Реструктуризація підприємств: ключові фігури



Та складові процесу

 

Реструктуризація підприємств – це здійснення організаційно-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, його управління, форми власності, організаційно-правової форми, з метою фінансового оздоровлення підприємства, збільшення обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищення ефективності виробництва.

Реструктуризація – комплексний і складний процес. Це не одномоментна робота, а еволюційні зміни в тактиці і стратегії функціонування підприємств.

Вона передбачає ліквідацію викривлень в економічній політиці, визначення шляхів удосконалення ринкової інфраструктури, спрямованої на посилення конкурентоспроможності, поліпшення мобільності капіталу, створення умов для безперервних змін в загальній картині власності, збільшення мобільності трудових ресурсів, збалансування фінансових потоків, розвиток навичок і здібностей.

Головні елементи і особливості реструктуризації:

1. Ліквідація глибинних причин погіршення стану підприємства.

2. Рух у принципово новому напрямку.

3. Розгляд загальної картини з фокусом на невелику кількість ключових цілей.

4. Короткотермінові акції в рамках довгострокової стратегії.

5. Необхідність в попередньому навчанні і тренінгу.

Ключові фігури.Щоб встановити ключові фігури реструктуризації, необхідно відповісти на такі запитання:

1. Хто повинен ініціювати реструктуризацію?

§ Різні джерела: рада директорів, власники, банки та інші фінансові інститути. Це підвищує роль банків, інвестиційних фондів і стратегічних інвесторів (місцевих та іноземних).

2. Хто повинен виконувати реструктуризацію?

§ Новий управлінський персонал при підтримці консультантів і під наглядом ради директорів. Якщо нових менеджерів немає, – то старий управлінський персонал при зовнішній підтримці спеціалістів з питань структурної перебудови.

Отже, виходить, що в реструктуризації підприємств є багато зацікавлених сторін. Широка концепція зацікавлених сторін, виходить з того, що до них мають відноситись: прямі і непрямі власники капіталу, управлінський персонал, службовці, пенсіонери, споживачі і постачальники, громадськість тощо.

Основними формамивзаємодії підприємств із зацікавленими сторонамиє такі (табл. 14.5).

Таблиця 14.5

Форми взаємодії підприємств із зацікавленими сторонами

 

Групи зацікавлених сторін Форми взаємодії
Акціонери/власники Річний звіт, зустрічі, презентації, корпоративний сайт, бухгалтерські звіти, участь у конференціях
Співробітники              Збори, тематичні семінари, корпоративні заходи, корпоративний інтранет-портал, корпоративне видання, анкетування, колективний договір, кодекс корпоративної етики, навчальні тренінги
Споживачі/клієнти Корпоративний сайт, контактний центр, анкетування, презентації, річний звіт, книги пропозицій, відповіді на претензії, консультації, переговори, інтерв’ю
Партнери          Консультації, корпоративний сайт, річний звіт, участь у конференціях, переговори, ділові зустрічі
Інвестори Річний звіт, зустрічі, презентації, корпоративний сайт, бухгалтерські звіти, участь у конференціях, ділові зустрічі, публікації у ЗМІ
Органи влади Консультації, семінари, круглі столи
Місцеві громади Конференції, круглі столи, соціальні та благодійні програми, публікації у ЗМІ

 

Застосування концепції зацікавлених сторін важливо не тільки для активізації процесу реструктуризації, але й для участі та контролю за ним з боку державних організацій, органів влади та місцевого самоврядування.

Основними складовими процесу реструктуризації підприємств є:

Попередня діагностика:

1. Систематична діагностика, яка націлена на генерування повної картини і визначення стратегічного здоров’я компанії (повного потенціалу).

2. Більш глибокий аналіз зовнішніх і внутрішніх умов.

3. Аналіз ринкової частки для стратегічних продуктів.

Реструктуризація бізнесу:

1. Розширення можливостей використання стратегічного продукту (зменшення ціни, часу впровадження, ризику для нових продуктів).

2. Фізичне реструктурування: переоцінка і переміщення устаткування, впровадження нових технологічних процесів.

3. Розгортання виробництва нових кінцевих продуктів.

4. Вихід на нові ринки і пошук нових ніш.

Формування високої бізнес-культури:

1. Глибокі зміни в бізнес-культурі усіх зацікавлених сторін.

2. Розвиток бізнес-культури, яка вносить вклад у співробітництво з зацікавленими сторонами і розвиває відчуття співучасті і власності.

Фінансова реструктуризація:

1. Зміцнення короткотермінової ліквідності – поліпшення процесу генерування грошових засобів.

2. Створення гетерогенної структури капіталу, що відповідає стратегічним потребам з поліпшенням якості звітності та його використання.

Окрім того, одним з найважливіших завдань процесу реструктуризації є необхідність впровадження в практичну діяльність усіх компаній (як виробничих, так і посередницьких) міжнародних стандартів фінансового менеджменту з наступних питань:

§ класифікація витрат для визначення собівартості й фінансових результатів;

§ класифікація витрат для прийняття управлінських

§ рішень;

§ класифікація витрат для контролю і регулювання;

§ облік витрат для управління і контролю;

§ цільове планування прибутку;

§ бюджетне планування;

§ фінансова звітність;

§ загальні принципи обліку;

§ класифікація активів;

§ класифікація пасивів;

§ характеристика каналів притоку і відтоку грошових засобів на підприємстві;

§ аналіз фінансового стану підприємства методом коефіцієнтів;

§ як читати фінансовий звіт (міжнародний стандарт).


Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 97;