Тести з множинним вибором відповідей



23. Організаційні заходи з виробничої безпеки включають:

а) навчання працюючих безпечним і нешкідливим методам та прийомам роботи;

б) навчання умінню користуватися захисними засобами;

в) впровадження регламентів праці та відпочинку при виконанні робіт у шкідливих умовах;

г) використання в конструкції обладнання безпечних конструктивних схем;

д) забезпечення антропометричної відповідності конструкцій.

24. Досягти безпеки виробничого процесу можна за допомогою комплексу конструкторських, проектних та організаційних рішень, які базуються на належному виборі:

а) технологічних процесів;

б) виробничих приміщень;

в) предметів праці;

г) робочих операцій;

д) обладнання;

е) засобів захисту працюючих.

 

25. Вимоги до безпеки виробничих процесів включають:

а) заміну виробничих процесів, пов’язаних із можливим впливом на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів, на такі, які б їх усували або доводили до допустимого мінімуму;

б) навчання працівників сприятливим для них рухам ;

в) широке використання засобів комплексної механізації, автоматизації та дистанційного керування;

г) застосування засобів колективного захисту працюючих;

д) проведення згідно з графіком планово-запобіжних ремонтів обладнання.

 

26. Безпека виробничого обладнання забезпечується:

а) усуненням та знешкодженням відходів виробництва;

б) очисткою навколишнього середовища від шкідливих викидів;

в) застосуванням в конструкції обладнання засобів автоматизації та дистанційного керування;

г) використання в конструкції обладнання засобів захисту;

д) вибором технологічних режимів, які створюють умови для безпечної праці.

27. Ергономічні вимоги, з урахуванням яких слід виготовляти обладнання, включають:

а) екологічну відповідність;;

б) антропометричну відповідність;

в) психофізіологічну відповідність;

г) естетичну відповідність.

 

28. До технічних засобів виробничої безпеки належать:

а) огородження, ізоляція, герметизація;

б) таблички, сигнальні пристрої;

в) дистанційне управління;

г) раціональне розміщення виробничого устаткування.

 

29. Вимоги до організації робочих місць передбачають:

а) забезпечення обзорності;

б) зручне розташування предметів на робочому місці;

в) розташування інформаційних приборів (обладнання) в зоні інформаційного поля робочого місця;

г) відповідність ергономічним вимогам.

 

30. До різновидів електротравм не належать:

а) травми, спричинені дією хімічної речовини;

б) місцеві електротравми;

в) електроудари;

г) електротравми змішаного характеру;

д) психічні травми.

31. Щоб ізолювати себе, працівник, який звільнює постраждалого від дії електричного струму, може:

а) вдягнути захисні окуляри;

б) встати на гумовий килим;

в) встати на згорток сухого одягу або на суху дошку;

г) вдягнути робочий комбінезон.

32. До засобів захисту, які слід застосовувати для відокремлення постраждалого від струмоведучих частин, що знаходяться під напругою понад 1000В належать:

а) діелектричні рукавички;

б) діелектричні боти;

в) ізолюючі штанги;

г) ізолюючі кліщі.

 

33. Якщо виявлено провід, що лежить на землі, то слід виконати такі дії:

а) організувати охорону для запобігання наближенню до нього людей і тварин;

б) встановити, якщо це можливо, попереджувальні знаки і плакати;

в) повідомити про пригоду власника лінії;

г) усунути, при можливості, пошкодження лінії;

д) дочекатися приїзду ремонтної бригади.

34. Для ізоляції рук рятувальника, якщо йому необхідно доторкнутися тіла постраждалого, не прикритого одягом, необхідно:

а) обмотати руку шарфом, натягнути на руку рукав піджака, або пальто;

б) надягнути діелектричні рукавички;

в) натягнути на руки поліетиленові пакети;

г) накинути на постраждалого гумовий килимок, прогумовану тканину (плащ) або просто суху тканину.

 

35. На лініях електропередач, які перебувають під напругою, забороняється працювати:

а) працівнику у віці до 20 років;

б) працівнику у стані алкогольного сп’яніння;

в) в темний час доби;

г) при тумані, дощі, снігопаді;

д) у вітряну погоду.

 

36. Перша допомога при електричних опіках першого або другого ступенів полягає у:

а) змазуванні опечених ділянок шкіри маззю, жиром або вазеліном;

б) поливанні уражених ділянок тіла струменем холодної води або обкладанні снігом на 15-20 хвилин;

в) видаленні присталої до обпеченого місця мастики, каніфолі та інших смолистих речовин;

г) розрізанні ножицями і обережному знятті одягу або взуття з опеченої ділянки;

д) накладанні на обпечені ділянки шкіри стерильної пов’язки;

е) якщо шматки одягу прилипли до обпеченої ділянки шкіри, то поверх них потрібно накласти стерильну пов’язку і направити постраждалого до лікувальної установи.

37. Дію електричного струму на постраждалого у випадку, якщо він судорожно стискає в руці струмоведучий провід, можна перервати таким чином:

а) відокремити постраждалого від землі (підсунути під нього суху дошку);

б) перерубати провід пофазно сокирою з дерев'яним топорищем;

в) перерубати всі проводи сокирою одночасно;

г) зробити розрив проводу, застосовуючи інструмент з ізольованими ручками;

д) зробити розрив проводу, застосовуючи інструмент без ізольованих ручок, обгорнувши його ручку сухою тканиною.

38. Допуск працівників до роботи в електроустановках забороняється у таких випадках:

а) за відсутності посвідчення про перевірку знань з техніки безпеки;

б) за наявності посвідчення з простроченим терміном перевірки знань;

в) якщо працівник не склав іспит з питань охорони праці;

г) осіб з ознаками алкогольного або наркотичного сп’яніння, а також з явними ознаками захворювання.

39. Приміщення за електронебезпекою класифікуються на такі групи:

а) надземні приміщення;

б) підземні приміщення;

в) без підвищеної небезпечності;

г) особливо небезпечні;

д) приміщення з підвищеною небезпечністю.

 

40. Причинами замикання і стікання струму в землю є:

а) замикання електричної мережі в результаті аварії на заземлений корпус електроустановки;

б) падіння проводів на землю;

в) відсутність заземлення корпусу електроустановки;

г) торкання ногою струмоведучої частини обладнання під напругою 1000В;

д) пробій чи ушкодження ізоляції електричних кабелів.

41. Розтікання струму в землі, різниця потенціалів між сусідніми точками, а, отже, і небезпека ураження людини залежать від таких чинників:

а) відсутності колективних засобів захисту;

б) від значення струму замикання на землю;

в) провідності ґрунту;

г) опору заземлених конструкцій;

д) форми і ступеня зіткнення заземлених конструкцій з ґрунтом;

е) напруги в мережі;

є) стану ізоляції.

42. Встановіть відповідність між кольорами безпеки та їх змістовним значенням:

  Кольори безпеки Змістовне значення кольорів безпеки
1. а) червоний д) заборона, небезпека;
2. б) жовтий е) вказівка, інформація;
3. в) зелений є) попередження, можлива небезпека;
4. г) синій ж) безпека

43. Розрізняють такі групи знаків безпеки праці:

а) первинні знаки безпеки праці;

б) вторинні знаки безпеки праці;

в) знаки, що забороняють;

г) попереджуючі знаки;

д) зобов’язуючі знаки;

е) вказівні знаки.

 

44. До чинників, які можуть негативно вплинути на стан здоров’я працівника, який працює за комп’ютером не відносяться:

а) зміни фонової концентрації іонів повітря;

б) інтенсивність природного освітлення;

в) шум;

г) інтенсивність штучного освітлення;

д) електромагнітні випромінювання;

е) інфрачервоне випромінювання.

 

45. При розміщенні робочого місця користувача відеотермінала необхідно дотримуватись таких вимог:

а) відстань від робочого місця до стін зі світловими прорізами повинна складати не менше 1 м;

б) природне світло повинно падати збоку, переважно зправа;

в) відстань між бічними поверхнями відеотерміналів має бути не меншою ніж 1,2 м;

г) прохід між рядами робочих місць повинен бути не менше 1 м.

46. Заходи захисту від дії електромагнітного випромінювання – це:

а) звукоізоляція;

б) захист часом;

в) захист відстанню;

г) зменшення потужності випромінювання;

д) екранування джерел випромінювання ;

е) засоби індивідуального захисту.

 

47. Особливо небезпечні приміщення характеризуються наявністю таких умов, що створюють особливу небезпеку:

а) дуже висока відносна вологість повітря (близько 100 % );

б) вологість повітря (близько 50%);

в) хімічно активне середовище;

г) висока температура повітря;

 

48. Для звільнення потерпілого від струмоведучих частин або проводу напругою до 1000 В слід скористатись:

а) канатом;

б) руками без додаткового устаткування;

в) металевою трубою;

г) дошкою.

 

49. Для звільнення потерпілого від струмоведучих частин під напругою понад 1000 Вольт слід:

а) одягнути діелектричні рукавиці та боти;

б) діяти штангою або ізольованими кліщами;

в) діяти власними руками без додаткового устаткування;

г) вдягнути захисний шолом.

 


Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 295;