Практика визначення номінальної процентної



Ставки позичкового капіталу

 

Розглянемо її на прикладі казначейських облігацій США. Ці облігації згідно статуту забезпечують прибутковість в 6%. Якщо рівень інфляції в наступному році складе 2 %, то облігації оголошуються з номінальною процентною ставкою:

 

6 % + 2 % = 8 %.

 

Додаток у 2% має назву «інфляційної премії».

Наведемо більш точний виклад цього питання. Нехай інвестор очікує отримати 10 % на $1 000 вкладених грошей, тобто $1 100 до кінця року. Якщо передбачається темп інфляції 12%, то інвестор коригує свої очікування наступним чином:

 

 

тобто в цілому він отримає:

 

Відношення до інфляції в практичній діяльності

 

Прогнозування темпів інфляції дуже складний процес, діючий на фоні великої кількості невизначеностей. Це особливо характерно для країн з нестійким економічним станом. Окрім того, темпи інфляції в окремі періоди в значній мірі підпадають під вплив суб’єктивних факторів, що слабко піддаються прогнозуванню. Тому один із найбільш реально значущих підходів може полягати у наступному:

§ вартість інвестованих засобів і суми грошових засобів, які забезпечують їх повернення, перераховуються із національної валюти в одну з найбільш стійких твердих валют (долар США, євро, фунт стерлінгів Великобританії). Перерахунок виконується по біржовому курсу на момент проведення розрахунків;

§ процес нарощення і дисконтування виконується в даному випадку, не звертаючи уваги на інфляцію;

§ конкретна процентна ставка визначається, виходячи з джерела інвестування. Наприклад, при інвестуванні за рахунок кредитів комерційного банку в якості показника дисконту приймається процентна ставка валютного кредиту цього банку.

Нарощування і дисконтування грошових потоків

 

Оскільки процес інвестування, як правило, має велику подовженість, в практиці аналізу ефективності капітальних вкладень, зазвичай, приходиться мати справу не з одиничними грошовими сумами, а з потоками грошових засобів.

Вирахування нарощеної і дисконтованої сум грошових засобів в цьому випадку виконується шляхом використання відповідних формул (5.1) і (5.2) для кожного елемента грошового потоку.

Грошовий потік прийнято відображати на часовій лінії одним із двох способів (рис. 5.4).

 

а)      

        $ 1 500

   
   

          $1 000         $1 000

          $1 000

 
               
               
 

0   6%

1 2 3 4

t

             
    -$2.000          

 

 

б)

1                                  2           3          4           5

               
               
   

                 $1 000  $1 000  $1 500   $1 000      

 

-$2 000      

         

Рис. 5.4. Два способи (а і б) графічної інтерпретації

Грошового потоку

 

Представлений на рис. грошовий потік полягає в наступному: в теперішній час виплачується (знак «мінус») $2 000; в першій і другій роки отримано $1 000, в третій – $1 500, в четвертий – знову $1 000.

Елемент грошового потоку прийнято визначати CFk (від Cash Flow), де k – номер періоду, за який розглядається грошовий потік. Теперішнє значення грошового потоку означено PV (від Present Value), а майбутнє значення FV (від Future Value).

Використавши формулу (5.1) для всіх елементів грошового потоку від k до n, отримаємо майбутнє значення грошового потоку:

 

(5.5)

 

Приклад 3. Після впровадження заходу зі зниження адміністративних витрат підприємство планує отримати економію $1 000 за рік. Заощаджені гроші передбачається розмістити на депозитний рахунок (під 5 % річних) з тим, щоб через 5 років накопичені гроші використати для інвестування. Яка сума виявиться на банківському рахунку підприємства?

Вирішимо задачу з використанням часової лінії (рис. 5.5).

Як видно з рисунка, через 5 років підприємство накопичить $5 526, які зможе інвестувати.

В даному прикладі (випадку) грошовий потік складається з однакових грошових сум щорічно. Такий потік зветься ануїтетом (Annuity). Для вирахування майбутнього значення ануїтету використовується формула:

,

яка виходить з (5.5) при CFk = const.

Розрахунок майбутнього значення одиничної суми та ануїтету може виконуватися з допомогою спеціальних фінансових таблиць; в даному випадку з використанням додатку Б (табл. Б.3). При r = 5 % та n = 5 отримуємо множник 5,526, який відповідає результату розрахунку щодо даного прикладу.

 

Рис. 5.5.Розрахунок грошового потоку з однаковими елементами

Дисконтування грошових потоків виконується шляхом багатократного використання формули (5.2):

 

Приклад 4.Розглянемо грошовий потік з неоднаковими елементами – CF1 = 100, CF2 = 200, CF3 = 200, CF4 = 200, CF5 = 200, CF6 = 0, CF7 = 1.000, для якого необхідно розрахувати поточне (сучасне) значення при показнику дисконту 6%.

Рішення виконуємо за допомогою часової лінії (рис. 5.6).

 

Рис. 5.6. Розрахунок грошового потоку з неоднаковими елементами

Вирахування дисконтованих значень окремих сум можна виконувати шляхом використання спеціальних таблиць додатку Б.

Дисконтування ануїтету (CFj = const) виконується за такою формулою:

 

.

Для розрахунку поточного (сучасного) значення ануїтету можуть бути використана табл. Б.1 та Б.2 додатку Б.

Приклад 5.Підприємство придбало облігації муніципальної позики, які принесуть йому дохід $15k = $15 000, хоче використати ці гроші для розвитку власного виробництва. Підприємство оцінює економічну ефективність свого вкладення отриманих грошей у 12%. Необхідно визначити поточне (теперішнє) значення цього грошового потоку.

Рішення виконаємо за допомогою табл. Б.1 додатку Б. Результати представимо в табл. 5.2.

 

Таблиця 5.2


Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 5;