Тести з множинним вибором відповідей
23. Організаційні заходи з виробничої безпеки включають:
а) навчання працюючих безпечним і нешкідливим методам та прийомам роботи;
б) навчання умінню користуватися захисними засобами;
в) впровадження регламентів праці та відпочинку при виконанні робіт у шкідливих умовах;
г) використання в конструкції обладнання безпечних конструктивних схем;
д) забезпечення антропометричної відповідності конструкцій.
24. Досягти безпеки виробничого процесу можна за допомогою комплексу конструкторських, проектних та організаційних рішень, які базуються на належному виборі:
а) технологічних процесів;
б) виробничих приміщень;
в) предметів праці;
г) робочих операцій;
д) обладнання;
е) засобів захисту працюючих.
25. Вимоги до безпеки виробничих процесів включають:
а) заміну виробничих процесів, пов’язаних із можливим впливом на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів, на такі, які б їх усували або доводили до допустимого мінімуму;
б) навчання працівників сприятливим для них рухам ;
в) широке використання засобів комплексної механізації, автоматизації та дистанційного керування;
г) застосування засобів колективного захисту працюючих;
д) проведення згідно з графіком планово-запобіжних ремонтів обладнання.
26. Безпека виробничого обладнання забезпечується:
а) усуненням та знешкодженням відходів виробництва;
б) очисткою навколишнього середовища від шкідливих викидів;
|
|
|
в) застосуванням в конструкції обладнання засобів автоматизації та дистанційного керування;
г) використання в конструкції обладнання засобів захисту;
д) вибором технологічних режимів, які створюють умови для безпечної праці.
27. Ергономічні вимоги, з урахуванням яких слід виготовляти обладнання, включають:
а) екологічну відповідність;;
б) антропометричну відповідність;
в) психофізіологічну відповідність;
г) естетичну відповідність.
28. До технічних засобів виробничої безпеки належать:
а) огородження, ізоляція, герметизація;
б) таблички, сигнальні пристрої;
в) дистанційне управління;
г) раціональне розміщення виробничого устаткування.
29. Вимоги до організації робочих місць передбачають:
а) забезпечення обзорності;
б) зручне розташування предметів на робочому місці;
в) розташування інформаційних приборів (обладнання) в зоні інформаційного поля робочого місця;
г) відповідність ергономічним вимогам.
30. До різновидів електротравм не належать:
а) травми, спричинені дією хімічної речовини;
б) місцеві електротравми;
в) електроудари;
г) електротравми змішаного характеру;
д) психічні травми.
31. Щоб ізолювати себе, працівник, який звільнює постраждалого від дії електричного струму, може:
|
|
|
а) вдягнути захисні окуляри;
б) встати на гумовий килим;
в) встати на згорток сухого одягу або на суху дошку;
г) вдягнути робочий комбінезон.
32. До засобів захисту, які слід застосовувати для відокремлення постраждалого від струмоведучих частин, що знаходяться під напругою понад 1000В належать:
а) діелектричні рукавички;
б) діелектричні боти;
в) ізолюючі штанги;
г) ізолюючі кліщі.
33. Якщо виявлено провід, що лежить на землі, то слід виконати такі дії:
а) організувати охорону для запобігання наближенню до нього людей і тварин;
б) встановити, якщо це можливо, попереджувальні знаки і плакати;
в) повідомити про пригоду власника лінії;
г) усунути, при можливості, пошкодження лінії;
д) дочекатися приїзду ремонтної бригади.
34. Для ізоляції рук рятувальника, якщо йому необхідно доторкнутися тіла постраждалого, не прикритого одягом, необхідно:
а) обмотати руку шарфом, натягнути на руку рукав піджака, або пальто;
б) надягнути діелектричні рукавички;
в) натягнути на руки поліетиленові пакети;
г) накинути на постраждалого гумовий килимок, прогумовану тканину (плащ) або просто суху тканину.
|
|
|
35. На лініях електропередач, які перебувають під напругою, забороняється працювати:
а) працівнику у віці до 20 років;
б) працівнику у стані алкогольного сп’яніння;
в) в темний час доби;
г) при тумані, дощі, снігопаді;
д) у вітряну погоду.
36. Перша допомога при електричних опіках першого або другого ступенів полягає у:
а) змазуванні опечених ділянок шкіри маззю, жиром або вазеліном;
б) поливанні уражених ділянок тіла струменем холодної води або обкладанні снігом на 15-20 хвилин;
в) видаленні присталої до обпеченого місця мастики, каніфолі та інших смолистих речовин;
г) розрізанні ножицями і обережному знятті одягу або взуття з опеченої ділянки;
д) накладанні на обпечені ділянки шкіри стерильної пов’язки;
е) якщо шматки одягу прилипли до обпеченої ділянки шкіри, то поверх них потрібно накласти стерильну пов’язку і направити постраждалого до лікувальної установи.
37. Дію електричного струму на постраждалого у випадку, якщо він судорожно стискає в руці струмоведучий провід, можна перервати таким чином:
а) відокремити постраждалого від землі (підсунути під нього суху дошку);
б) перерубати провід пофазно сокирою з дерев'яним топорищем;
в) перерубати всі проводи сокирою одночасно;
|
|
|
г) зробити розрив проводу, застосовуючи інструмент з ізольованими ручками;
д) зробити розрив проводу, застосовуючи інструмент без ізольованих ручок, обгорнувши його ручку сухою тканиною.
38. Допуск працівників до роботи в електроустановках забороняється у таких випадках:
а) за відсутності посвідчення про перевірку знань з техніки безпеки;
б) за наявності посвідчення з простроченим терміном перевірки знань;
в) якщо працівник не склав іспит з питань охорони праці;
г) осіб з ознаками алкогольного або наркотичного сп’яніння, а також з явними ознаками захворювання.
39. Приміщення за електронебезпекою класифікуються на такі групи:
а) надземні приміщення;
б) підземні приміщення;
в) без підвищеної небезпечності;
г) особливо небезпечні;
д) приміщення з підвищеною небезпечністю.
40. Причинами замикання і стікання струму в землю є:
а) замикання електричної мережі в результаті аварії на заземлений корпус електроустановки;
б) падіння проводів на землю;
в) відсутність заземлення корпусу електроустановки;
г) торкання ногою струмоведучої частини обладнання під напругою 1000В;
д) пробій чи ушкодження ізоляції електричних кабелів.
41. Розтікання струму в землі, різниця потенціалів між сусідніми точками, а, отже, і небезпека ураження людини залежать від таких чинників:
а) відсутності колективних засобів захисту;
б) від значення струму замикання на землю;
в) провідності ґрунту;
г) опору заземлених конструкцій;
д) форми і ступеня зіткнення заземлених конструкцій з ґрунтом;
е) напруги в мережі;
є) стану ізоляції.
42. Встановіть відповідність між кольорами безпеки та їх змістовним значенням:
| Кольори безпеки | Змістовне значення кольорів безпеки | |
| 1. | а) червоний | д) заборона, небезпека; |
| 2. | б) жовтий | е) вказівка, інформація; |
| 3. | в) зелений | є) попередження, можлива небезпека; |
| 4. | г) синій | ж) безпека |
43. Розрізняють такі групи знаків безпеки праці:
а) первинні знаки безпеки праці;
б) вторинні знаки безпеки праці;
в) знаки, що забороняють;
г) попереджуючі знаки;
д) зобов’язуючі знаки;
е) вказівні знаки.
44. До чинників, які можуть негативно вплинути на стан здоров’я працівника, який працює за комп’ютером не відносяться:
а) зміни фонової концентрації іонів повітря;
б) інтенсивність природного освітлення;
в) шум;
г) інтенсивність штучного освітлення;
д) електромагнітні випромінювання;
е) інфрачервоне випромінювання.
45. При розміщенні робочого місця користувача відеотермінала необхідно дотримуватись таких вимог:
а) відстань від робочого місця до стін зі світловими прорізами повинна складати не менше 1 м;
б) природне світло повинно падати збоку, переважно зправа;
в) відстань між бічними поверхнями відеотерміналів має бути не меншою ніж 1,2 м;
г) прохід між рядами робочих місць повинен бути не менше 1 м.
46. Заходи захисту від дії електромагнітного випромінювання – це:
а) звукоізоляція;
б) захист часом;
в) захист відстанню;
г) зменшення потужності випромінювання;
д) екранування джерел випромінювання ;
е) засоби індивідуального захисту.
47. Особливо небезпечні приміщення характеризуються наявністю таких умов, що створюють особливу небезпеку:
а) дуже висока відносна вологість повітря (близько 100 % );
б) вологість повітря (близько 50%);
в) хімічно активне середовище;
г) висока температура повітря;
48. Для звільнення потерпілого від струмоведучих частин або проводу напругою до 1000 В слід скористатись:
а) канатом;
б) руками без додаткового устаткування;
в) металевою трубою;
г) дошкою.
49. Для звільнення потерпілого від струмоведучих частин під напругою понад 1000 Вольт слід:
а) одягнути діелектричні рукавиці та боти;
б) діяти штангою або ізольованими кліщами;
в) діяти власними руками без додаткового устаткування;
г) вдягнути захисний шолом.
Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 591; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!