху-Ченг. Распад Монгольской империи. – Казань. Институт истории им. Ш.Марджани, 2008. – 108 с.

Эдуард Паркер. Татары. История возникновения великого народа. – М, 2008.

Якубовский К.Л. Золотая Орда и ее падение. – М., 1987.

George Lane. Daily Life in the Mongol Empire. – Greenwood: Greenwood, 2006. – 340 с.

Michael Burgan. Empire Of The Mongols. – New York: Facts on File, 2005.

Семінар 4


Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 228;